Ухвала суду № 97110763, 24.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову в ухваленні додаткового судового рішення

24 травня 2021 р. № 520/2327/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивачів про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі 520/2327/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Управління Державної казначейської служби України у Новобаварському районі м. Харкова Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачів звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі 520/2327/21, у якій просив стягнути на користь позивача суму витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги у розмірі 7700 (сім тисяч сімсот) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 2 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (ст. 262 КАС України), суд вважає за можливе розглянути цю заяву в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши заяву представника позивачів, представлені докази, судом встановлено наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), третя особа - Управління Державної казначейської служби України у Харківській області (вул. Бакуліна, буд. 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37874947), Управління Державної казначейської служби України у Новобаварському районі м. Харкова Харківської області (вул. Полтавський шлях, буд. 123, м. Харків, 61064, код ЄДРПОУ 37999612) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у загальному розмірі 7790 гривень (сім тисяч сімсот дев`яносто гривень).

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Новобаварському районі м. Харкова Харківської області подання про повернення ОСОБА_1 суму сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 3895 гривень (три тисячі вісімсот дев`яносто п`ять гривень) згідно квитанції № 0.0.1833670280-1 від 14 вересня 2020 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Новобаварському районі м. Харкова Харківської області подання про повернення ОСОБА_2 суму сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 3895 гривень (три тисячі вісімсот дев`яносто п`ять гривень) згідно квитанції та квитанції № 0.0.1833666102-1 від 14 вересня 2020 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Згідно з ч. 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, виходячи з вимог ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вичерпний перелік підстав для винесення додаткового рішення у справі.

За визначенням ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В свою чергу, у відповідності до п.1 ч.3 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України).

У новій редакції Кодексу адміністративного судочинства України (частина 4, 5 статті 134) запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Аналіз наведених правових норм свідчить, що саме документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Так, позивачами та їх представником надано до суду договір про надання правової допомоги 13/10/2020 від 13 жовтня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням "Справдні адвокати", відповідно до умов якого клієнти доручають, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правовому допомогу щодо повернення клієнтам збору на обов`зкове державне пенсійне страхування, надмірно сплаченого при укладанні договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_3 .

Поряд із тим, на підтвердження понесених витрат, пов`язаних із сплатою професійної допомоги представником позивачів не надано до суду жодних доказів, ані акту виконаних послуг, ані платіжного доручення.

Суд зазначає, що із наданого договору про надання правової допомоги 13/10/2020 від 13 жовтня 2020 року неможливо встановити, які саме послуги надавались Адвокатським об`єднанням "Справдні адвокати" позивачам, час затрачений на вказані послуги та витрати, понесені позивачами.

Верховний Суд у постанові від 12.08.2020 у справі № 826/13271/16 звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, зокрема, пункт 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (заява №71660/11), пункт 80 рішення у справі "Двойних проти України" (заява № 72277/01), пункт 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), де зазначається, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У постанові Верховного Суду від 17.08.2020 у справі № 160/4615/19 вказується на те, що враховуючи положення статті 134 КАС України, на підтвердження розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, суду повинні бути надані, зокрема, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Наданий представником позивачів договір про надання правової допомоги не є підтвердженням понесених позивачами витрат на правничу допомогу адвоката. Будь - які платіжні документи, які доводять дійсні витрати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на оплату послуг адвоката у справі відсутні.

У даному випадку, суд враховує позицію Верховного Суду та вимоги закону щодо необхідності встановлення реального характеру понесених позивачами витрат на правничу допомогу, які повинні бути належним чином підтверджені і доведені.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивачів про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі 520/2327/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Управління Державної казначейської служби України у Новобаварському районі м. Харкова Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Спірідонов М.О.