Ухвала суду № 97135632, 25.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

25 травня 2021 року Справа №160/8108/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Позивача-1: ОСОБА_1 , Позивача-2: ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2021р. Позивач-1: ОСОБА_1 , Позивач-2: ОСОБА_2 звернулись з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просять:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачам пенсії за віком;

- зобов`язати відповідача призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на загальних підставах, як непрацюючому пенсіонеру, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсій страхування" від 09.07.2003р. №1058, не нижче мінімальної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму, передбаченого законом, на наданий позивачем банківський рахунок, починаючи з 01.04.2021р.;

- зобов`язати відповідача призначити і виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком з педагогічним стажем 26 років (а також додатковий стаж 6 років за народження 2 дітей) з виплатою грошової допомоги одноразово у розмірі 10 місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка повинна бути призначена до виплати як непрацюючому пенсіонеру, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсій страхування" від 09.07.2003р. №1058, не нижче мінімальної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму, передбаченого законом на наданий позивачем банківський рахунок, починаючи з 01.04.2021р.;

- відповідно до п.1 ч.2 ст.371 КАС України, допустити негайне виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог, шляхом стягнення всієї суми боргу по пенсіях, починаючи з 01.04.2021р. по день фактичної виплати і довічно;

- зобов`язати відповідача в 14-денний термін надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Пунктом 2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Разом з тим зі змісту позовної заяви вбачається, що у ній не зазначені всі відомості передбачені п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України по кожному з позивачів окремо, а також і невірно вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків Позивача-1, по батькові Позивача-2 в порушення вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, у пунктах 4, 5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом з тим, зі змісту позову вбачається, що позивачами не викладено обставин, якими позивачі обґрунтовують свої позовні вимоги про допущення негайного виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог, шляхом стягнення всієї суми боргу по пенсіях, починаючи з 01.04.2021р. по день фактичної виплати і довічно, з урахуванням того, що спір у даній справі не стосується стягнення суми боргу, в порушення вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, відповідно до ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Одночасно із позовом представник позивачів подав до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору при подачі адміністративного позову, у якому просить ухвалою суду звільнити позивачів повністю від сплати судового збору при подачі адміністративного позову або відстрочити сплату збору до винесення рішення по справі згідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір" та ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України посилаючись на те, що позивачі з 2005 року не проживають, не працюють і не мають ніякого доходу в Україні, відповідно до Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків інформація про доходи відсутня, а тому позивачі знаходять у важкому майновому стані.

Так, за приписами ч.1 ст.8 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнення позивачів від сплати судового збору або відстрочення його сплати за подання вищевказаного адміністративного позову, суд з урахуванням правових позицій, викладених у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015р. №2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ “Про судовий збір”, а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. №2, виходить із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Так, позивачами на підтвердження скрутного майнового стану та неможливість сплати судового збору на момент подання даного адміністративного позову надано Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників про суми виплачених доходів та утриманих податків про те, що з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року інформація про дохід відсутня.

Жодних інших документів на підтвердження скрутного матеріального становища позивачами не надано.

Разом з тим, у позовній заяві та у клопотанні про звільнення від сплати судового збору представник позивачів самостійно вказує про той факт, що з 2005 року вони виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю, тобто, позивачі вже тривалий час проживають у державі Ізраїль та можуть мати там джерела доходів.

Закон України “Про судовий збір” не містить норми про те, що розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік стосується лише доходу, який отриманий позивачем на території України.

Позивачами не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що їх майновий стан, в т.ч. і з урахуванням доходів, отриманих у державі Ізраїль, перешкоджає сплаті судового збору за подання даного адміністративного позову у встановленому законом порядку.

Не надання позивачами інформації про їх дохід в державі Ізраїль не дає можливості суду обґрунтовано та виважено здійснити оцінку майнового стану позивачів для прийняття рішення про звільнення позивачів від сплати судового збору або відстрочення його сплати у даній справі.

Також, судом враховується і те, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Таким чином, клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованими та задоволенню не підлягає.

Так, за приписами ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2021р. складає 2270,00 грн.

Відповідно до ч.7 ст.6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Тобто, за подання даного позову двома позивача (з однією вимогою немайнового характеру по кожному з них) кожен з позивачів повинен був сплатити окремим платіжним документом судовий збір у розмірі по 908,00 грн., виходячи із розрахунку: (2270,00 грн.*0,4)=908,00 грн., однак позивачами до позову не додано документів про сплату судового збору у сумі 908,00 грн. кожним в порушення вимог ст.ст. 4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачами позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачам строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачами у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:

1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- із зазначенням у ньому всіх відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, по кожному з позивачів окремо, а також із вірним зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків Позивача-1, по батькові Позивача-2, у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивачі обґрунтовують свої позовні вимоги про допущення негайного виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог, шляхом стягнення всієї суми боргу по пенсіях, починаючи з 01.04.2021р. по день фактичної виплати і довічно, з урахуванням того, що спір у даній справі не стосується стягнення суми боргу та із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) оригіналів документів про сплату судового збору кожним з позивачів у розмірі по 908,00 грн. за подання даного адміністративного позову з вимогами немайнового характеру до суду фізичними особами у відповідності до вимог ст.ст.4, 6 Закону України “Про судовий збір” та ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону у відповідності до вимог ст.8 Закону України “Про судовий збір”, ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись п.2, п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.3 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Позивача-1: ОСОБА_1 , Позивача-2: ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачам у п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- із зазначенням у ньому всіх відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, по кожному з позивачів окремо, а також із вірним зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків Позивача-1, по батькові Позивача-2, у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивачі обґрунтовують свої позовні вимоги про допущення негайного виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог, шляхом стягнення всієї суми боргу по пенсіях, починаючи з 01.04.2021р. по день фактичної виплати і довічно, з урахуванням того, що спір у даній справі не стосується стягнення суми боргу та із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) оригіналів документів про сплату судового збору кожним з позивачів у розмірі по 908,00 грн. за подання даного адміністративного позову з вимогами немайнового характеру до суду фізичними особами у відповідності до вимог ст.ст.4, 6 Закону України “Про судовий збір” та ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону у відповідності до вимог ст.8 Закону України “Про судовий збір”, ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA368999980313141206084004632 ГУК у Дніпропетровській області/Чечелівський район, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва