Ухвала суду № 97135103, 24.05.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 травня 2021 р. Справа № 120/4788/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради (код ЄДРПОУ 03198600, місцезнаходження: вул. Василя Стуса, 56, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

17.05.2021 поштою до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2020 рік, у розмірі відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням вже виплаченої суми такої допомоги.

Перевіривши вказану позовну заяву та додані до неї матеріали, приходжу до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Щодо відліку строку звернення до адміністративного суду, то суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. Відтак при визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Позивач заявив позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та, як наслідок, зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2020 рік, у розмірі відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням вже виплаченої суми такої допомоги.

За змістом статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Розглядаючи справу № 607/7919/17, Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 зазначив, що 30 вересня поточного року – це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Як наслідок, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.

Отже, шестимісячний строк звернення до суду у цій справі завершився 30.03.2021.

Натомість позивач звернувся до суду 11.05.2021 (згідно з штампом на поштовому конверті про направлення позовної заяви до суду), тобто з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

Суд зауважує, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18.

До позовної заяви позивач додав клопотання про поновлення строку звернення до суду. В своїй заяві позивач посилається на карантинні обмеження, які унеможливлювали його звернення до суду з цим позовом у шестимісячний строк, тобто до 30.03.2021. Так, позивач зазначає, що у відповідача був встановлений обмежений доступ щодо прийому громадян, подання заяв та отримання відповідей на них. Крім того, у зв`язку з карантинними обмеженнями він не мав можливості звернутися до адвоката для отримання правничої допомоги, оскільки адвокати працювали з певними обмеженнями прийому громадян. При цьому позивач просить врахувати, що у відповідності до норм чинного законодавства під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, суд за заявою учасників справи поновлює процесуальні строки, встановлені нормами КАС України.

Отже, позивач, по-перше, визнає, що пропустив строк звернення до суду, який завершився у березні 2021 року, і, по-друге, як на поважні причини пропуску цього строку посилається на запроваджений в державі карантин та пов`язані з ним обмежувальні заходи.

Вирішуючи заявлене клопотання та оцінюючи наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" № 1645-III від 06 квітня 2020 року, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами від 25.03.2020), на всій території України запроваджено карантин із встановленням ряду заборон та певних обмежень.

02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX.

Пунктом 9 цього Закону розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту:

"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Таким чином, з дня набрання чинності Законом № 540-IX процесуальні строки в адміністративному судочинстві, зокрема строк розгляду адміністративної справи, а також строки подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення тощо, автоматично продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Втім, 17.07.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX (далі – Закон № 731-IX).

Вказаним законом з метою удосконалення норм Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни до деяких законодавчих актів України.

Зокрема, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Крім того, пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 731-IX визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, з набранням чинності Законом № 731-IX продовження процесуального строку, встановленого судом, в тому числі строку для подання позовної заяви, здійснюється судом за заявою учасника справи і лише у випадку, якщо неможливість вчинення певної процесуальної дії у визначений строк зумовлена карантинними обмеженнями.

Тобто право учасника справи на продовження процесуального строку з підстав, передбачених Законом № 731-IX, не є абсолютним, і особа, яка звертається до суду з відповідним клопотанням, повинна належним чином обґрунтувати наявність цих підстав.

Таким чином, Закон № 731-IX удосконалив раніше прийняті норми щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину для того, щоб, з однієї сторони, запобігти випадкам зловживання процесуальними правами недобросовісними учасниками справи та, відповідно, затягування розгляду справи під приводом діючого карантину, а з іншої – через процедуру продовження/поновлення судом процесуального строку забезпечити гарантування прав учасників справи, якщо їх реалізація ускладнена у зв`язку з карантинними обмеженнями. При цьому можливість продовження/поновлення процесуального строку законодавцем віднесено на розсуд суду, залежно від обставин конкретної справи.

Посилаючись на неможливість своєчасного звернення до суду з мотивів запровадження в Україні карантину, позивач зазначає, що він не міг звернутися до суду вчасно, оскільки відповідач запровадив карантинні обмеження щодо прийому громадян, подання заяв та отримання відповідей на них. Крім того, позивач вказує, що оскільки адвокати працювали з обмеженнями в прийомі громадян, що теж вплинуло на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Проте суд враховує, що з червня 2020 року в Україні загалом та Вінницькій області зокрема було істотно пом`якшено карантинні обмеження та запроваджено так званий "адаптивний карантин", під час якого діяли лише окремі обмеження, які загалом не могли перешкодити позивачу звернутися до Вінницького окружного адміністративного суду.

Також підставою звернення до суду у даному випадку необхідно вважати факт виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у зменшеному розмірі, а не отримання позивачем листа-відповіді відповідача про відмову у перерахунку та виплаті позивачу такої допомоги.

Тому посилання позивача на впровадження відповідачем деяких обмежень щодо особистого прийому громадян та подання ними заяв не може впливати на перебіг строку звернення до суду та свідчити про його пропуск позивачем поважних причин.

Крім того, суд враховує факт безперебійної роботи підприємств поштового зв`язку, що дозволяло позивачу безперешкодно звернутися на адресу відповідача письмово та отримати відповідь зі спірного питання.

Щодо неможливості своєчасно отримати правову допомогу у зв`язку з існуючими карантинними обмеженнями, то в цій частині суд також не бере до уваги доводи позивача. Адже суду не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що адвокати за місцем проживання позивача, в тому числі ті, що надають безоплатну правову допомогу, не працювали та не надавали юридичних послуг у певний період з 30.09.2020 до 30.03.2021.

В силу вимог ч. 1 ст. 121 КАС України суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Водночас поважність таких причин повинен доводити саме заявник (див. постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 806/2321/16).

Наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не можуть визнаватися поважними, оскільки не свідчать про об`єктивну неможливість позивача своєчасно звернутися до суду з цим позовом.

Крім того, свої доводи щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач не підтверджує жодними належними та допустимими доказами.

Суд звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними (див. правову ухвали Верховного Суду від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18).

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що заявлене позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду є безпідставним, необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Відтак суд констатує, що позовну заяву щодо визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2020 рік, у розмірі відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням вже виплаченої суми такої допомоги позивач ОСОБА_1 подав з пропуском встановлено законом строку звернення до суду та при цьому не навів поважних причин його пропуску та не надав доказів на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, за змістом частини першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням позивачу часу для усунення виявлених судом недоліків шляхом подання до суду заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 256, 293, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити без задоволення заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення (отримання) копії ухвали шляхом подання заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

4. Копію ухвали надіслати позивачу – для відома та виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Сало Павло Ігорович