Рішення № 97105952, 19.05.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/2612/20

№ провадження 2/646/394/2021

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.05.2021 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Шелест І.М.,

за участі секретаря судових засідань - Коммунарової А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50 до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача АТ КБ «Приват Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 20.07.2011 року у розмірі 17237, 18 грн., а також судових витрат в розмірі 2102,00 грн.

В своїй позовній заяві позивач вказує, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н на підставі його заяви від 20.07.2011 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з запропонованими АТ КБ «Приватбанк» «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами банку», які викладені на сайті банку, складає між ним та банком Кредитний договір, що підтверджується підписом в заяві. Відповідач ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві. 20.07.2011 року відповідачем також була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» 55 днів пільгового періоду. В цій же довідці відповідач власним підписом підтвердив, що «З фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використанням кредитних коштів ознайомлений». Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом, у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а відповідачу надано у користування кредитну карту. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 5000, 00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.2.1.1.2.3 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Оскільки ОСОБА_1 умови кредитного договору в частині погашення кредиту не виконуються - це призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 31.03.2020 року з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості становить 17237,18 грн. з яких: 7368,41 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2540,56 грн.- заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 6331,20 грн.- нарахована пеня, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 797,01 грн. - штраф (процента складова). У зв`язку з викладеним АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав до суду заяву, в якій просить слухати справу без його участі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 про слухання справи повідомлявся, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі з додатками за місцем реєстрації, конверт з рекомендованим повідомленням повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», відзив на позов не надав.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 43 ЦПК України відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Враховуючи те, вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

При цьому, суд наголошує, що відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ухвали суду про відкриття провадження від 08 квітня 2021 року, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного провадження з викликом сторін. Від учасників справи не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що з метою отримання кредитної картки 20.07.2011 року відповідач підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, згідно якої отримав кредит за кредитною карткою та інформацію про умови кредитування від 20.07.2011 року.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором б/н від 20.07.2011 року банк виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні ресурси.

Відповідач свої зобов`язання за договором від 20.07.2011 належним чином не виконав.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 31.03.2020 становить у розмірі 17 237,18 грн. з яких: 7068,41 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2540,56 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 6331,20 грн. - нарахована пеня, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 797,01 грн. - штраф (процента складова).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти .

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, періодично вносив кошти на погашення заборгованості (остання дата внесення готівки - 15.01.2019 року) та після цього банком нараховувались лише проценти та пеня, однак взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту у сумі 7068 грн. 41 коп. - обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідача відсотків, нарахованих на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, то суд зазначає наступне.

У матеріалах цивільної справи відсутні докази, які б вказували на те, що між сторонами по справі належним чином узгоджений обов`язок відповідача зі сплати на користь АТ КБ «Приватбанк» відсотків за прострочення виконання зобов`язання. Зокрема, згідно анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанк відсутня умова про розмір процентної ставки на прострочений кредит у розмірі 86,40 % від простроченої суми заборгованості.

В той же час, Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк» не підписувався відповідачем, що свідчить про те, що сторони не досягли згоди щодо умови про розмір процентів за користування кредитом. Тому підстави для стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 2540, 56 гривень - відсутні.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення процентів та пені за договором, в тому числі їх розміру та порядку нарахування, АТ КБ «Приватбанк» посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на веб-сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємна частина кредитного договору.

Разом з цим, матеріали цивільної справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився саме з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанк, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, сплати неустойки (пені, штрафів), саме у зазначеному в цих документах, що додані до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані позивачем Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Зазначене у повній мірі узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.

З огляду на це, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Крім цього, позивач просить стягнути на користь Банку 797,01 грн. штрафу, нарахованого відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, який передбачає відповідальність за порушення позичальником строків платежів по будь-якому з передбачених кредитним договором зобов`язань на строк більш ніж на 30 днів. Проте, судом встановлено, що нарахована сума до стягнення в якості пені, відповідно до п. 1.1.5.22 вказаних умов, також передбачена у якості відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості за цим кредитним договором, внаслідок чого має місце подвійне стягнення за прострочення відповідачем виконання своїх обов`язків по поверненню кредиту, сплаті відсотків і комісійної винагороди.

Як зазначено у правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року № 6-2003цс15, від якої не відступає Верховний Суд, у разі встановлення у договорі різних видів цивільно-правової відповідальності за різні порушення його умов, одночасне застосування таких заходів відповідальності - це не свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

В п.п. 1.1.5.22, 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачена відповідальність за одне й те ж порушення договору, прострочення платежів, як у вигляді пені 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше 0,1 % від суми переводу за кожен день прострочення, так і штрафу, який має як фіксовану величину - 500 грн., так і процентну складову - 5% від суми заборгованості. Тому, відповідно до правила тлумачення вказаної правової позиції від зворотного, такі умови договору про одночасне застосування різних видів неустойки, що передбачені у ст.549 ЦК України, у якості заходів відповідальності за одне й теж правопорушення в силу прямої заборони Основним Законом України є нікчемними і з огляду на це не повинні застосовуватися судом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7068,41 грн.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжного доручення від 21 квітня 2020 року вбачається, що при пред`явленні позову АТ КБ «Приватбанк» сплатив судовий збір у розмірі 2102 гривні, які підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 43, 76-81, 89, 141, 223, 247 ч.2, 264-265, 274-279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідн. НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК», юридична адреса: м. Київ 01001, вул. Грушевського 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299, заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.07.2011 року, що утворилась станом на 31.03.2020 року та складається з: заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 7068 (сім тисяч шістдесят вісім) грн. 41 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідн. НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, пені та штрафів - відмовити.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга із врахуванням приписів Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)», або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - АК КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рах. НОМЕР_2 , МФО № 305299, юридична адреса: 010601, м. Київ, вул. М. Грушевського, 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50,

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідн. НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 21.05.2021 року.

Суддя: І.М. Шелест