Вирок № 97129226, 24.05.2021, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/2606/20

№ провадження 1-кп/647/89/2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2021 року Бериславський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: Корсаненкової О.О.

за участю секретаря: Степанюк М.М.

прокурора: Іщука Ю.С.

потерпілих: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисника: Шиліна Є.Ю.

обвинуваченого: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Берислав Херсонської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 10.08.2020 року за №12020235090000077 та кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 13.09.2020 року за №12020235090000126, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Наурзум Амангельдінського району Тургайської області Казахстан, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.185, ч.1 ст.162 КК України, суд

встановив:

1) ОСОБА_3 09.08.2020 року близько 19.00 год., знаходячись поблизу продовольчого кіоску, розташованого по вул. Вишнева в с. Одрадокам`янка Бериславського району Херсонської області, таємно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, викрав зі столику, який стояв поблизу вказаного кіоску, бувший у використанні мобільний телефон торгівельної марки «Nokia» моделі «1280», IMEI: НОМЕР_1 , вартість якого становить 300 грн., який належить потерпілій ОСОБА_1 , обернув його на свою користь і розпорядився ним на свій власний розсуд, в подальшому користуючись даним мобільним телефоном у власних цілях, чим спричинив ОСОБА_1 матеріальний збиток на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнав частково та пояснив суду, що у вечірній час 09.08.2020 року, сидів у продовольчому кіоску зі знайомим, який пригощав його алкоголем. Неподалік, за сусіднім столом, сиділа жінка. ОСОБА_3 заснув, а прокинувшись, побачив, що жінка, яка сиділа поряд, пішла в невідомому йому напрямку, при цьому на столі залишилися ключі та телефон. ОСОБА_3 їх взяв з метою подальшого повернення. Він відразу не повернув телефон, оскільки вирішив похмелитися та пішов на місцевий ринок «П`ятачок», аби купити коньяк. Не дійшовши до зазначеного місця, ОСОБА_3 був затриманий працівниками поліції. Зазначає, що телефоном не користувався та наміру його красти у нього не було.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що 09.08.2020 року вона приїхала з польових робіт та зупинилася в продовольчому кіоску по вул. Вишнева в с. Одрадокам`янка Бериславського району Херсонської області, де разом з власницею, продавцем та друзями вживала алкогольні напої. Відійшовши на кілька хвилин до кіоску, ОСОБА_1 залишила на столі телефон та ключі. До одного зі столів, розташованих біля кіоску, підійшов ОСОБА_3 , який через п`ять хвилин пішов. Після цього ОСОБА_1 виявила зникнення належного їй майна, в наслідок чого почала дзвонити на телефон, але його відключали. Через деякий час, потерпіла звернулася до працівників поліції, які затримали на місцевому ринку «П`ятачок» ОСОБА_3 з її телефоном. ОСОБА_1 зазначила, що обвинувачений викрав її телефон та ключі, оскільки знав, що потерпіла живе неподалік від кіоску, але пішов в протилежному напрямку. За столом ОСОБА_3 не спав, оскільки підійшов на кілька хвилин та відразу пішов. Телефон та ключі було повернуто ОСОБА_1 працівниками поліції.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що по АДРЕСА_3 проживає її подружка, яка є власницею продуктового кіоску. 09.08.2020 року ОСОБА_4 допомагала працювати в ларьку, оскільки приятелька захворіла. У цей день до кіоску підійшла ОСОБА_1 , яка купила пляшку пива. Підійшовши до прилавку, щоб розрахуватися за алкоголь, остання залишила на столі телефон та ключі. У цей час до одного зі столів підійшов ОСОБА_3 , декілька хвилин посидів та швидко пішов, алкоголь не вживав. Відразу після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_1 помітили, що зник зі столу телефон та ключі останньої. ОСОБА_1 почала телефонувати на свій телефон, але виклики скидали. Хтось на зупинці повідомив, що ОСОБА_3 зупинив мотоцикл і поїхав.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що раніше працював водієм у Бериславському ВП. Коли він перебував у наряді, до поліції надійшло повідомлення про крадіжку телефону в с. Одрадокам`янка. Працівники поліції приїхали на місце події та склали протокол. Коли вони поверталися назад, біля смт.Козацьке на дорозі побачили ОСОБА_3 , який йшов їм на зустріч. У кишені останнього було виявлено викрадений мобільний телефон. Обвинувачений перебував у нетверезому стані, в пакеті в нього знаходилася пляшка вина або коньяку. ОСОБА_3 було доставлено до районного відділу поліції. ОСОБА_5 не чув, які пояснення надавав обвинувачений, при огляді телефону також був відсутній, оскільки знаходився у машині.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що у вечірній час одного з днів серпня 2020 року вона із ОСОБА_7 знаходилася на річці, коли працівниками поліції попросили їх бути понятими при огляді виявлених у ОСОБА_3 речей. Огляд проводився на першому поверсі Бериславського РВП. Серед речей, які були розкладені на столі, знаходилися особисті речі обвинуваченого, мобільний телефон та ключі. ОСОБА_3 підтвердив, що викрав телефон та ключі у жінки, яка стояла поряд із магазином. Про те, чи хотів обвинувачений віддати речі власниці, свідок не чула.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дав покази, аналогічні свідченням ОСОБА_6 .

Відповідно до протоколу огляду місця події від 08.09.2020 року, було оглянуто територію поблизу будинку АДРЕСА_3 . На даній території розташований з лівої сторони від будинку металевий кіоск з навісом. Кіоск має вхідні двері, вікно, яке має металеву решітку. З правої сторони від кіоску стоїть холодильник під навісом та з правої сторони від даного холодильника поблизу будинку розташована велика парасолька, під якою стоять столики та стільці, дана парасолька стоїть приблизно в 3 метра від кіоску.

Згідно із протоколом огляду місця події від 09.08.2020 року та фототаблицею до даного протоколу, було оглянуто мобільний телефон «НОКІА 1280», IMEI НОМЕР_1 та чотири замкові ключі на двох кільцях, які добровільно видав ОСОБА_3 .

Постановою про визнання речових доказів від 11.08.2020 року, мобільний телефон «НОКІА 1280» IMEI НОМЕР_1 , з сім картою НОМЕР_2 та чотири замкові ключі на двох кільцях, визнано речовим доказом у даному провадженні.

Відповідно до протоколу повернення тимчасово вилученого майна від 12.08.2020 року ОСОБА_1 отримала від працівника поліції мобільний телефон «Nokia» модель «1280» чорного кольору IMEI НОМЕР_1 , з сім картою НОМЕР_2 та чотири замкові ключі на двох кільцях, що 09.08.2020 року о 20-30 год. було тимчасово вилучено у ОСОБА_3 .

За висновком експерта №1687-МТ від 12.08.2020 року, ринкова вартість мобільного телефону «Nokia» модель «1280», який був у використанні, у технічно справному стані, мав незначні пошкодження у вигляді потертостей внаслідок використання, станом на 09.08.2020 року могла становити 300 грн. 00 коп.

Оцінюючи зібрані у провадженні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а у їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, доведена повністю.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_3 ґрунтується на показах обвинуваченого в частині його перебування 09.08.2020 року близько 19-00 години поблизу продовольчого кіоску, розташованого по вул. Вишнева в с. Одрадокам`янка, заволодіння мобільним телефоном та ключами ОСОБА_1 та видачі даних речей працівникам поліції, показах потерпілої та свідка ОСОБА_4 щодо обставин викрадення мобільного телефону та неможливості додзвонитися на нього, показах свідка ОСОБА_5 щодо обставин виявлення ОСОБА_3 біля смт.Козацького із викраденими речами, показах свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 щодо огляду виявленого у ОСОБА_3 викраденого у ОСОБА_1 мобільного телефону. У суду немає підстав ставити під сумнів правдивість цих свідчень, оскільки вони є логічними, послідовними, змістовними, детальними, повністю узгоджуються між собою, а також із письмовими доказами, дослідженими судом.

Посилання ОСОБА_3 на те, що він не мав умислу на крадіжку, оскільки хотів повернути мобільний телефон потерпілій, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовуються показами потерпілої ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_4 , які в судовому засіданні зазначили, що ОСОБА_3 посидів біля кіоску кілька хвилин, алкоголю не вживав, не спав, після того, як потерпіла відійшла від свого столику, швидко пішов. Крім того, ОСОБА_1 не могла додзвонитися на свій телефон, її виклики були скидані, а обвинувачений пішов не до її будинку, а у протилежному напрямку, що також підтверджується показами свідка ОСОБА_5 щодо місця виявлення ОСОБА_3 .

Такі твердження обвинуваченого, суд оцінює критично, як обраний спосіб захисту з метою уникнути покарання за вчинене.

Дії обвинуваченого, суд вважає за необхідне кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

2) Крім того, ОСОБА_3 12.09.2020 року о 15:00 год., перебуваючи в АДРЕСА_4 , умисно, незаконно, тобто без відповідного дозволу володільця будинку та передбачених на те законом підстав, таємно, через незамкнені вхідні двері, проник в середину будинку АДРЕСА_4 , який належить та в якому проживає потерпіла ОСОБА_2 , чим порушив передбачене статтею 30 Конституції України її конституційне право на недоторканість житла.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнав частково та пояснив, що близько двох років проживав у будинку АДРЕСА_4 , допомагав піклуватися про чоловіка ОСОБА_2 . Потім ОСОБА_3 переїхав, проте його жінка залишилася там проживати та допомагати по господарству. Він періодично приходив до будинку ОСОБА_2 , щоб провідати жінку. ОСОБА_3 не пам`ятає, чи заходив 12.09.2020 року до будинку потерпілої, оскільки був у нетверезому стані. Обвинувачений зазначив, що можливо заходив, щоб побачити жінку та ОСОБА_2 не дозволяла йому зайти до будівлі, побачивши його, кричала та махала палицею. Через деякий час ОСОБА_3 був затриманий працівниками поліції.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що знає ОСОБА_3 багато років, вони із дружиною та трьома дітьми приїхали до с.Одрадокам`янка, не маючи житла та роботи. ОСОБА_2 їм допомагала, потім вони переїхали та повернулися до села через сім років. ОСОБА_2 найняла жінку ОСОБА_3 піклуватися про свого чоловіка, якого паралізувало, впустила їх жити до свого будинку. У ОСОБА_2 почали зникати речі та металеві вироби. Сусіди розказали останній, що ОСОБА_3 пропонував їм придбати її речі, у зв`язку з чим ОСОБА_2 вигнала обвинуваченого зі свого будинку та заборонила приходити. Проте декілька разів ОСОБА_3 приходив, а потерпіла його виганяла. 12.09.2020 року ОСОБА_2 почула шум та вийшла до хвіртки, побачила, як з її будинку виходить ОСОБА_3 , який побачивши ОСОБА_2 , кинув у неї палицю та швидко пішов. У цей момент, остання розмовляла по телефону із донькою та скрикнула. Донька ОСОБА_2 викликала поліцію, так як подумала, що ОСОБА_3 погрожує матері. ОСОБА_2 вважає, що обвинуваченого треба суворо покарати.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що одного дня повертався до дому з магазину по вул. Леніна в с. Одрадокам`янка та зустрів ОСОБА_3 , який йшов з вул.Матросова та повернув на вул. Шкільну. При зустрічі у ОСОБА_3 в руках була палиця. Пройшовши далі, ОСОБА_9 побачив ОСОБА_2 , яка знаходилася на подвір`ї свого будинку. Потерпіла повідомила, що ОСОБА_3 заходив до неї в будинок та викрав гроші.

За протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.09.2020 року, було прийнято заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів до ОСОБА_10 , котрий 12.09.2020 року близько 15-00 год. незаконно проник до її будинку за адресою АДРЕСА_4 .

Відповідно до протоколу огляду від 12.09.2020 року та фототаблиці до доданого протоколу, за заявою ОСОБА_2 , було оглянуто домоволодіння, яке розташоване за адресою АДРЕСА_4 . Огляд домоволодіння проводився за фактом незаконного проникнення до вказаного домоволодіння, де проживає ОСОБА_2 . Вхід до території домоволодіння здійснюється через сталеві двостворчасті волота, до яких методом зварювання приєднана металева хвіртка. Територія домоволодіння по контуру огороджена бетонним парканом. З лівої сторони наявні ще одні ворота до господарського подвір`я, які на момент огляду були відчинені. Поруч з першими вхідними воротами на відстані 10-12 м. виявлено дерев`яну палицю з отворами.

Посилання сторони захисту на те, що протокол огляду від 12.09.2020 року є недопустимим доказом, оскільки проведений без ухвали слідчого судді та без дозволу власниці, так як будинок не оформлено на потерпілу, суд вважає необґрунтованими, оскільки огляд було проведено за заявою потерпілої ОСОБА_2 , яка є власницею та проживає у вказаному будинку, проте не оформила своїх спадкових прав після смерті чоловіка.

Крім того, підставою для проведення огляду місця події, стала заява потерпілої ОСОБА_2 про незаконне проникнення до її будинку. З метою перевірки вказаної інформації та з`ясування події, що відбулася, було здійснено огляд домоволодіння. Отже, в даному випадку проводився не обшук житла, а огляд місця події. Вказана слідча дія була невідкладною, здійснювалася з метою перевірки отриманої інформації та не потребувала попереднього дозволу суду.

Така правова позиція була висловлена Верховним судом у постанові від 25.02.2021 року у справі № 653/1023/16-к.

Оцінюючи зібрані у провадженні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а у їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, доведена повністю.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_3 ґрунтується на показах обвинуваченого в частині його можливого перебування 12.09.2020 року у денний час на території домоволодіння по АДРЕСА_4 , коли потерпіла на нього кричала, показах ОСОБА_2 щодо відносин із обвинуваченим, внаслідок яких потерпіла його вигнала зі свого будинку та заборонила приходити, а також подій, що відбувалися 12.09.2021 року, та свідка ОСОБА_9 щодо того, що у цей день він бачив обвинуваченого, який виходив з вулиці Матросова у с.Одрадокам`янка, після чого потерпіла скаржилася на дії останнього. У суду немає підстав ставити під сумнів правдивість цих свідчень, оскільки вони є логічними, послідовними, змістовними, детальними, повністю узгоджуються між собою, а також із письмовими доказами, дослідженими судом.

Посилання ОСОБА_3 на те, що він не пам`ятає, що саме відбувалося 12.09.2021 року, оскільки перебував у стані алкогольного сп`яніння, суд оцінює критично, як обраний спосіб захисту з метою уникнути покарання за вчинене.

Зважаючи на те, що під незаконним проникненням до житла слід розуміти будь-яке вторгнення у житло, здійснене всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав чи в порушення встановленого законом порядку, враховуючи те, що потерпіла ОСОБА_2 , в будинку якої ОСОБА_3 деякий час проживав разом із дружиною, заборонила обвинуваченому з`являтися до свого будинку, посилання останнього на те, що він навідував дружину, не звільняє його від відповідальності за вчинення таких дій.

Дії обвинуваченого, суд вважає за необхідне кваліфікувати за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України, роз`ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», та враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання, як втручання держави в приватне життя особи, повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним, тобто несвавільним, пропорційним, тобто не становити надмірного тягаря для особи, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, які відносяться до кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий. Обставин, що обтяжують чи пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також думку потерпілої ОСОБА_2 , яка просила суворо покарати обвинуваченого, та потерпілої ОСОБА_1 , яка при визначенні покарання поклалася на розсуд суду, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 та попередження нових кримінальних правопорушень можливо досягти без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з метою контролю за поведінкою засудженого у період іспитового строку з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Питання щодо процесуальних витрат вирішити у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_10 винуватим у вчинені кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України та призначити покарання:

за ч. 1 ст. 185 КК України у виді обмеження волі строком на один рік шість місяців;

за ч.1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі строком на один рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі строком на один рік шість місяців.

На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави судові витрати за проведення експертизи у розмірі 490,35 грн.

Речові докази - мобільний телефон «НОКІА 1280» IMEI НОМЕР_1 , з сім картою НОМЕР_2 та чотири замкові ключі на двох кільцях, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , - залишити власниці.

Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору, захиснику та засудженому.

Суддя О.О.Корсаненкова