Рішення № 97135014, 24.05.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 травня 2021 р. Справа № 120/2671/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області; начальника Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області Курчика Віталія Вікторовича; Держави в особі Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та дій, стягнення моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в особі начальника Вінницького районного управління поліції Курчика Віталія Вікторовича; Держави в особі Міністерства внутрішніх справ України з наступними позовними вимогами:

- визнати бездіяльність відповідача, щодо недотримання вимог ч. 3 ст.7 ЗУ №393/96-вр протиправною;

- визнати протиправними дії відповідача, щодо надсилання скарги позивача від 23.10.2020 органу на який він скаржився;

- стягнути з Міністерства внутрішніх справ моральну шкоду в розмірі 500 000,00 грн;

- зобов`язати відповідача-1 розглянути належно скаргу від 23.10.2020 та надати для ознайомлення матеріали перевірки під розписку.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо недотримання вимог ч. 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" та протиправними діями щодо надсилання скарги від 23.10.2020 органу, на який позивач скаржився.

Тому, з метою зобов`язання належного розгляду скарги від 23.10.2020, надання для ознайомлення матеріалів перевірки під розписку та стягнення моральної шкоди, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Одночасно із позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення його від сплати судових витрат.

Ухвалою від 05.04.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме уточнення прохальної частини заявленого позову, привівши зміст позовних вимог у відповідність до обставин, якими такі вимоги обґрунтовує, визначитись із належними відповідачами та конкретизувати свої позовні вимоги щодо кожного із них.

На виконання зазначеної ухвали, позивачем 09.04.2021 подано до суду уточнену позовну заяву, у якій позивач уточнив склад відповідачів, а саме: начальника Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Курчик В.В., Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, Державу в особі Міністерства внутрішніх справ України та просив:

- визнати бездіяльність начальника Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Курчика В.В. щодо недотримання вимог ч. 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" та надсилання скарги від 23.10.2020 протиправною;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції у Вінницькій області розглянути належним чином скаргу від 23.10.2020 та надати для ознайомлення матеріали перевірки під розписку;

- стягнути з Міністерства внутрішніх справ України моральну шкоду в розмірі 500000 грн.

Ухвалою від 13.04.2021 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Також відповідачам встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

07.05.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому представник Головного управління Національної поліції у Вінницькій області просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи відзив представник зазначає, що на електрону пошту Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області надійшов лист позивача із скаргою на бездіяльність начальника слідчого відділу Лівобережного ВП ВВП ГУНП у Вінницькій області, який був зареєстрований 26.10.2020 за № К-2941.

02.11.2020 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" скарга позивача була направлена за належністю на розгляд у Лівобережний ВП ВВП ГУНП у Вінницькій області.

24.11.2020 начальником Лівобережного ВП ВВП ГУНП у Вінницькій області Голубом Ю. розглянуто скаргу ОСОБА_1 , складено доповідну записку та направлено її до начальника ВВП ГУНП у Вінницькій області Курчика В. Відповідно до доповідної записки, ознак порушення службової дисципліни в діях (бездіяльності) працівників Лівобережного ВП не виявлено.

За результатами розгляду скарги начальником Лівобережного ВП ВВП ГУНП у Вінницькій області підготовлено відповідь та направлено позивачу звичайним поштовим відправленням.

З огляду на викладене відповідач вважає, що права позивача жодним чином не були порушені.

Щодо стягнення моральної шкоди, вказано, що з огляду на обставини справи, факт наявності у позивача моральної шкоди залишається не доведеним, адже в матеріалах справи відсутні будь-які докази її завдання.

18.05.2021 на адресу суду надійшов відзив, у якому представник Міністерства внутрішніх справ України просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зокрема, вказано, що Міністерство внутрішніх справ України не є належним відповідачем у даній справі, адже до його повноважень не віднесено вирішення порушених у зверненні (скарзі) питань.

Стосовно моральної шкоди, то представник вказав, що ні позовна заява, ні додатки до неї не містять доказів наявності моральних страждань позивача з вини Міністерства внутрішніх справ України.

21.05.2021 на адресу суду надійшов відзив від начальника Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Віталія Курчика із викладеними запереченнями щодо позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються, зокрема, документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (ч. 4 ст. 162 КАС України).

Відтак, вказаний відзив не береться судом до уваги з причин ненадання документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Враховуючи, що інших заяв по суті та документів не надходило, суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

При цьому, в період з 11.05.2021 по 21.05.2021 суддя Дмитришена Р.М. перебувала у щорічній відпустці, у зв`язку з цим розгляд справи здійснюється після виходу її з відпустки.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові аргументи, викладені у позові, суд встановив наступне.

23.10.2020 позивач звернувся до начальника Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Курчика В.В. зі скаргою у якій просив вжити заходи дисциплінарного впливу, згідно статуту Національної поліції України до начальника слідчого відділу Лівобережного ВП ВВП ГУНП у Вінницькій області.

02.11.2020 листом начальника Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Курчика В.В. за № К-2941/200/01-2020 повідомлено позивача, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" скарга була направлена за належністю на розгляд у Лівобережний ВП ВВП ГУНП у Вінницькій області.

Позивач вважає дії відповідача щодо надіслання скарги відповідно до вимог ч. 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" протиправними, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Тому з метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спору між сторонами у справі, суд виходить із того, що він виник у правовідносинах пов`язаних із розглядом звернення, а підставою його виникнення стали твердження позивача про порушення вимог ч. 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян", яка забороняє направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Процедура практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права звертатися в органи державної влади із зверненнями врегульована Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.96 № 393/96 (далі - Закон від 02.10.96 № 393/96).

Частиною 1 статті 1 Закону від 02.10.96 № 393/96 визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону від 02.10.96 № 393/96, звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Частиною 3 ст. 7 Закону від 02.10.96 № 393/96 передбачено, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Як встановлено із змісту скарги ОСОБА_1 від 23.10.2020, мотивом її подання є незгода заявника із відповіддю начальника слідчого відділу Лівобережного ВП ВВП ГУНП у Вінницькій області щодо розгляду його скарги. Метою скарги є вжиття заходів дисциплінарного впливу, згідно статуту Національної поліції України до начальника слідчого відділу Лівобережного ВП ВВП ГУНП у Вінницькій області.

Порядок приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації проведення особистого прийому громадян і ведення діловодства за зверненнями громадян врегульовано Порядком розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, який затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 за № 930 (далі - Порядок № 930).

Відповідно до п. 13 розділу І Порядку № 930 усі звернення громадян, що надходять до органів (підрозділів) поліції, підлягають обов`язковій класифікації за встановленими статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та скарги.

Пунктами 6-7 розділу IV Порядку № 930 визначено, що звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на вихідний, святковий день, останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день.

Щодо кожного звернення не пізніше ніж у п`ятиденний термін повинно бути прийняте одне з таких рішень: 1) прийняти до розгляду; 2) передати на вирішення до підпорядкованого органу (підрозділу) поліції; 3) надіслати за належністю до іншого державного органу або посадовій особі, якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції поліції, про що одночасно необхідно повідомити автора звернення; 4) залишити без розгляду за наявності підстав, визначених статтею 8 Закону України "Про звернення громадян".

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону від 02.10.96 № 393/96, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Аналіз норм ч. 3 ст. 7 Закону від 02.10.96 № 393/96 дає підстави для висновку, що на суб`єкт, який отримав звернення (із питаннями поза межами його повноважень) покладено обов`язок по - перше у п`ятиденний строк переслати його за належністю, а по - друге - повідомити громадянина який подав звернення про факт його направлення за належністю.

Щодо строку направлення скарги за належністю, то п`ятиденний строк дотримано, оскільки звернення ОСОБА_1 отримано 26.10.2020 та зареєстровано за № К-2941, а надіслано за належністю до начальника Лівобережного ВП ВВП ГУНП у Вінницькій області 02.11.2020, оскільки п`ятий день (31.10.2020) припав на вихідний день.

При цьому, Закон не покладає обов`язок на адресата звернення наводити у повідомленні мотиви направлення звернення за належністю.

Разом позивач вважає, що начальником Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Курчиком В.В порушено вимоги ч. 3 ст. 7 Закону від 02.10.96 № 393/96, оскільки його не було повідомлено в 5-денний строк про пересилання скарги, а повідомлено через 13 днів.

Однак, вказані твердження, суд вважає необґрунтованими, оскільки ч. 3 ст. 7 Закону від 02.10.96 № 393/96 не передбачено строку повідомлення особи про пересилання його скарги за належністю. Строк "не більше п`яти днів" встановлюється на суб`єкта, який отримав звернення для пересилання скарги за належністю.

Таким чином повідомлення позивача про пересилання його скарги за належністю начальником Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Курчиком В.В. здійснено належним чином.

Так, твердження позивача про порушення вимог ч. 3 ст. 7 Закону від 02.10.96 № 393/96 при пересиланні його скарги є помилковими та не знайшли свого законодавчого підтвердження.

Оцінюючи аргументи позивача про незаконність направлення його скарги до Лівобережного ВП ВВП ГУНП у Вінницькій області, суд враховує таке.

Зі змісту скарги позивача від 23.10.2020, суд встановив, що позивач висловлює свою незгоду із відповіддю начальника Слідчого відділу Лівобережного ВП ВВП ГУНП у Вінницькій області, а тому просив вжити до нього заходів дисциплінарного впливу, згідно статуту НПУ, за бездіяльність.

Нормою абзацу 4 ст. 7 Закону від 02.10.96 № 393/96 передбачено заборону направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Відповідно до п. 1 розділу V Порядку №930 скарга на дії чи рішення органу (підрозділу) поліції або їх посадових осіб подається в порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до законодавства України, у разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Розгляд скарг громадян на дії (бездіяльність) працівників органів (підрозділів) поліції здійснюється в порядку, передбаченому цим Порядком.

За кожною скаргою громадян на наявність порушень чи недоліків у роботі органів (підрозділів) поліції або на дії (бездіяльність) поліцейських проводиться ретельна перевірка органом чи підрозділом поліції, до якого звернувся зі скаргою громадянин, або тим органом (підрозділом) поліції, якому доручено проведення відповідної перевірки керівництвом Національної поліції України (п. 2 розділу V Порядку №930).

За результатами перевірки виконавець складає і подає на розгляд керівнику органу (підрозділу) поліції або його заступникам рапорт (доповідну записку), в якому (якій) зазначає чи підтвердилися наведені відомості (факти) та яких заходів вжито для усунення виявлених порушень або недоліків.

Громадянину за наслідками розгляду скарги надається письмова відповідь (п. 3 розділу V Порядку №930).

Відповідно до п. 10 розділу II Порядку №930 якщо до органів (підрозділів) поліції надійшло звернення, адресоване їх керівникам, але розгляд окремих зазначених у зверненні питань належить до компетенції інших органів чи підрозділів поліції, керівник цього органу (підрозділу) після реєстрації звернення рапортом (доповідною запискою) протягом трьох діб доповідає про це керівництву апарату центрального органу поліції, міжрегіонального територіального органу поліції або територіального органу поліції для визначення головного виконавця. Такий рапорт (доповідна записка) разом із зверненням передається до служби діловодства відповідних органів поліції для його реєстрації та передачі виконавцям. Термін розгляду вказаних звернень обчислюється з дня першої реєстрації.

Згідно із ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний, зокрема: контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

Так, оскільки позивач оскаржує бездіяльність окремої посадової особи, а не органу в цілому, скарга була направлена за нележністю саме безпосередньому керівникові посадової особи.

Відтак, на переконання суду, відповідач скеровуючи скаргу позивача від 23.10.2020 до начальника Лівобережного ВП ВВП ГУНП у Вінницькій області вимоги норми абзацу 4 ст. 7 Закону від 02.10.1996 № 393/96 не порушив, оскільки скарга позивачем подана на бездіяльність начальника слідчого відділу, а не на начальника Лівобережного відділу поліції.

Тому, аргументи позовної заяви у цій частині теж визнаються судом безпідставними.

Щодо вимоги про зобов`язання ГУ Національної поліції у Вінницькій області розглянути належним чином скаргу від 23.10.2020 та надати для ознайомлення матеріали перевірки під розписку, то суд в задоволенні відмовляє з причин того, що ця вимога є похідною від основної у задоволені якої судом відмовлено, що передбачено в силу п. 23 ст. 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За змістом пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд доходить до переконання про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Також не підлягає задовленню вимога щодо моральної шкоди з огляду на те, що виходячи із положень ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди заявляються в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення публічно-правового спору, відсутні правові підстави для вирішення вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі суд не вирішує.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ); Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (40108672, вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21100); начальник Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області Курчик Віталій Вікторович (вул. Пирогова, 4, м. Вінниця, 21018); Держава в особі Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ - 00032684, вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601).

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна