Рішення № 97135931, 24.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 р. Справа№200/2719/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд, у складі судді Шинкарьової І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил (ЄДРПОУ: 39969443, 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Маяковського, 21) та просить суд:

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу, передбачену ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразову грошову допомогу з розрахунку 50 % місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби.

Ухвалою від 22 березня 2021 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в обґрунтування позов вказав, що при звільненні з військової служби відповідач виплатив грошову допомогу при звільненні без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої ч.2 ст.15 Закону України "Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідач подав відзив на позов, де вказав, що позовні вимоги є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають. Згідно вимог ч.2 ст.15 Закону України "Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується в разі наявності, на час звільнення зі служби, календарної вислуги років 10 років і більше. Позивач має лише 09 років 09 місяців 29 днів вислуги років в календарному обчисленні.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги, та вказав, що доводи відповідача викладені у відзиві є необґрунтованими. Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовець звільнений зі служби за закінченням контракту, має право на виплату одноразової грошової допомоги "за наявності вислуги років 10 років і більше". При цьому законодавець не надає визначень ні "календарної вислуги років" на "пільгової вислуги років". Позивач просив задовольнити позов повністю.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України має паспорт Серія НОМЕР_2 від 05.09.2008, инн НОМЕР_1 . Має посвідчення учасника бойових дій від 22.06.2017 серія НОМЕР_3

Згідно з витягом з послужного списку від 16.01.2021 позивач: з 04.08.2014 по 18.02.2015 працював в органах прокуратури Українина посаді слідчого Тернопільської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України; з 20.11.2009 по 19.10.2010 проходив строкову військову службу у військовій частині 3030; відповідно до ч. 5 ст. 5 та статей 6, 20, 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пунктів 38, 48, 71, 72 та 153 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», позивач 10.02.2015 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строком на п`ять років, прийнятий на військову службу за контрактом, зарахований до списків особового складу Збройних Сил України та відряджений до Генеральної прокуратури України із залишенням на військовій службі та присвоєно військове звання «лейтенант юстиції»; з 19.02.2015 по 05.01.2016 слідчий військової прокуратури Тернопільського гарнізону Західного регіону України; з 06.01.2016 по 22.01.2016 був у розпорядженні військового прокурора сил антитерористичної операції; з 22.01.2016 по 07.06.2017 старший слідчий першого відділу Військової прокуратури Луганського гарнізону; з 07.06.2017 по 09.12.2019 старший слідчий Військової прокуратури Луганського гарнізону; з 09.12.2019 по т.ч. прокурор Військової прокуратури Луганського гарнізону.

Згідно з розрахунком вислуги років військовослужбовця на пенсію станом на 31.12.2020, загальна вислуга років складає 19 р.6 м. 25 д., календарна вислуга 9 р. 8м. 9 д.

Позивачем, до матеріалів справи, надано накази: від 22.01.2016 № 15к про призначення на посаду старшого слідчого першого відділу військової прокуратури Луганського гарнізону військової прокуратури сил антитерористичної операції; від 24.11.2016 №330дск, про включення із 22.01.2016 про включення до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань; від 07.06.2017 №197к про призначення на посаду старшого слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону;від 08.06.2018 №8/ДСК, про залучення до складу сил і засобів об`єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;від 09.12.2019 №716к про призначення на посаду прокурора військової прокуратури Луганського гарнізону; від 19.02.2021 №65к про звільнення із посади прокурора військової прокуратури Луганського гарнізону та органів прокуратури, виключено зі списків особового складу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил; від 13 лютого 2021 року №45, позивача звільнено зі військової служби у запас за підпунктом а) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», тобто у зв`язку із закінченням строку контракту із 19 лютого 2021 року.

Позивач вважає, що відповідач при звільненні позивача зі служби не нарахував та не виплатив останньому одноразову грошову допомогу при звільненні без урахування щомісячної додаткової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби, чим на думку позивача, порушив вимоги ч.2 ст.15 Закону України "Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"., у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог позивача, оскільки позивач не має на момент звільнення 10 років служби у календарному обчисленні, тому відповідно не має права на отримання при звільненні допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Абз. 3 п. 10 Постанови КМУ від 17.07.1992 №393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

На підставі системного аналізу наведених правових норм, суд дійшов до висновку, що поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність «вислуги 10 років і більше».

Таким чином, в частині другій статті 15 Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги.

Як вбачається з розрахунку вислуги років військовослужбовця на пенсію станом на 31.12.2020, загальна вислуга років складає 19 р. 6 м. 25 д., тобто умова про наявність 10 і більше років вислуги дотримана. Оскільки інші підстави відмови, крім недостатності років вислуги, у призначенні грошової допомоги відсутні, відповідно позивач має право на таку виплату.

З огляду на це суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з розрахунку 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позов до відповідача про зобов`язання вчинити певні дії, підлягає задоволенню.

Відповідно частини 2 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, згідно пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У відповідності до посвідчення позивач має статус учасника бойових дій.

Враховуючи наведене, з урахуванням приведених вище положень законодавства, відсутні підстави для стягнення на користь Державного бюджету судового збору зі Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил.

На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил про зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил (КОД ЄДРПОУ 39969443, 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Маяковського, 21) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), передбачену ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразову грошову допомогу з розрахунку 50 % місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби.

Судове рішення складено та підписано 24 травня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Шинкарьова