Рішення № 97135520, 24.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року Справа № 160/4460/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу від 01.03.2021 року №116 о/с, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просить:

- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 01 березня 2021 року № 116 о/с про звільнення ОСОБА_1 , старшого сержанта поліції, помічника чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання № 1;

- поновити ОСОБА_1 на посаді помічника чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання № 1 з 01.03.2021 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу на час прийняття рішення суду.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 01.03.2021 року наказом Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 116 о/с по особовому складу згідно з Законом України «Про Національну поліцію» позивача було звільнено за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію». Вважає, що вищезазначений наказ прийнятий з порушенням норм діючого законодавства України, та є таким, що грубо порушує встановлений законом порядок звільнення з органів Національної поліції, а отже підлягає скасуванню, оскільки жодним нормативно-правовим документом, яким повинен керуватися у своїй діяльності позивач не встановлено та не передбачено виявлені відповідачем порушення. Зазначає, що жодних дій позивачем не було вчинено, які б свідчили про неналежне виконання ним службових обов`язків та порушення законності та службової дисципліни, нормативно-правових актів, що регламентують роботу співробітників поліції, а тому вважає, що наказ про його звільнення є незаконним та таким, що повинен бути скасований судом. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 28.04.2021 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

21.04.2021 року від представника відповідача на адресу суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх необгрунтованими, а доводи, які викладені в позовній заяві, вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що в результаті аналізу зібраних матеріалів службового розслідування, дисциплінарною комісією ГУНП встановлено наявність дисциплінарного проступку, порушень службової дисципліни, недотримання вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абз. 1, 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, п. 4.2 розділу 4 Посадової інструкції інспектора-чергового (помічника чергового) чергової частини ІТТ № 1 ГУНП, що виразилося у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, порушенні законності, а саме неналежного виконання службових обов`язків, у частині дотримання порядку годування утримуваних в ІТТ осіб, що у подальшому призвело до спроби вивезення продуктових наборів харчування та хлібу, призначених для годування спецконтингенту, у власних цілях, в діях помічника чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання № 1 ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , у зв`язку із чим останнього наказом ГУНП від 25.02.2021 року № 285к притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції. Наказом ГУНП від 01.03.2021 року № 116 о/с помічника чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання № 1 ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 01.03.2021 року.

30.04.2021 року від позивача на адресу суду надійшла письмова відповідь на відзив, в якій він посилається на те, що у своєму відзиві відповідач не спростував твердження та аргументи позивача стосовно суті позовних вимог. Зазначає, що жодних належних та допустимих доказів щодо визначення існування матеріальної шкоди, спричиненої незаконними діями позивача, не існує. Вважаю, що долучені відео та висновки, що були зроблені на підставі акту перегляду відеоархівованої інформації від 28.01.2021 року є лише припущеннями, а не свідченням злочину й порушення службових обов`язків. Враховуючи не надання жодних належних доказів відповідачем в підтвердження законності підстав звільнення позивача, це лише свідчить про упереджене ставлення керівництва до нього та незаконність винесення наказу про його звільнення та позбавлення позивача на даний час заробітку й засобів існування. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що з 2004 року ОСОБА_1 був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України.

Згідно з витягом з наказу від 07.11.2015 року за №1 о/с позивач був прийнятий на службу до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в Дніпропетровській області, де працював на посаді старшого сержанта поліції, помічником чергової частини ізолятора тимчасового тримання № 1.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 25.01.2021 року за №285к про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ІТТ №1 ГУНП, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника

поліції, абз. 1, 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, п. 4.2 розділу 4 Посадової інструкції інспектора-чергового (помічника чергового) чергової частини ІТТ № 1 ГУНП, що виразилося у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, порушенні законності, а саме неналежного виконання службових обов`язків, у частині дотримання порядку годування утримуваних в ІТТ осіб, що у подальшому призвело до спроби вивезення харчів, призначених для годування спецконтингенту, у власних цілях, вирішено застосувати до помічника чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання № 1 ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

01.03.2021 року наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 116 о/с по особовому складу згідно з Законом України «Про Національну поліцію» позивача було звільнено за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію».

З даним наказом позивача було ознайомлено 01.03.2021 року під особистий підпис та того ж дня видана його трудова книжка із записом про звільнення.

Не погоджуючись з прийнятим наказом про звільнення зі служби, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного позивачем наказу про звільнення зі служби за порушення позивачем службової дисципліни, суд виходить з того, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У частині 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.

Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" визначена Присяга працівника поліції.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

У відповідності до пункту 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.

Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.

Водночас, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

При цьому, пунктом 6 та 10 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає дві самостійні підстави для звільнення зі служби в поліції: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України та у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

01.03.2021 року наказом Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 116 о/с по особовому складу згідно з Законом України «Про Національну поліцію» позивача було звільнено за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію».

Підставою винесення даного наказу став наказ ГУНП від 25.02.2021 року № 285 к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ІТТ № 1 ГУНП», а саме за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п.1,2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 6 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абз. 1, 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. № 1179, п. 4.2. розділу 4 Посадової інструкції інспектора-чергового (помічника чергового) чергової частини ІТТ № 1 ГУНП, що виразилося у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, порушенні законності, а саме неналежного виконання службових обов`язків, у частині дотримання порядку годування утриманих в ІТТ осіб, що у подальшому призвело до спроби вивезення харчів, призначених для годування спецконтингенту, у власних цілях, застосувати до помічника чергової частини ізолятора тимчасового тримання № 1 ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Отже, для встановлення правомірності звільнення позивача зі служби в поліції, необхідно дослідити чи були правові підстави для винесення наказу про застосування до старшого сержанта ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, що є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Як слідує, з наказу № 285 к, такий винесено за порушення позивачем службової дисципліни, недотримання вимог п.1,2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 6 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абз. 1, 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. № 1179, п. 4.2. розділу 4 Посадової інструкції.

Таким чином, підставою для прийняття даного наказу та звільнення позивача з органів Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області став факт недотримання положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, порушення законності, а саме неналежне виконання службових обов`язків, у частині дотримання порядку годування утриманих в ІТТ осіб, що у подальшому призвело до спроби вивезення харчів, призначених для годування спецконтингенту, у власних цілях.

Поряд із тим, суд критично оцінює такі доводи відповідача, з огляду на наступне.

Згідно з статтею 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Отже, у разі вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, перед накладенням дисциплінарного стягнення, з метою з`ясування всіх обставин вчинення такого проступку, наявності вини, керівник призначає службове розслідування, про що видає наказ.

При цьому, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій.

Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Складові цього поняття тісно пов`язані з морально-етичними нормами.

Отже, вчинки, що дискредитують працівників поліції та власне органи Національної поліції, пов`язані насамперед з низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Тому під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника, що мають бути доведені у визначеному порядку.

Як слідує з матеріалів справи, фактично висновок про наявність в діях позивача вчинку, який слугував підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення був зроблений за результатами службового розслідування проведеного за фактом виявлення 11.12.2020 року в особистих речах помічника чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання №1 ГУНП старшого сержанта ОСОБА_1 , продуктових наборів харчування та хлібу.

Вказане підтверджується рапортом начальника ІТТ №1 ГУНП капітана поліції Куриляка В.В. від 24.12.2020 року вих. №38/2316, актом огляду автомобіля «ВАЗ-2107» н.з. НОМЕР_1 та огляду продуктових наборів харчування від 11.12.2020 року, відеозаписом, письмовими поясненнями, а також наказом від 30.12.2020 року №2296 «Про організацію проведення службового розслідування».

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно з пунктом 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Поряд із тим, ані під час проведення службового розслідування, ані в ході розгляду даної справи відповідачем не зазначено, які саме дії вчинив ОСОБА_1 , що є порушенням п.п.1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами службового розслідування, дисциплінарною комісією встановлено, що 11.12.2020 року, начальником ІТТ № 1 ГУНП капітаном поліції Куриляком В.В. було прийнято рішення щодо проведення огляду особистих речей старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .

Так, о 10.55 11.12.2020 року, на зовнішньому посту ІТТ № 1 ГУНП був проведений огляд салону та багажного відділення автомобіля «ВАЗ-2107», н.з. НОМЕР_1 , який належить старшому сержанту поліції ОСОБА_1 , у ході якого у власній сумці останнього виявлено продуктові набори харчування (реторт-пакети), у кількості 17 одиниць (каша пшенична з м`ясом курки - 10 шт„ каша перлова з м`ясом птиці - 6 шт„ суп картопляний з перловою крупою - 1 шт.) та хліб «Україна», у кількості 1 одиниця.

Вищезазначений факт зафіксовано актами огляду автомобіля «ВАЗ- 2107». н.з. НОМЕР_1 та огляду продуктових наборів харчування, які було складено у присутності старшого інспектора з ДПЛ ІТТ № 1 ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , поліцейського відділення охорони ІТТ № 1 ГУНП сержанта поліції ОСОБА_3 , старшого інспектора з ДПЛ ІТТ № 1 ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , діловода ІТТ № 1 ГУНП ОСОБА_4 , з якими під підпис був ознайомлений старший сержант поліції ОСОБА_1 . Також, під час проведення огляду застосовувались фото та відеозапис.

З пояснення старшого інспектора з дотримання прав людини ІТТ № 1 ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 стало відомо, що близько 09.20 11.12.2020 року, після проведення інструктажу добовому наряду, який проводив т. в. о. начальника ІТТ № 1 ГУНП майор поліції ОСОБА_5 , вона направилася на 2 поверх спеціальної установи для проведення обшукових заходів камер, спецконтингенту та їх речей.

По закінченню проведення вищевказаних заходів, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 викликали на ОСОБА_6 для проведення заходів щодо огляду автомобіля «ВАЗ-2107». н.з. НОМЕР_1 , який належить помічнику чергового чергової частини ІТТ № 1 ГУНП старшому сержанту поліції ОСОБА_1 .

Також, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 зазначила, що під час огляду вищевказаного автомобіля на задньому сидінні, у рюкзаку були виявлені продуктові набори харчування, у кількості 17 реторт-пакетів та один хліб, які видаються утримуваним особам для прийняття їжі.

Зазначений факт був зафіксований відповідними актами огляду автомобіля та вилучених продуктових наборів харчування, з якими під підпис був ознайомлений старший сержант поліції ОСОБА_1 , який повідомив, що зазначені речі він отримав від спецконтингенту.

Крім цього, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 додала, що неодноразово, начальником ІТТ № 1 ГУНП капітаном поліції ОСОБА_7 наголошувалося на належну видачу продуктів харчування утримуваному спецконтингенту та у разі відмови фіксувати зазначений факт у відповідній відомості.

З пояснення інспектора з дотримання прав людини ІТТ № 1 ГУНП капітана поліції ОСОБА_8 стало відомо, що о 09.00 10.12.2020, після проведення інструктажу заступником начальника ІТТ № 1 ГУНП майором поліції ОСОБА_5 , він заступив у добовий наряд у якості інспектора-чергового чергової частини ІТТ № 1 ГУНП, помічником чергового ІТТ був призначений старший сержант поліції ОСОБА_1 .

Капітан поліції ОСОБА_8 зазначив, зокрема що упродовж несення служби, старший сержант поліції ОСОБА_1 , відповідно до своїх функціональних обов`язків видавав харчування спецконтингенту під їх особистий підпис у відповідній відомості з видачі продуктів харчування.

Капітан поліції ОСОБА_8 , також додав, що старший сержант поліції ОСОБА_1 мав доступ до складу № 2 з обмеженим доступом та мав змогу самостійно брати продуктові набори харчування при недостатній кількості на складі № 1 та самостійно фіксувати записи у Журналі отримання та видачі продуктових наборів харчування.

Під час прийому їжі спецконтингентом, старший сержант поліції ОСОБА_1 надавав відомість про отримання продуктових наборів, у яких ставилися підписи про отримання, деякі утримувані відмовлялися, про що відповідні відмітки у відомості не вказувалися. Про факти присвоєння продуктових наборів харчування та фальсифікації підписів утримуваних осіб старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , з приводу отримання ними харчування капітану поліції ОСОБА_8 не відомо.

З пояснення поліцейського відділення охорони ІТТ № 1 ГУНП сержанта поліції ОСОБА_3 стало відомо, що 11.12.2020, після проведення інструктажу, він заступив у добовий наряд по забезпеченню охорони території ІТТ № 1 ГУПН та здійснення пропускного режиму на КПП. Близько 10.30 цього ж дня, після здачі чергування, на власному автомобілі «ВАЗ-2107», н.з. НОМЕР_1 , залишав територію помічник чергового ІТТ № 1 ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_1 .

Сержант поліції ОСОБА_3 зазначив, що після відчинення перших воріт, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 було зупинено для проведення огляду автомобіля. На момент огляду були присутні начальник ІТТ № 1 ГУНП капітан поліції ОСОБА_7 , старший інспектор з ДПЛ ІТТ № 1 ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та поліцейський відділення охорони ІТТ № 1 ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_9 . Оглянувши автомобіль старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , на задньому сидіння було виявлено реторт-пакети у кількості 17 штук та хліб сірого кольору. Вилучені реторт-пакети та хліб схожі на ті, що видаються спецконтингенту для харчування. На питання звідки він взяв зазначені речі, останній пояснити не зміг.

З пояснення поліцейського відділення охорони ІТТ № 1 ГУНП сержанта поліції ОСОБА_9 стало відомо, що 10.12.2020, після проведення інструктажу, він заступив у добовий наряд по забезпеченню охорони території ІТТ № 1 ГУПН та здійснення пропускного режиму на КПП.

Після закінчення несення служби у добовому наряді та подальшої здачі чергування наступній зміні, а саме: поліцейським відділення охорони старшому сержанту поліції ОСОБА_10 та сержанту поліції ОСОБА_3 , останній переодягнувся та очікував на помічника чергового чергової частини ІТТ № 1 ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , який обіцяв підвезти його додому.

Під час виїзду з території ІТТ, автомобіль старшого сержанта поліції ОСОБА_1 був зупинений у дворику для проведення огляду та проведено його огляд, у ході якого на задньому сидінні та у рюкзаку виявлено реторт-пакети та хліб. Зазначені речі були вилучені та подальша їх доля останньому не відома.

Також, сержант поліції ОСОБА_9 додав, що виявлені у старшого сержанта поліції ОСОБА_1 зовні схожі на ті, що видаються спецконтингенту.

З пояснення старшини ІТТ № 1 ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_11 стало відомо, що в ІТТ № 1 ГУНП він відповідає за матеріальні цінності зазначеної спеціальної установи. Спецконтингент, який поміщується до камер ІТТ годується три рази на доби модульним харчуванням.

Реторт-пакети розміщуються на першому поверсі у камері № 35, яка зачиняється та особисто ним видається помічникам чергового ІТТ, про що робляться відмітки у відповідному Журналі, що дає можливість контролювати кількість продуктових наборів харчування.

Старший сержант поліції ОСОБА_11 зазначив, що під час його перебування у відпустці або відсутності з поважних причин, продуктові набори харчування видає ОСОБА_12 . Так, згідно наказу ГУНП від 23.11.2020 року № 66 в о/с, з 30.11.2020 року по 05.01.2021 року, старший сержант поліції ОСОБА_11 перебував у відпустці, видачу харчування здійснював ОСОБА_12 .

Також, старший сержант поліції ОСОБА_11 повідомив, що близько обіднього часу 10.12.2020, до нього зателефонував помічник чергового чергової частини ІТТ № 1 ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_1 та повідомив, що закінчуються реторт-пакети та виникла необхідність взяти їх зі складу, на що старший сержант поліції ОСОБА_11 відповів, що треба взяти ключі, відчинити камеру № НОМЕР_2 та взяти необхідну кількість продуктових наборів, після чого зачинити зазначене приміщення, з метою виключення можливості доступу сторонніх осіб та розкрадання.

Крім цього, старший сержант поліції ОСОБА_11 додав, що у зв`язку з відсутністю довіреної особи на місці ( ОСОБА_12 ), старшому сержанту поліції ОСОБА_1 довелося продукти харчування брати самостійно, про що біло зроблено відповідний запис у Журналі обліку видачі харчування особам, утримуваним в ІТТ № 1 ГУНП.

Опитаний з даного приводу помічник чергового чергової частини ІТТ № 1 ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_1 пояснив, що 01.02.2021, за наказом начальника ІТТ № 1 ГУНП капітана поліції ОСОБА_7 , після закінчення несення служби у добовому наряді (09.00 31.01.2021 року по 09.00 01.02.2021 року), його не випустили з території ІТТ мотивуючи даний факт необхідністю надати письмове пояснення щодо подій, які мали місце 11.12.2020 року, при цьому з наказом про організацію службового розслідування останнього не ознайомлено.

01.02.2021 року, старшим сержантом поліції ОСОБА_1 був написаний рапорт щодо ознайомлення його з наказом про організацію проведення службового розслідування відносно нього. О 12.30 цього ж дня, старший сержант поліції ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом ГУНП від 30.12.2020 року № 2296 «Про організацію проведення службового розслідування».

Так, старший сержант поліції ОСОБА_1 зазначив, що 11.12.2020 року, начальником ІТТ № 1 ГУНП капітаном поліції ОСОБА_7 , який у цей момент перебував у відпустці, останній був зупинений на КПП, під час виїзду на особистому автомобілі з території ІТТ, при цьому були оглянуті його автомобіль та особисті речі. Під час огляду у його сумці було виявлено 17 продуктових наборів харчування (реторт-пакети) та один хліб, які видаються утримуваним в ІТТ особам, при цьому застосовувалися фото та відеозапис, та складено Акт за фактом розкрадання майна ІТТ № 1 ГУНП.

З приводу виявлення у старшого сержанта поліції ОСОБА_1 вищевказаних речей, останній пояснив, що реторт-пакети перед тим, як видаються спецконтингенту проходять термічну обробку у великій ємності, в окропі. Такі реторт-пакети були видані утримуваним особам, під особистий підпис, при цьому, після отримання спецконтингентом деякі реторт-пакети не були використані та залишені у камерах, а при проведенні прибирання камер були вилучені. Оскільки реторт-пакети вже проходили термічну обробку перед видачею їх утримуваним особам, їх необхідно знищувати, у зв`язку з тим, що вдруге використані бути не можуть.

Також, старший сержант поліції ОСОБА_1 пояснив, що декілька місяців назад, він задавав питання начальникові ІТТ № 1 ГУНП капітану поліції ОСОБА_7 щодо актів утилізації реторт-пакетів, на що отримав відповідь, що таких Актів не має та з реторт-пакетами можна робити, що завгодно, хоч забирати додому аби вони не забруднювали приміщення та територію ІТТ. Після того, як сміттєвий бак був переповнений та реторт-пакети почали випадати з нього, старший сержант поліції ОСОБА_1 підібрав з землі 17 реторт-пакетів та один черствий хліб, з метою подальшого годування безпритульних тварин біля 15 міської лікарні, що він і робив упродовж декількох місяців.

Крім цього, старший сержант поліції ОСОБА_1 додав, що він вважає, що дана подія стала можливою, у зв`язку з тим, що у листопаді 2020 року, начальник ІТТ № 1 ГУНП капітан поліції ОСОБА_7 запропонував йому закрити збільшену премію, а після отримання заробітної плати віддати готівкою різницю, посилаючись на те, що зазначені кошти підуть на потреби ІТТ, однак він відмовився.

У подальшому, старший сержант поліції ОСОБА_1 надав додаткове пояснення, у якому зазначив, що після зупинки його транспортного засобу, начальник ІТТ № 1 ГУНП капітан поліції ОСОБА_7 самостійно відкрив його автомобіль та почав власноручно його обшукувати та речі, які знаходилися всередині, при цьому згоди на обшук власного автомобіля старший сержант поліції ОСОБА_1 не давав, відповідної ухвали суду або інших документів, які дають право на зазначені заходи у нього не було. Після того, які капітан поліції ОСОБА_7 обшукав автомобіль, він дістав з салону транспортного засобу 17 використаних реторт-пакетів (не придатних для повторного вживання людьми) та черству буханку хліба.

Старший сержант поліції ОСОБА_1 додав, що з моменту призначення на посаду начальника ІТТ № 1 ГУНП капітана поліції ОСОБА_7 , за вказівкою останнього використані реторт-пакети віддавалися поліцейським, які несуть службу на КПП для годування ними службового собаки.

Оскільки під час надання пояснення, старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , не було зазначено конкретних фактів, місця та часу щодо пропозиції збільшення йому премії та подальшого надання її надлишку начальнику ІТТ № 1, з метою перевірки вищевказаного факту, дисциплінарною комісією ГУНП було запропоновано особовому складу ІТТ № 1 ГУНП надати рапорти, у яких зазначити, про наявність або відсутність фактів або пропозиції щодо збільшення премії, з подальшим поверненням різниці коштів начальникові ІТТ № 1 ГУНП капітану поліції ОСОБА_7 .

В ході аналізу змісту рапортів, які надійшли до ГУНП від поліцейських ІТТ № 1, дисциплінарна комісія ГУНП дійшла висновку про те, що зазначені поліцейські ІТТ № 1 заперечують наявність фактів або пропозиції щодо збільшення премії, з подальшим поверненням різниці коштів начальникові ІТТ № 1 ГУНП капітану поліції ОСОБА_7 , а у переважній більшості опитані поліцейські вважають такі факти наклепом (відповідні рапорти поліцейських ІТТ № 1 долучені до матеріалів справи, та їх копії додаються).

При цьому, дисциплінарною комісією ГУНП встановлено, що заступник начальника ІТТ № 1 ГУНП майор поліції ОСОБА_5 у своєму рапорті зазначив, що з моменту призначення на посаду начальника ІТТ № 1 ГУНП капітана поліції ОСОБА_7 , у поліцейських підрозділу почали знімати премії, а до його призначення зазначених фактів не було. Зі слів старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , начальник ІТТ № 1 ГУНП капітан поліції ОСОБА_7 з приводу зняття премії з поліцейських ніколи не давав мотивованих пояснень.

В той же час, весь особовий склад ІТТ № І ГУНП, за винятком помічника чергового чергової частини ІТТ № 1 ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , заперечили зазначений факт та повідомили, що це наклеп.

Крім цього, в ході проведення службового розслідування були опитані особи, які тривалий час утримуються в умовах ІТТ № 1 ГУНП, а саме: заарештовані ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Опитаний з даного приводу заарештований ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснив, що він тривалий час утримується в умовах ІТТ № 1 ГУНП. За час перебування у зазначеній спеціальній установі скарг на поліцейських ІТТ він не має.

Щодо харчування в ІТТ № 1 ГУНП, заарештований ОСОБА_13 повідомив, що у зв`язку з тим, що він постійно отримує продуктові перадчі, він не завжди приймає їжу, яку надають у спецустанові у реторт-пакетах.

Щодня йому надають відомість, у якій він ставить свій підпис щодо отримання харчування або відмови від нього. 11.12.2020, заарештованому ОСОБА_13 була надана відомість щодо отримання харчування, де він поставив свій підпис про отримання, однак реторт-пакети він не брав, оскільки відмовився. Подальша доля продуктових наборів харчування йому не відома.

Аналогічне пояснення надав заарештований ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, в ході аналізу вищезазначених матеріалів службового розслідування, дисциплінарна комісія ГУНП дійшла висновку про те, що старший сержант поліції ОСОБА_1 навмисно надав завідомо неправдиві пояснення відносно подій, які мали місце 11.12.2020 року щодо спроби винесення ним продуктових наборів харчування та хлібу, а також відносно неправомірних дій начальника ІТТ № 1 ГУНП капітана поліції ОСОБА_7 , з метою уникнення відповідальності, оскільки на фото, зроблених під час виявлення та вилучення реторт-пакетів, видно, що вони не пошкоджені, мають чітку етикетку, усі написи на них можливо прочитати, а після термічної обробки будь-які написи на етикетці неможливо прочитати (порівняльні фото долучені до матеріалів службового розслідування).

Також, членом дисциплінарної комісії ГУНП - старшим інспектором з ОД ВОЗДМТТО ГУНП майором поліції ОСОБА_15 здійснено перегляд даних відеоархівованої інформації, отриманої з мобільного телефону, з камер відео спостереження, встановлених у приміщенні чергової частини, камерного блоку першого поверху та коридорі ІТТ № 1 ГУНП.

Різниця часу відеорхіватору складає +60 хвилин, у відношенні до реального часу.

Так, переглядом відеоматеріалів ІТТ № 1 ГУНП встановлено, що о 14.38 10.12.2020 року, у черговій частині ІТТ № 1 ГУНП, помічник чергового чергової частини ІТТ № 1 ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_1 , взявши до рук відомість видачі продуктових наборів харчування помітив, що відсутній запис щодо одного з утримуваних в ІТТ осіб. Зробивши запис, останнім було самостійно поставлено підпис у вищевказаній відомості, а не надано утримуваному.

Переглядом відеоархівованої інформації, отриманої з камери відеоспостереження, встановленої у тому ж самому приміщенні ІТТ виявлено, що о 07.33 11.12.2020 року, старший сержант ОСОБА_1 підійшов до поліпропіленового мішка з хлібом, який виготовляється та доставляється ТОВ «Дніпровський хлібзавод № 5» для утримуваних в умовах ІТТ осіб, взяв одну хлібину, загорнув у поліетиленовий пакет та поклав до власного рюкзака, а з рюкзака о 07.34 11.12.2020 року дістав тряпчану сумку чорного кольору та поклав до правої кишені куртки.

У подальшому, о 07.51 11.12.2020 року, взявши у приміщенні для зберігання реторт-пакетів ящик, поставив у черговій частині ІТТ № 1 ГУНП та о 07.59 11.12.2020 року разом з поліпропіленовим мішком з хлібом переніс на другий поверх ІТТ.

Після роздачі утримуваним особам продуктових наборів харчування, старший сержант поліції ОСОБА_1 спустився на перший поверх для надання харчування адмінарештованим, які утримувались у камері № 1 та о 09.23 11.12.2020 року зайшов до чергової частини ІТТ № 1 ГУНП тримаючи у правій руці чайник, а у лівій руці вищевказану сумку заповнену реторт- пакетами.

Залишивши у серверній зазначені речі, останній взяв два реторт-пакета, хліб, а також чайник та надав ув`язненим особам у камері № 1 .По завершенню покамерного обшуку та огляду новою зміною, о 11.25 11.12.2020 року старший сержант поліції ОСОБА_1 зайшов до серверної, взяв свій рюкзак та вийшов за межі чергової частини.

У подальшому встановлено, що о 11.54 11.12.2020 року, до контрольно-пропускного пункту ITT № 1 ГУНП на власному автомобілі «ВАЗ-2107», н. з. НОМЕР_3 , під`їхав помічник чергового чергової частини ITT № 1 ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_1 разом з поліцейським відділення охорони ITT № 1 ГУНП старшим сержантом поліції ОСОБА_9 , який перебував на пасажирському сидінні з правого боку.

Проїхавши перші ворота, начальником ITT № 1 ГУНП капітаном поліції ОСОБА_7 було зупинено старшого сержанта поліції ОСОБА_1 у дворику для проведення огляду автомобіль та у присутності старшого інспектора з дотримання прав людини ITT № 1 ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , поліцейських відділення охорони ITT № 1 ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_9 та сержанта поліції ОСОБА_3 проведено поверхневий огляд власного автомобіля «ВАЗ-2107», н. з. НОМЕР_3 .

Переглянувши відеозапис тривалістю 2 хвилини 20 секунд (створений о 10.56 11.12.2020 року), отриманий з мобільного телефону, встановлено, що на 01 хвилині 08 секунді з власного рюкзаку, який знаходився позаду місця водія, старший сержант поліції ОСОБА_1 вийняв продуктові набори харчування (реторт-пакети) та загорнуту у поліетиленовий пакет буханку хліба, на 01 хвилині 40 секунді із заднього сидіння автомобіля останній додатково дістав декілька реторт-пакетів та поклав на задню частину багажного відділу автомобіля.

Таким чином, в ході перегляду відео, зробленого після зупинки автомобіля «ВАЗ-2107», н.з. НОМЕР_3 , яким керує старший сержант поліції ОСОБА_1 чітко вбачається, що останній самостійно відкривав багажник, двері автомобіля, дістав рюкзак із заднього сидіння автомобіля, з якого у подальшому самостійно діставав продуктові набори харчування (реторт-пакети) та хліб.

Крім цього, дисциплінарною комісією ГУНП, в ході моніторингу мережі Інтернет, а саме соціальної мережі «Фейсбук», встановлено, що 10.02.2021 року ОСОБА_16 опублікував у себе на сторінці інформацію щодо розкрадання продуктових наборів харчування з ITT № 1 ГУНП, які повинні видаватися утримуваним особам, заступником начальника зазначеної спеціальної установи майором поліції ОСОБА_5 спільно з помічником чергового цієї ж установи старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , які шахрайським шляхом (підроблявши підписи утримуваних), спочатку вивозили реторт-пакети з території ITT, а у подальшому продавали їх.

Таким чином, в результаті аналізу зібраних матеріалів службового розслідування, дисциплінарною комісією ГУНП встановлено наявність дисциплінарного проступку, порушень службової дисципліни, недотримання вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абз. 1, 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, п. 4.2 розділу 4 Посадової інструкції інспектора-чергового (помічника чергового) чергової частини ІТТ № 1 ГУНП, що виразилося у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, порушенні законності, а саме неналежного виконання службових обов`язків, у частині дотримання порядку годування утримуваних в ІТТ осіб, що у подальшому призвело до спроби вивезення продуктових наборів харчування та хлібу, призначених для годування спецконтингенту, у власних цілях, в діях помічника чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання № 1 ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , у зв`язку із чим останнього наказом ГУНП від 25.02.2021 року № 285к притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції.

Отже, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції на позивача накладено за неналежне виконання службових обов`язків, у частині дотримання порядку годування утриманих в ІТТ осіб, що у подальшому призвело до спроби вивезення продуктових наборів харчування та хлібу, призначених для годування спецконтингенту, у власних цілях.

Згідно з посадовою інструкцією інспектора-чергового (помічника чергового) чергової частини ІІТ №1 до обов`язків віднесено:

- перевірити наявність і правильність оформленім матеріалів, згідно з якими затримані та взяті під варту особи перебувають в ІТТ; прийняти під розписку в журналі приймання-здавання чергування по ІТТ ключі від камер, наручники, інші технічні засоби, службову документацію і бланки, а також вилучені в поміщених до ІТТ осіб заборонені для зберігання в камерах речі, предмети та цінності;

- разом із черговим, ідо змінюється детально оглянути камери, усі інші приміщення ІТТ, а також його будівлю із зовнішнього боку, переконатися в справності замків, обладнання, засобів зв`язку й сигналізації;

- покамерно перевірити наявність затриманих і взятих під варту осіб за кількістю і за наявними щодо них документами, провести їх опитування й обшук;

- про приймання (здавання) чергування, виявленні: при цьому недоліки та вжиті заходи щодо їх усунення черговий, що заступає на службу, і той, що змінюється, доповідають письмовим рапортом начальникові ІТТ;

- приймати затриманих і взятих під варту осіб, відповідно до плану

покамерного розміщення, на підставі постанови органу, особи, в провадженні якої знаходиться кримінальне провадження: або заявки на конвоювання, звільняти чи віправляти їх з ІТТ; вести облік затриманих і ув`язнених, оформляти особові справи на них та інші документи, пов`язані з їх перебуванням в ІТТ; завчасно доповідати начальникові ІТТ про закінчення строку тримання осіб, які перебувають під охороною;

- організовувати виведення затриманих і заарештованих осіб з камер, особисто відчиняти двері камер, ключі від усіх замків постійно зберігати в себе;

- забезпечувати гарантовані Конституцією України права і законні інтереси утримуваних осіб, а також установлені цією Інструкцією санітарно-побутові умови перебування затриманих і взятих під варту осіб в ІТТ;

- стежити за підтримкою в усіх приміщеннях ізолятора порядку й чистоти, забезпечувати додержання особами, які перебувають у камерах, внутрішнього розпорядку, призначити на кожну добу з їх числа чергових по камерах;

- не допускати перебування в камерному блоці сторонніх осіб і предметів, які можуть бути використані утримуваними для втечі або нападу, чи спонукати причину виникнення інших надзвичайних подій;

- особисто замінювати постових; не менше одного разу на годину перевіряти несення служби нарядом; постійно інформувати наряд про осіб, за якими необхідний посилений нагляд; стежити за станом зв`язку, сигналізації, освітлення та обладнання ІТТ;

- забезпечувати належне зберігання службової документації, особових справ утримуваних осіб, бланків, наручників, інших спецзасобів та інвентарю;

- у разі встановлення несправності засобів охоронно-тривожної сигналізації ІТТ, виявлення підкопу, пролому стін, стелі, підлоги, пошкодження віконних грат або замків негайно доповісти про це начальникові ІТТ, організувати обшуки затриманих і взятих під варту осіб, огляд камер, перевезти їх до інших неушкоджених камер та посилити охорону;

- у разі надходження сигналу на приймально-контрольні прилади засобів сигналізації черговий (помічник чергового) зобов`язаний:

- при спрацюванні сповіщувачів тривожної сигналізації у слідчих кабінетах, коридорі камерного блоку тощо, за допомогою внутрішнього зв`язку або візуально, установити причину виклику;

- при спрацюванні охоронно-тривожної сигналізації вікон, дверей, стін, підлоги чи стелі камери невідкладно силами добового наряду ІТТ вивести утримуваних осіб у вільну камеру, дворик для прогулянок, провести огляд камери, викликати фахівця для встановлення причини спрацювання, у разі неможливості усунути несправності - розмістити утримуваних осіб у інших камерах з дотриманням установлених правил розміщення;

- для забезпечення режиму тримання та пропускного режиму в ІТТ черговий (помічник чергового) зобов`язаний:

- перевіряти документи в осіб, що прибули до ІТТ для перевірки служби, нагляду за законністю, проведення слідчих дій, а також на побачення із затриманими та взятими під варту, особами, забезпечувати збереження в спеціально відведеному місці зданих ними на зберігання особистих речей;

- за наявності письмового дозволу організувати силами добового наряду виведення, супроводження й охорону затриманих і взятих під варту осіб з камер у кабінети для, проведення слідчих дій або кімнати для побачень, контролювати хід і тривалість побачень утримуваних осіб з родичами чи іншими особами;

- забезпечувати прийняття й ретельний огляд речей, продуктів, посилок, не допускати проникнення в камери заборонених предметів і листів;

- доповідати начальникові ІТТ про наслідки перевірки порядку тримання поміщених в ізолятор осіб, здійснення пропускного режиму, спрацювання засобів сигналізації;

- черговому (помічникові чергового) забороняється: скорочувати кількість установлених табельних постів охорони або міняти їх розстановку, за винятком випадків, пов`язаних з невідкладними заходами щодо запобігання втечам та іншим надзвичайним подіям або випадкам, пов`язаним з особливими умовами; відлучатися з ІТТ або звільняти кого-небудь із складу наряду, крім випадків, коли працівник несподівано захворіє або не може виконувати обов`язки з інших причин, і то лише з дозволу начальника ІТТ та за умови відповідної заміни.

Слід зазначити, що в матеріалах справи міститься добова відомість по охороні ізолятора термінового тримання на 10.12.2020 р.; план покамерного розміщення осіб утримання в ІТТ №1 ГУНП в Дніпропетровській області за період 09.12.2020р. - 11.12.2020 р.; витяги з книги актів прийому-здачі чергувань ІТТ №1 ГУНП (акт за 10-11.12.2020 р., акт за 11-12.12.2020 р.); журнал обліку видачі харчування утримуваним в ІТТ № 1; акт списання № 15-248 від 23.10.2020 р.; видаткові накладні.

Дані, що наведені у вищезазначених документах свідчать про відсутність будь-яких порушень з боку позивача під час ведення служби у чергуванні продовж 10.12.2020 р.- 11.12.2020 р.

Так, згідно добових відомостей з плану покамерного розміщення осіб, що утримуються в ІТТ № 1», кількість за списком затриманих осіб відповідає кількості осіб, які були зазначені у журналі видачі харчування утриманим та з даними журналу, в якому розписувалися затримані особи при отриманні реторт-пакетів.

На ранок 11.12.2020 року кількість затриманих осіб складала 30 осіб (з яких 27 осіб утримувались до 24.00 годин 10.12.2020 р. та 3 особи, які були доставлені після 00.00 годин 11.12.2020 р.), що підтверджується відомостями журналу обліку харчування утриманих 1ТТ № 1, де ведеться прийом-передача кількості харчування між чергуваннями, та журналом реєстрації.

Також суд звертає увагу, що відповідачем був долучений лише акт списання від 23.10.2020 р. за вересень 2020 р., жодних відомостей за грудень 2020 р. відповідачем надано не було.

Крім того, з наданого акту вбачається, що за зазначеними даними можна встановити використану кількість продуктових наборів харчування, однак встановити інформацію щодо того, з чого складаються ці продуктові набори та яка кількість реторт- пакетів в них входить не представляється можливим.

Відповідачем по справі були долучені відеозаписи, які і є, на думку відповідача, доказами незаконного заволодіння позивачем державним майном.

Дослідивши вказаний відеозапис, суд зазначає, що з останнього не можливо встановити, що позивач переміщується саме зі своїм рюкзаком, із відеозапису вбачається, що у позивача в руках знаходиться сумка, в якій, за словами позивача, він переносив продуктові набори затриманим для зручності.

Отже, долучені відео та висновки, що були зроблені на підставі акту перегляду відеоархівованої інформації від 28.01.2021 р. є лише припущеннями, а не свідченням злочину й порушеннями службових обов`язків.

Жодних доказів, того, що на території ІТТ № 1 ГУНП проводиться належна утилізація реторт-пакетів та продуктів харчування спецконтингенту зі складанням відповідних документів відповідачем надано не було, а ні під час проведення службового розслідування, а в ході розгляду даної справи.

Отже, аналізуючи вищевикладене та норми чинного законодавства, судом встановлено, що жодних належних та допустимих доказів щодо існування матеріальної шкоди, спричиненої діями позивача, не існує.

Таким чином, встановлені в ході службового розслідування факти неналежного виконання позивачем своїх обов`язків щодо дотримання порядку годування утриманих в ІТТ осіб, є необгунтованими, оскільки вказаний обов`язок не покладався на позивача як помічника чергового чергової частини ІТТ №1, а доводи відповідача щодо переміщення позивача по території ІТТ №1 із продуктовими наборами не свідчать про умисел позивача в їх присвоєнні, тому суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку, який тягне за собою накладення найсуворішого дисциплінарного стягнення.

Разом із тим, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що він є членом профспілки, а тому подання щодо його звільнення мало б вноситись до виборчого профспілкового органу, оскільки згідно статті 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 року № 1045-ХІV (зі змінами та доповненнями) гарантії для працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів Положення цієї статті в частині особливостей притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення не поширюються на прокурорів, поліцейських, працівників Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України та органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства. Тобто, ці доводи позивача є безпідставними.

Аналогічні правовідносини викладені в постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року у справі № 806/2272/16 (провадження № К/9901/17903/18).

Також судом не беруться до уваги посилання позивача на здійснення тиску на нього з боку начальника Куриляка В.В., оскільки надана позивачем копія рапорту ОСОБА_17 від 05.05.2021 року не стосується обставин даної справи та безпосередньо позивача, а твердження щодо спроби вказаним начальником незаконного заволодіння грошовим коштами позивача не підтверджено жодними належними доказами, тому вказані доводи є лише припущеннями.

З урахуванням наведеного та виходячи з аналізу всіх встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що відповідачем прийнято оскаржуваний наказ без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття та з порушенням вимог чинного законодавства.

Крім того, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова ВС України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, SeriesN 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Так, позивач, просить суд, зокрема, скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 01 березня 2021 року № 116 о/с про звільнення ОСОБА_1 , старшого сержанта поліції, помічника чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання № 1 та поновити на посаді помічника чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання № 1 з 01.03.2021 року.

Однак, скасування оскаржуваного наказу не призведе до повного поновлення прав позивача, оскільки оскаржуваний наказ виданий у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного наказом ГУНП від 25.02.2021 року № 285 к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ІТТ № 1 ГУНП», яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не доведено суду правомірності застосування до позивача крайнього виду дисциплінарного стягнення, чим порушено принцип обґрунтованості, суд, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 25.02.2021 року № 285 к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ІТТ № 1 ГУНП» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, у зв`язку з його необгрунтованістю.

Як, наслідок, підлягає скасуванню і наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 01.03.2021 року № 116 о/с про звільнення ОСОБА_1 , старшого сержанта поліції, помічника чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання № 1, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом поновлення його на посаді з 01.03.2021 року, оскільки саме з цієї дати порушені права позивача підлягають відновленню судом.

Згідно частини 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, одночасно приймаючи рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно з ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Обчислення середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 даного Порядку в усіх інших випадках збереження середньої заробітної плати (в т.ч. у випадку вимушеного прогулу) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Разом з цим, критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання) визначені Порядком виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом МВС України 06.04.2016 року №260.

Згідно п. 9 Розділу 1 Порядку №260 при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Відповідно до абзацу 1 п. 6 Розділу III Порядку №260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Поняття «грошове забезпечення» і «заробітна плата», які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір щодо виплати грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу охоплюється застосованим у ч. 2 ст. 233 КЗпП України визначенням «законодавство про оплату праці».

В даному випадку зі змісту Порядку №260 випливає, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного 1 місяця їх служби.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 квітня 2019 року і у справі №815/1829/17.

При цьому, розрахунок середньоденної заробітної плати повинен здійснюватись відповідно до Порядку №100, з урахуванням положень Порядку №260 в частині застосування при такому розрахунку саме календарних днів відповідного місяця.

Згідно наданої суду довідки ГУНП в Дніпропетровської області від 20.04.2021 року №1162 грошове забезпечення позивача складало станом на день звільнення:

- посадовий оклад: січень 2021 року – 1900,00 грн., лютий 2021 року – 1900,00 грн.;

- оклад за спеціальним званням: січень 2021 року – 1000,00 грн., лютий 2021 року – 1000,00 грн.;

- надбавка за стаж служби в поліції: січень 2021 року – 1015,00 грн., лютий 2021 року – 1015,00 грн.;

- премія: січень 2021 року – 7046,49 грн., лютий 2021 року – 4932,98 грн.

Середньомісячне грошове забезпечення позивача становить (10961,49+8847,98) / 2 = 9904,74 грн.

Середньоденне грошове забезпечення позивача становить (10961,49+8847,98) / 59 = 335,75 грн.

З сум нарахованого грошового забезпечення поліцейських утримується військовий збір 1,5% та податок на доходи фізичних осіб (18%), який відповідно до постанови КМУ від 15.01.2004р. № 44 підлягає повній компенсації.

Таким чином:

- розмір середньомісячного грошового забезпечення складає 9756,17 грн.;

- розмір середньоденного грошового забезпечення складає 330,71 грн.

Оскільки позивача звільнено з посади 01.03.2021 року, а дата винесення рішення - 24.05.2021 року, то середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу по день винесення рішення судом становить з розрахунку календарних днів місяців вимушеного прогулу позивача 85 днів - 28538,75 грн. (335,75 х85).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15 лютого 2019 у справі №826/6583/14, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Крім того, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, а суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Отже, стягненню підлягає сума середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.03.2021 року до дати винесення судом рішення про поновлення позивача на посаді у розмірі 28538,75 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, рішення суду про поновлення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на раніше займаній посаді помічника чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання № 1 підлягає негайному виконанню.

Відповідно пункту 2 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Отже, сума в розмірі 9756,17 грн., що складає суму стягнення за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Щодо позовної вимоги щодо стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , суму завданої моральної шкоди в розмірі 10000 (десять тисяч) грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до роз`яснень, які викладено в у п. п. 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Однак, позивачем не надано жодних доказів, які б обґрунтовували факт наявності втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, та як наслідок підтверджували наявність моральної шкоди, що в свою чергу свідчить про неналежність її підтвердження.

Позивачем не доведено, що винесення відповідачем оскаржуваного наказу призвело до її моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав`язків і вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя, у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Таким чином, вказана позовна вимога не підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства України, суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Доказів понесення судових витрат не пов`язаних із сплатою судового збору позивачем не надано.

Тобто, у разі задоволення позовних вимог позивача, звільненого від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 77, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 25.02.2021 року № 285 к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ІТТ № 1 ГУНП» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 01 березня 2021 року № 116 о/с про звільнення ОСОБА_1 , старшого сержанта поліції, помічника чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання № 1.

Поновити ОСОБА_1 на посаді помічника чергового чергової частини ізолятора тимчасового тримання № 1 з 01.03.2021 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.03.2021 року по 24.05.2021 року у сумі 28538,75 грн., із відрахуванням загальнообов`язкових податків та зборів.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та присудження виплати заробітної плати у межах стягнення за один місяць у розмірі 9756,17 грн. допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням особливостей визначених абзацом 2 пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна