Рішення № 97107695, 19.05.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 травня 2021 р. Справа № 120/4032/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Пахольчак С.С.,

представника позивача: Сільницької К.В.,

представника відповідача: Капрового А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3028 Національної гвардії України про визнання бездіяльності неправомірною та зобовязання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Військової частини 3028 Національної гвардії України (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення з 01.01.2017 по 03.05.2019 включно;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 01.01.2017 по 03.05.2019 включно.

Крім того просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що він проходив військову службу у Військовій частині 3028. Наказом командира військової частини його звільнено з 03.05.2019 та виключено зі списків особового складу частини та усіх видів грошового забезпечення.

Разом із тим, на думку позивача, відповідачем неправомірно не нараховувалась та не виплачувалась йому індексація грошового забезпечення у період січня 2017 по травень 2019, що призвело до порушення його законних прав та інтересів.

Наведені вище обставини слугували підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 28.04.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторні в судове засідання на 19.05.2021. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк від відповідача відзив не надходив.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просить задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задволення позовних вимог. Вказав, що згідно із ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078, індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів всіх рівнів.

В спірний період індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася у зв`язку з відсутністю фінансування. Відповідно до роз`яснень Департаменту фінансів та Міністерства соціальної політики України, Порядок №1078 не передбачає черговості нарахування сум індексації та можливості виплати індексації з 2017 по 2019 роки.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині 3028.

Наказом командира військової частини його 03.05.2019 звільнено зі служби та з 06.05.2019 виключено зі списків особового складу частини та усіх видів грошового забезпечення.

За час служби, в період з січня 2017 і по травень 2019, йому не здійснювалася виплата в повному обсязі індексація заробітної плати.

У січні 2021 позивач звертався до відповідача із заявою, в якій просив надати інформацію про розмір нарахованої та виплаченої індексації за період з 01.01.2017 по 03.05.2019, розмір посадового окладу та здійснити нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення за періоди, в які не здійснювалося нарахування та виплата індексації.

Відповідач у відповідь надав інформацію про отримане грошове забезпечення по видах оплати за період з 01.01.2017 по травень 2019, згідно якої слідує що за цей період йому індексація не виплачувалась.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Водночас, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".

Статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (стаття 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").

Відтак, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

В свою чергу, положеннями частини 1 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (в редакції від 01.01.2016) визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Статтею 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (в редакції від 01.01.2015) передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому, в силу вимог статей 18 та 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до пункту 4 цього Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 пункту 4 Порядку №1078).

Відтак, індексація доходів громадян, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Як встановлено судом, відповідачем не здійснювалась індексація грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2017 по 03.05.2019, що підтверджується інформаційною довідкою індексації грошового забезпечення наданого Військовою частиною 3028 та не заперечується відповідачем.

Правомірність своїх дій відповідач обґрунтовує посиланням на роз`яснення Міністерства соціальної політики України. Водночас, суд зауважує, що подібні роз`яснення мають інформаційний характер та не є нормативно-правовими актами. Натомість, у силу приписів статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи повинні діяти відповідно до Конституції та законів України.

У свою чергу, посилання відповідача на відсутність механізму нарахування індексації грошового забезпечення та відсутність бюджетних коштів для виплати індексації, суд вважає необґрунтованими, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини (справа "Кечко проти України", №63134/00, рішення від 07 листопада 2005 року) реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

У пункті 23 рішення в справі "Сук проти України" (№ 10972/05, від 10 червня 2011 року) Європейський суд з прав людини вказав, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

Отже, відсутність у відповідача належного фінансового забезпечення у спірний період, в тому числі для покриття витрат з індексації грошового забезпечення військовослужбовців, не може впливати на наявність або відсутність у позивача права на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов`язком роботодавця.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про протиправність дії відповідача щодо не проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача в період з 01.01.2017 по 03.05.2019 включно та як наслідок, з метою належного захисту порушених прав позивача, вважає за зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 03.05.2019.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як видно з поданих документів, 12.01.2021 між позивачем - ОСОБА_1 (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Подільський юридичний центр» в особі заступника директора - начальника юридичного відділу (адвоката) Оскоми Олександра Миколайовича (Виконавець) укладено Договір про надання правової допомоги № 3/12/1-01/21-юп.

За умовами цього договору (пункти 1.1, 1.1.1.), клієнт доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати в обсязі та на умовах передбачених цим Договором, правову допомогу щодо оскарження бездіяльності військової частини 3028 в частині ненарахування та невиплати на користь клієнта індексації грошового забезпечення.

Згідно договору (пункти 3.1, 3.2.1)гонорар, що клієнт сплачує виконавцю встановлюється в акті наданих послуг, що підписується сторонами. Авансовий платіж складає 2000 грн.

Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як видно з акта приймання-передачі наданих послуг № 3/12/01-/21-юп від 23.04.2021 відповідно до Договору про надання правової допомоги, надано позивачеві такі юридичні послуги:

- підготовка запитів 0,5 год. становить 350 грн.

- складання та направлення процесуальних документів по справі (позовна заява) 2,36 год. становить 1650 грн.

Доказом понесення витрат позивача на правничу допомогу є квитанція АТ КБ «ПриватБанк» від 13.04.2021 про сплату 2000 грн. на користь ТОВ "Подільський юридичний центр" на виконання умов Договору від 12.01.202 № 3/12/1-01/21-юп.

Відповідач клопотання щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не подавав, щодо співмірності таких витрат також не заперечував.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Крім того Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на викладене суд вважає, що витрати позивача на оплату правничої допомоги адвоката в розмірі 2000,00 грн. у цій справі є доведеними та в даному випадку відповідають обсягу наданих правових послуг, складності справи та вимогам розумності.

З огляду на викладене, а також зважаючи на приписи ч. 1 ст. 139 КАС України, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини 3028 Національної гвардії України витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Військової частини 3028 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 03.05.2019 включно.

Зобов`язати Військову частину 3028 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 03.05.2019 включно.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини 3028 Національної гвардії України витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) гривень.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Військова частина 3028 Національної гвардії України (вул. Мазепи, 46, м. Калинівка, код ЄДРПОУ 08803655).

Рішення в повному обсязі складено: 24.05.2021 р.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна