Ухвала суду № 97105965, 20.05.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/3138/18

№ провадження 2/646/95/2021

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

"20" травня 2021 р.

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Шелест І. М.,

за участю секретаря – Коммунарової А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення орендної плати –

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача Харківська міська рада звернулася до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила суд стягнути з відповідача на її користь безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 123 726, 12 грн.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Сорока О.П. від 23.05.2018 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначене підготовче засідання.

19.07.2018 відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа розподілена судді Тесліковій І.І.

Ухвалою судді Теслікової І.І. від 06.08.2018 цивільна справа прийнята до провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою судді Теслікової І.І. від 10.09.2018 було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду.

28.02.2019 року згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи, справа надійшла у провадження судді Шелест І.М.

23.03.2019 ухвалою судді Шелест І.М. дана справа прийнята у провадження та призначений судовий розгляд.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, з невідомих причин, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_2 до суду подав заяву, в якій просив залишити позов Харківської міської ради без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши заяву представника відповідача, суд приходить до наступного.

У судове засідання, призначене на 02.06.2020, 02.09.2020, 07.10.2020, 16.11.2020, 08.12.2020, 15.03.2021 представник позивача не з`явився. Належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання позивач про причини неявки суду не повідомлено.

У судове засідання, призначене на 20.05.2021 представник позивача не з`явився. Належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання представник позивача про причини неявки суду не повідомив.

Таким чином, належним чином повідомлений представник позивача двічі поспіль не з`явився в судове засідання.

Неявки представника позивача у судові засідання суттєво продовжили розгляд даної справи, а неможливість судового розгляду зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони процесу – позивача (її представника).

Суд зазначає, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України на учасників судового процесу та їхніх представників покладається обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, учасники справи, які задіяні в ході судового розгляду, зобов`язані з розумним інтервалом часу цікавитися щодо провадженням у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (див. наприклад рішення Європейського суду прав людини у справі “Каракуця проти України”).

Особливу стурбованість щодо розгляду справи зобов`язана демонструвати особа, за ініціативою якої розпочато судовий розгляд. Від такої особи вамагається особлива сумлінність. Позивач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Водночас, суд, на який покладено обов`язок керування справою, зобов`язаний запобігати невиправданим затягуванням, для чого використовувати всі, передбачені законодавством, процесуальні механізми.

Так, у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Також відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постановах від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19) та від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19 (провадження № 11-122заі20) вказано, що загальнообов`язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Водночас ці правила прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, враховуючи обставини справи, неодноразове відкладення судом справи з наданням позивачу можливості вчинення необхідних дій, враховуючи тривалість судового розгляду, суд вважає, що рівень доступу до правосуддя, наданий позивачу був достатнім для забезпечення його права на суд, судом були вжито всіх залежним від нього засобів для сприяння позивачу у здійсненні його процесуальних прав. А обставинними, що перешкоджають своєчасному розгляду і вирішенню даної справи є поведінка самого позивача (її представника), а точніше його бездіяльність.

На підставі вищевикладеного, враховуючи повторну неявку у судове засідання представника позивача, повідомленої належним чином, без поважних причин, суд доходить висновку про необхідність задоволення клопотання представника відповідача та залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 223, 257, 260, 261 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяву Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення орендної плати без розгляду – задовольнити.

Позовну заяву Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення орендної плати – залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 20.05.2021.

Суддя Шелест І. М.