Ухвала суду № 97119788, 19.05.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/189/21

1-кп/357/840/21

Категорія 238

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2021 року м. Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Клепи Т.В., за участі секретаря судового засідання Макійчук К.С., під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110030003649 від 27.11.2020, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, маючого на утриманні матір пенсіонерку, працюючого у ПрАТ фірма «Фундамент», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження, прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Шлапацький О.В., обвинувачений ОСОБА_1 , захисник обвинуваченого - адвокат Расторгуєв О.В.,-

У С Т А Н О В И В:

18.01.2021 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020110030003649 від 27.11.2020 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Ухвалою суду від 19.01.2021 за вищевказаним кримінальним провадженням призначено підготовче судове засідання на 27.01.2021, однак у зв`язку з неодноразовою неявкою обвинуваченого в судове засідання ухвалою суду 01.03.2021 обвинувачений ОСОБА_1 був оголошений у розшук, а провадження по кримінальному провадженню зупинено до його розшуку.

19.05.2021 після доставки обвинуваченого в судове засідання, кримінальне провадження було відновлено та по ньому призначене підготовче судове засідання на 19.05.2021 на 12-30 год.

У зв`язку з неявкою в підготовче судове засідання потерпілого ОСОБА_2 , неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 та його законного представника ОСОБА_4 , які не були належним чином повідомленими про день, час та місце його проведення, прокурор висловив думку про необхідність відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату. Разом з тим прокурор заявив клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній переховувався від суду, не з`являвся без поважних причин на судові засіданні, він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, не має міцних соціальних зв`язків, не одружений, не має утриманців. Надану ОСОБА_1 суду довідку з місця роботи просив не враховувати, оскільки вона датована 29.01.2021, а достовірні дані про те, що він працевлаштований на даний час відсутні. Вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не запобігатиме ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та пояснив, що він не ухилявся від суду. Він знав про те, що кримінальне провадження відносно нього перебуває у суді та чекав на судову повістку. Про його виклики до суду йому не було відомо, оскільки на адресу за місцем його проживання судові повістки не надходили, СМС - повістки на номер телефону, вказаний у заявці на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою СМС-повідомлення йому також не надходили. Про те, що він у розшуку йому не було відомо, наміру ухилятися від суду у нього не було і не має.

Захисник обвинуваченого - адвокат Расторгуєв О.В. просив відмовити у задоволені клопотання повністю, оскільки останнє необгрунтоване та не відповідає вимогам п. 5, 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 184 КПК України, а саме: клопотання не містить виклад обставин, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; не містить обґрунтування неможливості запобігання ризику, зазначеному у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; до клопотання не додано копії матеріалів, якими прокурор обгрунтовує доводи клопотання. Окрім того, всупереч вимогам ст. 178 КПК матеріали справи не містять доказів, на вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення. До клопотання прокурор не додає доказів того, що обвинувачений був належним чином був повідомлений про день, час та місце проведення судових засідань. Окрім того, клопотання не містить достатніх відомостей про особу обвинуваченого, а саме: що на його утриманні перебуває мати, 1951 р.н., що він має постійне місце роботи в м. Києві.

При вирішенні клопотання прокурора просить врахувати те, що обвинувачений добровільно прибув до працівників карного розшуку в м. Києві, до працівників Білоцерківського РУП та до суду. Він вину не визнає та готовий прибувати в усі наступні судові засідання, щоб доводити свою позицію. Він належним чином виконував обраний відносно нього запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, який був обраний щодо нього ухвалою слідчого судді і готовий прибувати в суд, якщо буде повідомлений особисто під розписку. Ризик ухилення ОСОБА_1 від суду відсутній. Разом з тим, не заперечує проти застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, оскільки при застосуванні цілодобового домашнього арешту він буде позбавлений права заробляти кошти на утримання своєї матері похилого віку та для оплати послуг адвоката.

Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, перевіривши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.

Зі змісту ст. 194 КПК України слідує, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд повинен встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним в клопотанні.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину проти громадського порядку та моральності, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку із неявкою в судові засідання, ухвалою суду від 01.03.2021 обвинувачений ОСОБА_1 був оголошений у розшук.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам, зокрема, переховуватися від суду.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. Слідчий суддя приходить до висновку щодо доведеності прокурором наявності ризику, передбаченого ст. 177 КПК України в даному кримінальному провадженні -переховування обвинуваченого від суду.

Твердження захисника про те, що подане прокурором клопотання не відповідає вимогам ст. ст. 178, 184 КПК України не заслуговують на увагу, оскільки останні стосується стадії досудового слідства, в той час, як кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 перебуває на стадії судового розгляду. Твердження захисника про те, що повідомлення обвинуваченого однією лише СМС - повісткою не достатньо для належного повідомлення особи не грунтуються на вимогах закону та до уваги не беруться. Доводи обвинуваченого та його захисника про те, що ОСОБА_1 не отримував СМС-повідомлення про виклик до суду спростовані дослідженими судом довідками про доставку СМС-повідомлень обвинуваченому ОСОБА_1 (а.с. 30, а.с. 50, а.с. 67).

Тримання під вартою у відповідності до пункту 1(с) статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття заявника під варту має бути конче необхідним для забезпечення його присутності в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети. (Рішення: «Ladent v. Poland», n. 55660; «Ambruszkiewicz v. Poland», n.n. 29-33661; «Хайредінов проти України», n. 28).

Затримання особи є настільки серйозним запобіжним заходом, що воно є виправданим, лише якщо інші, менш суворі, заходи були розглянуті та визнанні недостатніми для забезпечення захисту індивідуальних або суспільних інтересів, які можуть вимагати затримання відповідної особи. (Рішення: «X. v. Finland», n. 151).

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, має місце реєстрації, яке збігається із місцем проживання, офіційно працевлаштований, має позитивну характеристику за місцем роботи, має на утриманні матір пенсіонерку, під час проведення досудового розслідування мав належну процесуальну поведінку.

Прокурором не обґрунтовано неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, щодо даних про його особу, в їх сукупності. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Доводи прокурора в тій частині, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризику, передбаченому п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, не підтвердженні належними та об`єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені. Незважаючи на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до семи років, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України суддя вбачає за можливе застосувати до обвинуваченого інший, більш м`який запобіжний захід. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Отже, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, дані про особу обвинуваченого, судом не встановлено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та запобігти вказаному ризику.

На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що в даному конкретному випадку слід застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , з 22:00 по 06.00 години наступної доби, та саме такий запобіжний захід забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього, процесуальних обов`язків визначених частиною 5 ст. 194 КПК України та який в повній мірі забезпечить запобігання ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 194, 196, 314, 315 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Підготовче судове засідання у кримінальному провадження 12020110030003649 від 27.11.2020, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України відкласти до 31.05.2021 до 15-00 год.

Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Шлапацького О.В. про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати місце проживання щоденно у період часу з 22:00 год. до 06:00 год. наступного дня, терміном на два місяці, тобто до 19.07.2021 включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки,

передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до суду у визначений час;

- не відлучатися щоденно у період часу з 22:00 год. до 06:00 год. наступного дняіз місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що в разі не виконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Роз`яснити, що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно звільняється з-під варти та зобовязується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.

Виконання ухвали доручити органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого, відповідно до ст. 181 КПК України.

Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу покласти на органи внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_1 .

Строк дії ухвали до 19.07.2021 та вона підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде оголошений 24.05.2021 о 15:30 год.

СуддяТ.В. Клепа