Вирок № 97106913, 19.05.2021, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/2956/18

пр. № 1-кп/759/70/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Новик В.П.,

за участю секретарів: Бондар (Мельник) Ю.О., Істоміної О.Г., Шапаренка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12017100080009833 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Буча Київської області, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_2 , 2018 року народження, на момент інкримінованих правопорушень працювала на посаді адміністратора торгового залу магазину «Єва 358» ТОВ «Руш», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурори: Матюшко М.А., Коркуна Р.В., Тахтаров О.С., обвинувачена ОСОБА_1 , захисники Пономаренко Я.В., Шевченко Т.М., інші учасники - представник потерпілого Сорока С.І.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 згідно наказу № 228-КП від 01.12.2016, обіймаючи посаду адміністратора торгового залу магазину «Єва 358» ТОВ «Руш» ЄДРПОУ 32007740, знаходячись за адресою: м. Київ пр. Перемоги, будинок 136, відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність від 01.12.2016, складеного між нею і ТОВ «Руш» ЄДРПОУ 32007740, будучи матеріально-відповідальною особою, постійно виконуючою адміністративно-господарські повноваження, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення підроблення офіційного документа, з метою його в подальшому використання, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання вчинила підроблення офіційного документа з метою його використання та привласнення грошових коштів, які були їй ввірені.

Так, ОСОБА_1 28.08.2017, у невстановлений час, знаходячись у приміщенні магазину «Єва 358», за адресою: м. Київ пр. Перемоги, будинок 136, будучи матеріально-відповідальною особою, без наявності клієнта, вчинила підроблення офіційних документів, та, використовуючи типові бланки заяви і акт видачі грошових коштів по чеку № 133618, внесла неправдиві відомості щодо особи клієнту магазину, оформивши вказаний акт видачі грошових коштів на своє ім`я. При цьому, знаючи, що покупець по чеку № 133618 не повертав майно до магазину «Єва 358», а саме: палетку для губ «Лореаль колор Річ Нюд», штрих-код 3600523156733, ОСОБА_1 власноручно внесла неправдиві відомості до заяви про повернення майна від імені касира ОСОБА_3 , а також власноручно внесла неправдиві відомості до акту видачі грошових коштів від імені покупця по чеку № 133618, з метою їх в подальшому використання. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 надала до централізованого відділення бухгалтерії ТОВ «Руш» ЄДРПОУ 32007740 завідомо підроблені нею документи: заяву та акт видачі грошових коштів по чеку № 133618, що стало в подальшому підставою привласнення нею грошових коштів в сумі 389 грн. 00 коп. (з ПДВ), що належать ТОВ «Руш». Продовжуючи далі свої злочинні дії, направлені на привласнення чужого майна, а саме: грошових коштів в сумі 389 грн. 00 коп. (з ПДВ), що належать ТОВ «Руш» ЄДРПОУ 32007740, бажаючи збагатитися за рахунок чужого майна, ОСОБА_1 привласнила з касового апарату магазину «Єва 358» грошові кошти в сумі 389 грн. 00 коп. (з ПДВ), що в подальшому було виявлено під час проведення інвентаризації у приміщенні магазину «Єва 358» товарно-матеріальних цінностей, що належать ТОВ «Руш» ЄДРПОУ 32007740, згідно акту інвентаризації від 12.09.2017.

За аналогічних обставин ОСОБА_1 28.08.2017, у невстановлений час, знаходячись у приміщенні магазину «Єва 358», за адресою: м. Київ пр. Перемоги, будинок 136, будучи матеріально-відповідальною особою, без наявності клієнта, повторно вчинила підроблення офіційних документів, та, використовуючи типові бланки заяви і акт видачі грошових коштів по чеку № 136112, внесла неправдиві відомості щодо особи клієнту магазину, оформивши вказаний акт видачі грошових коштів на своє ім`я. При цьому, знаючи, що покупець по чеку № 136112 не повертав майно до магазину «Єва 358», а саме: помаду для губ «Буржуа Руж Едішн Вельвет», штрих-код 438581, ОСОБА_1 власноручно внесла неправдиві відомості до заяви про повернення майна від імені касира ОСОБА_3 , а також власноручно внесла неправдиві відомості до акту видачі грошових коштів від імені покупця по чеку № 136112, з метою їх в подальшому використання. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 надала до централізованого відділення бухгалтерії ТОВ «Руш» ЄДРПОУ 32007740 завідомо підроблені нею документи: заяву та акт видачі грошових коштів по чеку № 136112, що стало в подальшому підставою привласнення нею грошових коштів в сумі 252 грн. 00 коп. (з ПДВ), що належать ТОВ «Руш». Продовжуючи далі свої злочинні дії, направлені на повторне привласнення чужого майна, а саме: грошових коштів в сумі 252 грн. 00 коп. (з ПДВ), що належать ТОВ «Руш» ЄДРПОУ 32007740, бажаючи збагатитися за рахунок чужого майна, ОСОБА_1 привласнила з касового апарату магазину «Єва 358» грошові кошти в сумі 252 грн. 00 коп. (з ПДВ), що в подальшому було виявлено під час проведення інвентаризації у приміщенні магазину «Єва 358» товарно-матеріальних цінностей, що належать ТОВ «Руш» ЄДРПОУ від 07.10.2017, згідно акту про проведення інвентаризації від 07.10.2017.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, не визнала та показала, що в 2017 році вона працювала в магазині «ЄВА-358» за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, 136 на посаді адміністратора. Вона складала та підписувала заяви про повернення товару та акти видачі грошових коштів з метою уникнення накладення грошових санкцій на персонал магазину у зв`язку з викраденням товару з полиць магазину недобросовісними покупцями. В заяві на повернення товару вона підписувалась від імені покупця та касира. Проте, вважає, що заява про повернення майна та акт видачі грошових коштів не є офіційним документом, оскільки будь-яким нормативно-правовим актом не затверджувався. 28.08.2017 вона дійсно робила повернення товару, проводила взаєморозрахунок товару, який було вкрадено, замінюючи його на товар, який вона особисто клала на полицю (своє особисте майно), однак ніяких грошових коштів з каси не забирала. Особи, які вона вказала у заявах, фактично товар не повертали. Їй невідомо з яких документів взялась недостача, так як товар було повернуто нею особисто.

Не дивлячись на невизнання обвинуваченою ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, її вина у вчиненому за викладених вище обставин підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.

Так, у судовому засіданні представник потерпілого Сорока С.І. показав, що він працює в ТОВ «РУШ» на посаді фахівця служби безпеки. У вересні та жовтні 2017 року була проведена інвентаризація ТОВ «Інвентарі Сервіс», за результатами якої було виявлено нестачу товару: палетки і помади торгової марки «Боржуа». За його запитом центральний офіс проаналізував інформацію, з якої вбачалося, що частина товару, яка була в нестачі, рахувалась в повернених товарах. Отримавши з центрального офісу відповідь, він перевірив графік тих осіб, які знаходились на робочому місці в день виявлення нестачі, і побачив, що повернення зроблені ОСОБА_1 , але вони були зроблені від прізвища ОСОБА_3 .В документах на повернення були вказані чеки та номери телефонів карти осіб, які повертали даний товар. Зателефонувавши до даних людей, він встановив, що товар їх влаштовує та знаходиться в них на руках, чим підтвердили те, що даний товар вони не повертали, однак гроші за повернення даного товару згідно бази було повернуто. Як результат - повернення товару ОСОБА_1 було фіктивним, у зв`язку з чим під час інвентаризації була виявлена його відсутність.

Наведені показання представника потерпілого Сороки С.І. знайшли своє підтвердження під час дослідження:

- протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 16.11.2017, відповідно до якого представник потерпілого Сорока С.І. просив вжити заходів щодо адміністратора торгівельного залу магазину «Єва», що по просп.. Перемоги, 136 в м. Києві , яка привласнила грошові кошти в сумі 389 грн. (т. 1 а.п. 128);

- протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 08.11.2017, відповідно до якого представник потерпілого Сорока С.І. просив вжити заходів щодо адміністратора торгівельного залу магазину «Єва», що по просп. Перемоги, 136 в м. Києві , яка привласнила грошові кошти в сумі 301,99 грн. (т. 1 а.п. 132);

- договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.12.2016, згідно якого ОСОБА_5 приймає на себе повну матеріальну відповідальність за не забезпечення цілісності та збереження ввірених їй підприємством у встановленому порядку, товарно-матеріальних цінностей прийнятих на основі акта прийому-передачі чи інвентарного опису та по відношенню до тих ТВЦ, які будуть передаватись їй, в майбутніх періодах протягом строку дії трудового договору (т. 1 а.п. 145);

- виписки із наказу № 228-КП від 01.12.2016 про переведення ОСОБА_1 на посаду адміністратора торгівельного залу (т. 1 а.п. 146);

- акту інвентаризації від 07.10.2017, згідно якого виявлено недостачу товару - губну пормаду на суму 252 грн. (210 грн. без ПДВ) (т. 1 а.п. 148);

- акту інвентаризації від 12.09.2017, згідно якого виявлено недостачу товару на суму 389 грн. (324,16 грн. без ПДВ) (т. 1 а.п. 149);

- квитанції про повернення грошових коштів в сумі 389 грн. (т. 1 а.п. 151);

- заяви від 28.08.2017 про повернення товару в магазин - на суму 389 грн. (т. 1 а.п. 152);

- копії видаткового чеку на суму 389 грн. (т. 1 а.п. 153);

- квитанції про повернення грошових коштів в сумі 252 грн. (т. 1 а.п. 154);

- заяви від 28.08.2017 про повернення товару в магазин - на суму 252 грн. (т. 1 а.п. 155);

- копії видаткового чеку на суму 252 грн. (т. 1 а.п. 156);

- рахункової відомості результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на 13.09.2017 (т. 1 а.п. 161-174);

- рахункової відомості результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на 08.10.2017 (т. 1 а.п. 175-218);

- посадової інструкції адміністратора торгового залу (т. 1 а.п. 220-226);

- листа-ознайомлення до посадової інструкції, згідно якого 06.02.2017 ОСОБА_1 ознайомлена із посадовою інструкцією (т. 1 а.п. 235);

- висновку експерта № 8-4/210 від 15.02.2018, відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_3 в графі «Адміністратор магазину «Єва 358», в наступних документах: заявах від 28.08.2017, виконані ОСОБА_1 ; підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Касир ОСОБА_1 » в акті видачі грошових коштів ТОВ «Руш» магазин «Єва 358» від 28.08.2017, виконано ОСОБА_1 ; підпис в графі «підпис покупця» в заяві від 28.08.2017, виконано ОСОБА_1 (т. 2 а.п. 6-14).

Інші досліджені в судовому засіданні письмові докази: квитанція про повернення грошових коштів в сумі 49,99 грн. (т. 1 а.п. 157); копія чеку на суму 49,99 грн. (т. 1 а.п. 157-а); заява від 30.08.2017 про повернення товару в магазин - на суму 49,99 грн. (т. 1 а.п. 158); квитанція про повернення грошових коштів в сумі 169 грн. (т. 1 а.п. 159); копія чеку на суму 169 грн. (т. 1 а.п. 159-а); заява від 30.09.2017 про повернення товару в магазин - на суму 169 грн. (т. 1 а.п. 160) як не підтверджують вину обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, так і не спростовують її. У зв`язку з чим суд не бере їх до уваги.

Оцінюючи показання представника потерпілого Сороки С.І. та обвинуваченої ОСОБА_1 на предмет їх достовірності, суд бере до уваги, що показання представника потерпілого та обвинуваченої в ціломуузгоджуються між собою, а також узгоджуються з письмовими доказами, дослідженими в ході судового розгляду, не суперечать один одному. Вищевказані докази суд визнає належними, допустимими та достовірними, відтак кладе їх в основу обвинувального вироку.

Твердження сторони захисту про те, що заява про повернення майна та акт видачі грошових коштів не є офіційним документом, оскільки будь-яким нормативно-правовим актом не затверджувався є неспроможними, оскільки предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК України є: 1) посвідчення або інший документ, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією незалежно від форми власності, громадянином-підприємцем, приватним: нотаріусом, аудитором чи .іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків; 2) печатки, штампи, бланки підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, інші офіційні печатки, штампи, бланки. В даному випадку такими документами є: заява про повернення майна та акт видачі грошових коштів, які видані ТОВ «Руш» магазин «Єва 358», яка має право видавати такі документи, і які надають права.

Доводи сторони захисту про те, що в обвинуваченої не було умислу на привласнення грошових коштів повністю спростовуються як її особистими показаннями, де вона зазначає, що повернення товару вона робила за відсутності фактичного звернення осіб, так і показаннями представника потерпілого, який зазначає, що за результатами інвентаризації було виявлено недостачу саме на суму товару, повернення якого проводила ОСОБА_1 , яка перебувала на робочому місці саме в той день, а також письмовими доказами - актами інвентаризації, заявами, квитанціями, копіями видаткових чеків, рахунковими відомостями результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.

Отже, суд розглянув дане кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, з урахуванням положень ст. 337 КПК України, дотримався принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості, принципу диспозитивності, тобто діючи у межах своїх повноважень та компетенції, вирішив лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберіг об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду за наслідками всебічного повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий як стороною обвинувачення, так і стороною захисту з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України знайшло своє підтвердження.

На думку суду, комплекс зібраних у справі доказів є належними та допустимими, оскільки відомостей, що вони були отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією України та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою Україною, суду не надано.

Тому, оцінюючи всі забрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 вчинила підроблення офіційного документа, який видається підприємством, яке має право видавати такі документи, і який надає права з метою його використання та підроблення офіційного документа, який видається підприємством, яке має право видавати такі документи, і який надає права з метою його використання, вчинене повторно, а також привласнила чуже майно, яке було їй ввірене, та привласнила чуже майно, яке було їй ввірене, вчинене повторно, а тому ці її дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України вірно.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень. Значення заходу примусу для досягнення такої цілі визначається не лише його суворістю, а й неминучістю, своєчасністю, справедливістю і невідворотністю застосування за кожне кримінальне правопорушення. Реалізація мети покарання є одним із аспектів виконання визначених у ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження, якими, зокрема, є: захист особи, суспільства і держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, у тому числі потерпілих.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно із ст. 12 КК України є проступком, нетяжким та тяжким злочином відповідно, дані про особу винної, яка має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_2 , 2018 року народження, на момент вчинення даного кримінального правопорушення працювала в ТОВ «Руш» на посаді адміністратора торгового залу магазину «Єва 358», під наркологічним та психоневрологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, до кримінальної відповідальності притягається вперше.

Обставин, що пом`якшують покарання та обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд, враховуючи конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої, яка є соціально адаптованою особою, її вік, приходить до висновку про призначення ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу; за ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 191 та ч. 3 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі у межах санкцій норм закону, яка передбачає відповідальність за вчинене, із застосуванням правил ст. 75 КК України, оскільки виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, однак в умовах здійснення контролю за її поведінкою в період строку звільнення від основного покарання з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину.

Суд застосовує до обвинуваченої ОСОБА_1 додаткове покарання за ст. 191 КК України у виді позбавлення права обіймати посади, по`вязані з адміністративно-господарськими функціями.

Враховуючи те, що визначені п.2 ч.1 ст.49 КК України строки притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 358 КК України збігли, - тому на підставі ч.5 ст. 74 КК України обвинувачену ОСОБА_1 від покарання за ч. 1 ст. 358 КК України слід звільнити.

Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання, зокрема у виді обмеження волі, і до дня набрання вироком законної сили щодо неї минуло три роки.

Як вбачається із змісту санкції ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України вказане кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, так як за його вчинення передбачене покарання у виді обмеження волі.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України, було вчинене ОСОБА_1 28.08.2017 та з моменту його вчинення минуло більш ніж три роки.

Враховуючи наведене, а також те, що в матеріалах проовадження відсутні докази, які свідчили б про те, що обвинувачена умисно ухилялася від розгляду справи судом чи перешкоджала цьому, суд вважає, що є всі підстави для звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 від покарання за ч. 1 ст. 358 КК України.

Представником потерпілого заявлено у даному кримінальному провадженні цивільний позов про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь ТОВ «Руш» матеріальної шкоди на суму 859 гривень 99 коп. Однак, згідно пред`явленого обвинувачення, ОСОБА_1 заподіяно матеріальної шкоди ТОВ «Руш» на суму 641 (шістсот сорок одна) гривня. Вказана сума матеріальної шкоди підтверджується матеріалами справи. У зв`язку з чим, цивільний позов підлягає задовольнити частково.

Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 та ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу урозмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання за ч. 1 ст. 358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України, та призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади, по`вязані з адміністративно-господарськими функціями строком на 1 (один) рік;

- за ч. 3 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, по`вязані з адміністративно-господарськими функціями строком на 2 (два) роки;

- за ч. 3 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Згідно ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_1 призначити у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, по`вязані з адміністративно-господарськими функціями строком на 2 (два) роки

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов задовольнити частково. У відшкодування шкоди, спричиненої кримінальними правопорушеннями, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Руш» суму матеріальної (майнової) шкоди у розмірі 641 (шістсот сорок одну) гривну.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави - 2002 (дві тисячі дві) гривні 00 коп. витрат за проведення почеркознавчої експертизи № 8-4/ 210 від 15.02.2018.

Речові докази: заяви від 28.08.2017 та акти видачі грошових коштів ТОВ «Руш» магазин «Єва» від 28.08.2017, які знаходять в матеріалах даного кримінального провадження, залишити на зберігання при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Новик В.П.