Рішення № 97135666, 25.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року Справа № 160/6166/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

Визнати протиправною відмову № 5289 від 12.01.2021 року ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1 -р/2020 від 23.01.2020 року;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу наступні періоди: з 01.09.1979 по 15.07.1982 (2 роки 10 місяців 15 днів) + з 26.07.1982 по 29.10.1982 (0 років 3 місяці 4 дні) + з 30.10.1982 по 28.10.1984 (1 рік 11 місяців 27 днів)+ з 28.01.1985 по 15.05.1987 (2 роки 3 місяці 18 днів) + 05.06.1987 по 31.05.1988 (0 років 11 місяців 27 днів) + з 21.06.1988 по 28.06.1989 (1 рік 0 місяців 8 днів) + з 17.07.1989 по 01.09.1993 (4 роки 1 місяць 16 днів) + з 27.03.1995 27.03.1995 по 05.04.1995(0 років 0 місяців 10 днів) + з 10.04.1995 по 15.11.1995 (0 років 7 місяців 6 днів) + з 25.03.1996 по 01.07.1996 01.07.1996(0 років 3 місяці 7 днів) + з 18.08.1997 по 18.03.1999 (1 рік 7 місяців 1 день) + 20.04.1999 по 02.08.1999 (0 років 3 місяці 14днів) + з 03.05.2000 по 11.09.2000 (0 років 4 місяці 9 днів) + з 12.09.2000 12.09.2000 по 13.09.2000 (0 років 0 місяців 2 дні) + 14.09.2000 по 01.03.2001 01.03.2001(0 років 5 місяців 16 днів) + 02.03.2001 по 04.05.2001 (0 років 2 місяці 3 дні) + з 17.07.2001 по 31.01.2002 (0 років 6 місяців 15 днів) + з 20.02.2002 по 31.03.2003 (1 рік 1 місяць 12 днів) + 18.09.2003 по 30.04.2004 (0 років 7 місяців 13 днів) + 01.09.2005 по 01.01.2009 (3 роки 3 місяці 31 день) + 28.07.2010 по 26.12.2010 (0 років 4 місяці 29 днів) + з 07.03.2012 по 23.01.2013 (0 років 10 місяців 17 днів) + 01.07.2013 по 20.12.2013 (0 років 5 місяців 19 днів) + з 02.12.2014 по 12.01.2015 (0 років 1 місяць 11 днів) + 06.11.2015 по 08.11.2016 (1 рік 0 місяців 3 дні) + 15.11.2016 по 30.01.2017 (0 років 2 місяці 16 днів) + з 27.02.2017 по 20.11.2020 (3 роки 8 місяців 25 днів);

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 наступні періоди роботи: з 01.09.1979 року по 15.07.1982 рік (2 роки 10 місяців 15 днів) - навчання у професійно-технічному училищі №28 міста Кривого Рогу; з 26.07.1982 року по 29.10.1982 року (0 років 3 місяці 4 дні) - на посаді електрогазозварника у Пуско-налагоджувальному управлінні №236 тресту «Дніпрометалургмонтаж»; з 30.10.1982 року по 28.10.1984 року (1 рік 11 місяців 27 днів) - військова служба в Збройних Силах СРСР + з 28.01.1985 року по 15.05.1987 року (2 роки 3 місяці 18 днів) на посаді електрогазозварником у Пуско-налагоджувальному управлінні №236 тресту «Дніпрометалургмонтаж»; з 21.06.1988 року по 28.06.1989 року (1 рік 0 місяців 7 днів) - на посаді електрогазозварника у Криворізькому трубному заводі «Восход»; з 17.07.1989 року по 01.09.1993 (4 роки 1 місяць 15 днів) - на посаді електрогазозварника у Криворізькому заводі Електромонтажних виробів №5; з 15.11.2016 року по 30.01.2017 року (0 років 2 місяці 16 днів) - на посаді електрогазозварника ручного зварювання у ТОВ «Криворізька будівельна компанія»; з 27.02.2017 року по 24.11.2020 року (3 роки 8 місяців 29 днів) - на посаді електрогазозварника у ПП ВО «Укрпромсервіс»;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 05 грудня 2020 року призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1 -р/2020 від 23.01.2020 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 досяг 56 річного віку, має 29 років 9 місяців 18 днів страхового стажу та 18 років 6 місяців 22 дні пільгового стажу за Списком №2, що підтверджується записами в трудовій книжці. На підставі зазначеного, 05 грудня 2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та пакетом документів для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2. Відповіддю відповідача №5289 від 12.01.2021 року «Про відмову в призначенні пенсії» (оригінал у позивача та відповідача) Позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком та зазначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Згідно наданих документів загальний стаж роботи становить 35 років 05 місяців 16 днів, у тому числі на пільгових умовах за Списком №2 - 2 роки 1 місяць та 09 днів. Позивач вважає протиправною відмову №5289 від 12.01.2021 року Відповідача у призначенні йому пенсії за віком зі зменшенням віку відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач правом подання відповіді на відзив не скористався.

З огляду на вказане, виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (далі – позивач), по досягненню 56 річного віку, звернувся 05.12.2020 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач) із заявою та документами для призначення пенсії за віком (зі зменшенням віку) на пільгових умовах за Списком №2.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 12.01.2021 року №5289 відмовив позивачу у призначенні пенсії, посилаючись на те, що «до загального страхового стажу роботи не враховано періоди роботи у РФ, оскільки відсутнє підтвердження сплати страхових внесків до ПФ РФ. Відповідно до чинного законодавства України стаж роботи на території РФ після 01.01.2004 року може бути зараховано до загального стажу роботи за умови сплати внесків до ПФ РФ. Згідно наданих документів загальний стаж роботи становить 35 років 05 місяців 16 днів, у тому числі на пільгових умовах за Списком №2 - 2 роки 1 місяць та 09 днів. Повідомляємо, що зарахувати до пільгового стажу роботи, не має можливості наступні періоди: - з 21.06.1988 року о 28.06.1989 на посаді газоелектрозварника в КТЗ «Восход», оскільки надана довідка про пільговий характер роботи від 03.02.2020 року №1 видана ліквідатором ПАТ «КТЗ «Констар», тому потребує перевірки відділом контрольно- перевірочної роботи;-з 17.07.1989 по 01.09.1993 на посаді електрогазозварника в Криворізькому заводі електромонтажних виробів, оскільки довідка про пільговий характер роботи від 03.02.2020 року №02 від 27.01.2020 року — не відповідає вимогам додатку №5 до Постанови №637 від 12.08.1993 року та потребує перевірки відділом контрольно-перевірочної роботи. Також, Вами не була надана атестація робочих місць, яка була проведена підприємством та яка зазначена у пільговій довідці; - з 15.11.2016 року по 30.01.2017 на посаді електрогазозварника ручного зварювання в ТОВ «Криворізька будівельна компанія», оскільки довідка про пільговий характер роботи №257 від 19.02.2020- потребує перевірки відділом контрольно- перевірочної роботи; - з 27.02.2017 по 31.10.2020 на посаді електрогазозварника в ППВО «Укропомсервіс», оскільки довідка про пільговий характер роботи №32 від 24.11.2020 року - не відповідає вимогам Додатку №5 до постанови №637 від 12.08.1993 року та потребує перевірки відділом контрольно-перевірочної роботи.» (а.с. 15)

Крім того, листом 19.01.2021 року №1588-25162/Г-01/8-0400/21 на звернення позивача відповідач повідомив, що «після закінчення ПТУ 26.07.1982 року по 29.10.1982 року Позивач працював у ПНУ №236 тресту «Дніпрометалургмонтаж» газозварником ручного зварювання, з 30.10.1982 по 24.10.1984 проходив строкову військову службу. Після військової служби працював з 28.01.1985 року по 31.05.1988 року у вищевказаному управлінні на посаді електрогазозварника. Оскільки уточнюючі довідки про пільговий характер роботи з 26.07.1982 року по 29.10.1982 року та з 28.01.1985 року по 31.05.1988 року не надано, для зарахування даних періодів відсутні підстави» (а.с.32).

Вважаючи протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №5289 від 12.01.2021, позивач звернувся із позовом до суду.

Отже, спірним питанням даної справи є врахування пільгового стажу позивача для призначення пенсії за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідна редакція статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" викладена на підставі Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

До вказаних змін пункт "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було викладено у такій редакції: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема статтю 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. (пункт 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 р.).

Згідно пункту 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 р., зокрема застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

В свою чергу, згідно частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (частина 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства»).

Окрім того, Європейський суд зазначає, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах «Вєренцов проти України», «Кантоні проти Франції»).

Згідно статті 150-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення (стаття 152 Конституції України).

Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (частина 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства»).

Окрім того, Європейський суд зазначає, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах «Вєренцов проти України», «Кантоні проти Франції»).

Згідно статті 150-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення (стаття 152 Конституції України).

В даному випадку відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах пенсія порушує гарантоване Законом України "Про пенсійне забезпечення" право на призначення на пільгових умовах пенсії за віком, як особі, яка досягла 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що у межах спірних правовідносин слід віддати перевагу у правозастосуванні найбільш сприятливому для позивача закону.

Як встановлено судом, 05.12.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії за Списком №2. На момент звернення ОСОБА_1 виповнилось 56 років.

За результатом звернення, пільговий стаж позивача обраховано відповідачем та він склав 35 років 05 місяців та 16 днів, у тому числі на пільгових умовах за Списком № 2 – 2 роки, 1 місяць та 09 днів.

Оскільки підставою для відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, слугувало саме те, що на думку пенсійного органу позивач на час звернення з відповідною заявою не мав необхідного пільгового стажу для призначення пенсії, то спірним питанням, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд зазначає, що спірними у цій справі є не всі періоди, зазначені у трудовій книжці позивача, а ті, які були не зараховані до загального або пільгового стажу.

Так, у листі відповідача №5289 від 12.01.2021 року до загального страхового стажу відповідачем не зараховано, зокрема, періоди роботи позивача у Російській Федерації через відсутність підтвердження сплати страхових внесків до Пенсійного Фонду Російської Федерації.

Згідно відомостей трудової книжки позивача, в період з 28.07.2010 року по 26.12.2010 року працював електрогазозварником у ТОВ «СМ4-6» (Російська Федерація).

З 1 січня 2004 року Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV визначене поняття «страховий стаж».

Згідно визначення закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання довічної пенсії та одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування мають застраховані особи і члени їхніх сімей та/або спадкоємці на умовах та в порядку, визначених цим Законом.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав - учасників Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення (від 13.03.1993 року № 997_107) пенсійне забезпечення громадян держав - учасників цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Отже, із введенням у дію Закону № 1058-IV з 01.01.2004 року і визначенням поняття саме страхового стажу як визначального у питанні права на отримання пенсійного забезпечення, за законодавством України страховий стаж роботи у Російській Федерації повинен бути підтверджений відомостями про здійснення на території Російської Федерації страхових внесків до Пенсійного Фонду РФ.

Суд зазначає, що положення Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р., на які посилається позивач, як на підставу зарахування страхового стажу та призначення пенсії, гарантуючи захист прав громадян у сфері пенсійного забезпечення, стосуються призначення пенсії, а не її перерахунку.

Вказаний правовий висновок відповідає викладеному у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі №459/955/15-а.

Отже, суд вважає безпідставними доводи позивача про протиправність незарахування відповідачем з 28.07.2010 року по 26.12.2010 року до загального трудового стажу, оскільки не підтверджено відомості про здійснення на території Російської Федерації страхових внесків до Пенсійного Фонду РФ, тому відсутні підстави для зарахування спірного періоду до стажу, а відтак не підлягають задоволенню позовні вимоги в цій частині.

Крім того, в оскаржуваному рішенні міститься відмова пенсійного органу у зарахуванні до пільгового стажу наступних періодів:

- з 21.06.1988 року о 28.06.1989 на посаді газоелектрозварника в КТЗ «Восход», оскільки надана довідка про пільговий характер роботи від 03.02.2020 року №1 видана ліквідатором ПАТ «КТЗ «Констар», тому потребує перевірки відділом контрольно- перевірочної роботи;

- з 17.07.1989 по 01.09.1993 на посаді електрогазозварника в Криворізькому заводі електромонтажних виробів, оскільки довідка про пільговий характер роботи від 03.02.2020 року №02 від 27.01.2020 року — не відповідає вимогам додатку №5 до Постанови №637 від 12.08.1993 року та потребує перевірки відділом контрольно-перевірочної роботи. Також, Вами не була надана атестація робочих місць, яка була проведена підприємством та яка зазначена у пільговій довідці;

- з 15.11.2016 року по 30.01.2017 на посаді електрогазозварника ручного зварювання в ТОВ «Криворізька будівельна компанія», оскільки довідка про пільговий характер роботи №257 від 19.02.2020 - потребує перевірки відділом контрольно- перевірочної роботи;

- з 27.02.2017 по 31.10.2020 на посаді електрогазозварника в ППВО «Укропомсервіс», оскільки довідка про пільговий характер роботи №32 від 24.11.2020 року - не відповідає вимогам Додатку №5 до постанови №637 від 12.08.1993 року та потребує перевірки відділом контрольно-перевірочної роботи.

Суд вважає безпідставним незарахування вказаних періодів до пільгового стажу роботи позивача з огляду на таке.

Як встановлено ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до п.1 зазначеного Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п.20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

В довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Так, основним документом, який підтверджує стаж та характер роботи є трудова книжка, при цьому, у разі відсутності відомостей у ній, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств.

Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 10.12.2020 року у справі №372/403/17.

Так, з копії трудової книжки судом встановлено, що у зазначені періоди позивач працював, зокрема: з 21.06.1988 року о 28.06.1989 на посаді газоелектрозварника в КТЗ «Восход»; з 17.07.1989 по 01.09.1993 на посаді електрогазозварника в Криворізькому заводі електромонтажних виробів; з 15.11.2016 року по 30.01.2017 на посаді електрогазозварника ручного зварювання в ТОВ «Криворізька будівельна компанія»; з 27.02.2017 по 31.10.2020 на посаді електрогазозварника в ППВО «Укропомсервіс».

Судом не виявлено помилок, розбіжностей або неточностей у заповненні трудової книжки в вказаних періодах.

Крім того, позивачем, на підтвердження права на пенсію на пільгових умовах надано уточнюючі довідки підприємств, а саме: довідку від 03.02.2020 року, Криворізького турбінного заводу «Восход» ( реорганізовано у ВАТ «Криворізький турбінний завод «Констар») (а.с.47); довідку 27.01.2020р. ПрАТ «Елтік» (реорганізований Криворізький завод електромонтажних виробів) (а.с.47 зворот); довідку №257 від 19.02.2020р. ТОВ «Криворізька будівельна компанія»(а.с 52); довідку №07 від 05.02.2020 р. ПП ВО «Укрпромсервіс» (а.с. 55).

Вказані довідки відповідають вимогам, встановленим п.20 Порядку № 637 щодо підтвердження спеціального трудового стажу позивача.

Крім того, відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року №13-1 (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З аналізу наведених норм видно, що у зв`язку зі зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 пенсійний орган зобов`язаний перевірити, зокрема, чи має заявник стаж роботи, якими документами це підтверджується. У разі прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії пенсійний орган повідомляє про це заявника із зазначає причини відмови.

Суд вважає, що в даному випадку позивач не може бути позбавлений права зарахування вказаних періодів для призначення пенсії через те, що Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області не отримало (не витребувало) та не перевірило деякі підтверджуючі документи про пільгові умови роботи ОСОБА_1 , оскільки відповідачем не було вжито всіх передбачених законодавством заходів за для повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяви позивача, а відповідачем доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, періоди роботи позивача - з 21.06.1988 року о 28.06.1989 на посаді газоелектрозварника в КТЗ «Восход»; з 17.07.1989 по 01.09.1993 на посаді електрогазозварника в Криворізькому заводі електромонтажних виробів; з 15.11.2016 року по 30.01.2017 на посаді електрогазозварника ручного зварювання в ТОВ «Криворізька будівельна компанія»; з 27.02.2017 по 31.10.2020 на посаді електрогазозварника в ПП ВО «Укропомсервіс» - підлягають зарахуванню до пільгового стажу роботи для призначення пенсії за Списком №2.

Крім того, листом відповідача «Про розгляд звернення» від 19 січня 2021 року позивача повідомлено про не зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, періодів навчання у професійно-технічному училищі №28 також періодів проходження строкової служби (а.с.).

Суд погоджується з доводами позивача про неправомірність незарахування вказаних періодів до пільгового стажу з огляду на таке.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Згідно Порядку № 637 час навчання підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Дипломом позивача №393332 підтверджується, що 15.07.1982 року від закінчив професійно-технічне училище № 28 м. Кривого Рогу (а.с. 42 зворот).

Відомостями трудової книжки позивача підтверджується, що після закінчення навчального закладу, а саме – 26.07.1982 року був прийнятий електрогазозварювальником 3 розряду у пускно-налагоджувальне управління №236 тресту «Дніпрометалургмонтаж», а отже перерва між днем закінчення навчання та зарахуванням на роботу за набутою професією не перевищу трьох місяців.

Таким чином, період навчання у професійно-технічному навчальному закладі, а саме – з 01.09.1979 по 15.07.1982 року підлягає включенню до пільгового стажу.

Щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоду проходження військової служби, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби» від 01.01.2006 року 2636-IV визначено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ).

Із відомостей трудової книжки позивача встановлено, що 26.07.1982 року його було прийнято на посаду електрогазозварювальника, яка передбачає право на пенсію на пільгових умовах, та звільнено із вказаної посади 29.10.1982 через призов до лав Радянської Армії.

У період з 30.10.1982 по 28.10.1984 рр. позивач проходив службу в Радянській Армії, у подальшому-28.01.1985 року прийнятий за місцем попередньої роботи - електрогазозварювальником 3 розряду у пускно-налагоджувальне управління №236 тресту «Дніпрометалургмонтаж».

Таким чином, відповідно до вказаної норми Закону №2636-IV, передбачено зарахування вказаного періоду перебування позивача на військовій службі до пільгового стажу.

Суд зазначає, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до відмови, викладеної в листі №5289 від 12.01.2021 року, таким чином спірним питанням у цій справі є зарахування до пільгового стажу періодів, викладених у вказаній відмові, а також листі відповідача №1588-25162/Г-01/8-0400/21.

Проаналізувавши встановлені на підставі поданих сторонами доказів фактичні обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що не зарахування відповідачем спірних періодів роботи до пільгового стажу позивача з 01.09.1979 року по 15.07.1982 рік - навчання у професійно-технічному училищі № 28 міста Кривого Рогу; з 26.07.1982 року по 29.10.1982 року - на посаді електрогазозварника у Пуско-налагоджувальному управлінні №236 тресту «Дніпрометалургмонтаж»; з 30.10.1982 року по 28.10.1984 року - військова служба в Збройних Силах СРСР; з 28.01.1985 року по 15.05.1987 року на посаді електрогазозварником у Пуско-налагоджувальному управлінні № 236 тресту «Дніпрометалургмонтаж»; з 21.06.1988 року по 28.06.1989 року - на посаді електрогазозварника у Криворізькому трубному заводі «Восход»; з 17.07.1989 року по 01.09.1993 - на посаді електрогазозварника у Криворізькому заводі Електромонтажних виробів №5; з 15.11.2016 року по 30.01.2017 року - на посаді електрогазозварника ручного зварювання у ТОВ «Криворізька будівельна компанія»; з 27.02.2017 року по 24.11.2020 року на посаді електрогазозварника у ПП ВО «Укрпромсервіс» є неправомірним, а порушене право позивача підлягає захисту.

При цьому, суд зауважує, що статтею 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії, а відтак вимога позивача про зобов`язання відповідача призначити пенсію не підлягає задоволенню.

Вказана позиція відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Так, згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду та зважаючи на положення ч.2 ст.9 КАС України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити шляхом визнання протиправними відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області №5289 від 12.01.2021 у призначенні пенсії та відмову від 19.01.2021 року № 1588-25162/Г-01/8-0400/21, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_2 до пільгового стажу за Списком на №2 для призначення пенсії періоди роботи позивача: з 01.09.1979 року по 15.07.1982 рік - навчання у професійно-технічному училищі № 28 міста Кривого Рогу; з 26.07.1982 року по 29.10.1982 року - на посаді електрогазозварника у Пуско-налагоджувальному управлінні №236 тресту «Дніпрометалургмонтаж»; з 30.10.1982 року по 28.10.1984 року - військова служба в Збройних Силах СРСР; з 28.01.1985 року по 15.05.1987 року на посаді електрогазозварником у Пуско-налагоджувальному управлінні № 236 тресту «Дніпрометалургмонтаж»; з 21.06.1988 року по 28.06.1989 року - на посаді електрогазозварника у Криворізькому трубному заводі «Восход»; з 17.07.1989 року по 01.09.1993 - на посаді електрогазозварника у Криворізькому заводі Електромонтажних виробів №5; з 15.11.2016 року по 30.01.2017 року - на посаді електрогазозварника ручного зварювання у ТОВ «Криворізька будівельна компанія»; з 27.02.2017 року по 24.11.2020 року на посаді електрогазозварника у ПП ВО «Укрпромсервіс», та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії ОСОБА_2 від 05.12.2020 року з урахуванням висновків суду.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума судового збору у розмірі 454,00 грн.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статями 241-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №5289 від 12.01.2021 року у призначенні пенсії за віком за Списком №2 ОСОБА_1 .

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка викладена у формі листа від 19.01.2021 року № 1588-25162/Г-01/8-0400/21.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 наступні періоди роботи: з 01.09.1979 року по 15.07.1982 рік - навчання у професійно-технічному училищі № 28 міста Кривого Рогу; з 26.07.1982 року по 29.10.1982 року - на посаді електрогазозварника у Пуско-налагоджувальному управлінні №236 тресту «Дніпрометалургмонтаж»; з 30.10.1982 року по 28.10.1984 року - військова служба в Збройних Силах СРСР; з 28.01.1985 року по 15.05.1987 року на посаді електрогазозварником у Пуско-налагоджувальному управлінні № 236 тресту «Дніпрометалургмонтаж»; з 21.06.1988 року по 28.06.1989 року - на посаді електрогазозварника у Криворізькому трубному заводі «Восход»; з 17.07.1989 року по 01.09.1993 - на посаді електрогазозварника у Криворізькому заводі Електромонтажних виробів №5; з 15.11.2016 року по 30.01.2017 року - на посаді електрогазозварника ручного зварювання у ТОВ «Криворізька будівельна компанія»; з 27.02.2017 року по 24.11.2020 року на посаді електрогазозварника у ПП ВО «Укрпромсервіс».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.12.2020 року щодо призначення пенсії за віком по Списку №2 з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев