Рішення № 97118077, 21.05.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2021 Справа №607/3523/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Грицай К.М.

за участю секретаря судового засідання Стус К.І.,

учасників справи: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Багранюка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3758936 від 06.02.2021 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3758936 від 06.02.2021 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 06.02.2021 року, керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz E 200», номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись по автодорозі АМ09 із допустимою швидкістю згідно з вимогами ПДР був зупинений поліцейськими начебто за порушення п.п. 12.9 б) ПДР України за перевищення швидкості руху. Після спілкування з працівниками поліції з приводу його зупинки, не отримавши обґрунтованих пояснень щодо підстав його зупинки, сів в машину та продовжив рух у напрямку м. Тернопіль. Згодом йому стало відомо, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки він начебто після зупинки не пред`явив поліса обов`язкового страхування на вимогу працівника поліції.

Проте, жодних вимог про пред`явлення страхового полісу працівники поліції не висловлювали та на момент оскаржуваної постанови він знаходився в м. Тернополі та не був присутнім під час її винесення. Тому постанову винесено за відсутності доказів його вини. Вважає дану постанову незаконною, необґрунтованою, упередженою, яка винесена за неіснуюче порушення та такою, що підлягає скасуванню. З огляду на наведене просить задовольнити його позовні вимоги.

Ухвалою судді від 06 квітня 2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача Климчук О.І. 19.05.2021 року подала відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач вважає, що працівниками Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції обґрунтовано складено постанову у справі про адміністративне правопорушення, в той час як позивач не обгрунтував жодних підстав для скасування постанови. У відзиві вказано, що згідно оскаржуваної постанови ЕАН №3758936 від 06.02.2021, 06.02.2021 року о 10 год. 55 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz E 200», номерний знак НОМЕР_1 на автодорозі М09 в с. Озерна, не пред`явивполіса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Вказала, що відеозаписом із нагрудного відео реєстратора працівників поліції чітко зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зафіксовано, що позивача було зупинено за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, було роз`яснено причину зупинки, суть вчиненого правопорушення, працівники поліції неодноразово вимагали пред`явити документи, передбачені п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2.4 а) ПДР України, проте позивач не пред`явив вищевказаних документів, тобто при перевірці документів було встановлено відсутність чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивача повідомлено про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення, йому роз`яснено його права, передбачені ст. 268, 287, 289 КУпАП, проте, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 з місця розгляду справи втік. Зазначила, що після розгляду справи копію постанови була направлена на адресу позивача.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача Багранюк В.С. позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовні заяві та просили їх задовольнити. Також, представник позивача вказав, що на долученому до відзиву диску містяться файли, на яких зафіксовано, що інспектор не вимагав від позивача надання страхового полісу, тому у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, крім того, на відеоматеріалах зафіксовано, що зйомка не була безперервною, що є порушенням законодавства.

Представник відповідача Климчук О.І. в судовому засіданні позов не визнала з викладених у відзиві підстав та пояснила, що позивач на вимогу працівників поліції не надав документів, подання даних документів є обов`язком водія, а саме чинного полісу поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та доводи позивача спростовуються відеоматеріалами.

Суд, дослідивши докази, вважає, що позов слід задовольнити частково з огляду на наступне:

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №3758936 від 06.02.2021 року, 06.02.2021 року о 10 год. 55 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz E 200», номерний знак НОМЕР_1 на автодорозі М09 в с. Озерна, не пред`явивполіса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.4 а ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, за що на нього накладений штраф в сумі 425 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 222 КУпАП передбачено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).

Із змісту позовної заяви встановлено, що позивач заперечує обставини, викладені у постанові щодо порушення ним вимог п. 2.4 а) ПДР України та ч. 1 ст. 126 КУпАП.

В силу ст. 126 КУпАП (в редакції, яка діяла на час винесення спірної постанови) керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2.4 (а) Правил дорожнього руху України на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР України.

Пунктом 2.1 (г) ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Відповідно до п. 21.2 та п. 21.3 ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху ( 1306-2001-п ) та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод; органами Державної прикордонної служби України під час перетинання транспортними засобами державного кордону України. При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

Згідно ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами..

Як вбачається із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудного відео реєстратора поліцейського вбачається, що 06.02.2021 року інспектор поліції, після зупинки транспортного засобу, яким керував позивач ОСОБА_1 повідомив водія про перевищення ним встановленої швидкості руху, вимагав у останнього пред`явити посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб. Також, відеозаписом зафіксовано, що інспектор патрульної поліції, який виносив вищевказану оскаржувану постанову, не пропонував ОСОБА_1 пред`явити поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Також суд встановив, що на даному відеозаписі зафіксовано процедуру розгляду інспектором патрульної поліції справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , протягом якої поліцейський повідомив водія про суть порушення, а саме: перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів п. 12.9 б) ПДР України та те, що водій не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.4 ПДР України та п. 2.1 а) ПДР України. Також, відеоматеріалами зафіксовано, що поліцейський роз`яснив водію ОСОБА_1 про обов`язок пред`явити страховий поліс.

Суд відкидає як необґрунтовані заперечення відповідача у відзиві, що доказом вчинення правопорушення є відео фіксація з нагрудного відео реєстратора поліцейського, що міститься на доданому до відзиву СD-диску, оскільки на даному відеозаписі не зафіксовано даних, які підтверджують, що позивач ОСОБА_1 на вимогу інспектора патрульної поліції не пред`явив поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Сама по собі постанова у справі про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Таким чином, відповідач в судове засідання не надав належних та допустимих доказів, на спростування доводів позивача та на підтвердження порушення позивачем вимог п. 2.4 а) ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що по адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За вище вказаних обставин, суд доходить висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, тому вважає, що спірна постанова винесена без повного з`ясування усіх обставин справи.

В силу вимог ст.62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, шляхом скасування спірної постанови про накладення адміністративного стягнення від 06.02.2021 року, а провадження у справі закриттю, відмовивши у задоволенні решти вимог з огляду на норми ч. 3 статті 286 КУпАП, згідно яких за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст.247, 251, 252, 258, 280, 283, 287, 289, ч.1 ст. 293 КУпАП, ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3758936 від 06.02.2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП - закрити.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Котляревського, 24 м. Тернопіль, ЄДРПОУ 40108646).

Головуючий суддяК. М. Грицай