
Справа № 129/349/21
Провадження № 2/686/3825/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі судді Павловської А.А.,
справа № 686/349/21;
сторони та інші учасники справи:
-позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,
-відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження) цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий виклад позицій сторін
В лютому 2021 року позивач звернувся до суду з вище зазначеним позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 15429,96 грн. за кредитним договором б/н від 12.06.2015 року, а також судові витрати у розмірі 2270,00 грн.
В обґрунтування наведених вимог зазначив, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, підписав заяву б/н від 12.06.2015 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань, внаслідок чого станом на 12.11.2020 року має заборгованість перед банком на загальну суму 15429,96 грн., яка складається із: 12409,55 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 3020,41 грн. заборгованість за простроченими процентами .
Відповідач відзиву до суду не подав.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 10.03.2021 справу передано за підсудністю до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 21.04.2021 відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
21.05.2021 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.
3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Встановлено, що 14.06.2018 року відповідач звернувся до позивача з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, виявивши бажання укласти договір банківського обслуговування.
Відповідно до наявної у справі довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК», за укладеним між сторонами договором відповідачу було встановлено кредитний ліміт 500 грн., видано сім кредитних карток строком дії останньої до жовтня 2020 року.
Як вбачається з наданої позивачем виписки по рахунку відповідача, з червня 2015 року відповідач користувався виданою йому позивачем карткою, використовував кошти позивача, частково вносив позивачеві кошти за договором.
В матеріалах справи наявний наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором б/н від 12.06.2015 року, укладеним між АТ «ПРИВАТБАНК» і відповідачем, станом на 12.11.20210року, в якому зазначено, що на вказану дату заборгованість відповідача перед позивачем за простроченим тілом кредиту - 12409,55 грн., за простроченими процентами - 3020,41 грн.
4. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення
Позивачем було надано суду в якості доказів витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
Суд відхиляє зазначені докази, оскільки вони не містять ані підпису позичальника, ані дат їх складення, що унеможливлює встановлення того, чи дійсно саме на ці умови погоджувався позичальник, укладаючи договір з банком.
В постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17-ц Велика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
5. Мотивована оцінка аргументів сторін, порушення прав
Дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з таких мотивів.
Оскільки позивач дійсно надав відповідачу кошти за кредитним договором на умовах строковості і платності, в межах ліміту 500,00 грн., однак такі кошти не були повернуті відповідачем, тому тіло кредиту з врахуванням меж ліміту на загальну суму 500,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Оскільки в підписаній відповідачем адресованій позивачеві заяві не міститься жодних умов щодо відсоткової ставки, яка може бути застосована банком, а надані позивачем витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку суд не може вважати частиною укладеного між сторонами кредитного договору за недоведеністю цієї обставини, тому у стягненні з відповідача на користь позивача прострочених відсотків слід відмовити.
Таким чином, загальна сума заборгованості до стягнення становитиме 500,00 грн.
6. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису позичальника, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 12.06.2015 року шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір відсотків за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов`язок позивача з доказування розміру належної до стягнення з відповідача суми тіла кредиту та відсотків залишився не виконаним. При цьому суд враховує, що, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
7. Судові витрати
Судові витрати у справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви до суду, в сумі 2270,00 грн. Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути відшкодування судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме: 2270,00 грн. сплаченого судового збору х 500,00 грн. присуджених коштів : 15429,96 грн. заявлених до стягнення коштів = 73,56 грн. судових витрат до стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 81, 141, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 259, ч. 6, 8 ст. 259, ст. ст. 263 - 267, ч. 6, 7 ст. 268, ч. 1, 2 ст. 273, ч. 1 ст. 352, ст. 354 ЦПК України, ст. ст. 207, 526, 549, 551, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» 500,00грн. заборгованості за кредитним договором б/н, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 12.06.2015 року, а також судові витрати в сумі 73,56грн., а всього - 573,56 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Хмельницькому апеляційному суду безпосередньо або через Хмельницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», вул. Грушевського 1д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_1 , МФО 305299.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя:
Судове рішення № 97118690, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 21.05.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 129/349/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: