Рішення № 97128452, 19.05.2021, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/2817/20

Провадження №2/930/236/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2021 року м.Немирів

Немирівський районий суд Вінницької області

в складі головуючого судді Царапори О.П.

за участю секретаря судових засідань Загребельного С.В.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Немирів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи її тим, щона розгляді Немирівського районного суду Вінницької області знаходилось кримінальне провадження по факту ДТП, яке мало місце 28 лютого 2018 року на повороті на с. Кудлаї Немирівського району за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, відносно відповідача - ОСОБА_2 .

Стороною обвинувачення ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що він 28 лютого 2018 року біля 14.15 год., керуючи технічно справним мікроавтобусом «MERCEDES-BENZ 316 CDI SPRINTER», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи регулярні пасажирські перевезення по маршруту сполученням «Вінниця - Теплик», рухаючись у напрямку м. Немирів, достовірно знаючи про нерівнозначне перехрестя доріг «Вінниця - Немирів» поворот на с. Кудлаї Немирівського району Вінницької області, грубо порушив вимоги дорожніх знаків 1.23.4 «Прилягання другорядної дороги» та 1.38 «Інша небезпека (аварійно небезпечна ділянка)», перетнув суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.1, розпочав маневр обгону на зазначеному перехресті, внаслідок чого допустив зіткнення із службовим автобусом «ПАЗ 672 М», державний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 військовослужбовця в/ч А 2287, який рухався у попутному із мікроавтобусом напрямку та виконував маневр лівого повороту. Внаслідок зіткнення транспортних засобів пасажири мікроавтобуса ОСОБА_4 та позивач ОСОБА_1 отримали тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 87 від 07.06.2018 року позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому лівої ключиці в середній третині зі зміщенням уламків. Дане тілесне ушкодження виникло від дії тупого твердого предмета (предметів) та відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості, які спричинили тривалий понад 21 день) розлад здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене в ч. 1 ст. 286 КК України - тобто порушення правил безпеки дорожнього руху України особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні пошкодження.

Вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 31 жовтня 2018 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено йому було покарання у

вигляді штрафу в сумі двісті неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 3 400 грн. в дохід держави.

У відповідності до вимог ч. 8 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

В результаті вчинення відносно позивача злочину він отримав ряд серйозних тілесних пошкоджень, внаслідок яких тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні у травматологічному та неврологічному відділеннях Немирівської центральної районної лікарні, а також проходив лікування амбулаторно.

Внаслідок цієї події позивач ОСОБА_1 та його близькі понесли матеріальні збитки, зокрема, на його лікування та транспортні послуги було затрачено - 20 000 гривень.

Однак, крім матеріальної шкоди позивачу ОСОБА_1 було заподіяно також значну моральну шкоду. Дана подія завдала значний психічний зрив, який на думку позивача вкарбується на все його життя. Йому тяжко словесно виразити всі ці моральні страждання, які виникають при одній згадці про цю пригоду.

Через тілесні пошкодження, які позивач отримав внаслідок даної дорожньої пригоди, виникли психотравматичні фактори, що спричинили негативні емоції і переживання, призвели до погіршення стану його здоров`я, викликали необхідність тривалого лікування. Крім того, ця подія призвела до тяжких фізичних і моральних страждань, порушила нормальні життєві зв`язки із знайомими, рідними, друзями, колегами по роботі.

А тому враховуючи характер та обсяг пережитих позивчем в результаті неправомірних дій відповідача душевних та психічних страждань, характеру правопорушення, ступінь вини заподіювача, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, зокрема, погіршення також стану психічного здоров`я (знервованість, постійне відчуття страху й тривоги за життя та здоров`я, втрата спокійного сну, тощо), зіпсування сімейних та дружніх стосунків, позивач вважає, що йому завдана моральна шкода у розмірі 100 000 гривень, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Виклад позиції відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 відзив на позов із викладенням своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог до суду не подав, не дивлячись на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 01.02.2021 року.

Заяви, клопотання позивача, відповідача

Від позивача та відповідача, крім заяв про розгляд підготовчого судового засідання у їх відсутність, інших заяв та клопотань до суду не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 01.02.2021 року прийнято до розгляду вище вказану позовну заяву тапризначено підготовче засідання по справі.

Ухвалою від 19.05.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив задовільнити.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову, оскільки в нього дитина інвалід та він не має коштів на відшкодування завданої шкоди.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено особу позивача ОСОБА_1 (а.с.6-7).

Згідно вироку Немирівського районного суду Вінницької області №140/1572/18 від 31.10.2018 року вбачається, що ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в сумі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в дохід держави. Крім того з вироку вбачається, що позивач ОСОБА_1 є потерпілим у даному кримінальному провадженні (а.с.8).

Згідно відповіді на запит КНП «Немирівська міська лікарня» Немирівської ради Вінницької області зазначила, що позивач ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 28.02.2018 року по 15.03.2018 року з діагнозом закритий перелом лівої ключиці зі зміщенням уламків внаслідок ДТП. Пацієнтом за власні кошти для лікування та

провадення оперативного втручання було придбано: дексалгін 2,0 - 10 ам, цефазолін 1,0 - фл 10фл, анальгін 50 % по 2,0 мл. - 6 ам, дімедрол 1%, по 1,0 мл. - 6 амп, шприци 5,0 - 32 шт, марля - 10 м, фіз.розчин 200,0 мл. - 4 фл., гекодез 200,0 - 2 фл., система в/в - 2 шт, ендотрахельна трубка - 1 шт., рукавички стерильні хірургічні - 6 пар, лейкопластир - 2 шт., металоконструкції дл синтезу перелому ключиці (пластина та гвинти) - 1 набір, лезо до скальпеля - 2 шт., лізоформін - 2 ум. (а.с.10).

Згідно відповіді на запит КНП «Немирівська міська лікарня» Немирівської ради Вінницької області зазначила, що позивач ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні з 25.03.2018 року по 06.04.2018 року, історія хвороби №1866 з діагнозом: Є 55.2. Пацієнтом за власні кошти для лікування та його проведення придбано: вітамін В12-500-10 ам, фіз.розчин - 200 мл.- 5 фл., система - 5 шт., дексалгін 2 мл. - 14 амп, дксамитазон 4 мг.- 5 амп., L лізин есцинат 5 мл.- 13 амп., ксефокам 8 мг. - 17 амп., шприц 20,0 - 13 шт.,10,0 - 17 шт, 2,0 - 42 шт, рукавички стерильні - 13 пар. (а.с.9)

Товарний чек, який долучений позивачем ОСОБА_1 на суму 14 890,00 грн виданий 01.03.2018 року (а.с.12).

Крім того в судовому засіданні було досліджено довідку пульмотологічного відділення, з якої вбачається, що син відповідача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 09.01.2020 року по 20.01.2020 року (а.с.23-24), трудову книжку відповідача ОСОБА_2 (а.с.25), довідку до акту огляду МСЕК з якої вбачається, що відповідачу до 01.06.2021 року встановлено третю групу інвалідності (а.с.26), довідку до акту огляду МСЕК з якої вбачається, що дитині відповідачу ОСОБА_5 було встановлено другу групу інвалідності з дитинства на строк до 01.07.2022 року (а.с.27), довідку про склад сімї, з якої вбачається, що до складу сім`ї відповідача відносяться мати, яка є пенсійного віку, дружина та двоє дітей (а.с.32).

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 3 Декларації прав людини кожна людина має право на життя, свободу та на особисту недоторканність.

Згідно із ст. 5 Декларації прав людини ніхто не повинен піддаватись тортурам або жорсткому, нелюдському чи принижуючому його гідність поводженню та покаранню.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України "шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку".

Відповідно п. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України "шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою".

Ч. 1 ст. 23 ЦК України визначає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч.2 ст.23 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Крім того, у відповідності до положень ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору" (п. 5Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди").

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Висновки суду

Заслухавши думку учасників по справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині витрат на лікування з відповідача на користь позивача слід задовільнити частково та стягнути кошти у розмірі 14890,00 грн, що підтверджується поданою до суду копією товарного чеку, в решті частині відмовити, оскільки витрати на суму 5110,00 грн. не підтверджуються належними доказами.

Позивач стверджує про заподіяння йому відповідачем внаслідок ДТП крім матеріальної шкоди, моральної шкоди, внаслідок глибини завданих душевних страждань, пов`язаних із практичною неповправною втратою здоров`я та стану психічного здоров`я, що проявляється у знервованості, постійному відчутті страху й тривоги за життя та здоров`я, зіпсування сімейних та дружніх стосунків. В цій частині доводів суд погоджується з доводами позивача щодо наявності факту заподіяння такої шкоди та частково погоджується щодо розміру її відшкодування.

Так, факт заподіяння моральної шкоди не потребує самостійного доведення, оскільки доведено факт скоєння відповідачем ДТП, в якому було завдано тілесні ушкодження позивачу, а моральна шкода саме і виникла з факту заподіяння шкоди здоров`ю. Щодо розміру компенсації суд вважає за необхідне встановити його на рівні 5000 грн., оскільки такий розмір, на думку суду,

відповідає глибині та тривалості завданих позивачеві душевних страждань буде необхідним і достатнім для покриття завданої шкоди.

Таким чином, позовні вимоги до відповідача про стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача 5000,00 грн. моральної шкоди на користь позивача. В решті частині позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 14890,00 грн витрат понесених на лікування та 5000 грн моральної шкоди, що разом становить 19890,00 гривень, то при розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог.

Позов заявлено з ціною 120 000 грн. та задоволено на суму 19890,00 грн., тобто на 16,575 % (19890,00х100:120 000). Таким чином, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у сумі 198,90 грн. (1200х16,575:100).

Керуючись ст.. 23, 1167, 1187, 1188 ЦК України, 76, 79, 80, 81, 258, 259, 263, 264, 265, 315, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя с.Никифорівці Немирівського району Вінницької області, РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Чечельницьким РВ УМВС України у Вінницькій області 20.08.1996 року) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 14890 (чотирнадцять тисяч вісімсот дев`яносто) гривень,00 коп. понесені на лікування та 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Чечельницьким РВ УМВС України у Вінницькій області 20.08.1996 року) на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України) отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 198 (сто дев`яносто вісім) гривень 90 коп.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Немирівський районний суд, Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.

Повний текс рішення виготовлено 24.05.2021.

Головуючий: О.П.Царапора