Рішення № 97122255, 19.05.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 939/2415/20

Провадження № 2/755/3291/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Іванині М.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 26 січня 2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 передано за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить розірвати шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 18 вересня 2010 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1213.

Позов обґрунтовує тим, що спільне сімейне життя з відповідачем у них не склалося через різні погляди на сімейні відносини, відсутність поваги та взаєморозуміння. З травня 2017 року подружні відносини між ними фактично припинилися, з того часу вони не ведуть спільного господарства. З грудня 2018 року на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року між ними діє режим окремого проживання. Позивач вважає, що шлюб з відповідачем носить виключно формальний характер, подальше його збереження є неможливим, оскільки це суперечить її інтересам, заходи щодо примирення подружжя є недоцільними. Спору про поділ майна між ними немає.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21 квітня 2021 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

У позовній заяві позивач просила розглянути справу у її відсутність.

19 травня 2021 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву в якій проти розірвання шлюбу з позивачем не заперечував, просив суд розглянути справу у його відсутність.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

18 вересня 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1213.

Від шлюбу сторони мають трьох спільних дітей: ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З акту депутата Пісківської селищної ради об`єднаної територіальної громади від 09 грудня 2020 року та довідки Виконавчого комітету Пісківської селищної об`єднаної територіальної громади Бородянського району Київської області від 10 грудня 2020 року встановлено, що ОСОБА_1 разом з неповнолітніми дітьми: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року встановлено режим окремого проживання для подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно із висновком, затвердженим розпорядженням Голови Бородянської районної державної адміністрації Київської області від 27 червня 2018 року № 246, визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з матір?ю ОСОБА_1 .

Згідно із висновком, затвердженим розпорядженням Голови Бородянської районної державної адміністрації Київської області від 27 березня 2018 року № 105, встановлено порядок спілкування батька ОСОБА_2 з його малолітніми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вихідні, святкові та канікулярні дні, за попередньою домовленістю з матір?ю ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що з травня 2017 року сторони подружніх відносин не підтримують, спільне господарство не ведуть, проживають окремо. Позивач наполягає на розірванні шлюбу із відповідачем, оскільки примирення подружжя є неможливим, а подальше перебування у шлюбі суперечить її інтересам.

Відповідно до частини десятої статті 7 СК України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

За змістом положень частини першої статті 51 Конституції України, частини першої статті 21 СК України, частини першої статті 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною третьою статті 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Згідно із частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105, частиною першою статті 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із статтею 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З`ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, втратили почуття любові та поваги один до одного, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, а також враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягає розірванню, оскільки існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.

Клопотань про надання строку для примирення сторони не заявляли.

Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Враховуючи положення статті 113 ЦПК України, суд вважає за можливе відновити позивачу ОСОБА_1 після розірвання шлюбу її дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 », що не порушує прав сторін.

При подачі до суду позову про розірвання шлюбу позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 840 грн 80 коп.

Відповідно до вимог частини першої статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи наведене вище, визнання відповідачем ОСОБА_2 позову до початку розгляду справи по суті, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 із державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків сплаченого нею судового збору в розмірі 420,40 грн. Така ж сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

Згідно із статтями 114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 24, 55, 56, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 142, 259, 263 - 265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 18 вересня 2010 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1213.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , із державного бюджету 50 відсотків судового збору в сумі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп., сплаченого нею згідно із квитанцією від 12 грудня 2020 року № 49 на р/р UA778999980313151206000010124, ЄДРПОУ 37838474, банк отримувача УК у Бород.р-ні/Пісківка.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_2 , та проживає за адресою:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме: Дніпровський районний суд міста Києва.

Повне рішення суду виготовлено 24 травня 2021 року.

Суддя О.О. Хромова