Рішення № 97114240, 12.05.2021, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/1797/20

2/579/153/21

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 травня 2021 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді - Моргуна О.В.,

за участі секретаря судового засідання - Сергієнко Ж.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевець цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", далі АТ КБ "ПриватБанк", звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 11 травня 2010 року між ним та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. 09 листопада 2010 року відповідачем також підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду".

За умовами вказаного договору ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 16000 грн. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку складає договір про надання банківських послуг.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка за зменшеними позовними вимогами становить 27220 грн. 16 коп.

Позивач за зменшеними позовними вимогами просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 11.05.2010 року в розмірі 27220 грн. 16 коп., з яких: 22515,77 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 22515,77 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 4704,39 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625, та судові витрати.

Відповідно до поданих суду заяв представник позивача просив розглядати справу без його участі та в порядку спрощеного позовного провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 5, 6).

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву та додані до нього документи (а.с. 90-93, 94-127), в якому просить у позовній заяві АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення заборгованості відмовити повністю; стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на його користь переплату в розмірі 3299,01 грн.; зобов`язати АТ КБ "ПриватБанк" закрити всі наявні рахунки відповідача у АТ КБ "ПриватБанк", незалежно від балансу з наданням йому відповідних довідок про закриття рахунків; зобов`язати АТ КБ "ПриватБанк" видалити всю інформацію про відповідача та його кредитну історію, що були подані позивачем, з "Українського Бюро Кредитних історій", які розміщені на сайті https://www.ubki.ua/; стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на його користь понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 6500 грн.; зобов`язати АТ КБ "ПриватБанк" після припинення відносин з відповідачем знищити наявні у АТ КБ "ПриватБанк" всі персональні дані відповідача; судові витрати у розмірі 2102 грн. покласти на позивача.

Від позивача АТ КБ "ПриватБанк" надійшла відповідь на відзив, просить суд задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі (а.с. 146-154, 155-182).

Відповідачем до суду відзив на заяву про зменшення розміру позовних вимог не подано.

У відповідності до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно правил ч. 6 ст.19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст.274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

11 травня 2010 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого останній отримав кредит шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку (а.с.20). Крім того, 09 листопада 2010 року відповідачем також підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" (а.с. 221).

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору банк додав довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 18 грудня 2020 року становить 27220 грн. 16 коп., з яких: 22515,77 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 22515,77 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 4704,39 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 (а.с. 139).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визна чені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч.ч.1,2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

11 травня 2010 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого останній отримав кредит шляхом підписання анкети-заяви про приєднання, 09 листопада 2010 року відповідачем також підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду". Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли цивільні права та обов`язки, які вони врегулювали вказаним договором.

Судом встановлено, що сторони не ставили питання про розірвання договору від 11 травня 2010 року.

За змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Відповідач ОСОБА_1 не оспорював договір позики, укладений між АТ КБ "ПриватБанк" та ним, не надав суду доказів, що кредитний договір укладений проти його справжньої волі.

Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Сторонам надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані їм законом, в тому числі надати докази.

На відповідача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести відповідно до вимог ст.ст.12, 13 ЦПК України за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.78-80 ЦПК України, протилежне, на що позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідач не надав доказів того, що він договір не укладав, не отримував кредитний ліміт на платіжну картку, не отримував грошові кошти, своєчасно та в повному обсязі виконав умови договору та не надав доказів про відсутність заборгованості чи про заборгованість у меншому розмірі.

За змістом довідки про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" (а.с. 221) передбачено процентну ставку , комісію, штраф та пеню, з розміром яких погодився відповідач.

Відповідач користувався грошовими коштами, наданими йому позивачем, що підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 (а.с. 222-241).

За таких обставин, враховуючи викладене, наявність простроченої заборгованості у ОСОБА_1 перед АТ КБ "ПриватБанк" за кредитним договором від 11 травня 2010 року, суд приходить до висновку про достатність обґрунтованих підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 22515 грн. 77 коп. - заборгованість за тілом кредиту, що виникла станом на 18 грудня 2020 року та заявлена позивачем в позовній заяві.

У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Позивачем, всупереч ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, не надано суду належних і допустимих доказів того, що нараховуються відсотки згідно ст. 625 ЦК України в розмірі 86,4% - для картки «Універсальна», 84% - для картки «Універсальна голд».

Посилання позивача на те, що при невиконанні зобов`язань щодо повернення кредиту нараховуються відсотки згідно ст. 625 ЦК України є безпідставними, оскільки при зверненні до суду з даним позовом в частині нарахування вказаних відсотків, банк посилається на те, що їх нарахування передбачено п. 2.1.1.2.12 Умов та правил надання банківських послуг, а саме в розмірі 86,4% - для картки «Універсальна», 84% - для картки «Універсальна голд», проте оскільки Витяг з умов та правил не містить підпису відповідача, то відсутні підстави вважати, що сторони погодили вказаний розмір процентів за прострочення виконання основного зобов`язання.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили нарахування відсотків, як це передбачено п. 2.1.1.2.12 Умов та правил надання банківських послуг, а саме в розмірі 86,4% - для картки «Універсальна», 84% - для картки «Універсальна голд».

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

За встановлених обставин суд приходить висновку, що витяг Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи та не містять підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, а тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Таким чином, суд не вбачає підстав для стягнення на користь АТ КБ «ПриватБанк» з ОСОБА_1 4704,39 грн. заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України .

В цій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Сторонам, зокрема відповідачу, надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані йому законом, в тому числі надати докази.

На відповідача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести в суді ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх заперечень. Тобто, відповідно до вимог ст.12, 13 ЦПК України - відповідач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 78-80 ЦПК України, зазначені ним обставини.

Відповідачем не спростовано доводи позивача та наявність заборгованості по кредиту за зміненими позовними вимогами (а.с. 128-139).

Відповідач не надав відзиву на змінені позовні вимоги .

Доводи відповідача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідач до суду з зустрічним позовом не звертався , таким чином не підлягають задоволенню його вимоги про стягнення з АТ КБ "ПриватБанк" на його користь переплати, вимоги про зобов`язання позивача закрити всі наявні рахунки відповідача у АТ КБ "ПриватБанк", надання йому відповідних довідок про закриття рахунків, зобов`язання видалити всю інформацію про відповідача та його кредитну історію, зобов`язання відповідача знищити наявні у АТ КБ "ПриватБанк" всі персональні дані відповідача.

Відповідач серед іншого просить стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на його користь понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 6500 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до роз`яснень п. 48 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У матеріалах справи відсутній договір , опис робіт, розрахунок вартості витрат на правову допомогу, та підтвердження понесення таких витрат .

Відсутність зазначеного є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, що узгоджується із постановою Верховного суду від 17.10.2018 року справа № 301/1894/17.

Всупереч вимогам ст. 81, ч. 8 ст.141 ЦПК України, відповідачем не надані належні докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу, а тому відсутні підстави для компенсації йому таких витрат.

Керуючись статтями 133, 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1738 грн. 72 коп.

Відповідно до ст.ст. 3, 526, 530, 533, 549, 551, 612, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 76, 81, 141, 247, 265, 268, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, до ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 11 травня 2010 року в розмірі 22515 (двадцять дві тисячі п`ятсот п`ятнадцять) грн. 77 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» витрати за сплату судового збору в розмірі 1738 (одна тисяча сімсот тридцять вісім) грн. 72 коп.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Кролевецький районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Повне рішення суду складено 24 травня 2021 року.

Суддя О. В. Моргун