Ухвала суду № 97118123, 13.04.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2021 Справа №607/16382/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Дуди О.О.,

при секретарі судового засідання Сагайдак М.Б.,

за участю: прокурора Козловського А.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника - адвоката Молиня Р.П.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12020210010001810 про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краснодар, Краснодарського краю, Російської Федерації, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, без зареєстрованого місця проживання, проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Тернопільської окружної прокуратури Козловський А.І., під час підготовчого судового засідання звернувся до суду із клопотанням про продовження строком на 60 діб строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається із клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 08 вересня 2020 року, близько 20:45 год., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , таємно, шляхом відкриття вхідних дверей квартири АДРЕСА_3 , які були не замкнені на ключ, без попередньої на те згоди потерпілої ОСОБА_2 , проник в приміщення квартири, звідки викрав гаманець, в якому знаходилися грошові кошти, банківські картки та флеш-носій торгівельної марки «Kingston» ємністю 16 Gb. Своїми діями ОСОБА_1 , спричинив матеріальну шкоду на загальну суму 1 540 гривень.

Процесуальні повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12020210010001939 від 08 вересня 2020 року здійснюються групою прокурорів у складі прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Самойлова Павла Григоровича, прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Романіва Дмитра Ярославовича та прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Лушкіна Івана Васильовича. Старшим групи призначено прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Самойлова Павла Григоровича.

10.09.2020 року повідомлено про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краснодар Російська Федерація, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, тимчасово не працюючого, без місця реєстрації та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_4 , не депутата, не адвоката, раніше судимого, про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України – тобто таємне викрадення чужого майна поєднаного з проникненням у житло.

Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим за умисні корисливі злочини проти власності на шлях виправлення не став та скоїв новий умисний корисливий злочин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_1 , який 08 вересня 2020 року близько 20 години 45 хвилин, перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна поєднаний з проникненням у житло без згоди на це законного власника.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , 08 вересня 2020 року, у близько 20 години 45 хвилин перебуваючи у будинку АДРЕСА_2 , в супереч волі законного володільця, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи свої суспільно небезпечні наслідки, будучи впевненим, що його дії носять таємний характер, переконавшись, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно та з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення злочинного результату, з метою особистого збагачення, шляхом відкриття вхідних дверей у приміщення квартири АДРЕСА_3 вказаного будинку, зайшовши в приміщення коридору, де знаходились особисті речі потерпілої з яких таємно викрав гаманець із грошовими коштами, банківськими картами та флеш-носієм торгівельної марки «Kingston» ємністю 16 Gb.

Із викраденим майном ОСОБА_1 покинув місце вчинення злочину та розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1 540 (тисячу п`ятсот сорок) гривень.

Таким чином своїми умисними діями ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло особи.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 08.09.2020 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 09.09.2020 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками із потерпілою ОСОБА_2 від 09.09.2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 09.09.2020 року; протоколом огляду відеозапису від 09.09.2020 року; повідомленням про підозру від 10.09.2020 року;

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою продовження відносно підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі терміном до шести років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам:

1)переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Існування вказаного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, а також відсутність у нього соціальних зв`язків в суспільстві. Також необхідно врахувати, що ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.185, КК України, який відносяться до категорії тяжкого злочину, та усвідомлюючи суворість зазначеного злочину та покарання, передбаченого за його вчинення, підозрюваний ОСОБА_1 , може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Окрім того, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів»;

2) незаконно впливати на потерпілого, свідка у кримінальному провадженні(п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 , раніше судимий за вчинення корисливих майнових кримінальних правопорушень та маючи знайомства у «кримінальному світі», може впливати на вказаних учасників провадження, чинити відповідний тиск, шляхом погрози він може схиляти потерпілого та свідків до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування;

3)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 , раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за умисні корисливі злочини, його протиправна поведінка є систематичною, про що свідчить довідка УІАЗ в Тернопільській області про судимість, офіційно ніде не працює та не має постійного джерела доходів. Від так, не маючи законних джерел отримання доходів, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення та схильність до протиправної поведінки. Крім того, 26 серпня 2020 року на підставі Ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області – Багрія Т.Я. – ОСОБА_1 в межах кримінального провадження №12020210010001613, де він являється підозрюваним, йому обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, проте ОСОБА_1 не дотримався умов особистого зобов`язання, а знову вчинив тяжкий умисний корисливий злочин під час запобіжного заходу. А тому перебуваючи в подальшому на волі продовжує свою злочинну діяльність, тому це вказує про підвищену його суспільну небезпеку, як особи, що може продовжувати вчиняти й інші кримінальні правопорушення;

4) перешкоджати кримінальному провадженню може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування (п. 4 ч.1 ст.177 КПК України).

Також необхідно врахувати обставини, передбачені ст.178 КК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185, КК України, не стійкі соціальні зв`язки підозрюваного, відсутність у нього постійного місця роботи, майновий стан, з урахуванням його характеризуючих даних та віку.

Також особливого значення має тяжкість вчиненого підозрюваним злочину, те що вони відносяться до тяжких злочинів.

Окрім того, інший запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, що відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обсягу пред`явленої йому підозри. До того ж, не має беззаперечних доказів, які би свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Таким чином, в даному кримінальному провадженні наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принципу поваги до особистої свободи підозрюваного ОСОБА_1 .

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , злочину, наявність перелічених ризиків, застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також для запобігання виникненню вищевказаних ризиків, тому просить клопотання задовольнити.

Прокурор Козловський А.І. у судовому засіданні клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 підтримав з підстав, що у ньому викладені, просить задовольнити.

Захисник Молинь Р.П. у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечив. Вказав, що жодний із зазначених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, не існує, оскільки у суду немає законних підстав вважати, що його підзахисний буде переховуватися від суду, оскільки попередня поведінка говорить про інше; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підзахисний не може, оскільки всі докази стороною обвинувачення вже зібрані та кримінально процесуальне законодавство не передбачає збирання доказів на стадії підготовчого судового засідання. До його підзахисного неодноразово продовжувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у рамках даного кримінального провадження, що на думку захисту є недопустимо. Додаткових доказів, які би підтверджували винуватість підзахисного не може бути здобуто, оскільки закінчене досудове розслідування, а справа перебуває на стадії судового розгляду. Просить запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладанням обов`язків визначених ст. 194 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечив та вважає, що у клопотанні і прокурором в судовому засіданні не доведено ризики, передбачені ст.177 КПК України, як і неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення. Також вказав, що враховуючи стан здоров`я, на даний час тримання його під вартою є неприпустимим та таким, що порушує його права. Просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Дослідивши клопотання, заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд приходить до наступного висновку.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що він не має зареєстрованого місця проживання, проживає у АДРЕСА_1 , неодружений, непрацюючий, раніше судимий.

На думку суду, обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ст. 178 КПК України обставиною, яка враховується при обранні запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, які зобов`язаний слідчий суддя оцінити при постановленні ухвали є, зокрема тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як: 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч.ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Оцінивши обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України, з врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_1 , який є раніше неодноразово судимим, сімейного стану, соціальних зв`язків обвинуваченого, характеру вчинення кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує особі у випадку визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, суд вважає, що ОСОБА_1 може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім цього, щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, суд відзначає, що згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.02.2021 року по справі №607/17662/20 у цьому кримінальному провадженні, встановлено, що ОСОБА_1 є раніше неодноразово судимим за вчинення, у тому числі, тяжких злочинів проти власності, ніде не працює, його низький рівень соціальних зв`язків, що на даний час обвинувачується, після попередньої зміни судом в процесі судового розгляду у квітні 2020 року запобіжного заходу із тримання під вартою на менш суворий у іншому кримінальному провадженні, у вчиненні 2 кримінальних проступків та 2 тяжких злочинів проти власності, де за санкцією останніх передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, при тому, що у провадженні суду є ще 5 кримінальних проваджень, у тому числі 4 з яких надійшли до суду після вищевказаної зміни запобіжного заходу даному обвинуваченому, де ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів проти власності, що дає суду підстави вважати, що указаний обвинувачений, у разі обрання йому іншого, більш м`якого запобіжного заходу, як про це клопоче сторона захисту, або ж не продовження чинного, матиме можливість, зважаючи, у тому числі, на санкції кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Наведене свідчить про те, що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та те, що вказані обставини згідно ч.3 ст.199 КПК України, виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 .

При цьому, щодо посилань обвинуваченого про незадовільний стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 , суд відзначає наступне.

Суду не було надано жодних доказів, які б свідчили про неможливість тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 за станом його здоров`я.

Водночас, враховуючи доводи ОСОБА_1 у судовому засіданні, відомості про стан здоров`я ОСОБА_1 , які містяться у матеріалах кримінального провадження, слід зобов`язати Державну установу "Чортківська установа виконання покарань (№ 26) надати суду відомості про те, чи звертався ОСОБА_1 , до медичної частини Державної установи "Чортківська установа виконання покарань (№ 26) за період з 11.02.2021 року по даний час. Якщо так, надати суду відповідні відомості про стан здоров`я ОСОБА_1 , за вказаний період.

З огляду на вищевикладені встановлені обставини у їх сукупності, суд вважає, що застосування менш суворих запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 , тому слід задовольнити клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 та відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну раніше застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 199, 314-317 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Молиня Р.П. про зміну раніше застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання – відмовити.

Клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури Козловського А.І. про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - продовжити до 00 год. 00 хв. 10 червня 2021 року.

Встановити строк дії ухвали у частині продовження строку тримання під вартою - до 00 год. 00 хв. 10 червня 2021 року.

Зобов`язати Державну установу "Чортківська установа виконання покарань (№ 26) надати суду відомості про те, чи звертався ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до медичної частини Державної установи "Чортківська установа виконання покарань (№ 26) за період з 11.02.2021 року по даний час. Якщо так, надати суду відповідні відомості про стан здоров`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вказаний період.

Підготовче судове засідання у кримінальному провадженні – відкласти до 26.04.2021 року 14год. -05хв.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду у частині продовження строку дії запобіжного заходу може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її оголошення.

Головуючий суддя Дуда О.О.