Ухвала суду № 97103110, 19.05.2021, Балаклійський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

Іменем України

№ 610/1428/21 № 1-кс/610/376/2021

м. Балаклія 19.05.2021 року

Слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області Стригуненко В.М.

за участі

прокурора: Кривича І.В.,

підозрюваного: ОСОБА_1 ,

секретаря: Петрової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ст. слідчого СВ ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Горлача Є.В. у кримінальному провадженні № 12021221080000083 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого: АДРЕСА_1 , жителя: АДРЕСА_2 ; громадянина України; з професійно-технічною освітою; офіційно не працевлаштованого; не одруженого, раніше судимого 1 раз:

13.07.2020р. Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 4 ст. 407 КК України до 3р. обмеження волі (звільнений від покарання з випробуванням на 1р. і покладенням обов`язків), кінець строку покарання 13.07.2021р.,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

Погоджене з прокурором клопотання обґрунтовано повідомленням про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Саме цей вид запобіжного заходу необхідний для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

oпереховуватися від органів досудового розслідування або суду;

oнезаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні;

oвчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор клопотання підтримав з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання. Просив застосувати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_2 , оскільки він не переховувався від слідства та співпрацював з ним. Вказав, що з дня вчинення злочину 30.04.2021р. проживав в м. Харків, де знімає квартиру зі своєю дівчиною та перебуває на обліку в органі пробації (термін спливає в липня 2021р.), до слідчого його викликали телефоном та на всі виклики він з`являвся, його не затримували. Зазначив, що працює неофіційно промоутером - роздає рекламні листівки, заробляє 10000-12000грн. на місяць, за квартиру сплачує 4800грн. в місяць, квартира до 01.06.2021р. оплачена. Графік роботи з 08.00год. до 17.00го., при цьому з дому він виходить о 07.00год., а повертається не пізніше 19.00год. Посилався на те, що його дівчина працює, тому зможе та буде його утримувати, тай він сам може працювати вдома дистанційно через соціальні мережі.

Вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав, пояснив, що він стояв поруч з ОСОБА_2 та бачив, як той викрадав з салону автомобіля портмоне, в якому були гроші, йому дісталося 100 доларів. В момент вчинення злочину був тверезий, в ясній свідомості.

Судом встановлено, що ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021221080000083 від 05.05.2021р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

14.05.2021р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України -таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин:

«30.04.2021р. о 14.00год. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи біля ставку в с. Попівка, Ізюмського району, Харківської області, маючи умисел на викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, протиправно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, згідно попередній домовленості з останнім, ОСОБА_1 залишився чекати поряд та здійснював охорону дій ОСОБА_3 , який через привідчинене вікно правої передньої пасажирської двері, рукою проник в автомобіль марки «Skoda», білого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , звідки викрав з шкіряного портмоне, який знаходився в салоні даного автомобіля у відділенні при борної панелі, грошові кошти в розмірі 200 доларів США, що еквівалентно 5550грн., після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 , матеріальну шкоду на загальну суму 5550грн.».

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується:

1) даними протоколу огляду місця події від 04.05.2021р. за адресою: Харківська область, Ізюмський (кол. Балаклійський) район, с. Попівка, за місцем вчинення кримінальних правопорушень, у ОСОБА_3 виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 127 доларів США, 500 гривень, 350 російських рублів;

2) даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_4 , який пояснив, що 30.04.2021р. приїхав до водойми поблизу с. Попівка на власному автомобілі марки «Skoda», білого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з собою мав грошові кошти у сумі 863 долари США, 2500 гривень, 350 російських рублів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, карта водія знаходились у шкіряному портмоне. 04.05.2021р. вирішив скористатись автомобілем та виявив відсутність портмоне із вищеперерахованим. У вчиненні кримінального правопорушення підозрює охоронця ОСОБА_2 ;

3) даними протоколу огляду місця події від 11.05.2021р. за адресою: Харківська область, Ізюмський (кол. Балаклійський) район, с. Попівка, за місцем вчинення кримінальних правопорушень, за участю ОСОБА_1 , в ході проведення огляду місця події, ОСОБА_1 вказав місце, де він спалив та закопав залишки портмоне та документів, в ході проведення огляду місця події виявлено та вилучено фрагмент портмоне та обгорілі фрагменти документів;

4) даними протоколу допиту свідка ОСОБА_6 , яка пояснила, що 30.04.2021р. близько 14.00год. знаходилась на водоймі поблизу с. Попівка, до будинку зайшов ОСОБА_1 та сказав, що ОСОБА_3 дав йому гроші та показав 736 доларів та 740 гривень та якийсь шкіряний портмоне. Вони зібрали речі та поїхали до м. Харків. Через деякий час ОСОБА_1 сказав їй, що вказані грошові кошти 736 доларів та 740 гривень викрав ОСОБА_3 у невідомого чоловіка, який приїхав на рибалку;

5) даними протоколу допиту свідка ОСОБА_9 , яка пояснила, що 03.05.2021р. близько 10.00год. до магазину ПП « ОСОБА_10 » прийшов ОСОБА_3 , який придбав в магазині горілку 0,7л, чай, цигарки, шоколадні батончики та інше, на загальну суму 496 гривень, після чого розрахувався купюрою номіналом 500 гривень;

6) даними протоколу допиту ОСОБА_11 , який пояснив, що 30.04.2021р. до нього звернулись чоловік по імені ОСОБА_1 та жінка ОСОБА_6 та попросили відвести їх до міста Балаклія, висадив їх поблизу «Торгівельного центру», розрахувались за поїздку купюрою номіналом 500грн;

7) даними протоколу допиту підозрюваних ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які визнали вчинення інкримінованих їм кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов 'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Судом встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, і на які вказують слідчий, прокурор - підозрюваний може здійснити спроби переховуватися від органу досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з цим, на переконання суду, у даному кримінальному провадженні існує незначний ступінь ризику переховування з боку підозрюваного, якому може дієво запобігти інший запобіжний захід, який не є виключним за своєю суворістю, з огляду на те, що не будучи затриманим, підозрюваний добровільно прибув до суду для розгляду цього клопотання і доказів щодо неявки до слідчого матеріали клопотання не містять.

Отже, з огляду на особу підозрюваного та наведені обставини існуючі ризики є мінімальними.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Підозрюваний має постійні місце проживання, раніше судимий 1 раз, відбуває покарання з випробуванням за вчинення злочину, який виявився у самовільному залишені військової служби, що за своєю природою є різнорідним з інкримінованим злочином, на обліках у нарколога і психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується позитивно, за недоведеністю протилежного, перебуває на обліку в центрі пробації, кінець строку 13.07.2021р., сам він неофіційно працює з 08.00год. до 17.00год., проте в разі необхідності може також працювати вдома дистанційно, проживає з дівчиною, яка може його утримувати.

Спроб переховуватись від досудового розслідування не здійснював, виконує свої процесуальні обов 'язки, сприяє кримінальному провадженню, вину визнає. Ці дані містяться в матеріалах клопотання та прокурором не спростовані.

ОСОБА_1 вчинив лише один епізод, тоді коли іншим підозрюваним було вчинено два епізоди злочину, та згідно формулювання обвинувачення у нього була менш активна роль (він безпосередньо не вчиняв вилучення майна).

Тому достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також доведених ризиків, є запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Однак, з урахуванням інших обставин справи, тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, домашній арешт повинен бути цілодобовим із покладанням на підозрюваного передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків, у т.ч. носіння електронного засобу контролю.

Достатніх підстав для застосування більш суворого запобіжного заходу не встановлено. Сама по собі тяжкість кримінального правопорушення не може бути підставою для застосування запобіжного заходу, оскільки запобіжний захід не є покаранням.

Згідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу судом встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194 КПК України, але не доводять обставини, визначені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України - недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні та необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу.

Суд зазначає, що у клопотанні слідчого взагалі не вказано жодного доводу щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

Таким чином, враховуючи, що стороною обвинувачення не доведено обставин, визначених п. 3 ч.1 ст. 194 КПК України, з огляду на дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що негативні наслідки запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевищують необхідність та можливість досягнення завдань кримінального провадження, і такі потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_1 та інших осіб, що в даному випадку буде надмірним.

Усі докази на обґрунтування клопотання повинні надаватись і досліджуватись судом першої інстанції під час розгляду клопотання. Нові докази судом апеляційної інстанції приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи доведе неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. В інших випадках нові докази для усунення допущених і виявлених цим судовим розглядом недоліків клопотання не приймаються і не оцінюються.

У разі встановлення нових даних слідчий або прокурор не позбавлені права подати нове клопотання про зміну або застосування запобіжного заходу на підставі новоздобутих даних.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На цьому етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Доводи сторін кримінального провадження щодо питання причетності підозрюваного до інкримінованого кримінального правопорушення підлягають перевірці під час досудового розслідування, а питання допустимості доказів буде вирішуватись при розгляді кримінального провадження по суті.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-201 КПК України,

п о с т а н о в и в:

1.Відмовити в застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому в межах строку досудового розслідування, але не пізніше ніж по 13 липня 2021 року включно, цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 .

3.Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 :

1)прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3)утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним ОСОБА_3 , потерпілим ОСОБА_4 та свідками у вказаному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та іншими свідками;

4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

4.Виконання ухвали доручити ГУНП в Харківській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту отримання її копії.

Слідчий суддя В.М. Стригуненко