Рішення № 97127805, 21.05.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/5500/20

Провадження № 2-а/415/6/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Луньової Д.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Рибки Я.Ю.,

за відсутності учасників справи.

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: пр. Перемоги, буд. № 58, м. Лисичанськ, Луганська область, 93120, код ЄДРПОУ 14321736) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області з позовною заявою до виконуючого обов`язки начальника відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних лейтенанта прикордонної служби Авраменка Сергія Миколайовича, в якій просив визнати дії Авраменка С.М. щодо притягнення до адміністративної відповідальності протиправними, визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії СхРУ № 072320 від 18 серпня 2020 року, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що постановою відповідача його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн. ОСОБА_1 вважає оскаржувану постанову незаконною, тому просить її скасувати, зазначає, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП не визначений, а він не мав іншої можливості виїхати з окупованої території на транспортному засобі, оскільки кордон між ЛНР та ДНР закритий через карантин. Позивач також зазначив про відсутність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, разом з тим, лейтенант прикордонної служби не ознайомив його з її правами та позбавив можливості скористатись правовою допомогою.

Ухвалою судді Лисичанського міського суду Луганської області Луньової Д.Ю. від 23 жовтня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, роз`яснено позивачу необхідність заміни первісного відповідача.

Ухвалою від 13 листопада 2020 року клопотання позивача про заміну відповідача задоволено, та замінено первісного відповідача на Луганський прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, роз`яснено порядок та строки подання відзиву на позовну заяву.

Копії ухвали від 13 листопада 2020 року направлено сторонам в порядку, передбаченому ст. 268 КАС України. Відповідач отримав копію позову з додатками 19 березня 2021 року. Правом на надання відзиву та пояснень не скористались.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялась належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши обставини, повідомлені позивачем у позовній заяві, дослідивши надані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Предметом судового дослідження в даному випадку є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно оскаржуваної постанови серії СхРУ № 072320 від 18 серпня 2020 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн. за порушення ч. 1 ст. 204-2 КУпАП; в постанові щодо складу правопорушення зазначено наступне.

18 серпня 2020 року вбачається, виконуючим обов`язки начальника відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних лейтенантом прикордонної служби Авраменком Сергієм Миколайовичем встановлено, що 18 серпня 2020 року о 23 годині 30 хвилин під час прикордонного контролю було виявлено громадянина України ОСОБА_1 який пояснив, що 18 серпня 2020 року о 18 годині 00 хвилин перетнув державний кордон України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації через тимчасово непрацюючий пункт пропуску через державний кордон України «Ізварине», чим порушив вимоги п. 3 Постанови КМУ № 815 від 17 серпня 2019 року «Про затвердження порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Копію вказаної постанови ОСОБА_1 отримав 18 серпня 2020 року.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог КУпАП до порядку притягнення до адміністративної відповідальності, доказування наявності підстав для притягнення до відповідальності , а також наявність події та складу адміністративного правопорушення покладається на посадову особу.

Згідно приписів КАС України саме суб`єкт владних повноважень (відповідач) зобов`язаний довести наявність події і складу адміністративного правопорушення в діях позивача.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності складу та події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Постанова відносно позивача складена за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, відповідно до якої порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї - тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, який регулює процедуру в`їзду/виїзду осіб і транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, і переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, яким є «Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року № 815 (далі Порядок).

З п. 3 Порядку вбачається, що в`їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти відповідно до вимог цього Порядку.

Контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.

Поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду переміщення через лінію розмежування осіб, транспортних засобів та товарів заборонено.

З визначення термінів, викладених в пункті 2 Порядку № 815 вбачається, що контрольний пункт в`їзду/виїзду - це комплекс будівель, спеціальних, інженерних споруд і технічних засобів, розташованих на спеціально визначеній земельній ділянці, де здійснюються заходи контролю в`їзду-виїзду осіб, транспортних засобів та товарів, які переміщуються на тимчасово окуповані території та з таких територій.

Лінія розмежування - умовна лінія на місцевості між тимчасово окупованими територіями та контрольованими територіями, яка проходить по передньому краю передових позицій об`єднаних сил;

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що положення Порядку №815 визначають правила в`їзду на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях та виїзду з них виключно через контрольні пункти, які розташовані на спеціально визначеній земельній ділянці в межах лінії розмежування, при цьому такі контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.

Таким чином, особа підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП виключно у разі переміщення саме через лінію розмежування поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, на позивача накладено стягнення за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП за перетинання державного кордону через пункт пропуску «Ізварине» на територію Російської Федерації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний кордон України», державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

Згідно з частинами 1 та 3статті 9 цього Закону, перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Стаття 35 Закону України «Про державний кордон України» передбачає, що особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України.

Зокрема, стаття 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України.

Таким чином, незаконний перетин державного кордону України не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, оскільки положення Порядку № 815 забороняють в`їзд/виїзд поза визначеними контрольними пунктами саме через лінію розмежування, а не державного кордону.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, суд може прийняти рішення про скасування постанови та закриття провадження у справі, або (п. 2) - скасувати постанову та надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, також зважаючи на те, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження правомірності прийняття даної постанови та вчинення позивачем адміністративного правопорушення, позов підлягає задоволенню.

Разом з тим, дії відповідача з винесення оскаржуваної постанови не є протиправними та незаконними, оскільки відповідач як працівник Державної прикордонної служби, уповноважений від імені органів Державної прикордонної служби України розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, а тому в цій частині адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-77, 139, 242-246, 257, 268-272, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: пр. Перемоги, буд. № 58, м. Лисичанськ, Луганська область, 93120, код ЄДРПОУ 14321736) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову виконуючого обов`язки начальника відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних лейтенанта прикордонної служби Авраменка Сергія Миколайовича у справі про адміністративне правопорушення серії СхРУ № 072320 від 18 серпня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби (місцезнаходження: пр. Перемоги, буд. 58, м. Лисичанськ, Луганська область, 93120, ЄДРПОУ 14321736) на користь держави судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.

На підставі ч. 2 ст. 271 КАС України копії рішення невідкладно надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.Ю. Луньова