Ухвала суду № 97102612, 24.05.2021, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

24.05.2021

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні подання

копія Справа № 401/2488/19 Провадження № 6/401/64/21

24 травня 2021 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючий суддя Мельничик Ю.С.,

за участю секретаря судових засідань Пилипенко Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про надання дозволу на примусове проникнення до будинку боржника, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року державний виконавець Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Мороз М.О. звернувся до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , а саме будинку АДРЕСА_1 .

В обґрунтуванні подання державний виконавець посилається на те, що на виконанні у Світловодському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває зведене виконавче провадження № 63977368 з примусового виконання: - в/л № 401/2488/19 від 17.12.2020 р., виданий Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу 313311,64 грн.; - в/л № 401/2488/19 від 17.12.2020 р., виданий Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу 4393,61 грн.; - в/л № 401/1264/20 від 21.01.2021 р., виданий Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу за договором позики 3500 доларів США та судові витрати 935,90 грн. ; -в/л № 401/1263/20 від 08.12.2020 р., виданий Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу за договором позики від 15.09.2016 р. в сумі 2165,37 доларів США, боргу за договором позики від 21.02.2019 р. в сумі 2049,48 доларів США та витрати за проведення експертизи в сумі 600,00 грн.; - в/л № 401/1177/20 від 04.12.2020 р., виданий Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 борг 86796,00 коп. та судовий збір 840,80 коп. ; - в/л № 401/1075/20 від 03.12.2020 р., виданий Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 борг 185738,70 коп. та судовий збір 1857,39 коп . В результаті перевірки майнового стану боржника встановлено, що джерела доходів у ОСОБА_1 відсутні, згідно отриманих довідок транспортні засоби, сільськогосподарська техніка та риболовні судна за боржником не зареєстровані. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за боржником зареєстровано об`єкт житлової нерухомості, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . З метою повного та своєчасного виконання рішення суду 17.02.2021 державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника. Згідно відповіді наданої ЦНАП від 29.02.2021 року, громадянка ОСОБА_1 08.02.2021 року знята з місця реєстрації в м. Світловодськ Кіровоградської області та вибула без реєстрації до с.Тарасівка Київської області. 31.03.2021 державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , та встановлено, що зі слів сусідів ОСОБА_1 за вказаною адресою не з`являлась більше одного місяця. 29.03.2021, 07.04.2021, 16.04.2021 та 30.04.2021 державним виконавцем винесено постанови про призначення виконавчих дій, за адресою: АДРЕСА_1 , з метою опису та арешту майна боржника за місцем проживання, проте виконавчі дії щодо перевірки майнового стану боржника за місцем проживання та проведення опису та арешту майна боржника не відбулись, оскільки боржником доступ до будинку АДРЕСА_1 , не надано, вдома нікого не виявлено, про що складені акти. Крім цього, 05 квітня 2021 року до відділу ДВС від представника ОСОБА_1 адвоката Левченко В.П. надходила заява про відкладення проведення виконавчих дій, відповідно до якої боржник виїхала за межі України 15.02.2021 року, проте згідно електронної відповіді Державної прикордонної служби України від 19.05.2021 року боржник з 15.12.2020 року по 19.05.2021 року державний кордон України не перетинала, також про перебування ОСОБА_1 на території України свідчать неодноразові факти зміни зареєстрованого місця проживання. Таким чином, боржник ухиляється від виконання рішення суду, перешкоджає державному виконавцю в провадженні виконавчих дій, що в свою чергу унеможливлює виконання зведеного виконавчого провадження. Станом на 20.05.2021 року заборгованість за зведеним виконавчим провадженням складає 742 329, 31 грн.

На підтвердження зазначених в поданні обставин державним виконавцем суду надано копії:- виконавчих листів; - постанов про відкриття виконавчого провадження; відповіді з ПФУ та ДФС ; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 4 арк.; - заяви, ордеру та свідоцтва представника боржника ОСОБА_1 адвоката Левченко Віктора Петровича;- заяви стягувача від 28.03.2021; - відповіді МВС України ; - довідки з Державного агентства рибного господарства України; - відповіді ЦНАП ; - акту державного виконавця від 31.03.2021; - заяви адвоката Левченко В.П. від 05.04.2021 року; - акту державного виконавця від 05.04.2021; - супровідного листа та постанови від 07.04.2021 року; - акту державного виконавця від 16.04.2021 ; - супровідного листа та постанови від 22.04.2021 року; - документів, що підтверджують направлення постанови про призначення виконавчих дій від 22.04.2021 року; - акту державного виконавця від 30.04.2021 року.

Державний виконавець в судове засідання не прибув.

Боржник в судове засідання не викликався, у відповідності до вимог ч.2 ст.439 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали подання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 124 Конституції, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 4 ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 19 Закону, боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.

Відповідно до ст. 439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника – фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до ст. 30 Конституції України не допускається проникнення в житло або інше володіння особи, проведення в них огляду не інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року,статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року,стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року).

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Таким чином, обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.

Суд зазначає, що визначальним при розгляді подання державного виконавця про примусове проникнення до володіння боржника є наявність сукупності обставин, а саме: наявність у боржника чи іншої особи, належних боржнику майна і коштів, а також перешкоджання боржником чи іншою особою державному виконавцю у вільному доступі до житла для проведення виконавчих дій.

Рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, проте це не дало результатів.

Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим документом зобов`язань.

Для цього, перш за все, є необхідним встановити факт обізнаності боржника про відкрите виконавче провадження та необхідності вчинення дій щодо виконання виконавчого документа.

Відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

З документів, наданих державним виконавцем до подання, не вбачається, що боржнику ОСОБА_1 направлялися копії постанов про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника.

Крім цього, державний виконавець посилається на існування зведеного виконавчого провадження №63977368 щодо боржника ОСОБА_1 , проте, ні копії відповідної постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, ні доказів її направлення боржникові до суду не надано.

Таким чином, державним виконавцем не надано доказів, які б підтверджували обізнаність боржника про відкриття виконавчих проваджень, існування зведеного виконавчого провадження.

Також державним виконавцем не надано до суду відповіді Державної прикордонної служби України від 19.05.2021 року, на яку він посилається у своєму поданні, та не підтверджено жодним доказом посилання на те, що боржник неодноразово змінював зареєстроване місце проживання.

Крім того, юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а також перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.

Суд зазначає, що матеріали подання повинні містити докази, які б стверджували, що боржник дійсно перебував за місцем проживання в момент виїзду (виходу) державного виконавця та умисно перешкоджав проникненню в житло, у зв`язку з чим виникла необхідність саме примусового проникнення до житла.

Додані до подання акти державного виконавця про неможливість проведення виконавчих дій щодо перевірки майнового стану боржника за місцем проживання та проведення опису та арешту майна боржника, оскільки доступ до будинку не надано, вдома нікого не виявлено, не можуть вважатися такими доказами. Окрім цього, в матеріалах подання відсутні відомості про отримання або причини неотримання (конверти з поштовими повідомленнями про причини їх повернення) боржником копій постанов державного виконавця про призначення виконавчих дій, що свідчить про відсутність обізнаності боржника про її обов`язок надати доступ до свого помешкання.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив відсутність достатніх підстав для задоволення подання державного виконавця про примусове проникнення до житла боржника, яке є крайнім заходом при проведенні виконавчих дій, і може застосовуватися лише у тих обставинах, коли державний виконавець вичерпав усі можливі шляхи для забезпечення виконання судового рішення, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що державним виконавцем не доведено суду умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань та перешкоджання доступу державному виконавцю до житла, а тому беручи до уваги те, що примусове проникнення до житла боржника може порушувати гарантовані Конституцією України права щодо недоторканості житла, суд вважає, що подання є необґрунтованим та не може бути задоволено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260, 439 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні подання державного виконавця Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про надання дозволу на примусове проникнення до будинку боржника - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С. Мельничик

Згідно з оригіналом