Рішення № 97107844, 21.05.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2021 року ЛуцькСправа № 140/2887/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Віннер» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Віннер» (далі - ПП «Віннер») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України), Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.01.2021 №2341409/33537602 та №2341410/33537602, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 22.10.2020 №9, №10.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в процесі здійснення господарської діяльності, а саме відгодівлі курей, ПП «Віннер» закуповує як сировину «курчат добових» (УКТЗЕД 0105) у постачальника ПСП «Фенікс», а також корм і кормові добавки (УКТЗЕД2309) у ТОВ «Коудайс Україна» та ТОВ «Агротехніка». Розрахунки з зазначеними постачальниками здійснюються на основі відтермінування оплати.

10.09.2020 ПП «Віннер» закуплено «курчата добові» у ПСП «Фенікс» в кількості 22 560 штук та відповідно розпочато виробничий цикл по відгодівлі курей-бройлера. 22.10.2020 відбулися поставки «курки живої» для ТОВ «Агроміт 2018» (код ЄДРПОУ 42520018) в кількості 13 410,00 кг, на суму 404 982,00 грн. та 13 140,00 кг на суму 396 828,00 грн., відповідно було сформовано видаткові накладні для покупця №61, №62 від 22.10.2020 та товарно-транспортні накладні №61, №62 від 22.10.2020. Оплата за поставлену продукцію отримана від покупця за платіжними дорученнями №1224 від 30.10.2020, №1228 від 03.11.2020, №1236 від 05.11.2020 в повній мірі.

За вказаними господарськими операціями з поставки «курки живої» позивачем було складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні №9, №10 від 22.10.2020. Однак, позивачем було отримано квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних. Позивач подав до контролюючого органу пояснення для підтвердження реального характеру господарської операції з поставки «курки живої» покупцю. За результатами розгляду наданих пояснень та копій первинних документів, Комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія) були прийняті рішення про відмову в реєстрації вказаних податкових накладних.

На вказані рішення комісії ПП «Віннер» було подано скарги щодо рішень про відмову в реєстрації ПН в ЄДРПН з первинними документами, за результатами розгляду яких було прийнято рішення про залишення скарг ПП «Віннер» без задоволення, а рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Позивач не погоджується з даними рішеннями. Вказує, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем без наявності об`єктивних ознак порушення платником норм податкового законодавства та без матеріалів, які б свідчили про наявність підстав віднесення позивача до ризикових платників податків.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Відповідачі у поданому суду відзиві на позовну заяву від 20.04.2021 №17951/21 позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що ПП «Віннер» подано повідомлення №1 від 21.01.2021 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування реєстрацію яких зупинено, а саме було надано копії документів: акт звірки взаєморозрахунків, видаткова накладна №62 від 22.10.2020, видаткова накладна №61 від 22.10.2020, договір позички від 02.01.2019, договір поставки №06/01-20 від 06.01.2020, штатний розпис ПП «Віннер», виписка за рахунками за 08.09.2020, виписка за рахунками за 30.10.2020, договір поставки 08012020 від 08.01.2020, виписки за рахунками за період з 01.09.2020-02.09.2020, виписка за рахунком за 01.09.2020, договір поставки №ВЗ-Г-2-2-117 від 27.02.2019, договір купівлі-продажу №03/08/19 від 01.08.2019, податкові накладні №9, №10 від 22.10.2020, пояснення ПП «Віннер», товарно-транспортні накладні №Р62 від 22.10.2020, №Р61 від 22.10.2020.

Представник відповідачів зазначила, що ПП Віннер» не було надано копії всіх необхідних документів, що підтверджують реальність вчинення господарських операцій, визначених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 12.12.2019 №520, зокрема, не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки накладних.

Вказала, що на Комісію Головного управління ДПС у Волинській області повивач подавав товарно-транспортні накладні №Р62, №Р61 від 22.10.2020 без підпису водіїв, однак до суду дані товарно-транспортні накладні подано із підписами.

Представник відповідачів вказала, що позовні вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, слід розцінювати саме як вимога про втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Крім того, представник відповідачів разом із відзивом подала клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та про заміну відповідача у справі.

Ухвалами Волинського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 у задоволенні клопотань представника відповідачів про заміну відповідача у справі та про здійснення розгляду справи за правилами загального провадження з повідомленням сторін відмовлено.

У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що до податкового органу було надано 16 підтверджуючих документів для спростування віднесення господарських операцій до критерію ризиковості. Крім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Вважає, що платником податку було подано достатній перелік документів для реєстрації податкових накладних по операціях з ТОВ «АгроМіт 2018».

Також зазначила, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН встановлена додатком до Порядку №520 та передбачає необхідність підкреслити первинні документи, які не надані платником та у вказаній формі наявна графа «додаткова інформація». Однак, в порушення вимог щодо форми рішення, встановленої додатком до Порядку №520, спірні рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 26.01.2021 №2341409/33537602 та №2341410/33537602 не містять підкреслень за найменуваннями первинних документів, яких не надав платник.

Щодо відсутності на момент подання до контролюючого органу в товарно-транспортних накладних підписів водія транспортного засобу, який здійснював перевезення вантажу представник позивача вказала, що водій який здійснював перевезення віддав свій примірник ТТН для ПП «Віннер», тому на ТТН на момент подачі податковому органу не було підписів водія.

Зазначила, що замовником перевезення вантажу було ТОВ «АгроМіт 2018», перевізником - ФОП ОСОБА_1 . Відтак, 1-й примірник ТТН - для вантажовідправника (ПП «Віннер»), 2-примірник - для вантажоодержувача (ТОВ «АгроМіт 2018») , 3-примірник - для перевізника (ФОП ОСОБА_1 ), а 4-примірник - для водія ( ОСОБА_2 ), який як правило водій не підписує, адже саме призначення цього документа для водія - підтвердити факт поставки товару, що є досить частою та закономірною практикою в перевізників. Водії підписують ще одну ТТН на підтвердження факту здійснення ними перевезення вантажу. В подальшому було виявлено такий недолік в оформленні ТТН, перевізником було усунено цей недолік та надано ТТН із підписом водія, що підтверджується самими ТТН.

Вважає, що відомості про операції з поставки товару містяться у належним чином оформлених документах первинного бухгалтерського обліку, в даному випадку - видаткових накладних та податкових накладних. В умовах договору поставки зазначено про необхідний документ, який передається покупцеві разом з продукцією є саме: видаткова накладна, що чітко вбачається в даному конкретному випадку, надані під час перевірки первинні документи підтверджують і розкривають суть та внутрішню сторону господарських операцій з надання послуг, їх реальність, економічну вигоду і ділову мету.

Крім того представник позивача вказала, що з метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає вищенаведеним вимогам податкового законодавства та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці. При цьому, умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що поставка товару відбулася. Неналежне оформлення лише товарно-транспортних накладних не може бути свідченням відсутності факту поставки товару та виникнення податкових зобов`язань. З врахуванням наведеного, представник позивача просила адміністративний позов задовольнити.

Дослідивши подані суду письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ПП «Віннер» реалізує свій товар для ТОВ «Агроміт 2018» на підставі договору поставки №06/01-20 від 06.01.2020 (а.с.31-32).

Крім того, підприємство в процесі здійснення господарської діяльності, а саме відгодівлі курей, закуповує як сировину «курчат добових» (УКТЗЕД 0105) у постачальника ПСП «ФЕНІКС», а також корм і кормові добавки (УКТЗЕД2309) у ТОВ «Коудайс Україна» та ТОВ «Аротехніка» на підставі договорів поставки від 08.01.2020 №08012020, від 27.02.2019 №ВЗ-Г-2-2-117 (а.с. 63-64, 71-72).

10.09.2020 ПП «Віннер» закуплено «курчата добові» у ПСП «Фенікс» в кількості 22 560 штук та відповідно розпочато виробничий цикл по відгодівлі курей-бройлера. 22.10.2020 відбулися поставки «курки живої» для ТОВ «Агроміт 2018» (код ЄДРПОУ 42520018) в кількості 13 410,00 кг, на суму 404 982,00 грн. та 13 140,00 кг на суму 396 828,00 грн., відповідно було сформовано видаткові накладні для покупця №61, №62 від 22.10.2020 (а.с.8,15) та товарно-транспортні накладні №Р61, №Р62 від 22.10.2020 (а.с.9, 16).

Оплата за поставлену продукцію отримана від покупця за платіжними дорученнями №1224 від 30.10.2020, №1228 від 03.11.2020, №1236 від 05.11.2020 (а.с.37, 39, 40).

За вказаними господарськими операціями з поставки «курки живої» позивачем було складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні №9, №10 від 22.10.2020 (а.с.10, 17).

13.11.2020 з ДПС України надійшли квитанції, що «Документ прийнято. Реєстрація зупинена». В квитанції зазначено, що «відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 0105 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійні основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (а.с.11, 18).

Позивачем подавались пояснення щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Однак, відповідачем винесено Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 26.01.2021 №2341409/33537602, 2341410/33537602 (а.с.12, 20).

Даними рішеннями було відмовлено у реєстрації податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

На вказані рішення комісії ПП «Віннер» було подано скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄДРПН з первинними документами, за результатами розгляду яких було прийнято рішення від 12.02.2021 №7514/33537602/2 (по ПН №9 від 22.10.2020), від 12.02.2021 №7538/33537602/2 (по ПН №10 від 22.10.2020р), якими залишено скарги позивача без задоволення, а рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін (а.с.14, 25).

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755VI (далі ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, серед іншого, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

За правилами пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Відповідно до отриманих платником податків рішень комісії регіонального рівня операції, відображені у податкових накладних №9, 10 від 22.10.2020 відповідають пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку №3 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Так, в отриманих позивачем квитанціях контролюючий орган вказав на те, що для реєстрації податкових накладних коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1101, 1512, 1103 відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість таких квитанцій.

Отже, квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідають вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Окрім того, у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції, позивачем подані пояснення з підтверджуючими документами.

Разом з тим, суд, в межах даної спірної ситуації, звертає увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Щодо факту надання позивачем доказів на підтвердження постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

На підтвердження придбання «добові курчата» у ПСП «Фенікс» позивачем надано: договір поставки від 08.01.2020 №08012020 (а.с.71-72), видаткову накладну №157 від 10.09.2020 та товарно-транспортну накладну №Р157 від 10.09.2020 (а.с.73-74), платіжні доручення про оплату за товар ПСП «Фенікс» від 01.09.2020 №100, від 04.09.2020 №104, від 09.09.2020 №114, від 27.10.2020 №179, від 03.11.2020 №186 (а.с.77, 79, 81, 83, 85).

Щодо підтвердження реалізації «курки живої» ТОВ «Агроміт 2018» позивачем надано: договір поставки №06/01-20 від 06.01.2020 (а.с.31-32), видаткову накладну №61, 62 від 22.10.2020 (а.с.8, 15), товарно-транспортні накладні №Р61, Р62 (а.с.9, 16), платіжні доручення №1224 від 30.10.2020, №1228 від 03.11.2020, №1236 від 05.11.2020 (а.с.37, 39, 40).

Суд вважає, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, водночас обставин, які б унеможливлювали їх реєстрацію в ЄРПН, судом не встановлено.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати ПП «Віннер» податкові накладні №9, №10 від 22.10.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Посилання представника Державної податкової служби України у відзиві на те, що зобов`язання вчинити конкретну дію в даному випадку буде втручанням у дискреційні повноваження Державної податкової служби України слід оцінити критично з огляду на таке.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому, на законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

В свою чергу, оскаржувані рішення від 26.01.2021 №2341409/33537602, №2341410/33537602 прийняті всупереч вимогам Порядку №520, що свідчить про відсутність наміру у суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення відповідно до чинного законодавства.

За таких обставин, на переконання суду, належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №9, №10 від 22.10.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім наведеного, частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Рисовський проти України» (№29979/04) визнав низку порушень пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, в силу положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки позовні вимоги задоволено, то на користь позивача слід пропорційно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судовий збір у розмірі 4 540,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 22.03.2021 №388 (а.с.7).

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У пункті 269 Рішення у справі «East/West Alliance Limited" проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Як вбачається із доданих письмових доказів (договору про надання правничої допомоги від 11.01.2021, акту виконаних робіт/наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги від 11.01.2021, квитанції від 22.03.2021 (а.с.87-89), позивач сплатила адвокату Семенюк Л.В. кошти в загальній сумі 5 000,00 грн. на оплату правничої допомоги, яка відповідно до акту виконаних робіт/наданих послуг від 11.01.2021 складається з: консультації клієнта та аналізу бухгалтерських документів по господарських операціях, здійснених ПП «Віннер» з ТОВ «Агроміт 2018» щодо досудового врегулювання спору, зокрема, надання податковому органу Повідомлення про надання пояснень та додаткових документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, зокрема по №9, №10 від 22.10.2020 - 500,00 грн.; консультації клієнта та аналізу бухгалтерських документів щодо досудового врегулювання спору, зокрема надання для податкового органу Пояснення та скарги та додаткових документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, зокрема по №9, №10 від 22.10.2020 - 1 500,00 грн.; написання та подання адміністративного позову до суду - 3 000,00 грн.

Суд вказує, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

У свою чергу, суд звертає увагу, що у відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу.

Разом з тим, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, та предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правничу допомогу, понесені у зв`язку з наданням адвокатом послуг у сумі 5 000,00 грн.

Враховуючи наведене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів слід стягнути на користь позивача судові витрати в загальній сумі 9 540,00 грн., що складаються із суми судового збору та витрат на правову допомогу

Оскільки суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги повністю, тому на користь позивача слід пропорційно стягнути судові витрати в загальній сумі 9 540,00 грн., що складаються із суми судового збору та витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів по 4 770,00 грн. з кожного.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26 січня 2021 року №2341409/33537602 та №2341410/33537602.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані приватним підприємством «Віннер» податкові накладні №9, 10 від 22 жовтня 2020 року.

Стягнути на користь приватного підприємства «Віннер» (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Привокзальна, будинок 12, офіс 1, код ЄДРПОУ 33537602) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679) судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок та 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути на користь приватного підприємства «Віннер» (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Привокзальна, будинок 12, офіс 1, код ЄДРПОУ 33537602) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок та 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Дмитрук