Ухвала суду № 97106148, 24.05.2021, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1911/21

1-в/705/174/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі: головуючої – судді Годік Л.С.

секретаря судового засідання Романовій О.М.

з участю: прокурора Тарасенка О.В.

представника адміністрації СВК №92

( в режимі відео конференції ) Чиженко А.Д.

засудженого ( в режимі відео конференції ) ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умані Черкаської області в режимі відеоконференції між судом та ДУ «Старобабанівська виправна колонія №92» начальника державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , –

В С Т А Н О В И В:

Начальник державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» направив до суду клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 , у якому зазначив про те, що ОСОБА_1 засуджений 03.09.2015 року Миронівським районним судом Київської області за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань призначеного вироком Миронівського районного суду Київської області від 05.06.2015 року у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією усього належного йому майна та цього вироку, і остаточно до відбування призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 6 місяців з конфіскацією усього належного йому майна. Строк відбування покарання рахувати з моменту його затримання, а саме: 17.08.2015 року. Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 07.10.2015 року виправлено допущену описку у резолютивній частині вироку Миронівського районного суду Київської області від 03.09.2015 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України та у резолютивній частині зазначено: «Строк відбування покарання зарахувати з моменту його затримання, а саме з 17.07.2015 року».

Початок строку відбування покарання: 17.07.2015р., кінець строку: 17.01.2022р..

Станом на 22.04.2021 року відбув 2/3 строку покарання, а саме 5 років 09 місяців 05 днів.

ОСОБА_1 за період утримання в СІЗО м. Київ характеризувався посередньо, до суспільно-корисної праці не залучався, заохочень та стягнень не мав. З 19.11.2015 року відбував покарання в Бережанській виправній колонії №95. За час відбування покарання характеризувався негативно. Норм, які визначають порядок умови відбування покарання та розпорядок дня установи не дотримувався. Допускав порушення режиму відбування покарання. За допущені порушення установленого порядку відбування покарання 4 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи та начальника відділення. Стягнення погашені у встановленому законом порядку. Заохочень не мав. З 06.10.2017 року відбуває покарання в Старобабанівській виправній колонії №92. За час відбування покарання характеризується позитивно. Дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи. Виконує обов`язки днювального відділення СПС, до праці та виконання покладених обов`язків ставиться сумлінно, виконує поставлені завдання, приймає активну участь у благоустрої відділення, приймає активну участь у самодіяльній секції «Санітарно побутова», за що 10 разів заохочувався правами начальника установи. Допустив 11 порушень встановленого режиму відбування покарання, з них 9 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, мав 9 стягнень, які зняті та погашені у встановленому законом порядку. Провину в скоєному злочині визнає повністю, розкаюється.

Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки засуджений ОСОБА_1 має судимості зі скоєння злочинів проти власності та у сфері незаконного обігу наркотичних речовин . Останній умисний тяжкий злочин вчинив через 8 місяців після звільнення від відбування покарання на підставі ЗУ «Про амністію в 2014 році». За час відбування покарання з 19.11.2015 в ДУ «Березанська виправна колонія (№95)» характеризувався негативно, а з 06.10.2017 (за час відбування покарання) в ДУ «Старобабанівська ВК-92»- позитивно. Має 10 заохочень (04.01.2018, 05.04.2018, 31.08.2018, 05.10.2018, 06.12.2018, 09.94.2019, 03.07.2020, 05.10.2020 04.01.2021, та 02.04.2021) та 13 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності (20.07.2016, 16.10.2016, 09.12.2016, 02.08.2017, 12.05.2018, 19.02.2020, 20.02.2020, 13.03.2020, 23.03.2020, 30.03.2020, 14.04.2020, 21.04.2020, 14.05.2020), з яких двічі переводився до ДІЗО, стягнення зняті та погашені в установленому законом порядку. Частково відшкодував процесуальні витрати в сумі 500 грн.. Крім цього, 06.05.2018 засуджений відмовився від особистого обшуку, за вказане порушення ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення не накладалось, була проведена бесіда. Враховуючи те, що судом вже застосовувалась до ОСОБА_1 заохочувальна норма, передбачена як ст.75 КК України так і ЗУ «Про амністію в 2014 році», а також те, що більша частина заохочень засудженим отримана в період, що передував настанню пільги (останній рік), а більшу частину покарання (більше 3 років) засуджений вів себе негативно та притягувався до дисциплінарної відповідальності, останнє стягнення накладено менше року, тому вважав, що поведінка ОСОБА_1 ще не є стабільно позитивною та існує обґрунтований сумнів, що ОСОБА_1 виправився та не буде скоювати нових злочинів після звільнення з установи виконання покарання.

Представник адміністрації СВК №92 в судовому засіданні підтримав клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 .. Вказав, що за час відбування покарання в ДУ «Старобабанівська ВК №92» засуджений зарекомендував себе з позитивної сторони. ОСОБА_1 виконує обов`язки днювального відділення СПС, до своїх обов`язків відноситься сумлінно та старанно, за що 10 разів заохочувався правами начальника установи.

Засуджений в судовому засіданні просив застосування до нього умовно-дострокового звільнення. Вину у скоєному визнає, висновки для себе зробив.. Має плани на майбутнє.

Представник спостережної комісії в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд матеріалів подання у його відсутність, клопотання підтримують.

Суд, враховуючи думку прокурора та процесуальну позицію учасників процесу, вивчивши письмові матеріали клопотання та особової справи, вважає, що клопотання підлягає до задоволення.

У відповідності до вимог ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання; умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення; умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим певного строку покарання, призначеного судом за злочин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджений 03.09.2015 року Миронівським районним судом Київської області за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань призначеного вироком Миронівського районного суду Київської області від 05.06.2015 року у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією усього належного йому майна та цього вироку, і остаточно до відбування призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 6 місяців з конфіскацією усього належного йому майна. Строк відбування покарання рахувати з моменту його затримання, а саме: 17.08.2015 року. Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 07.10.2015 року виправлено допущену описку у резолютивній частині вироку Миронівського районного суду Київської області від 03.09.2015 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України та у резолютивній частині зазначено: «Строк відбування покарання зарахувати з моменту його затримання, а саме з 17.07.2015 року».

Згідно довідки про заохочення та стягнення, затвердженої 22.04.2021 року, засуджений ОСОБА_1 має 10 заохочень за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК та ПВР колонії, мав 13 стягнень, які погашено та знято.

Згідно довідки начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень ОСОБА_2 , станом на 24.05.2021 року не відбута ОСОБА_1 частина покарання становить 7 місяців 23 днів.

На думку суду, оскільки засуджений ОСОБА_1 за період відбування покарання спочатку негативно характеризувався, однак з часом відбування покарання став на шлях виправлення, за останній рік жодного порушення не допускав, а навпаки має заохочення, сумлінно ставиться до праці, добровільно частково відшкодував шкоду згідно виконавчого листа, таким чином довів своє виправлення, що підтверджується матеріалами клопотання та поясненнями представника адміністрації, відбув 2/3 призначеного судом покарання, клопотання про умовно-дострокове звільнення останнього підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 369, 371, 372, 376, 537, 539 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Клопотання начальника державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 – задоволити.

Засудженого ОСОБА_1 звільнити умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на не відбуту частину покарання – 7 місяців 23 днів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її проголошення.

Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання зупиняє її виконання.

Суддя Леся Сергіївна Годік