Рішення № 97126076, 19.05.2021, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 755/19220/20

Провадження № 2-692/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2021 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Зінченко О.М.

при секретарі Тищенко І.Д.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович , Приватний виконавець Виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та про повернення стягненого за виконавчим написом,

В С Т А Н О В И В:

17.12.2020 року ОСОБА_1 , через свого уповноваженого представника, звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінфорс» , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович , Приватний виконавець Виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та про повернення стягненого за виконавчим написом.

21 січня 2021 року шляхом підсудності з Дніпровського районного суду м. Києва надійшла вищезазначена цивільна справа, свої вимоги представник повивача з урахуванням збільшення заявлених вимог мотивує тим, що 20 червня 2019 року позичальник - ОСОБА_1 уклав з кредитодавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» електронний Договір про споживчий кредит № 589099-А на суму 5 000,00 грн., процентна ставка 1,5 % в день, строком на 30 календарних днів, термін платежу 19.07.2019 року, проценти за користування кредитом - 2 250,00 грн., загальна сума, що підлягає сплаті - 7 250,00 грн.. 15 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем вчинено виконавчий напис № 7501, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованості за Кредитним договором 589099-А від 20 червня 2019 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», ідентифікаційний код юридичної особи 40071779, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 40071779-15 від 29 серпня 2019 є Відповідач, а саме: загальної суми заборгованості 11 990,00 грн. Стягнення заборгованості проводиться за період з 29 серпня 2019 року по 11 березня 2020 року. На підставі вказаного виконавчого напису Приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною 09 червня 2020 року було відкрито виконавче провадження № 62287041, в процесі якого було звернено стягнення на заробітну плату Позивача, стягнуто основну винагороду в розмірі 1 199,00 грн. та витрати виконавчого провадження в розмірі 300,00 грн., загальна сума, яка підлягає стягненню з Боржника за виконавчим провадженням № 62287041 складає: 14 189,00 гривень. Так, в серпні 2020 року Позивач дізнався про те, що у зв`язку зі стягненням за виконавчим документом, буде отримувати заробітну плату в меншому розмірі, а 12 листопада 2020 року Представник Позивача звернулась до Приватного виконавця із клопотанням про ознайомлення з матеріалами ВП № 62287041. Приватним виконавцем були надані матеріали виконавчого провадження, з яких стало відомо про існування виконавчого напису нотаріуса № 7501 від 15.04.2020 р., на підставі якого і було відкрито ВП № 62287041 від 09.06.2020 р. Позивач вважає, що зазначений виконавчий напис є протизаконним, вчиненим з порушенням вимог закону, і, відповідно, таким, що не підлягає виконанню, оскільки заборгованість не є безспірною, при вчиненні виконавчого напису порушено вимоги закону в частині процедури та наявності підстав.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 25.01.2021 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання за загальними правилами позовного провадження.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 25.01.2021 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено, з метою забезпечення позову вжито заходів шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 62287041, відкритому 09.06.2020 р. Приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною, на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем від 15.04.2020 р. № 7501.

Ухвалою суду від 11 березня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, та відсутність позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» у судове засідання не з`явився, заяв, клопотань до суду не направляв.

Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович про розгляд справи повідомлявся належним чином, в судове засідання свого представника не направив. Заяв, клопотань суду не подавав.

Приватний виконавець Виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про розгляд справи повідомлялась належним чином, в судове засідання свого представника не направила. Заяв, клопотань суду не подавала.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов доведений та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 20 червня 2019 року позичальник - ОСОБА_1 уклав з кредитодавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» електронний Договір про споживчий кредит № 589099-А на суму 5 000,00 грн., процентна ставка 1,5 % в день, строком на 30 календарних днів, термін платежу 19.07.2019 року, проценти за користування кредитом - 2 250,00 грн., загальна сума, що підлягає сплаті - 7 250,00 грн.

15 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем вчинено виконавчий напис № 7501, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованості за Кредитним договором 589099-А від 20 червня 2019 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», ідентифікаційний код юридичної особи 40071779, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 40071779-15 від 29 серпня 2019 є Відповідач, а саме: загальної суми заборгованості 11 990,00 (Одинадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто гривень 00 копійок), в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 5 000,00 (П`ять тисяч гривень 00 копійок); прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 4 500,00 (Чотири тисячі п`ятсот гривень 00 копійок); строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 2 490,00 (Дві тисячі чотириста дев`яносто гривень 00 копійок).

Стягнення заборгованості проводилось за період з 29 серпня 2019 року по 11 березня 2020 року.

На підставі вказаного виконавчого напису Приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною 09 червня 2020 року було відкрито виконавче провадження № 62287041, в процесі якого було звернено стягнення на заробітну плату Позивача (постанова від 26.06.2020 р.), стягнуто основну винагороду в розмірі 1 199,00 грн. (постанова від 09.06.2020 р.) та витрати виконавчого провадження в розмірі 300,00 грн. (постанова від 09.06.2020 р.), загальна сума, яка підлягає стягненню з Боржника за виконавчим провадженням № 62287041 складає: 14 189,00 гривень, що підтверджується матеріалами ВП № 62287041.

Правовідносини щодо видачі виконавчого напису нотаріуса регулюються Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається шляхом надіслання банком письмової вимоги боржнику про усунення порушень.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а перевіряє доводи боржника в повному обсязі й встановлює, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі №6-887цс17.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З поданих суду доказів вбачається оспорюваний виконавчий напис було вчинено на підставі Кредитного договору 589099-А від 20 червня 2019 року, який нотаріально не посвідчувався, за відсутності засвідченої стягувачам виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, засвідченої стягувачем копії письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв`язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають при наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або стеження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Таким чином, судом під час розгляду справи встановлено, що виконавчі написи вчинено із порушенням норм чинного законодавства.

Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, за таких обставин, оскільки на момент вчинення нотаріусом спірного виконавчого напису існували підстави, які свідчили про відсутність ознак безспірності заборгованості за кредитними правовідносинами, що виникли між сторонами, розмір заборгованості за кредитним договором, який значиться у виконавчому написі нотаріуса викликає сумнів щодо правильності нарахування кредитної заборгованості, суд приходить до висновку, що спірний виконавчий напис № 7501 від 15.04.2020 року, слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, відповідно до довідки ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» Трипільська ТЕС № 80 від 29.01.2021 р. з роботи позивача про щомісячне стягнення зг. ВП № 62287041 вбачається, що за період з серпня 2020 року по січень 2021 року включно із заробітної плати Позивача стягнуто 14 189,00 грн. за вказаним виконавчим провадженням, відкритим на підставі спірного виконавчого напису.

Відповідно до ч. 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв`язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають при наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або стеження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

З наведеного слідує, що вже стягнена за спірним виконавчим написом на користь ТОВ «Фінфорс» з ОСОБА_1 сума грошових коштів в розмірі 14 189,00 грн. підлягає стягненню на користь Позивача.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» необхідно стягнути на користь позивача 840,80 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», ст.4,5,12,13,17-19,76-82,141,258,259,263-266,268,352,354,355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича № 7501, виданий 15 квітня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 заборгованості 11 990,00 грн. (Одинадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто гривень 00 копійок) за Кредитним договором 589099-А від 20 червня 2019 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», ідентифікаційний код юридичної особи 40071779, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», ідентифікаційний код юридичної особи 41717584, та повернути стягнене за виконавчим написом нотаріуса шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 14189,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп. на користь ОСОБА_1 сплачений при звернені до суду.

Заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Обухівського районного суду Київської області від 25 січня 2021 р. у вигляді зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 62287041, відкритому 09.06.2020 р. Приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною, на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем від 15.04.2020 р. № 7501, скасувати, після набрання рішення законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто Обухівським районним судом у випадку подання відповідачем відповідної заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому повне заочне рішення не було йому вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя О.М.Зінченко