Рішення № 97127245, 19.05.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 210/6152/20

Провадження № 2/210/431/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"19" травня 2021 р.Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Літвіненко Н.А.,

при секретарі: Таранущенко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради, третя особа: Виконавчий комітет Металургійної районної у місті ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 від імені якого діє адвокат Касьян М.С. звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Криворізької міської ради, третя особа: Виконавчий комітет Металургійної районної у місті ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна бабуся Позивача - ОСОБА_2 , 1938 року народження, яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з Ѕ частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Ще за життя ОСОБА_2 було вирішено, що належна їй квартира повинна відійти її онуку. У кінці квітня Позивачу вручили повістку на призов до служби у армію. За повісткою він з`явився вчасно та почав проходити медичну комісію. На цьому етапі Позивач, 11 травня 2018 року, і дізнався про смерть бабусі. Та з 30.05.2018 році він повинен був приступити до служби тому пропустив строк, визначений статтею 1270 Цивільного Кодексу України, для прийняття спадщини. Лише перебуваючи у відпустці, вже 07.09.2020 року Позивач звернувся до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу, Забуранної А.А., для подачі заяви про прийняття спадщини та 23.09.2020 року отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском строку прийняття спадщини.

Просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 бабусі, ОСОБА_2 , 1938 року народження.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явились. Від представника позивача - адвоката Касьян М.С. в матеріалах справи наявна заява щодо розгляду справи за їх відсутності.

Представник відповідача та представник третьої особи про розгляд справи повідомлені належним чином в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином про що свідчить супровідний лист про вручення позовної заяви та ухвали суду з відповідною відміткою про отримання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши заяву та додані матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини підлягають задоволенню з таких підстав.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане Металургійним районним у місті Кривому Розі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 12 травня 2018 року (а.с. 7).

Померла ОСОБА_2 є рідною бабусею позивача ОСОБА_1 , що підтверджується наступними доказами.

Згідно свідоцтва про шлю серії НОМЕР_2 , 14 березня 1992 року було укладено шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_4 » (а.с.11).

Так, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_6 є батьком а ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_4 (а.с.11).

Так, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_3 е батьком, а ОСОБА_4 є матір`ю позивача ОСОБА_1 (а.с.10).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Спадщина, на яку претендує позивач, відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок смерті ОСОБА_2 .

На момент смерті разом з ОСОБА_2 не були зареєстровані та не проживали інші особи.

Згідно зі ст.ст. 1217, 1218, 1233 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Отже, позивач у справі є спадкоємицею за заповітом, оскільки відповідно до ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до принципу свободи заповіту заповідач не зобов`язаний повідомляти кому-небудь про зміст заповіту, намір написати, змінити чи скасувати заповіт, так як і про причини прийнятого рішення. Положення про таємницю спадкування закріплене у ст. 1255 ЦК України. Так, нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту.

За положеннями пункту 2.1. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Таким чином, з огляду на таємницю спадкування, спадкоємець за заповітом може навіть не знати про наявність заповіту у разі, якщо особисто спадкодавець за життя не повідомив про намір заповідати все або частину належного майна саме йому. В свою чергу, жодною нормою права не передбачено обов`язок органів державної реєстрації актів цивільного стану повідомляти нотаріуса за місцем відкриття спадщини про реєстрацію смерті особи з метою пошуку можливих спадкоємців за заповітом або за законом.

Згідно із ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1270 ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1269 ЦК України обов`язковою умовою реалізації спадкових прав спадкоємцем, який не проживав постійно разом зі спадкодавцем, є подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Наслідком невчинення таких дій є пропущення строку для прийняття спадщини.

З копії спадкової справи, наданої приватним нотаріусом вбачається, що позивач звернувся до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області А.А.Забуранної з заявою про прийняття спадщини лише 07 вересня 2020 року, тобто після спливу строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, в зв`язку з чим нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Крім того, як зазначає позивач в позові та надає письмові докази, причиною пропуску для прийняття спадщини було те, що у кінці квітня позивачу вручили повістку на призов до служби у армію, він почав проходити медичну комісію, та з 30.05.2018 році він повинен був приступити до служби, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_5 (а.с.12).

Таким чином, позивач пропустив строк, визначений статтею 1270 Цивільного Кодексу України, для прийняття спадщини.

Крім того, поважність пропуску для подання заяви для прийняття спадщини також підтверджується довідкою виданою т.в.о. начальника відділення кадрів військової частини 3021 М.Ковтюк від 28.09.2020р. з якої вбачається, що старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині 3021 з 02 серпня 2018 року по теперішній час (а.с.13).

Крім того, з копії спадкової справи, наданої приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області, суд робить висновок, що з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 жоден з інших спадкоємців не звертався.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 своєчасно не звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 в зв`язку з тим, що проходив службу в армії. (а.с. 12-13).

Відповідно до ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" передбачено, що у випадку коли особа, яка прийняла спадщину в установлений законом строк, вона може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК (абз.1 п. 24 Постанови). При цьому, при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (абз.2 п. 24 Постанови).

Правова позиція, висловлена Верховним судом України при розгляді справи № 6-1486цс15 передбачає, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема:

1) тривала хвороба спадкоємців;

2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;

3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;

4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України (Постанова Верховного суду України від 26.06.2019 по справі №565/1145/17);

5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, перебування на службі у Збройних Силах України є поважною причиною пропуску строку прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, суд вважає причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини такими, що дійсно створили для ОСОБА_3 об`єктивні труднощі для своєчасного оформлення спадкових прав.

Виходячи з наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд визнає причини пропуску ОСОБА_3 для подання заяви про прийняття спадщини поважними та визначає додатковий строк три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання відповідної заяви до нотаріуса.

Оскільки ОСОБА_3 під час подання позову до суду не просив стягувати з відповідача сплачений ним судовий збір, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 1217, 1218, 1220, 1233, 1235, 1255, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради, третя особа: Виконавчий комітет Металургійної районної у місті ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 бабусі, ОСОБА_2 , 1938 року народження.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: Н. А. Літвіненко