Рішення № 97111681, 24.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 року м. Київ № 640/8970/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21 листопада 2020 п. №2600-03-6-8/165839 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці , згідно з заявою від 17 листопада 2020 року №16056;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 , як судді Верховного Суду України у відставці, перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно із довідкою Верховного суду України від 13 жовтня 2020 року №180/0/21-20, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено йому у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, судді України, які перебувають у відставці, мають право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання залежно від зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження) та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі на подання відзиву на позовну заяву та доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що довідка Верховного Суду України про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці № 16056 від 17.11.2020 року підписана особою, яка відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не має права підпису документів від імені Верховного Суду України.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій наголошено на своїх доводах, викладених в позовній заяві та зауважено, що дана адміністративна справа є зразковою і типовою справі №620/1116/20 про перерахунок раніше призначеного щомісячного грошового утримання.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з 28.12.2017 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року №2453-VI, в редакції, чинній на час виходу у відставку.

Верховним судом України позивачу видана довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 13 жовтня 2020 року №180/0/21-20, якою визначено розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII та рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020 та від 11.03.2020 №4-р/2020.

У зв`язку зі зміною розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 17.11.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. До заяви заявник долучив довідку Верховного суду України про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 13 жовтня 2020 року №180/0/21-20.

За результатами розгляду заяви позивача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, листом від 21.11.2020 №2600-0306-8/165839 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці з тих підстав, що з 21 червня 2018 року Верховний Суд України перебуває у стані припинення, а довідка №180/0/21-20 від 13.10.2020 підписана в.о. голови Верховного Суду України, а не Головою ліквідаційної комісії Верховного Суду України.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з заявою, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що сторонами не заперечуються, не спростовуються, а матеріалами справи підтверджуються обставини перебування позивача на посаді судді Верховного Суду України, виходу у відставку, призначення та виплат щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обставини звернення позивача до відповідача щодо здійснення перерахунку та обставини відмови у здійсненні перерахунку, а відтак, вказані факти є встановленими.

Досліджуючи матеріали адміністративної справи №640/26289/20, Суд встановив, що вказана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №620/1116/20, адміністративне провадження №Пз/9901/5/20, за результатами зразкової справи, що відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для врахування судом відповідних правових висновки Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Що стосується правового регулювання спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 125 Конституції України передбачено, що підставами для звільнення судді є подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ.

Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Статтею 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ зокрема передбачено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

З наведеного вбачається, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VІІІ передбачались особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

У відповідності до пункту 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VІІІ право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

У свою чергу, рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ.

У вказаному рішенні зокрема зазначено: "Судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесяти п`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII.

Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України".

Згідно з частиною першою статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Враховуючи, що зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року у справі №2-р/2020 у ОСОБА_1 виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VІІІ.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач листом від 21 листопада 2020 року позивачу відмовив у проведенні перерахунку довічного грошового утримання з огляду на те, що довідка Верховного Суду України про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці №180/0/21-20 pоку підписана не головою ліквідаційної комісії Верховного Суду України Соловйовою Л.В., а в.о. Голови Верховного Суду України В.І. Гуменюком.

Беручи до уваги викладене, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді КСУ) працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Додатком 1 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України затверджено форму довідки для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

За результатом аналізу наявної в матеріалах справи копії довідки Верховного Суду України про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 13.10.2020 №180/0/21-20 pоку встановлено, що така довідка відповідає нормам Додатку 1 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 7 розділу ХІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону N 1402-VI з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку. До припинення діяльності статус, структура, повноваження, порядок роботи, права, обов`язки, гарантії суддів цих судів визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Конституційним Судом України 18 лютого 2020 року прийнято рішення №2р/2020 від 18 лютого 2020 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, яким визнано неконституційним, зокрема, пункт 7 розділу ХІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону N 1402-VI щодо ліквідації Верховного Суду України.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Гуменюк Василь Іванович є в.о. Голови Верховного Суду України.

З урахуванням викладеного, на думку суду, довідка Верховного Суду України про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці №180/0/21-20 від 13.10.2020, яка підписана в.о. голови Верховного Суду України Гуменюком В.І., є довідкою, яка підписана уповноваженою особою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21 листопада 2020 п. №2600-03-6-8/165839 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з заявою від 17 листопада 2020 року №16056 є протиправним та порушує його право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обчисленого, відповідно до норм Закону України "Про судоустрій та статус суддів", що є підставою для зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 , як судді Верховного Суду України у відставці, перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно із довідкою Верховного суду України від 13 жовтня 2020 року №180/0/21-20, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

При цьому, відмова відповідача у проведенні позивачеві перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з тих підстав, що позивачем надано довідку про суддівську винагороду станом на 12.03.2020 є безпідставними та суперечать наведеним вище положенням законодавства щодо проведення перерахунку пенсії, а посилання на рішення Конституційного суду України від 11.03.2020 №4-рп/2020 є недоречними та не стосуються обставин даної справи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 8 ст. 139 КАС України).

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати належить стягнути за рахунок Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на користь ОСОБА_1 у розмірі 908,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21 листопада 2020 п. №2600-03-6-8/165839 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці , згідно з заявою від 17 листопада 2020 року №16056.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 , як судді Верховного Суду України у відставці, перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно із довідкою Верховного суду України від 13 жовтня 2020 року №180/0/21-20, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа