Ухвала суду № 97124914, 11.05.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-з/760/35/21

Справа № 760/505/21

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

11 травня 2021 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі судді

Зуєвич Л.Л., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; адреса представника: АДРЕСА_2 ) про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_3 ), про розірвання договору підряду про виконання робіт, стягнення матеріальних та моральних збитків,

В С Т А Н О В И В:

11.01.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 11.01.2021, за підписом представника позивача - адвоката Паруль Ю.О. (діє на підставі ордеру), в якій позивач просить:

- розірвати договір підряду про виконання робіт № 50/57 від 22.01.2020 укладений між позивачем та відповідачем;

- стягнути з відповідача на користь позивача матеріальні збитки за договором підряду про виконання робіт № 50/57 від 22.01.2020 в розмірі 219 535,00 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача пеню за невиконання (прострочення) виконавцем своїх договірних зобов`язань в розмірі 1 824 045,00 грн за період часу з 06.04.2020 по 08.01.2021;

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду за договором підряду про виконання робіт № 50/57 від 22.01.2020 в розмірі 7 000,00 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 5 000,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07.04.2021 позов ОСОБА_1 було залишено без руху для виправлення недоліку - сплати судового збору.

23.04.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла заява про зменшення та уточнення позовних вимог, датована 17.04.2021, за підписом представника позивача - адвоката Паруль Ю.О. (діє на підставі ордеру), в якій позивач просить:

- розірвати договір підряду про виконання робіт № 50/57 від 22.01.2020 укладений між позивачем та відповідачем;

- стягнути з відповідача на користь позивача матеріальні збитки за договором підряду про виконання робіт № 50/57 від 22.01.2020 в розмірі 100 050,00 грн; 3% річних - 3 094,00 грн, інфляційні збитки - 8 494,25 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду за договором підряду про виконання робіт № 50/57 від 22.01.2020 в розмірі 7 000,00 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 5 000,00 грн та судовий збір у розмірі 2 144,39 грн.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11.05.2021 вказану позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмове провадження).

Заява про забезпечення позову та її обґрунтування

При вивченні матеріалів позовної заяви серед її додатків виявлено заяву про забезпечення позову від 11.01.2021, в якій у порядку ст.ст 149-153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ОСОБА_1 ставить питання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом арешту на Ѕ квартири АДРЕСА_4 та належить на праві власності ОСОБА_2 .

Подана заява про забезпечення позову обґрунтована, зокрема, тим, що ціна позову складає суму стягнення, а саме: 219 535,00 грн (безпосередні збитки за договором) + 1 824 045,00 грн (пеня відповідно до ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів») + 7 000,00 грн (моральна шкода) + 5 000,00 грн (судові витрати, а саме надання юридичної допомоги) = 2 055 580,00 грн.

Предмет позову: розірвання договору підряду про виконання робіт № 50/57 від 22.01.2020, стягнення матеріальних та моральних збитків та пені. Обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Заявник зазначає, що Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) порушено виконавче провадження № 60835473 щодо стягнення аліментів.

Крім того, заявник додає, що відповідач ( ОСОБА_2 ) не виконує свого обов`язку щодо сплати аліментів.

За вказаних обставин заявник вважає, що існує нагальна необхідність у вжитті заходів забезпечення позову визначеним шляхом.

Мотиви суду

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

З огляду на зазначене, в судове засідання для вирішення питання вжиття заходів забезпечення позову сторони не викликались.

Дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд враховує, що ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 23.12.2020 №756/2609/20 (провадження № 61-11479св20) викладено правову позицію згідно з якою:

«Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу».

Суд зазначає, що у даній справі предметом спору (з урахуванням заяви про зменшення та уточнення позовних вимог) є: розірвання договору підряду про виконання робіт; стягнення з відповідача на користь позивача матеріальних збитків за договором підряду про виконання робіт в розмірі 100 050,00 грн; 3% річних - 3 094,00 грн, інфляційних збитків - 8 494,25 грн; стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди за договором підряду про виконання робіт в розмірі 7 000,00 грн.

Таким чином, наразі заявником не доведено співмірність (відповідність) виду забезпечення у вигляді накладення арешту на майно (квартиру) заявленим позовним вимогам.

Крім того, суд враховує, що в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суд від 25.09.2020 у справі № 910/1762/20 викладено правову позицію згідно з якою: «посилання на наявність інших справ про стягнення заборгованості з відповідача не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а подана заява мотивована лише припущенням про імовірну неможливість виконання рішення суду у цій справі, ще не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову.»

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також, суд враховує, що наразі наявні матеріали справи не дають можливості встановити в достатньому обсязі дані про особу відповідача та негативні наслідки, які можуть настати для неї внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, зокрема в частині накладення арешту на майно.

З іншого боку суд звертає увагу відповідача на приписи ст. 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якою визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Підсумки

Враховуючи зазначене, суд приходить висновку, що на даний час немає правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі, а тому відмовляє у задоволенні відповідного клопотання від 11.01.2021.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відмова у задоволенні клопотання про забезпечення позову не позбавляє особу права звернутись повторно з заявою про забезпечення позову навивши нові мотивування та надавши всі необхідні докази на підтвердження такого клопотання.

Крім того, за змістом ч. 11 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149-153, 157, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання договору підряду про виконання робіт, стягнення матеріальних та моральних збитків - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) або через відповідний суд (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич