Ухвала суду № 97117372, 24.05.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3383/21

провадження 1-кп/462/464/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Палюх Н.М.

при секретарі Фіс В.В.

розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021141060000247, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 травня 2021 року, про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Любинці Стрийського району Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України

ВСТАНОВИВ:

Згідно направленого на адресу суду прокурором Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.

Так, ОСОБА_1 відповідно до наказу №216/ос від 01.04.2013 року виробничого структурного підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Клепарів» регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», перебуваючи на посаді старшого оглядача-ремонтника вагонів 6 розряду пункту технічного обслуговування вагонів «Стрий», що відноситься до виробничого структурного підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Клепарів» Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Левандівська, 14-1 (надалі підприємство), маючи намір на заволодіння чужим майном шляхом обману, повідомив про свою відсутність на території України 13.09.2017, 14.09.2017, 15.09.2017 року ОСОБА_2 , котрий відповідно до наказу підприємства №804/ос від 26.07.2013 року перебував на посаді начальника пункту технічного обслуговування вагонів «Стрий» та котрий являється відповідальним за ведення та заповнення табелів обліку використання робочого часу на підприємстві, достовірно знаючи, що табелі обліку використання робочого часу типової форми №П-5, які затверджені наказом Держкомстату України від 05.12.2008 року №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» є документами первинної облікової документації на підприємстві, які використовуються для обліку особового складу, використання робочого часу та розрахунків з працівниками із заробітної плати, тобто мав прямий доступ до офіційних документів первинного бухгалтерського обліку, та попросив ОСОБА_2 внести завідомо неправдиві дані про його перебування на роботі та відпрацювання робочих годин за 13.09.2017, 14.09.2017, 15.09.2017, на що ОСОБА_2 погодився, внаслідок чого ОСОБА_1 бухгалтерією підприємства було нараховано на його банківську розрахункову картку від «Ощадбанк» гроші в сумі 1117 гривень 81 копійка. Після прибуття на територію України, ОСОБА_1 18.09.2017 року, перебуваючи по вул.Доробок,36а у м. Львові, отримав з електронного терміналу зазначену суму грошей та розпорядився нею на власний розсуд, чим вчинив заволодіния чужим майном шляхом обману (шахрайство) та спричинив підприємству майнової шкоди на вказану суму.

Частинами 2,3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_1 , складену в присутності захисника Величка О.Б., щодо беззаперечного визнання його винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, заяву представника потерпілого - Голова М.С. про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження та заяву представника потерпілого - Голова М.С. щодо закриття кримінального провадження за строками давності.

Ураховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

В силу ч. 4 ст. 107 та ст. 108 КПК України фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів не проводиться, а ведеться журнал судового засідання.

Вивчивши та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закрити дане кримінальне провадження.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку.

ОСОБА_1 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаних кримінальних проступків беззастережно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

ОСОБА_1 подав письмове клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження, зазначивши, що завдані ним матеріальні збитки підприємству відшкодовано у повному обсязі.

Представник потерпілого - Голов М.С. у своїй заяві зазначив, що завдані підприємству збитки ОСОБА_1 відшкодував у повному обсязі, не заперечує проти закриття кримінального провадження щодо нього за строками давності.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , відповідно до ст.12 КК України віднесено до кримінальних проступків.

З обвинувального акту вбачається, що з моменту вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального проступку, тобто з 18.09.2017 року минуло більше трьох років.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Статтею 285 ч.1 КПК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п.8 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 р. № 12, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Відповідно до ст.11-1 КПК України таке звільнення є обов`язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч.4 ст.49 КК України.

На час розгляду клопотання ОСОБА_1 судом не встановлено та сторонами провадження не надано доказів про ухилення обвинуваченого від слідства, вчинення ним інших злочинів, а так само відомостей про переривання чи зупинення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, згідно з вимогами ч.2 ст.49 КК України.

Таким чином, є всі законні підстави для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження з цих підстав.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжні заходи щодо обвинуваченого не застосовувались.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, ст. 284, 285, 288, 372 КПК України, суд -

постановив:

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Закрити кримінальне провадження №12021141060000247, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 травня 2021 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: