Ухвала суду № 97105926, 20.05.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3190/21

Провадження по справі №1-кп/635/924/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Березовської І.В.,

за участю прокурора – Колесника В.В.,

захисника обвинуваченого – Цвіркуна М.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

представника потерпілих – Царука А.І.,

потерпілої – ОСОБА_2 ,

секретар судового засідання – Кондратенко Л.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Учасники кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.

Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст.ст. 291, 292 КПК України.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України судом не встановлено.

Клопотань щодо складання досудової доповіді відносно обвинуваченого згідно з вимогами ст. 314-1 КПК України від учасників процесу не надійшло, за власної ініціативи вказане питання судом не вирішувалось.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб. В обґрунтування клопотання зазначив, що враховуючи обставини злочину, наслідки, що наступили, дані щодо особи обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, є достатні підстави вважати, що останній при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в подальшому може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, потерпілих, оскільки обвинуваченому під час досудового розслідування в рамках чинного законодавства вручено копії відповідних процесуальних документів, а також ознайомлено з матеріалами слідства, серед яких є протоколи допиту потерпілої, свідків, тому імовірна можливість, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний зможе впливати на вказаних учасників кримінального провадження, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Окрім того, встановлено, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_1 після ДТП вирішив змінити наслідки події, а саме встановлено, що ОСОБА_3 , була пристебнута паском безпеки та перебувала на передньому пасажирському місці, проте ОСОБА_1 розстебнув пасок, дістав її з переднього пасажирського місця, перемістив тіло загиблої та розмістив його поруч з транспортним засобом, тим самим імітуючи, що остання випала із салону під час перевертання автомобіля. Крім того, ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху України, серед яких вже наявні ДТП. Така поведінка ОСОБА_1 не виключає того, що в разі перебування на свободі, останній може скоїти і інше правопорушення, у тому числі пов`язане з безпекою дорожнього руху, що свідчить про ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказані ризики мають місце і по теперішній час і жодним чином не зменшились. Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за який у разі визнання його винним судом, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочину, перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння під час вчинення злочину, відсутність на даний час будь-якої компенсації потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, з метою забезпечення кримінального провадження та запобігання спробам особи переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення, є необхідність для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти продовження строку тримання його під вартою, звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на те, що на теперішній час відсутні достатні правові підстави для застосування до нього такого суворого запобіжного заходу як тримання під вартою, оскільки не існує жодного із ризиків, передбаченого ст. 177 КПК України. Так, відсутня система незаперечних доказів наявності обґрунтованості ризиків, що підтверджують саме його причетність до вчинення злочину. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду не підтверджуються відповідними матеріалами. Крім того зазначив, що прокурором не доведено, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке суворе обмеження його конституційних прав і свобод як тримання під вартою. Також доводи про достатність підстав вважати, що він може продовжувати злочинну діяльність, знищити, сховати або спотворити речі та предмети, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення не підтверджені будь-якими доказами. Крім того зазначив, що раніше не судимий, має дві вищих освіти, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра. При цьому має постійне місце роботи та джерело доходів на посаді керівника, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , має малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якого сплачує аліменти та допомагає колишній дружині у його вихованні. Таким чином, прокурор не виклав обставин, які доводять, що заявлені ризики відповідають фактичним обставинам особи винного, які виправдовують тримання його під вартою, а застосування більш м`якого запобіжного заходу сприятиме скорішому відшкодуванню завданих затрат.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Цвіркун М.В. в судовому засіданні підтримав клопотання обвинуваченого, просив змінити його підзахисному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт за місцем реєстрації останнього.

Потерпіла ОСОБА_2 та представник потерпілих - адвокат Царук А.І. підтримали клопотання прокурора, проти задоволення клопотання обвинуваченого заперечували, посилаючись на те, що з вини обвинуваченого загинула невинна особа, обвинувачений знаходився у стані алкогольного сп`яніння та спотворював сліди злочину. При цьому, обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків, оскільки за місцем реєстрації не проживав, мешкав за різними адресами, а в соціальній мережі висловлював наміри покинути Україну та ніколи не повертатись.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, потерпілу та її представника, приходить до висновку про необхідність застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2021 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , під час досудового розслідування слідчим суддею було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на потерпілих, свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 спливає 05 червня 2021 року.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу суд повинен враховувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого ця особа обвинувачується, та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від суду чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Вирішуючи питання щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд бере до уваги, що останній обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,тобто порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 8 років, враховує характер та конкретні обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, вчиненого в стані алкогольного сп`яніння.

При цьому, надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд враховує, що саме внаслідок суспільної небезпечності дій обвинуваченого, яка виразилась у грубому порушенні правил безпеки дорожнього руху, у сукупності із тяжкістю покарання та даними про його особу є об`єктивні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, в тому числі з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому кримінальному правопорушенню.

Отже, суд погоджується з доводами прокурора, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України продовжує існувати.

Суд також погоджується із доводами прокурора щодо продовження існування у обвинуваченого ОСОБА_1 ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки на теперішній час свідки та потерпілі по даному кримінальному провадженню не допитані. У разі обрання більш м`якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого, існує висока вірогідність незаконного впливу на них з боку обвинуваченого, що може негативно вплинути на встановлення істини у кримінальному провадженні.

Також, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, в тому числі двічі за ст. 130 КУпАП, як встановлено із пояснень обвинуваченого в підготовчому судовому засіданні, суд приходить до висновку, що вказані обставини об`єктивно свідчать про його схильність до вчинення правопорушень та наявність ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень, тобто продовжує існувати ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

За таких обставин, суд не може погодитись з доводами сторони захисту щодо відсутності або втрати актуальності ризиків, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризик це подія, яка імовірно може настати за наявності певних підстав.

Об`єктивність існування зазначених підстав щодо ризиків вбачається з вищенаведених відомостей, а тому суд не може погодитись з доводами сторони захисту щодо дієвості інших запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

В судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинувачених під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Доводи, на які посилається обвинувачений, самі по собі не можуть бути запорукою належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 та не зменшують ризик можливості переховування обвинуваченого від суду, впливу на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, які інкримінуються обвинуваченому, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, його репутацію, ризик продовження або повторення протиправної поведінки, суд вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, не зменшилися та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.

Вищевказані обставини свідчать про неможливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків шляхом застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 177, 197, 199, 314-317 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України у відкритому судовому засіданні на 28 травня 2021 року на 15 годину 00 хвилин.

В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів - до 18 липня 2021 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Суддя І.В. Березовська