Рішення № 97107957, 12.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 року Справа № 160/16181/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок" до Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролісок" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить

визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо не прийняття рішення за заявою від 24.11.2020 року за вихідним № 23 Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролісок» про присвоєння адреси об`єкту будівництва: «Багатоповерховій забудові, І черги будівництва по вул. Маршала Судця в районі буд. № 42 м. Дніпро», (секція 3); зобов`язати Дніпровську міську раду розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролісок» від 24.11.2020р. за вихідним № 23 та прийняти рішення про присвоєння адреси об`єкту будівництва: «Багатоповерхова забудова, І черга будівництва по вул. Маршала Судця в районі буд. № 42 м. Дніпро», (секція 3).

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо прийняття рішення про надання поштової адреси об`єкту будівництва. Позивачем зазначено, що вповноважений орган не прийняв жодного рішення щодо поданої заяви, порушив строки розгляду подібних заяв не надавши ані відмови ані погодження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в поряду спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву в 15- денний термін з моменту отримання ухвали.

Відповідачем копію ухвали суду від 29.12.2020 року разом з позовною заявою та додатками отримано 05.01.2021 року, проте, у строки встановлені судом, відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

Згідно положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.02.2020 року за вихідним № 2 ТОВ «Пролісок» було подано заяву до Дніпровської міської ради з проханням підготувати рішення про присвоєння адреси «Багатоповерховій забудові, І черга будівництва по вул. Маршала Судця в районі буд. № 42 м. Дніпро, секція 3» по вул. Маршала Судця, яка розташована на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:03:018:0011.

12.02.2020 року Головним архітектурно-планувальним управлінням департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради було прийнято рішення № 1-12/02 «Про присвоєння багатоквартирному житловому будинку (багатоповерхова забудова, І черга будівництва, 3 секція) адреси -вул. Маршала Судця, 42 Б ( Соборний район) ».

21.02.2020 року на офіційному веб-сайті dniprorada.gov.ua Дніпровської міської ради було опубліковано Проект Рішення виконкому міської ради «Про затвердження рішення про присвоєння багатоквартирному житловому будинку (багатоповерхова забудова, І черга будівництва, 3 секція) адреси - вул. Маршала Судця, 42 Б ( Соборний район) ».

05.10.2020 року позивач подав до відповідача Вимогу вихідний № 19 від 02.10.2020 року (вхідний до Дніпровської міської ради № 11/272 від 05.10.2020р.) щодо прийняття рішення про присвоєння адреси багатоквартирному житловому будинку.

У відповідь Головним архітектурно-планувальним управлінням Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради за вихідним № 7/20-1144 від 27.10.2020 року було надано відповідь, в якій зазначено, що Головне архітектурно-планувальне управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради відповідно до заяви ТОВ «Пролісок» від 05.02.2020 вх. № 11/272 та наданих документів, визначених Тимчасовим порядком реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 №367, з урахуванням рішення Дніпровської міської ради від 24.07.2019 № 79/47 «Про деякі питання адресації об`єктів у м. Дніпрі», підготувало проект рішення виконкому міської ради про затвердження рішення про присвоєння багатоквартирному житловому будинку (багатоповерхова забудова, 1 черга будівництва. 3 секція) адреси вул. Маршала Судця. 42 Б (Соборний район) та 18.02.2020 року передало його до виконкому міської ради на розгляд посадовим особам, до повноважень яких входить розгляд та візування проектів рішень з питань присвоєння адрес.

Під час візування проекту рішення було отримано лист зауважень департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради стосовно необхідності виконання ТОВ «Пролісок» договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Дніпра від 24.05.2016 № 559 та додаткових угод від 24.05.2016 № 1, від 01.06. 2017 № 2. Інформація щодо підписання (візування) вказаного проекту рішення в повному обсязі в управління відсутня.

24.11.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю вдруге подало заяву за вихідним № 23 до відповідача з проханням підготувати рішення про присвоєння адреси «Багатоповерховій забудові, І черга будівництва по вул. Маршала Судця в районі буд. № 42 м. Дніпро» (секція 3), яка розташована на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:03:018:0011.

На момент звернення позивача до суду жодного рішення щодо поданої заяви не прийнято.

Наведені обставини обумовили звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку встановленим по справі обставинам суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За вимогами ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правовий статус і відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Статтею 37 цього Закону передбачено, що до відання міських рад належить такі повноваження як прийняття рішень про присвоєння адреси об`єктів нерухомого майна у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За змістом частин 3 та 5 статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», адреса присвоюється виконавчим органом міської ради об`єктам будівництва, які є самостійними об`єктами нерухомого майна та знаходяться у межах території на яку поширюються повноваження міської ради.

Частиною 1 статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчим органом міської ради є виконавчий комітет ради

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Вказані норми надають міським радам можливість делегування деяких власних повноважень до своїх виконавчих органів.

Відповідно до Рішення Дніпровської міської ради № 79/47 від 24.07.2019 року «Про деякі питання адресації об`єктів у м. Дніпрі» передбачено доручення головному архітектурно-планувальному управлінню департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради приймати рішення про присвоєння або зміну адреси об`єктів будівництва, об`єктів нерухомого майна та здійснювати підготовку проектів рішень виконавчого комітету Дніпровської міської ради про затвердження рішень про присвоєння адреси або зміну адреси об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна.

Також в даному рішенні зазначено, що адреса об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна вважається присвоєною або зміненою та підлягає внесенню до матеріалів містобудівного кадастру з моменту прийняття виконавчим комітетом Дніпровської міської ради рішення про затвердження рішення про присвоєння адреси або зміну адреси об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна з визначенням місцезнаходження об`єктів адресації на актуальних топографічних матеріалах.

Отже виконавчий комітет визначено як орган, що приймає рішення про присвоєння адреси об`єкту будівництва.

Відповідно до Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367, передбачено особливості присвоєння адреси об`єкту будівництва та об`єкту нерухомого майна, яким надано будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження до набрання чинності цим Порядком.

У разі коли замовнику будівництва надано будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження до набрання чинності цим Порядком, такий замовник може звернутися до відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси із заявою (із зазначенням прізвища, імені, по батькові замовника будівництва - фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду замовника будівництва - юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, кадастрового номера земельної ділянки, на якій споруджується (споруджено) об`єкт нерухомого майна) про присвоєння адреси: об`єкту будівництва (до прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію).

Уповноважений орган з присвоєння адреси за відсутності підстав для відмови у присвоєнні адреси об`єкту будівництва, об`єкту нерухомого майна протягом п`яти робочих днів з дня отримання заяви про присвоєння адреси об`єкту будівництва, об`єкту нерухомого майна:

приймає рішення про присвоєння адреси об`єкту будівництва, яке повинно містити відомості про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, або рішення про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна, яке повинно містити відомості про документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

оприлюднює рішення про присвоєння адреси об`єкту будівництва, об`єкту нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (за наявності);

забезпечує внесення інформації про присвоєння адреси об`єкту будівництва, об`єкту нерухомого майна до реєстру адрес;

видає (надсилає рекомендованим поштовим відправленням) замовнику будівництва (його представнику) рішення про присвоєння адреси об`єкту будівництва або рішення про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна у паперовій формі.

Відповідно до п. 31, п. 32 Тимчасового порядку № 367, передбачено, що підставами для відмови у присвоєнні адреси об`єкту будівництва, об`єкту нерухомого майна є:

подання неповного пакету документів, визначених пунктом 29 цього Порядку;

виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;

подання заяви особою, яка не є замовником будівництва або уповноваженою ним особою;

подання заяви до уповноваженого органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Відмова у присвоєнні адреси об`єкту будівництва, об`єкту нерухомого майна з підстав, не передбачених цим пунктом, не допускається,

Повідомлення про відмову у присвоєнні адреси об`єкту будівництва, об`єкту нерухомого майна з обґрунтуванням причин відмови надсилається (надається) замовнику будівництва (його представнику) та оприлюднюється на офіційному веб-сайті (за наявності) відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси в строк, що не перевищує строк, встановлений для її присвоєння.

Як встановлено судом, позивач звернувшись до виконавчого комітету Дніпровської міської ради, до своєї заяви подав всі визначені Порядку документи, що передбачені для надання адреси об`єкту нерухомості та за результатом її розгляду 12.02.2020 року Головним архітектурно-планувальним управлінням департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради було прийнято рішення № 1-12/02 «Про присвоєння багатоквартирному житловому будинку (багатоповерхова забудова, І черга будівництва, 3 секція) адреси -вул. Маршала Судця, 42 Б ( Соборний район) ».

Разом з тим, не дивлячись на дотримання позивачем встановленого порядку надання поштової адреси та позитивного рішення відповідальної особи щодо дотримання архітектурно-будівельних норм, виконавчим комітетом жодного рішення щодо поданої заяви, у визначені законом строки не прийнято.

В матеріалах справи станом на момент прийняття судового рішення відсутнє будь-яке рішення Дніпровської міської ради стосовно розгляду заяви позивача про прийняття рішення про присвоєння адреси об`єкту будівництва.

Отже, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення за наслідками такого розгляду.

Разом з тим, суд зазначає, що строк розгляду заяви є строком виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень (компетенції). Цей строк разом з іншими елементами (складовими) утворюють структуру повноважень суб`єкта владних повноважень. Недотримання строку виконання обов`язку є свідченням формального порушення реалізації повноважень, проте, повинно оцінюватися в межах причин і умов, які призвели до цього. Недотримання строку виконання обов`язку не означає припинення повноважень органу місцевого самоврядування і втрату ним правомочності на ухвалення будь-яких рішень, в тому числі й тих, які є предметом спору у цій справі. Тому, пропуск цього строку сам по собі не свідчить про звільнення відповідної ради від обов`язку розглянути питання присвоєння адреси об`єкту будівництва.

Відсутність рішення про присвоєння адреси або відмову у її присвоєнні свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 року у справі № 509/4156/15-а (провадження № К/9901/7504/18).

Враховуючи відсутність рішення Дніпровської міської ради з приводу заяви позивача про присвоєння адреси, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували поважність причин та умов порушення вказаного вище порядку та строку розгляду заяви позивача.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Дніпровської міської ради прийняти рішення про присвоєння адреси об`єкту будівництва, суд зазначає наступне.

Так, спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. - під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

В даному випадку повноваження щодо присвоєння адреси об`єкту будівництва належать відповідачу та регламентовані статтею 37 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Умови, за яких орган відмовляє у присвоєнні адреси, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти рішення про присвоєння адреси. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають такий вид правомірної поведінки відповідного органу - присвоїти адресу об`єкту будівництва або не присвоїти (відмовити).

З огляду на вказане, право відповідача на вчинення дій щодо присвоєння адреси об`єкту будівництва , є його дискреційними повноваженнями.

У відповідності з вимогами ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення та визнати протиправними рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, та зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України до повноважень адміністративного суду належить поновлення порушених прав особи шляхом прийняття рішень у спосіб визначений чинним процесуальним законом, відсутність порушеного права зумовлює відсутність необхідності встановлення способу його відновлення.

Крім того, суд зазначає, що прийняття рішення про зобов`язання відповідача прийняти рішення про присвоєння адреси призведе до вирішення відповідного питання неповноважним органом без фактичного її розгляду в установленому законом порядку, відтак є неналежним заявлений позивачем спосіб захисту його прав та інтересів. Отже, вимога про зобов`язання прийняти рішення про присвоєння адреси є передчасною, у зв`язку з чим вона не підлягає задоволенню.

Відповідно частини ч.2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне прийняти інше рішення, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а саме, зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 24.11.2020 року за вихідним № 23 про присвоєння адреси об`єкту будівництва: «Багатоповерхова забудова, І черга будівництва по вул. Маршала Судця в районі буд. № 42 м. Дніпро», (секція 3) та прийняти рішення за результатами її розгляду.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок" (ЄДРПОУ 32952868, 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, б.89) до Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, б.75, код ЄДРПОУ 26510514) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо неприйняття рішення за заявою від 24.11.2020 року за вихідним № 23 Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролісок» про присвоєння адреси об`єкту будівництва: «Багатоповерховій забудові, І черга будівництва по вул. Маршала Судця в районі буд. № 42 м. Дніпро», (секція 3).

Зобов`язати Дніпровську міську раду розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролісок» від 24.11.2020 року за вихідним № 23 про присвоєння адреси об`єкту будівництва: «Багатоповерхова забудова, І черга будівництва по вул. Маршала Судця в районі буд. № 42 м. Дніпро», (секція 3) та прийняти рішення за результатами її розгляду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської міської ради.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська