Рішення № 97111712, 24.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

24 травня 2021 року справа №640/2853/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Міхна Сергія Семеновича (далі по тексту - позивач, ПАТ «Фінанси та кредит»)доОфісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі по тексту - Офіс ВПП) третя особаДержавна казначейська служба України (далі по тексту - третя особа, ДКСУ)про1) визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо підготовки та подання Державній казначейській службі висновку про повернення надміру сплаченого авансового внеску з податку на прибуток протиправною; 2) зобов`язання відповідача подати до ДКСУ висновок про повернення надміру сплачених сум грошового зобов`язання з податку на прибуток та військового збору у сумі 245 505,00 грн.В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що у відповідача виник обов`язок повернути ПАТ «Фінанси та кредит» надмірно сплачену суму податку з доходів фізичних осіб у сумі 188 850,00 грн. та військового збору у розмірі 56 655,00 грн., які перераховано до бюджету 26 лютого 2015 року; відповідь на заяву про підготовку висновку про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань та направлення до ДКСУ відповідач не надав.

Ухвалою від 16 березня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/2853/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання; залучив до участі у справі ДКСУ в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідь на заяву про повернення надміру сплачених коштів позивачу надано; станом на момент надання відповіді за позивачем обліковується податковий борг.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

ПАТ «Фінанси та кредит» звернулось до Офісу ВПП із заявою про повернення зайво перерахованих податків від 22 грудня 2017 року №3-39000/8250, у якій просило повернути зайво перераховані суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору, які були утримані та перераховані банком до бюджету, як податковим агентом 26 лютого 2015 року.

У листі-відповіді від 10 січня 2018 року №755/10/28-10-43-01-18 відповідач зазначив, що оскільки нарахування в індивідуальній картці платника по показникам зазначеним у розрахунку не здійснюється, неможливо підтвердити наявність переплати.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва керується такими мотивами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи вчинена вона: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом (підпункт 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України).

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначені статтею 43 Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктами 43.1, 43.2 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

У відповідності до пунктів 43.3, 43.4 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцяти денного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (пункт 43.6 статті 43 Податкового кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішеннями, прийнятими державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що умовами повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань є відсутність у платника податків податкового боргу, воля самого платника податків, яка виражається у поданні до відповідного контролюючого органу заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Таким чином, з урахуванням змісту позовних вимог, у межах спірних правовідносин належить встановити факт надмірної сплати позивачем суми грошових зобов`язань, відсутність податкового боргу та подання заяви про повернення коштів протягом 1095 днів з дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно з платіжними дорученнями від 26 лютого 2015 року №1 та №88 ПАТ «Фінанси та кредит» перераховано до держаного бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 188 850,00 грн. та військовий збір у сумі 56 655,00 грн.

Факт наявності надміру сплачених грошових зобов`язань у розмірі 245 505,00 грн. відповідач не заперечує та не спростовує.

Як встановлено вище, ПАТ «Фінанси та кредит» подало відповідачу заяву про повернення надміру сплачених грошових коштів. При цьому, вказана заява датована 22 грудня 2017 року, а заявлена до відшкодування сума сплачена 26 лютого 2015 року, з чого слідує, що з дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми сплинуло не більше 1095 днів.

У свою чергу, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що за позивачем в інтегрованих картках платника податків обліковується податковий борг, однак доказів наявності у позивача податкового боргу відповідачем до суду не надано, у тому числі витягу з інтегрованої картки платника податків.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачами не надано пояснень з приводу обставин, на підставі яких дійшли висновку про відповідність зазначеної податкової накладної критеріям ризиковості платника податку і не доведено правомірність зупинення реєстрації зазначених накладних.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували наявність у ПАТ «Фінанси та кредит» податкового боргу та не навів жодних обставин, які могли б слугувати підставою для відмови у поверненні позивачу надміру сплачених грошових зобов`язань та, відповідно, підставою для неподання відповідачем до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про таке повернення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав вимоги Податкового кодексу України, визначені статтею 43, що необхідні для виникнення у нього права на повернення з бюджету надміру сплачених сум грошового зобов`язання, а саме: у позивача виникла переплата з доходів фізичних осіб та з військового збору; позивач у визначений Податковим кодексом України строк подав відповідачу письмову заяву, в якій просив повернути переплату та зазначив реквізити для перерахування коштів (на поточний рахунок позивача в установі банку). При цьому, на день подання заяви у позивача був відсутній податковий борг.

Вищенаведене свідчить, що відповідач повинен був підготувати висновок про повернення позивачу переплати у вказаній вище сумі з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові державного казначейства.

Наведене, на думку суду, свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не вчинення дій, направлених на повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов`язань на підставі відповідної заяви.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача підготувати та подати відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення позивачу відповідних сум коштів із відповідного бюджету.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність своєї бездіяльності з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ «Фінанси та кредит» підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, на користь ПАТ «Фінанси та кредит» належить присудити сплачену ним суму судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Офісу ВПП.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Міхна Сергія Семеновича задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо не підготовки та неподання Державній казначейській службі України висновку про повернення надміру сплаченого авансового внеску з податку на прибуток.

3. Зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подати до Державної казначейської служби України висновок про повернення надміру сплачених сум грошового зобов`язання у сумі 245 505,00 грн. (двісті сорок п`ять тисяч п`ятсот п`ять гривень нуль копійок).

4. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Міхна Сергія Семеновича понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Міхна Сергія Семеновича (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 60; ідентифікаційний код 09807856);

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г; ідентифікаційний код 39440996);

Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6; ідентифікаційний код 37567646).

Суддя В.А. Кузьменко