Ухвала суду № 97117816, 24.05.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/5823/18

У Х В А Л А

24 травня 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої – судді Луців-Шумської Н.Л.

секретар Дмитришин Н.Б.

учасники справи

позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2

представники відповідача Коломоєць М., ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, зобов`язання до вчинення дій, клопотання представника позивача про звільнення позивача від сплати судового збору,

в с т а н о в и в:

На розгляді Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа №466/5823/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , посвідченого 27.04.2018 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Миронович І.В.; зобов`язання реєстратора внести зміни в Єдиний реєстр речових прав; зобов`язання міграційну службу виписати з квартири ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .

При зверненні в суд з даним позовом первісним позивачем ОСОБА_6 не було сплачено судового збору.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 25.07.2018р. позовна заява ОСОБА_6 була залишена без руху для усунення недоліків, зокрема сплати судового збору.

У даній ухвалі суд зазначив, що позивачем заявлено три позовні вимоги, кожна з яких підлягає оплаті судовим збором відповідно до ЗУ «Про судовий збір».

Одночасно суд частково врахував клопотання позивача та зменшив розмір позовних вимог майнового характеру, якими є вимоги про визнання договору недійсним, до 0,4 розміру прожиткового мінімуму доходів громадян, що становило на той час 704,80грн., та вказав, що кожна із заявлених позовних вимог (одна майнова та дві немайнові) підлягають оплаті по 704,80грн.

У зв`язку із задоволенням відводу, справу було передано іншому судді.

Ухвалою від 17.08.2018р. провадження у справі було відкрито.

Встановлено, що судовий збір відповідно до ухвали від 25.07.2018р. позивачем сплачений не був.

Після задоволення заяви про відвід справа 15.03.2021р. передана для розгляду судді Н.Л. Луців-Шумській.

Ухвалою від 05.04.2021 року суд позов залишив без руху, запропонував позивачу ОСОБА_1 , правонаступнику ОСОБА_6 , сплатити судовий збір в розмірі по 0,4 прожиткового мінімуму доходів громадян, що становить на даний час 908,00грн. за кожну з трьох заявлених позовних вимог.

У встановлений судом строк позивач судового збору не сплатив, 12.04.2021р. подавши клопотання про звільнення його від сплати такого судового збору.

У клопотанні вказує на те, що є людиною похилого віку, крім пенсії інших доходів не має, сплата судового збору через незабезпечення державою належного прожиткового рівня є порушенням Конституції України і позбавленням його права на життя.

Ознайомившись з поданим клопотанням та заслухавши щодо нього думку учасників провадження, суд відхиляє це клопотання з таких мотивів.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 року (з наступними змінами та доповненнями).

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Аналогічно, відповідно до ч.1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Отже, положення частини першої статті 136 ЦПК України як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 136 ЦПК України та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.

ЄСПЛ у своїй практиці зазначає, що судовий збір не повинен обмежувати право заявників на доступ до правосуддя та має бути «розумним». У рішенні по справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. ЄСПЛ констатує, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдавати шкоди суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Разом з тим, на думку ЄСПЛ, судовий збір є таким собі обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.

У п. 53 Рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), було зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави .

Саме з цією метою законодавець у статті 5 Закону України «Про судовий збір» закріпив перелік осіб, що звільнені від сплати судового збору, а статтею 8 цього Закону визначив умови, за яких суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Таким чином, держава визначилась із засобом, який може використовуватись для доступу до суду шляхом подачі позову без оплати його судовим збором.

До клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у справі долучені лише відомості про отриману позивачем пенсію окремий період 2020 року.

Таким чином, судом не встановлено визначених у ст.8 Закону України «Про судовий збір» умов, які б надавали можливість звільнити позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору у справі.

Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору слід відмовити.

Позивачу ОСОБА_1 необхідно виконати ухвалу суду від 05.04.2021р. та сплатити судовий збір в розмірі по 0,4 прожиткового мінімуму доходів громадян, що становить на даний час 908,00грн. за кожну з трьох заявлених позовних вимог ( отримувач коштів - ГУК у м.Львові, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38008294; банк отримувача – Казначейство України; код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача – 88899980313181206000013955, код класифікації доходів бюджету – 22030101).

Керуючись ст. ст.136,175,177,185 ЦПК України, ст.ст.5,8 Закону України «Про судовий збір» суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору – відмовити.

Надати позивачу ОСОБА_1 десятиденний строк з дня постановлення цієї ухвали для сплати судового збору, визначеного ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 05.04.2021 року

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ухвали суду у встановлений термін заява буде вважатися неподаною і буде повернута.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: Н. Л. Луців-Шумська