Рішення № 97100916, 06.05.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8299/20

(2/199/1230/21)

РІШЕННЯ

іменем України

06.05.2021

м. Дніпро

справа №199/8299/20

провадження № 2/199/1230/21

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

секретаря судового засідання Столяренко А.І.,

учасники справи:

позивач Кредитна спілка «Дніпропетровський обласний кредитний центр»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Дніпропетровський обласний кредитний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

за участі учасників справи:

представників позивача - Агапова В.В., Андрєєвських С.О.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Деркунського К.Л.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року Кредитна спілка «Дніпропетровський обласний кредитний центр» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначивши, що 25 грудня 2009 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 285Г, за яким остання отримала грошові кошти в розмірі 79020,00 гривень. Згідно п.1.1 Договору вищевказана сума була надана позивачем відповідачу на умовах, встановлених Договором, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти у розмірі 36% річних. 25.06.2010 відповідач мав сплатити позивачу тіло кредиту у розмірі 79020,00 грн. та проценти у розмірі 14184,63 грн. Договором передбачено, що прострочення сплати кредиту та процентів згідно п.4.2.Договору не зупиняє нарахування процентів. За таких обставин, враховуючи умови договору, позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 210200 грн. та судові витрати в сумі 3153,00 грн.

Ухвалою суду від 21 грудня 2020 року відкрито провадження та визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представники позивача Агапов В.В., Андрєєвських С.О. у судовому засіданні підтвердили обставини, які викладені у позовній заяві та просили позов задовольнити в повному обсязі. Вони заперечують проти посилання ОСОБА_1 проте, що вона не могла особисто здійснити платіж 13.08.2012 у зв`язку із перебуванням у відрядженні, оскільки платіж могла здійснити сама ОСОБА_1 , хтось з її близьких, а також поручитель за кредитним договором. За таких обставин, представники позивача вважають, що строк звернення до суду не пропущено, а тому просили задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 проти позову заперечувала, оскільки 25.12.2009 між сторонами дійсно був укладений кредитний договір №285Г, проте грошових коштів за цим договором вона не отримувала. Крім того, 13.08.2012 вона перебувала у відрядженні у м.Львів, а отже не могла здійснити платіж у касу Кредитної спілки «Дніпропетровський обласний кредитний центр» в м. Дніпро.

Представник відповідача Деркунський К.Л. проти позову заперечував, підтримавши наданий письмовий відзив. Зокрема пояснив, що сторони між собою погодили строк кредитного договору 25.06.2010. Умовами кредитного договору передбачений строк позовної давності у 10 років (п. 11.1), тому відлік позовної давності розпочався 26 червня 2010 року. Позивач звернувся до суду за захистом прав по кредитному договору 04 грудня 2020 року, що свідчить про пропуск строку позовної давності. Просить застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.18-21).

Вислухавши представників позивача, відповідача, представника відповідача, допитавши свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положенням ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч.2 ст. 1050 ЦК України - якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Судом встановлено, що 25 грудня 2009 року між сторонами - КС «Дніпропетровський обласний кредитний центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №285Г, за яким остання отримала грошові кошти в сумі 79020,00 грн. строком на 6 місяців.

Позивач свої зобов`язання, передбачені п. 1 Кредитного договору №285Г виконав в повному обсязі та надав грошові кошти відповідачу, що підтверджується видатковим касовим ордером №067 від 25 грудня 2009 року, втім ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору свої зобов`язання належним чином не виконує. Заборгованість на теперішній час не погашена.

Згідно довідки КС "Дніпропетровський обласний кредитний центр" станом на 25 червня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №285Г від 25 грудня 2009 року становить 674 411,20 грн., з яких: 79020,00 гривень - борг по тілу кредиту та 595 391,20 грн. борг по процентах.

Належних доказів протилежного відповідач ОСОБА_1 до суду не надала.

Слід зазначити, що за кредитним договором №285Г сторонами погоджено строки та розміри погашення кредиту та виплати процентів з 25 грудня 2009 року по 25 червня 2010 рік, який є кінцевим терміном нарахування процентів. Проте, нарахування позивачем процентів за користування позикою з 26 червня 2010 року по 25 червня 2020 року, як зазначено у довідці щодо наявної заборгованості по кредиту, за кредитним договором №285Г, є неправомірним з огляду на наступне.

Згідно висновку про правильне застосування норм права, викладеному у п. 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, на підставі ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно висновку про правильне застосування норм права, викладеному у п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Згідно довідки про наявність заборгованості позивачем проведено нарахування відсотків у строк з 26 червня 2010 року по 25 червня 2020 рік, тобто поза межами строку кредитування, визначеного кредитним договором №285Г (п. 4.1).

Отже, враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення відсотків поза межами дії кредитного договору є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Що спливу строку позовної давності, то суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України).

Так, судом встановлено, що сторони погодили умовами кредитного договору строк позовної давності в 10 років.

Судом також встановлено, що 13.08.2012 за кредитним договором №285Г відбулася оплата в розмірі 2000 грн., а тому строк позовної давності було перервано і підстав стверджувати про пропущення позивачем строків позовної давності немає.

Суд також звертає увагу, що Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320.

Так, за визначенням пункту 1.2 даного Положення оприбуткування готівки це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та у повній мірі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

При цьому суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Розділом 3 Положення встановлено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватися бухгалтером чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп`ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.

У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, що вносять або одержують готівку, забороняється. Приймання і видача готівки за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання. Виправлення в касових ордерах та видаткових відомостях забороняються.

Пунктами 4.2 та 4.3 Положення, в свою чергу, визначено, що усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів). Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.

Так, позивачем до позову надано прибутковий касовий ордер №008 від 13.08.2012, з якого вбачається, що його форма та зміст повністю відповідає вимогам Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320. В ньому, зокрема, зазначено, що грошові кошти в сумі 2000 грн. прийнято від ОСОБА_1 , підставою внесення коштів до каси кредитної спілки є платіж по кредиту згідно кредитного договору №285Г від 25.12.2009.

Твердження відповідача про те, що 13.08.2012 вона фактично не могла внести кошти в касу позивача, оскільки перебувала у відрядженні в місті Львів, що підтвердили в судовому засіданні допитані свідки, суд не бере до уваги, оскільки перебуваючи у відрядженні для проведення переговорів з метою підписання договору, у ОСОБА_1 не було будь-яких перешкод для того, щоб прибути до Дніпра та внести кошти в касу кредитної спілки особисто та/або поручителем.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Дніпропетровський обласний кредитний центр» слід стягнути заборгованість за кредитним договором №285Г від 25 грудня 2009 року, яка складається з - заборгованості за тілом кредиту в розмірі 79020 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками за період з 25.12.2009 по 25.06.2010 в розмірі 14 184 грн. 63 коп., а всього в розмірі 93 204 грн. 63 коп. Судові витрати вирішено у відповідності до вимог ст..141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Кредитної спілки «Дніпропетровський обласний кредитний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Дніпропетровський обласний кредитний центр» заборгованість за кредитним договором №285Г від 25 грудня 2009 року, яка складається з - заборгованості за тілом кредиту в розмірі 79020 (сімдесят дев`ять тисяч двадцять) грн. 00 коп., заборгованість за відсотками за період з 25.12.2009 по 25.06.2010 в розмірі 14 184 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 63 коп., а всього в розмірі 93 204 (дев`яносто три тисячі двісті чотири) грн. 63 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Дніпропетровський обласний кредитний центр» понесені ними судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 932 (дев`ятсот тридцять дві) грн. 05 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 11 травня 2021 року.

Позивач Кредитна спілка «Дніпропетровський обласний кредитний центр», ЄДРПОУ 26508405, місце знаходження - вулиця Шинна, буд.11, м. Дніпро, 49107.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 .

Суддя О.Б.Подорець