Рішення № 97121798, 24.05.2021, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 711/6518/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2021 року смт.Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Романової О.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Соломки Л.М.,

представника позивача - Бульби Т.І.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів щомісячної адресної допомоги, -

в с т а н о в и в:

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області, за підсудністю, з Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшла цивільна справа за позовом департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів щомісячної адресної допомоги.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 21.10.2014 перебуває на обліку в департаменті соціальної політики Черкаської міської ради як внутрішньо переміщена особа, відповідно до ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

На підставі заяви відповідача та відповідно до п. 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ № 505 від 01.10.2014 (далі-Порядок) йому була призначена та виплачувалася щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Згідно з п. 3 Порядку грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім`ї.

Відповідно до заяви від 04.11.2016, відповідачу рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 17.11.2016, була призначена та виплачувалась грошова допомога з дати звернення. Допомога була призначена на сім`ю у складі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Загальна сума грошової допомоги на сім`ю склала 884 грн.

Пунктом 10 Порядку передбачено, що уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю їх надання.

При проведенні перевірки спеціалістами департаменту було встановлено факт неповідомлення відповідачем обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, а саме наявність у будь-кого з членів сім`ї у власності житлового приміщення розташованого в регіонах інших ніж тимчасово окупована територія України, районах проведення антитерористичної операції та населених пунктах , що розташовані на лінії зіткнення.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 (є членом сім`ї малолітнього ОСОБА_3 , якому була призначена грошова допомога) має у власності квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: 2003, виданий 10.03.2017. Дата державної реєстрації: 10.03.2017.

Пунктом 6 Порядку визначено, що грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Відповідно до п. 11 Порядку уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім`ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги, вони стягуються у судовому порядку.

Згідно п. 12 Порядку, виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.

Рішенням від 16.01.2019 вирішено визначити суму надміру виплачених коштів за період з 01.04.2017 по 05.05.2017 по особовій справі № 614629.

Повідомленням про переплату від 01.02.2019 відповідачу, як уповноваженому представнику сім`ї, було виставлено переплату за період з 01.04.2017 по 05.05.2017 у сумі 1026 грн. 58 коп., яку відповідач до цього часу не сплатив.

На підставі вищевикладеного, відповідно до положень ст.ст. 1212, 1215ЦК України просять суд стягнути з ОСОБА_1 на корить департаменту нараховану та виплачену грошову допомогу у сумі 1026,58 грн., як набутої без достатніх правових підстав.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05.01.2021 справу прийнято до розгляду та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

28.01.2021 відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про застосування строків позовної давності. Заяву мотивує тим, що своїм рішенням позивач визначив суму надмірно сплачених коштів за період з 01.04.2017 по 05.05.2017 у зв`язку з придбанням ОСОБА_2 житла 10.03.2017. Оскільки положеннями ст. 257 ЦК України передбачено загальний строк позовної давності тривалістю три роки, враховуючи, що позивачем не було заявлено клопотання про його поновлення, просить суд відмовити у задоволенні позову у зв`язку із пропуском позивачем строку позовної давності.

У судовому засіданні представник департаменту соціальної політики Черкаської міської ради за довіреністю Бульба Т.І. позовні вимоги підтримав та просив суд позов задоволити. Суду пояснив, що 16.01.2019 (час формування довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 152778795), при проведенні перевірки, спеціалістами департаменту був встановлений факт неповідомлення відповідачем обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, а саме: придбанням колишньою дружиною відповідача - ОСОБА_2 у власність житла. ОСОБА_2 є членом сім`ї їх спільного із відповідачем сина - ОСОБА_3 , на якого була призначена рішенням департаменту від 17.11.2016 грошова допомога, а тому після придбання останньою житла виплата грошової допомоги повинна бути припинена за повідомленням відповідача. Факт того, що відповідач розлучився із дружиною - ОСОБА_2 позивачу стало відомо 22.08.2019 після розмови спеціаліста департаменту із відповідачем, що підтверджується телефонограмою складеною працівником департаменту. Вважає, що трирічний строк позовної давності не був пропущений позивачем, оскільки про факт придбання колишньою дружиною відповідача житла департаменту стало відомо тільки 16.01.2019. Відповідач неодноразово повідомлявся про необхідність повернення коштів, однак вимоги позивача до цього часу не виконав. Також повідомив суду про те, що після ознайомлення із випискою по рахунку № НОМЕР_1 ним було з`ясовано, що відповідачу департаментом було перераховано грошову допомогу у меньшому розмірі ніж зазначено у позовних вимогах, оскільки з відповідача, за його заявою від 04.11.2016, із суми нарахованої грошової допомоги утримувалася переплата щомісячно у розмірі 20 %.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що за його заявою від 04.11.2016 рішенням департаменту соціальної політики Черкаської міської ради від 17.11.2016 йому була призначена щомісячна грошова допомога переміщеним особам для покриття витрат на проживання, яка виплачувалася на його неповнолітнього сина - ОСОБА_3 . У серпні 2019 року до нього подзвонили з департаменту соціальної політики Черкаської міської ради та повідомили про переплату, яка виникла у зв`язку із придбанням його колишньою дружиною ОСОБА_2 житла. Він повідомив про те, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.09.2016 шлюб між ними був розірваний, а тому вона не є членом його сім`ї, у зв`язку із чим переплата відсутня. Також, пояснив, що після розірвання шлюбу вони деякий час жили разом за адресою: АДРЕСА_2 . Після придбання житла його дружина переїхала проживати окремо за адресою: АДРЕСА_1 . Їх син - ОСОБА_3 проживав з ним, інколи - з його колишньою дружиною. Про придбання ОСОБА_2 квартири він взнав лише через два-три місяца після цієї події, безпосередньо від ОСОБА_2 . Вважає, що позивач звернувся до суду із пропуском трирічного строку позовної давності, оскільки останні просять суд стягнути грошову допомогу, яка була нарахована у 2017 році, отже із цього часу пройшло чотири роки. На підставі вищевикладеного просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Спірні правовідносини врегульовані Цивільним Кодексом України, Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», відповідно до якого визначено статус внутрішньо переміщеної особи та встановлено відповідні соціальні гарантії.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно зі ст. 2 цього Закону Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Механізм надання тимчасової державної допомоги переміщеним особам на проживання регламентує Порядок призначення та виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затверджений постановою Кабінету Міністрів України 01.10.2014 № 505 (далі - Порядок).

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року N 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» установлена щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Пунктом 2 затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 (далі-Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Пунктом 3 Порядку визначено, що грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім`ю та виплачуються одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім`ї (далі-уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах:

- для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім`ї);

- для інвалідів - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність;

- для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім`ї).

Загальна сума допомоги на сім`ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім`ї та не може перевищувати 2400 гривень.

Якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім`ї або інформацією компетентного органу.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки всіх членів сім`ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

Відповідно до п. 6 Порядку грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім`ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Відповідно до п. 11 Порядку уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім`ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані як внутрішньо переміщені особи з 21.10.2014 за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується копіями довідок про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції № 7101000161 від 21.10.2014 р. та № 7101000160 від 21.10.2014 р.

Реєстрація проведена на підставі заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про взяття на обік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції від 21.10.2014. Відповідно до відомостям вказаних заяв склад сім`ї становив: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Відповідно до рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.09.2016 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний. Судове рішення вступило в законну силу 20.09.2016.

04.11.2016 ОСОБА_1 звернувся до управління соціального захисту населення Придніпровського району департаменту соціальної політики Черкаської міської ради із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на склад сім`ї: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 17.11.2016 ОСОБА_1 на склад сім`ї : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 була призначена допомога переміщеним особам на проживання з 06.11.2016 по 05.05.2017. Допомога призначена на неповнолітнього ОСОБА_3 у розмірі 884 грн.

Аргументуючи той факт, що у вказаному рішенні про призначення допомоги переміщеним особам була зазначена у складі членів сім`ї - ОСОБА_2 , хоча відповідач у своїй заяві вказував лише сина - ОСОБА_3 , представник позивача пояснив, що вказані відомості були перенесені у рішення автоматично із минулого рішення про призначення грошової допомоги, однак зауважив про те, що вказаним рішенням допомога була нарахована лише неповнолітньому ОСОБА_3 .

Згідно довідки департаменту соціальної політики Черкаської міської ради від 12.02.2020 ОСОБА_1 виплачена допомога переміщеним особам на проживання: квітень 2017 року у розмірі 884 грн., травень 2017 року - 142, 58 грн., а всього 1026,58 грн.

Рішенням управління соціальної допомоги та компенсаційних виплат департаменту соціальної політики Черкаської міської ради від 16.01.2019 було вирішено: визначити суму надміру виплачених коштів за період з 01.04.2017 по 05.05.2017 у зв`язку із придбанням житла дружиною ОСОБА_2 10.03.2017; закрити особову справу в зв`язку із закінченням терміну виплати.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 152778795 від 16.01.2019, приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. 10.03.2017 був внесений запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: виникнення у ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_4 , підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: 2003, виданий 10.03.2017, розмір частки: 1.

На адресу відповідача неодноразово (05.02.2019, 06.06.2019, 03.07.2019, 02.09.2019, 22.10.2019, 12.12.2019, 11.01.2020), були направлені повідомлення про переплату із вимогою повернення надміру отриманих коштів у розмірі 1026,58 грн.

У судовому засіданні відповідач заперечив факт отримання на рахунок відкритий у АТ «Ощадбанк» вищезазначеної суми матеріальної допомоги та надав виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відповідно до відомостям якої за період з 01.01.2017 - 31.03.2021 транзакції по вказаному рахунку відсутні.

За клопотанням відповідача судом, ухвалою від 28.04.2021, було витребувано у Черкаському обласному управлінні ПАТ «Державний ощадний банк України відомості про цільові надходження у період з 01.01.2017 по 31.05.2017 на рахунок № НОМЕР_1 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 .

На виконання ухвали суду 14.05.2021 філією - Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» було надано виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відповідно до відомостям якої за період з 01.01.2017 - 31.05.2017 наявні наступні транзакції, зокрема: 21.04.2017 - надходження на вказаний рахунок грошових коштів в розмірі 707,20 грн. (тип виплати: матеріальна допомога), 18.05.2017 - грошових коштів в розмірі 114,06 грн.( тип виплати : матеріальна допомога).

20.05.2021 до суду надійшла заява представника Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради за довіреністю Бульби Т.І. про приєднання документів до матеріалів справи, а саме: копії листа державної фінансової інспекції в Черкаській області від 27.07.2016 № 23-04/26-434, копії списку № 8, копії повідомлення від 13.09.2016 № 712, копії заяви від 04.11.2016.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що після ознайомлення із випискою по рахунку відповідача ним було з`ясовано те, що відповідачу були виплачені кошти в меншому розмірі ніж зазначено у позовних вимогах, оскільки відповідно до заяви ОСОБА_1 із вказаних коштів проводилося утримання переплати в розмірі 20 % щомісячно.

Вирішуючи питання про допустимість поданих доказів, з врахуванням положень ст. 83 ЦПК України, суд приходить до висновку, що прийняття судом вказаних доказів не буде порушувати права сторін по справі, оскільки вказані документи подані представником позивача після ознайомлення із випискою по рахунку відповідача наданому АТ «Ощадбанк» на виконання ухвали суду від 28.04.2021 та стосується з`ясування судом питання щодо вірного визначення суми переплати яка виникла з врахуванням позиції позивача.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з абз. 5 п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім`ї" членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Із вищевикладеного вбачається, що неповнолітній ОСОБА_3 є членом сім`ї як свого батька - ОСОБА_1 так і своєї матері - ОСОБА_2 . У той же час, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв`язку із припиненням шлюбних відносин на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.09.2016 не є членами однієї сім`ї, оскільки наявність між ними ознак спільного проживання та спільного ведення господарства судом не встановлено.

Відповідно до положень статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.09.2016 не визначено місця проживання дитини з однім із батьків. Отже, відповідно до положень статті 160 СК України дитина може проживати будь з ким із батьків, за їх згодою.

У пункті 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 передбачено, що грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім`ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_2 на час придбання нею житла (10.03.2017) не була членом сім`ї ОСОБА_1 , а отже враховуючи, що у останніх відсутні взаємні права та обов`язки, які притаманні подружжю, у ОСОБА_2 був відсутній обов`язок повідомляти свого колишнього чоловіка про придбання нею житла, як і у відповідача обов`язок знати про придбання колишньою дружиною житла.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено (добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум), що відповідач ОСОБА_1 , отримуючи грошову допомогу, мав на меті навмисно приховати дані про придбання його колишньою дружиною - ОСОБА_2 житла.

Отже, враховуючи соціальний статус сім`ї відповідача, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідача, суд дійшов висновку, що примусове повернення наданої державою соціальної допомоги може призвести до покладення на відповідача надмірного тягаря.

На підставі вищевикладеного суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Що стосується заяви відповідача про застосування строку позовної давності, то суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 257 ЦПК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 261 ЦПК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Факт придбання ОСОБА_2 житла був виявлений позивачем 16.01.2019 (час формування довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 152778795). Отже , саме з цього часу почала свій перебіг позовна давність. Враховуючі, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом 15.09.2020 року, строк позовної давності останнім не порушувався.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 81,83, 141, 257, 259, 263-265, 272, 273, 352, 354м ЦПК України, ст.ст. 3, 141 СК України, ст. ст. 1212, 1215 ЦК України, ЗУ ««Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року N 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів щомісячної адресної допомоги - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Повний текст рішення суду складено 24 травня 2021 року.

Суддя О.Г. Романова