Рішення № 97111675, 24.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 року м. Київ № 640/23982/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у місті Києві та Київській областіпровизнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у місті Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-а, код ЄДР: 42552598), в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Деснянського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області щодо відмови у вклеюванні до паспорта громадянина України у формі книжечки, який виданий на ім`я ОСОБА_1 , нової фотокартки у зв`язку з досягненням 45-річного віку, відповідно до положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної ради України від 26.06.1992 № 02503-XII;

2) зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Деснянського районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області вклеїти до паспорта громадянина України у формі книжечки, який виданий на ім`я ОСОБА_1 , нової фотокартки у зв`язку з досягненням 45-річного віку, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної ради України від 26.06.1992 № 02503-XII.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18.08.2020 він звернувся до Деснянського РВ ЦМУ у м. Києві та Київській області із заявою, в якій просив вклеїти фотографію у паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки у зв`язку з досягненням 45 річного віку.

Однак, листом від 19.08.2020 № 8026-1258/8026.2-20 Деснянський РВ ЦМУ у м. Києві та Київській області за результатами розгляду вказаної заяви повідомив ОСОБА_1 , що Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС від 06.06.2019 № 456 врегулювано питання вклеювання фотокартки до паспорта протягом місяця після досягнення відповідного віку та за наявності рішення суду, якщо особа звертається після спливу місячного терміну. Відтак, за відсутності відповідного рішення суду у Деснянського РВ ЦМУ у м. Києві та Київській області відсутні правові підстави для вклеювання фотокартки при досягненні 45 річного віку позивачу до паспорта громадянина України у формі книжечки.

При цьому, у позовній заяві позивач зазначає, що він не має наміру оформляти паспорт у формі пластикової картки, відмовляється від присвоєння будь-яких ідентифікаторів особистості, не надає згоди на обробку персональних даних та відмовляється від отримання та користування будь-якими біометричними документами, а також від внесення до Єдиного демографічного реєстру його даних.

Додає, що підставою небажання ним отримання нового паспорту у вигляді картки є його релігійні переконання та зумовлені ними перестороги у настанні негативних наслідків для людини в разі формування у Єдиному державному демографічному реєстрі унікального номера, що, у її розумінні, буде аналогом її імені, а в майбутньому - його заміною, про що говориться у вірші 14-18 Глави 13 Книги Одкровення.

Відтак, позивач наголошує на тому, що він бажає продовжувати керуватися паспортом громадянина України, який би не містив безконтактного електронного носія, а також вважає, що примушування до обробки персональних даних є неправомірним втручанням в його особисте життя з боку держави.

Зауважує, що формування унікального номера в Єдиному державному демографічному реєстрі пов`язане з оформленням паспорта громадянина України саме у вигляді картки з безконтактним електронним носієм, який міститиме його персональні дані. Пояснює, щодо останніх, то згоди на їх обробку ОСОБА_1 не надавав і надавати відмовляється з наведених мотивів. Примушування до обробки його персональних і водночас конфіденційних даних у зв`язку з відмовою вклеїти фотокартку до паспорта громадянина України зразка 1994 та зобов`язання отримати паспорт в формі картки, розцінює як неправомірне втручання в його особисте життя з боку держави (в особі її органів).

Посилаючись на положення ст. 32 Конституції України, положення Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі також - Закон № 5492-VI), Положення про паспорт № 2503-ХІІ, ст. ст. 8, 9, 14 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Закону України «Про захист персональних даних», профільних нормативно-правових актів та практики, висновків ВП ВС у справі № 806/3265/17, позивач вважає, що відповідач неправомірно відмовив позивачу в отриманні паспорту та просить задовольнити позов.

Позиція відповідача.

Відповідач надав відзив на позов (а.с. 33-36), в якому просив відмовити у задоволенні позову.

Зокрема, у відзиві звернута увага на те, що відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» оформлення, видача, обмін паспорта його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються у порядку, встановленому КМ України.

Також звернута увага на законодавчі приписи щодо необхідності оформлення паспорту у формі картки, зокрема, у випадку недійсності раніше виданого паспорту.

Звернута увага також на те, що відповідно до Положення про паспорт до паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюється нова фотокартка, що відповідають його вікові.

Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток вважається недійсним.

Крім того, відповідно до п/п. 6 п. 6 Постанови КМУ № 302 у разі, якщо особа досягла 25- і 45-річного віку та не звернулася не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток здійснюється обмін паспорту.

У даному випадку, як зазначив відповідач, місячний термін від дати досягнення позивачем 45-річного віку для вклеювання фотокартки сплив 11.02.2020.

Однак, позивач звернувся із заявою з порушенням місячного терміну, що є порушенням вимог законодавства України.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що підстави для задоволення позову відсутні та просить відмовити у задоволенні позову.

Процесуальні дії вчинені судом.

Ухвалою суду від 12.10.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 . Паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Жмеренським РВ УМВС України у Вінницькій області 11.07.1997.

18.08.2020 позивач звернувся до Деснянського РВ ЦМУ у м. Києві та Київській області із заявою, в якій просив вклеїти фотографію у паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки у зв`язку з досягненням 45 річного віку.

Листом від 19.08.2020 вих. № 8026-1258/8026.2-20 Деснянський РВ відмовив позивачу у вклеюванні фотографії у його паспорт, оскільки позивачем пропущений місячний термін з моменту досягнення 45 річного віку для подання документів для вклеювання фотокартки, а відтак за відсутності відповідного рішення суду у Деснянського РВ ЦМУ у м. Києві та Київській області відсутні правові підстави для вклеювання фотокартки при досягненні 45 річного віку позивачу до паспорта громадянина України у формі книжечки.

Разом з тим, позивач вважаючи свої права порушеними, звернулася з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 4 ст. 35 Конституції України ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов`язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов`язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Таким чином, Конституцією України встановлено єдиний випадок, коли особа може обрати альтернативу щодо виконання загального обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України (…).

Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 цього Закону передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації.

Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (ч. 1 ст. 21 Закону № 5492-VI).

У свою чергу, відповідно до п. 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України № 2503-XII, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. N 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 2 вересня 1993 року N 3423-XII) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт". На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України". На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев`ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.

Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45- річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові.

Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.

Відповідно до п. 12. Положення № 2503-XII видача та обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина.

Вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку провадиться у п`ятиденний термін.

Відповідно до п. 15 цього Положення для вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку подаються паспорт і дві фотокартки зазначеного розміру.

Відповідно до п. 18 цього Положення для, зокрема, вклеювання нових фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку чи зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові, встановлення розбіжностей у записах чи непридатності паспорта для користування.

Слід додати, що відповідно до Опису паспорта громадянина України четверта і п`ята сторінки паспорта відведені для розміщення у верхній частині фотокарток розмірами 35 х 45 міліметрів, що відповідають 25- і 45-річному віку власника паспорта. Нижче підпис власника паспорта і відомості українською мовою про дату і орган, що стверджує достовірність фотокартки власника паспорта, які засвідчуються гербовою мастиковою печаткою.

Аналогічні правила встановлені у розділом V «Уклеювання фотокарток» Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 червня 2019 року № 456, який набрав чинності 21.06.2019.

Так, третя і п`ята сторінки паспорта передбачені для вклеювання в паспорт додаткових фотокарток при досягненні особою віку 25 або 45 років.

Для вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи, на ім`я якої оформлений паспорт, протягом 30 календарних днів заявник подає працівнику територіального підрозділу заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку.

З наведеного у сукупності вбачається, що заявлена позивачем процедура супроводжується, а прийняття позитивного рішення обумовлюється: особистою явкою особи до органу міграційної служби та особистим поданням документів (очно) уповноваженому представнику ДМС, підписанням заяви встановленої форми у присутності уповноваженого працівника ДМС. У зв`язку з поданням заяви має проводитись ідентифікація особи, подання та ознайомлення уповноваженого працівника ДМС з оригіналами документів, а також перевірка поданих відомостей, підтвердження підпису особи у заяві уповноваженим працівником ДМС, а також - порівняння наданих фотокарток із зовнішністю особи та фотокартками (п. 5 розділу V Положення № 456) та, як передбачено і Описом паспорта - проставлення особистого підпису.

При цьому, наведені вище норми законодавства не передбачають вклеювання фотокартки у недійсний документ.

У даному ж випадку, враховуючи дату народження позивача - 11.01.1975, граничний термін звернення із заявою про вклеювання фотокартки у 45 років - 11.02.2020, а також фактичну дату звернення із заявою (18.08.2020), вбачається, що позивач просить зобов`язати відповідачів вклеїти фотокартку у недійсний документ, що, однак, не передбачено законодавством, як і не передбачено поновлення дії недійсного документу.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, у відповідача відсутній встановлений Законом обов`язок вклеювати фотокартку у недійний документ чи поновлювати його дію.

Наведене є самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність порушення з боку відповідача прав чи інтересів позивача та, відповідно, про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому, такий обов`язок не виникає у відповідача незалежності від причин неявки власника паспорту протягом місяця після досягнення 45-річча, оскільки такі умови не встановлені для відповідачів Законом.

В контексті останнього позивачем не надано обґрунтованих пояснень щодо неможливості приділити час протягом одного дня у період з 12.01.2020 по 11.02.2020 для звернення із заявою.

Більш того, як вбачається із змісту заяви до неї не додано власно фотокарток, які заявник просить вклеїти до паспорту, у зв`язку з чим, відповідно, у відповідача не виникало обов`язку вклеювати фотокартки у зв`язку з ненаданням останніх.

Слід додати, що заява зареєстрована в органі ДМС, однак з матеріалів справи судом не встановленого того, що заява приймалась, а надані документи перевірялись безпосередньо уповноваженим працівником ДМС, як то передбачено п. 2 розділу V Порядку 456 із встановленням особи заявника.

Внаслідок наведеного не дотримано вимог п. 5 розділу 5 Порядку 456 щодо ідентифікації особи, щодо обов`язкового порівняння фотокарток із зовнішністю особи та фотокартками, що є передумовою для вклеювання фотокарток, що також виключало можливість проставлення підпису заявника під фотокарткою у паспорті, що є обов`язковим реквізитом на відповідній сторінці паспорту, а також виключало проставлення відміток у заяві уповноваженою особою ДМС щодо перевірки даних і документів.

При цьому, власне навіть складена у довільній формі заява не містить базових даних, як то - місця народження, що передбачено формами заяв відповідно до Порядку № 456, що, відповідно, не давало підстав для її задоволення.

Відтак, враховуючи положення ч. 1 ст. 77 КАС України позивачем не доведено виконання передумов для вчинення органом ДМСУ дій щодо вклеювання фотокартки.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, зокрема, на недійсність документу, в який позивач просить зобов`язати вклеїти фотокартку, а також додатково - ненадання фотокартки та з огляду на недотримання позивачем вимог, які є передумовою для вклеювання фотокартки, у суду відсутні підстави для висновку про виникнення у відповідача обов`язку щодо вклеювання фотокартки. У зв`язку з цим суд вважає, що відсутні підстави для висновку про вчинення відповідачем протиправних дій чи допущення протиправної бездіяльності відносно позивача, оскільки, заявляючи про наявність прав, позивач не виконав кореспондуючий заявленим правам обов`язок вчинення дій, які є передумовою для вклеювання фотокартки.

Між тим, як вже зазначалося, відповідно до ч. 4 ст. 35 Конституції України ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

Наведене, у свою чергу, зумовлює висновок про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки судом не встановлено вчинення відповідачем протиправних дій чи допущення протиправної бездіяльності відносно позивача в контексті спірних відносин.

Наведені позивачем доводи та надані матеріали, досліджені судом, не спростовують наведених висновків суду та не доводять зворотного. У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, враховуючи вищевикладене у сукупності, за результатами розгляду справи, дослідження та оцінки доказів у справі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову та, відповідно, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін