Ухвала суду № 97116632, 20.05.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2714/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2021 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Сарай А.І.,

за участю секретаря судового засідання - Зборовської Х.В.,

прокурора - Бокшан В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Ільтьо А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді об`єднане кримінальне провадження (єдиний унікальний номер судової справи: 308/2714/20), внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070000000043 від 28.02.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309 КК України, за № 42019070000000137 від 17.05.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за № 22020070000000050 від 28.08.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 305, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 305, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться об`єднане кримінальне провадження (єдиний унікальний номер судової справи: 308/2714/20), внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070000000043 від 28.02.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309 КК України, за № 42019070000000137 від 17.05.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за № 22020070000000050 від 28.08.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 305, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 305, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, згідно з яким просить змінити йому запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, а саме у виді погодинного домашнього арешту, а у випадку, коли суд дійде до переконання про необхідність застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просить визначити розмір застави в межах, встановлених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

В обґрунтування клопотання обвинувачений посилаються на те, що на даний час відпала потреба у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та наявні підстави його зміни на більш м`який запобіжний захід. Просить взяти до уваги, що на даний момент відпали ризики, які дають підстави вважати, що він може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зауважує, що у його поведінці: відсутні наміри чи спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; відсутні наміри чи спроби знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; відсутні наміри чи спроби незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; відсутні наміри чи спроби перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; відсутні наміри чи спроби вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується; позитивно характеризується за місцем проживання. Вважає, що немає підстав на даний час стверджувати про існування ризиків, що він може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на запобігання яким спрямоване застосування виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою. При зміні запобіжного заходу обвинувачений просить врахувати наступні обставини: в матеріалах справи відсутні докази його вини; перебування у нього на утриманні неповнолітньої дитини (відповідне свідоцтво наявне в матеріалах справи), що підтверджує міцні соціальні зв`язки; у нього відсутні засоби для існування, що обумовлює необхідність працювати. Враховуючи викладене, ступінь загрози, що він не буду виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, чи буде переховуватися від суду, чи знищить, сховає або спотворить будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, чи незаконно вплине на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, вчинить інше кримінальне правопорушення, чи продовжить кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, надзвичайно мізерна, в порівнянні з порушенням його прав. Зазначає, що рішення, яке є неадекватним ступеню суспільної загрози від правопорушення, суперечить принципу верховенства права, а, отже, і Конституції України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник у судовому засіданні підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу та просили задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні.

Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, зауваживши, що на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не відпали.

Розглянувши вказане клопотання та дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників судового провадження, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити зазначені дії.

Як встановлено судом, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.08.2020 року, постановленою у підготовчому судовому засіданні, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працює приватним підприємцем, з середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме до 27.10.2020 року, включно. Визначено заставу, достатню для забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, - в розмірі 952 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2001104 грн. Роз`яснено, що ОСОБА_1 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У разі внесення застави у вказаному розмірі постановлено покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати до суду на його першу вимогу; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадження; здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Цією ж ухвалою постановлено кримінальне провадження № 42019070000000137 від 17.05.2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, призначити до судового розгляду.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.10.2020 року постановлено призначити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070000000043 від 28.02.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309 КК України, до судового розгляду.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.10.2020 року постановлено матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019070000000137 від 17.05.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України (єдиний унікальний номер судової справи: 308/8684/20), об`єднати в одне провадження з матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070000000043 від 28.02.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309 КК України (єдиний унікальний номер судової справи: 308/2714/20). Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно номер справи: 308/2714/20.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.10.2020 року постановлено продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, - 952 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 2001104 грн., до двох місяців, а саме, до 21.12.2020 року, включно. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу відмовлено.

Ухвалою суду від 17.12.2020 року постановлено продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, - 952 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 2001104 грн., до двох місяців, а саме, до 12.02.2021 року, включно.

Ухвалою суду від 11.02.2021 року постановлено продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, - 952 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 2001104 грн., до двох місяців, а саме, до 09.04.2021 року, включно.

Ухвалою суду від 08.04.2021 року постановлено продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, - 952 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 2001104 грн., до двох місяців, а саме, до 04.06.2021 року, включно.

Заставу в розміру, визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу, не внесено і обвинувачений утримується під вартою в ДУ «Закарпатська установа виконання покарань № 9».

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого чи захисника є, в тому числі, зменшення встановлених в провадженні ризиків зі спливом досудового розслідування, не завершення судового провадження, зміни в майновому чи сімейному стані підозрюваного, обвинуваченого, інші суттєві обставини, що враховувалися під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Статтею 7 КПК України визначені загальні засади кримінального провадження, до яких пунктом п`ятнадцять даної статті віднесена змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами своїх правових позицій.

Відповідно до ст. 201 КПК України обвинувачений чи його захисник мають право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

Виходячи із зазначених процесуальних норм, на ініціатора клопотання покладається обов`язок доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог та підстав для їх задоволення.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд приймає до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Соловей і Зозуля проти України» (заяви № 40774/02 і 4048/03) від 27 листопада 2008 року наголошено, що суд має перевірити обґрунтованість підозри, яка передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Надаючи оцінку доводам сторони захисту про відсутність ризиків у цьому кримінальному провадженні, суд констатує наступне.

Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 309 КК України, та існування в кримінальному провадженні ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (можливість переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення) були встановлені судом при застосуванні та продовжені запобіжного заходу, даних про їх істотне зменшення не встановлено, стороною захисту не спростовано висновки суду та не надано доказів, які б свідчили про відсутність чи істотну зміну у цьому кримінальному провадженні зазначених ризиків.

Отже, доводи сторони захисту, що потреба у подальшому застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 відпала мають ґрунтуватися на доказах, які спростували б доводи сторони обвинувачення та слугували підставою для висновку, що більш м`який запобіжний захід буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Суд зазначає, що наявність у обвинуваченого сім`ї, хоч і свідчить на користь зменшення ризику непроцесуальної поведінки обвинуваченого, однак без наявності інших вагомих чинників не мінімізує встановлені судом ризики настільки, щоб можна було дійти обґрунтованого висновку про можливість застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу.

Разом з тим, суд вважає, що визначений ухвалою суду запобіжний захід у виді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави - 952 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 2001104 грн., з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , високого ступеня суспільної небезпеки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, зумовленого тяжкими наслідками не лише для здоров`я конкретної особи, а й для здоров`я населення, економіки та суспільства в цілому, а також особи обвинуваченого, не вступає в суперечність із правилами, передбаченими ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покликана забезпечити явку обвинуваченої особи у судове засідання, а тому, розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу обвинуваченого, належну йому власність, його майновий і сімейний стан, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі.

Суд зауважує, що сторона захисту не надала суду доказів таких змін в майновому чи сімейному стані підозрюваного, які б могли бути підставою для зміни розміру застави.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто «остаточності» рішення суду у спірних правовідносинах. Отже, суд у зв`язку цим зауважує, що під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення суду. Зміна запобіжного заходу передбачає появу після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а встановлює наявність нових обставин, які можуть впливати на обрання обвинуваченому відповідного заходу та які виникають у зв`язку з плином часу від дня постановлення відповідної ухвали. Такий висновок підтверджується і приписами ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання обвинуваченим, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

З урахуванням викладеного, на час розгляду даного клопотання підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, зменшення розміру застави, не встановлено, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 131, 177, 178, 201, 376 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 24 травня 2021 року о 16 год. 00 хв.

Головуюча А.І. Сарай