Вирок № 97128016, 25.05.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/2038/21

Провадження №1-кп/639/307/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Караванського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021225500000140 від 23.02.2021 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Харкова, громадянки України, з середньою освітою, офіційно працевлаштованої продавцем продтоварів в ТОВ «КИСЕТ», незаміжньої, яка неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, тяжких захворювань чи інвалідності не має, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:

прокурорів - Гребінник Г.О., Богатирьова Д.К.,

потерпілої - ОСОБА_2 ,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 07.02.2021 року приблизно о 02 год. 00 хв. перебувала спільно зі своїми знайомими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та своїм співмешканцем ОСОБА_4 в приміщенні кухонної кімнати у квартирі житлового будинку, за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 . В ході спільного відпочинку між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт з приводу непорозумінь у їх спілкуванні. Саме в той час між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла штовханина, в результаті якої ОСОБА_1 вирішила, у відповідь, умисно спричинити ОСОБА_2 тілесні ушкодження. ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, проявляючи надмірну агресію, знаходячись в положенні стоячи одна навпроти одної на відстані витягнутої руки, нанесла прицільно один удар лівою ногою в ділянку правого стегна потерпілій ОСОБА_2 , внаслідок цього удару потерпіла впала на підлогу, на сідниці.

Далі, ОСОБА_1 , продовжуючи свої агресивні, протиправні дії, знаходячись в положенні стоячи одна навпроти одної на відстані витягнутої руки, діючи умисно, прицільно нанесла один удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_2 , а саме в ділянку носа.

Лише після цього ОСОБА_1 , вважаючи виконаними до кінця свої протиправні дії, припинила побиття ОСОБА_2 .

В результаті протиправного діяння ОСОБА_1 спричинила ОСОБА_2 відповідно до висновку судово-медичної експертизи №09-318/21 наступні тілесні ушкодження:

- закрита тупа травма носу у вигляді перелому носової кістки без зміщення кісткових уламків з наявністю забійної рани на спинці носу у верхній третині, яка належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня);

- синці в навколоочних ділянках, на правій сідниці в ділянці нижньо-зовнішнього квадрату, які викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, визнала частково, не заперечує факту спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2 , однак зазначає, що вона захищалась від неправомірних дій самої потерпілої, ударів ногою потерпілій вона не спричиняла.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 надала показання, що 06 лютого 2021 року у вечірній час їй зателефонувала знайома ОСОБА_2 та запропонувала випити, на що ОСОБА_1 погодилась та запросила її додому. Далі ОСОБА_2 прийшла додому, де ОСОБА_1 проживає разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_4 . Надалі ОСОБА_2 зателефонувала своєму хлопцеві ОСОБА_3 та вони разом поїхали на автомобілі за продуктами. Потім вони повернулись додому, деякий час вони сиділи вчотирьох та спілкуватись, потім її співмешканець ОСОБА_4 пішов спати, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом продовжили розпивати алкогольні напої (горілку). Вони випили приблизно по 150 грам горілки кожний. Надалі між ОСОБА_2 та її хлопцем ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, в ході якого він схопив ОСОБА_2 за волосся, ОСОБА_1 почала їх розмиряти та заспокоювати. Надалі ОСОБА_2 , приревнувавши її до свого хлопця, почала виражатися на його адресу нецензурною лайкою та почала виганяти ОСОБА_1 з її ж дому. Зрозумівши, що конфлікт загострюється, ОСОБА_1 вийшла з кімнати до кухні, щоб вивісити білизну. Надалі ОСОБА_2 продовжила виражатися на адресу ОСОБА_1 нецензурною лайкою та вдарила її кулаком у груди, на що вона її відштовхнула у плече, внаслідок чого ОСОБА_2 впала на крісло та вдарилась сідницями об дерев`яне бильце крісла. Потім ОСОБА_2 продовжувала кричати та виганяти її з дому, вона накинулась на ОСОБА_1 , вдарила її два рази ногою у живіт та ногу. У відповідь на це ОСОБА_1 вдарила кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_2 , вона попала потерпілій кулаком в ніс, все це відбувалось одночасно. Після цього ОСОБА_2 сіла на край дивану та в неї з носа почала текли кров, надалі ОСОБА_3 викликав їй швидку медичну допомогу.

Заявлений потерпілою ОСОБА_2 цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди вона визнає частково, в межах тієї суми, яка підтверджена документально, в частині відшкодування моральної шкоди цивільний позов не визнає, оскільки потерпілою необґрунтовано заявлено до відшкодування моральну шкоду в такому значному розмірі.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченою ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, її винність підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів, а саме: показаннями потерпілої ОСОБА_2 , показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , письмовими та речовими доказами, а також висновками судово-медичних експертиз, які є належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми доказами для прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.

Так, допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 надала показання, що 06.02.2021 року приблизно о 20 годині вона зателефонувала своїй знайомій ОСОБА_1 та запропонувала їй випити алкогольні напої. Приблизно о 22 годині вона прийшла додому до ОСОБА_1 , де вона проживає разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 . Потім вона зателефонувала своєму хлопцеві ОСОБА_3 , він приїхав на автомобілі та вони разом із ОСОБА_1 поїхали до магазину «АТБ», де придбали продукти та горілку. Коли вони повернулись додому, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 почали розпивали алкогольні напої. Приблизно через 20 хвилин ОСОБА_4 пішов спати до іншої кімнати. В нічний час, приблизно о 02 годині ночі, у ОСОБА_2 з її хлопцем виник словесний конфлікт. Після чого між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 також розпочалась сварка на ґрунті особистих образ. Надалі ОСОБА_1 вийшла до кухні, при цьому вони продовжували словесну сварку. ОСОБА_2 зайшла до кухні, щоб заспокоїти ОСОБА_1 , однак вона продовжувала сварку, після чого ОСОБА_2 вдарила їй ляпаса по щоці. Надалі ОСОБА_1 схопила її з волосся, ОСОБА_2 відштовхнула її руками в плечі. У відповідь ОСОБА_1 вдарила її ногою у праве стегно, від удару вона впала на порозі кімнати. Внаслідок шуму прокинувся ОСОБА_4 та зайшов до кімнати. В цей момент ОСОБА_3 почав відтягувати ОСОБА_2 , стояв до неї спиною та прикривав її. ОСОБА_2 намагалась вдарити ногою ОСОБА_1 , однак вона не дотягнулась та зачепила по нозі ОСОБА_3 . В цей момент ОСОБА_1 вдарила ОСОБА_2 два рази кулаком в ніс, після чого в неї потемніло в очах та з носа сильно почала текти кров. Далі ОСОБА_3 викликав швидку медичну допомогу, після чого її госпіталізували до 4-ої лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги, де їй зробили рентгенівський знімок та встановили діагноз: перелом кісток носа. Наступного дня вона поїхала до КНП «Міська клінічна лікарня №30» ХМР, де їй знову зробили рентгенівські знімки носа та направили до лікаря-хірурга, який встановив діагноз: закритий перелом кісток носу зі зміщенням, струс головного мозку, після чого її поклали до лікарні на стаціонарне лікування. Через 3 дні їй зробили хірургічну операцію на носі. На стаціонарному лікуванні в КНП «Міська клінічна лікарня №30» ХМР потерпіла ОСОБА_2 знаходилась 14 днів, після цього ще 7 днів вона знаходилась на амбулаторному лікуванні вдома.

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надав показання, що 06.02.2021 року у вечірній час йому зателефонувала ОСОБА_2 та попросили підвезти їх з ОСОБА_1 до магазину. Надалі вони придбали продукти та приїхали за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_4 разом із ОСОБА_1 , де разом почали розпивати алкогольні напої. Потім у нього із ОСОБА_2 виник конфлікт, після чого ОСОБА_2 також почала конфліктувати із ОСОБА_1 . Вони висловлювались нецензурною лайкою на адресу одна одної. Під час сварки ОСОБА_1 пішла до кухні, ОСОБА_2 пішла слідом за нею. Надалі дівчата зчепилися та почали битися, ОСОБА_3 зайшов на кухню та розмирив їх. Після цього він став між дівчатами та був повернутий напівбоком, при цьому ОСОБА_2 стояла позаду, а ОСОБА_1 стояла перед ним. Надалі ОСОБА_2 замахнулась ногою та він відчув, що вона попала по ньому, при цьому чи попала вона ногою по ОСОБА_1 він не бачив. У відповідь на це ОСОБА_1 вдарила один раз рукою в обличчя ОСОБА_2 , після чого у неї з носу почала сильно текти кров. Надалі ОСОБА_3 викликав швидку медичну допомогу та потерпілу ОСОБА_2 відвезли до лікарні.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 надав показання, що 06.02.2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 домовились зустрітись у нього вдома за адресою: АДРЕСА_2, щоб поспілкуватися та випити алкогольні напої. Коли вони всі разом зібрались, ОСОБА_4 відразу пішов спати. Надалі в ніч з 06.02.2021 на 07.02.2021 року він прокинувся від криків ОСОБА_2 , яка кричала та виганяла ОСОБА_1 з його дому. В цей час ОСОБА_2 була в стані сильного алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 також була в стані сп`яніння, оскільки вона також пила горілку. Надалі ОСОБА_4 почав їх заспокоїти та попросив ОСОБА_1 вийти з кімнати. ОСОБА_1 відразу пішла до кухні, однак за нею пішла ОСОБА_2 та конфлікт продовжився. Далі, коли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у дверному пройомі між кухнею та кімнатою, ОСОБА_2 вдарила ОСОБА_1 два рази ногою (один раз ногою по нозі, а другий раз ногою у груди), на що ОСОБА_1 вдарила її у відповідь кулаком руки в обличчя. В цей момент ОСОБА_4 та ОСОБА_3 стояли між дівчатами та намагались їх розмирити. Після удару потерпіла ОСОБА_2 впала назад на диван та в неї з носа почала сильно текти кров. Потім вони викликали швидку медичну допомогу та ОСОБА_2 відвезли до лікарні.

Окрім показань потерпілої ОСОБА_2 , показань свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , винність обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду письмових та речових доказів у кримінальному провадженні.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.02.2021 року підтверджується, що потерпіла ОСОБА_2 звернулась до ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області із заявою, в якій просила вжити заходи до ОСОБА_1 , яка 07.02.2021 року приблизно о 02:32 годині за адресою: АДРЕСА_2, спричинила їй тілесні ушкодження (кримінальне провадження, а.с. 12).

Витягом з медичної карти КНП «Міська клінічна лікарня №30» ХМР №663 від 22.02.2021 року підтверджується, що ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в період часу з 10.02.2021 по 22.02.2021 року, встановлений повний діагноз (основне захворювання): Травма носа. Закритий перелом кісток носа зі зміщенням. Реактивний набряк м`яких тканин зовнішнього носа (к.п., а.с. 15).

Висновком експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи №09-318/21 від 18.03.2021 підтверджується, що у потерпілої ОСОБА_2 мали місце наступні тілесні ушкодження:

- закрита тупа травма носу у вигляді перелому носової кістки без зміщення кісткових уламків з наявністю забійної рани на спині носу у верхній третині, за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 днів), згідно з п.п. 2.3.1. а, 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.;

- синці в навколоочних ділянках, на правій сідниці в ділянці нижньо-зовнішнього квадрату,викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і цією ознакою відповідно до п.п.2.3.2. «б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до легких тілесних ушкоджень(к.п. а.с. 90-92).

Фактичними даними, відображеними в протоколі проведення слідчого експерименту від 04.03.2021 року підтверджується, що потерпіла ОСОБА_2 надала детальні показання та показала механізм спричинення їй тілесного ушкодження, а саме:07.02.2021 року о 02:00 дома за адресою: АДРЕСА_2 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт, який перейшов у бійку, в ході якої ОСОБА_1 схопила її за волосся та не відпускаючи ОСОБА_2 нанесла удар лівою ногою в ділянку правого стегна по передній поверхні в нижній третині. Після цього ОСОБА_2 , намагаючись відійти назад, перечепилась через поріг та впала у сусідню кімнату на підлогу, при цьому вдарилась правою сідницею. Коли вона піднялась, то до неї ззаду підійшов ОСОБА_3 та утримуючи її ззаду намагався зупинити конфлікт. Але ОСОБА_1 , знаходячись спереду на відстані витягнутої руки, нанесла ОСОБА_2 два удари кулаком правої руки в ділянку обличчя, перший удар прийшовся в ділянку носа, другий удар в ділянку правого ока (к.п. а.с. 84-87).

Висновком експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи №09-318/21 від 18.03.2021 підтверджується, що показання гр. ОСОБА_2 , дані нею при проведенні слідчого експерименту від 04.03.2021, в цілому не суперечать судово-медичним даним в частині механізму утворення встановлених у неї тілесних ушкоджень (к.п. а.с. 90-92).

З протоколу слідчого експерименту від 24.02.2021 року за участю свідка ОСОБА_4 встановлено, що 07.02.2021 року близько 02:00 за адресою: АДРЕСА_2 , він став свідком сварки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . В ході даної сварки ОСОБА_1 кулаком правої руки нанесла один удар в ділянку обличчя ОСОБА_2 , удар прийшовся в область носа, після чого він побачив на обличчі ОСОБА_2 кров (к.п. а.с. 31-34).

Фактичними даними відображеними в протоколі проведення слідчого експерименту від 26.02.2021 року підтверджується, що під час проведення зазначеної слідчої дії свідок ОСОБА_3 розповів та вказав, що 07.02.2021 року, близько 02:00 години, за адресою: АДРЕСА_2 , відбувся словесний конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . В ході даного словесного конфлікту між ними відбулась штовханина, в ході якої ОСОБА_1 правою рукою нанесла удар в обличчя ОСОБА_2 , удар прийшовся в ділянку носа, після цього в ОСОБА_2 з носа пішла кров (к.п. а.с. 39-42).

Висновками експерта за результатами проведення судово-медичних експертиз №09-321/21 від 18.03.2021 та №09-320/21 від 18.03.2021 підтверджується, що тілесні ушкодження, які були виявлені у гр-ки ОСОБА_2 , могли утворитися за обставин, на які вказують свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 при проведенні слідчих експериментів, тобто в цілому не суперечать об`єктивним судово-медичним даним в частині механізму утворення у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень (к.п. а.с. 95-97, 100-102).

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченої ОСОБА_1 та визнання її винуватості.

Показання обвинуваченої ОСОБА_1 про те, що вона лише захищалась від неправомірних дій ОСОБА_2 , спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_2 , а також показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у зв`язку з чим вказані показання обвинуваченої оцінюються критично, як такі, що надані з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

При цьому, будь-яких тілесних ушкоджень у обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено не було, за медичною допомогою до закладів охорони здоров`я вона не зверталась, судово-медичну експертизу не проходила.

Таким чином, оцінюючи відповідно до вимог статті 94 КПК України кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом та підтверджується частково показаннями самої обвинуваченої ОСОБА_1 , а також показаннями потерпілої ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які були очевидцями цієї події, сукупністю досліджених під час судового розгляду письмових доказів та висновками судово-медичних експертиз у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачена ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення -проступок, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, на обліку у лікаря-нарколога в КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» та обліку в лікаря-психіатра в КНП «Міський психоневрологічний диспансер №3» ХМР не перебуває, інвалідності чи тяжких захворювань не має, незаміжня, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, офіційно працевлаштована продавцем продтоварів в ТОВ «КИСЕТ», що підтверджується довідкою ТОВ «КИСЕТ» від 12.05.2021 року №33.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, під час судового розгляду не встановлено.

Враховуючи той факт, що в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_1 відповідно до вимог п. 6 ч. 2 ст. 291 КПК України не зазначено обставини, які обтяжують покарання, здійснюючи судовий розгляд кримінального провадження відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України, суд не може вийти за межі висунутого особі обвинувачення.

Таким чином, обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, під час судового розгляду не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України є кримінальним проступком, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винної, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, офіційно працевлаштована продавцем продтоварів в ТОВ «КИСЕТ» та отримує офіційний дохід, тому суд вважає можливим призначити обвинуваченій ОСОБА_1 покарання у виді штрафу на користь держави в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки саме таке покарання на переконання суду є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 16 573 грн. 20 коп., а також моральної шкоди у розмірі 30 000 грн., суд виходить з наступних обставин.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілій ОСОБА_2 спричинено матеріальну шкоду, яка полягає у витратах потерпілої на придбання медичних препаратів та лікарських засобів, понесені потерпілою ОСОБА_2 витрати на придбання ліків на суму 2806,70 грн. є документально підтвердженими, безпосередньо пов`язані з лікуванням потерпілої, а тому заявлений в цій частині цивільний позов підлягає задоволенню.

Цивільним позивачем долучено в якості доказів квитанції про сплату благодійних внесків: 08.02.2021 року та 10.02.2021 року на користь КНП «Міська клінічна лікарня №30» ХМР на загальну суму 100 грн., 15.02.2021 року на користь Благодійного фонду «Меценат» (код ЄДРПОУ 25752899) у сумі 650 грн., 16.02.2021 року на користь Благодійного фонду «Меценат» (код ЄДРПОУ 25752899) у сумі 285 грн. Однак, сплачені потерпілою благодійні внески не є витратами, безпосередньо пов`язаними з лікуванням потерпілої в медичних закладах, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім цього, заявлена цивільним позивачем ОСОБА_2 до відшкодування сума матеріальної шкоди у розмірі 2700 грн. як витрати за медичні послуги (УЗД серця, аналіз крові, оплата анастезіологу, оплата хірургу за операцію, гіпс та бинти після операції, оплата палати за 12 днів), не підтверджені будь-якими письмовими доказами, у зв`язку з чим в цій частині цивільний позов не підлягає задоволенню за недоведеністю.

Також, потерпілою ОСОБА_2 не надано до суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що внаслідок тимчасової непрацездатності з 08.02.2021 по 02.03.2021 року вона не отримувала заробітну плату на загальну суму 10000 грн., у зв`язку з чим в цій частині цивільний позов також не підлягає задоволенню за недоведеністю.

Відповідно до положень статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Судом враховується, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілій ОСОБА_2 було спричинено моральну шкоду, розмір та наявність якої обґрунтовується високим ступенем душевних страждань та переживань, які виникли у неї внаслідок вчинення кримінального правопорушення стосовно неї та спричинення їй тілесного ушкодження, душевними стражданнями, пов`язаними з тим, що її зовнішність зіпсована, переживаннями, пов`язаними з проведенням хірургічної операції травми носа та під час проходження подальшого стаціонарного та амбулаторного лікування.

В період часу з 10.02.2021 по 22.02.2021 року потерпіла ОСОБА_2 знаходилась на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська клінічна лікарня №30» ХМР, після чого рекомендовано: домашній режим - 7 днів та спостереження ЛОР лікаря за місцем проживання, що підтверджується медичною картою стаціонарного хворого №663.

Таким чином, враховуючи характер та обсяг фізичних, душевних та психічних страждань потерпілої ОСОБА_2 , виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілій спричинена моральна шкода, розмір якої судом оцінюється в 15000 грн., яка підлягає стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Процесуальних витрат у кримінальному провадженні не має.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 369 - 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 коп.).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до обвинуваченої ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спричинену матеріальну шкоду у розмірі 2806,70 грн. (дві тисячі вісімсот шість гривень 70 коп.) та моральну шкоду у розмірі 15 000 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.).

У задоволенні позовних вимог потерпілої ОСОБА_2 до обвинуваченої ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в іншій частині - відмовити.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- належним чином завірені копії медичної документації, пов`язаної з перебуванням потерпілої ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні в КНП «МКЛ №30» ХМР в період з 10.02.2021 р. по 22.02.2021 р. на 37 арк. - залишити зберігатись в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченій право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя В.О. Курило