Рішення № 97100007, 21.05.2021, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/767/21

Номер провадження № 2-о/315/31/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2021 року м. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:

головуючої судді - Романько О.О.,

за участю секретаря - Денисенко Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , подану через представника - ОСОБА_2 , заінтересована особа: Гуляйпільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО, -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана через представника - ОСОБА_2 , заінтересована особа: Гуляйпільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО, а саме - факту смерті матері заявника - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Торез Донецької області, Україна.

В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Торезі Донецької області померла матір заявника громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1 . Встановлення факту смерті моєї матері необхідно мені для отримання свідоцтва про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану та для оформлення спадщини після її смерті.

Далі в заяві зазначено, що отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану громадян не виявилося за можливе, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, який може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Як слідує далі з заяви, Гуляйпільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відмовив в реєстрації смерті матері заявника, оскільки для підтвердження факту смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Торезі Донецької області, Україна, було пред`явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Єдиними наявними документами, що підтверджують факт смерті на території, непідконтрольній державній владі території України, що відповідно до Постанови Верховної ради України від 17.03.2015 року №254-УІІІ «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» одночасно є тимчасово окупованою територією України, це довідка про причину смерті та свідоцтво про смерть, що видані медичними закладами, органами реєстрації та іншими незаконними органами (установами), що знаходяться на території, непідконтрольній державній владі України.

Також зазначено, що єдиними наявними документами, що підтверджують факт смерті померлої на території, непідконтрольній державній владі території України, що відповідно до Постанови Верховної ради України від 17.03.2015 року №254-УІІІ «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» одночасно є тимчасово окупованою територією України, є: свідоцтво про смерть від 11 січня 2021 року, НОМЕР_2 , актовий запис № 39, видане відділом РАЦС Торезького міського управління юстиції Міністерства Юстиції ДНР, довідка про причину смерті від 11 січня 2021 року за № 6, виданою комунальною установою «Центром первинної медико - санітарної допомоги , амбулаторія № 3» м. Тореза, Донецької області, що видані медичними закладами, органами реєстрації та іншими незаконними органами (установами), що знаходяться на території, непідконтрольній державній владі України.

Встановлення факту смерті для заявника має юридичне значення, так як свідоцтво про смерть видане на території, так званої, Донецької Народної Республіки є недійсним, оскільки видане органом, який не має права їх видати, бо знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Заявник ОСОБА_1 , його представник - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про час і місце його проведення була повідомлені належним чином, заяв, клопотань суду не надали.

Представник заінтересованої особи - Гуляйпільського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в судове засідання не з`явився, про час і місце його проведення були повідомлені належним чином, надали письмову заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення заяви не заперечували.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Торез Донецької області, паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 19.11.2001 року Торезьким МВ УМВС України в Донецькій області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11 зворт-15), за даними заяви мешкає за цією ж адресою, звернувся до суду з заявою про встановлення факту смерті його матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Торез Донецької області, Україна.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка м. Харків, була громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 виданого Торезьким МВ УМВС України в Донецькій області від 23.05.2002 року, була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 виданого 07.01.1957 року ЗАГС м. Чистяково, ІНФОРМАЦІЯ_4 в народився заявник - ОСОБА_1 , про що 05.01.1957 року зроблено відповідний запис № 10, матір`ю якого зазначена ОСОБА_3 (а.с. 17).

Свідоцтво про смерть гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 90 років у м. Торез, Донецька область, Україна, серії НОМЕР_6 від 11 січня 2021 року, видане відділом ЗАГС Торезького міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки, за фактом її смерті, актовий запис № 39, є невстановленого зразка та не відповідає державним вимогам (а.с.18).

Згідно копії довідки про причину смерті № 6 виданої КУ «Центр первинної медико - санітарної допомоги, амбулаторія № 3» м. Тореза Донецької області, ОСОБА_3 померла у віці 90 років ІНФОРМАЦІЯ_1, причина смерті: хронічна серцево-судинна недостатність (а.с. 11).

Згідно відмови у проведенні державної реєстрації смерті № 513-06-152 від 19.05.2021 року, наданої представнику заявника ОСОБА_2 Гуляйпільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), було відмовлено у державній реєстрації смерті гр. ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки для підтвердження факту її смерті пред`явлено документи, форма яких не відповідає формі, визначеній законодавством України (а.с. 9 зворот).

Суд, задовольняючи заяву, виходить з такого.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасового окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

У відповідності з ч. ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою. Відомості про смерть особи підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Судом встановлено, що до суду звернувся ОСОБА_1 через представника - ОСОБА_2 , так як позбавлений можливості в установленому законом порядку вирішити питання щодо отримання свідоцтва про смерть встановленого державного зразка, з заявою про встановлення факту смерті матері ОСОБА_3 на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, а саме м. Макіївка Донецької області, Україна, який відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» та розпорядження Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014 року (зі змінами) «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, так як останній відмовлено у державній реєстрації смерті з підстави невідповідності медичної довідки та свідоцтва про смерть формі, встановленої законодавством України.

Суд вважає, що факт того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Торез Донецької області, Україна, яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , у віці 90 років, причина смерті: хронічна серцево-судинна недостатність, знайшов своє підтвердження в наданих суду доказах, зокрема і побічно підтверджується довідкою про смерть від 11 січня 2021 року № 6; свідоцтвом про смерть від 11 січня 2021 року серії НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 14 глави 4 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

А тому суд при оцінці доказів бере до уваги практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, суд при розгляді даної справи враховує висновки Європейського суду з прав людини, які зроблені у справах проти Туреччини, зокрема у справі "Loizidou v Turkey", а також у справі "Cyprus v Turkey", а також проти Молдови та Росії, зокрема у справі "Mozer v Republic of Moldova and Russia", "Haseu and Others v Moldova and Russia", де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.

Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у наданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зокрема зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади, протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це б становило позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належить.

Аналогічного висновку дійшов ВС у постанові від 22 жовтня 2018 року у справі № 235/2357/17 (адміністративне провадження № К/9901/2383/17).

Враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини та практику ВС, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті особи для реалізації майнових та немайнових особистих прав заявника, суд виходить з дотримання вимог ст. 294 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів в сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на окупованій території.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

З огляду на викладене, суд вважає, що дійсно для проведення державної реєстрації смерті у заявниці є об`єктивні перешкоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Згідно ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Враховуючи вищенаведене, наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що є підстави для встановлення факту, який має юридичне значення щодо якого заявник звернувся з відповідною заявою.

А тому заява підлягає задоволенню, як така, що ґрунтується на законі, підтверджена встановленими обставинами та перевірена наданими доказами.

Керуючись ст. ст. ст. ст. 4, 76-89, 258-259, 263-265, ч. 4 ст. 268, ч. 5 ст. 272, 273, 293-294, 317, 319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану через представника - ОСОБА_2 , заінтересована особа: Гуляйпільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО - задовольнити.

Встановити факт того, що гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Харків, громадянка України, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Торез, Донецька область, Україна, у віці 90 років, зареєстрована та мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , причина смерті: хронічна серцево-судинна недостатність.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Повний текст рішення складено 21.05.2021 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Гуляйпільський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. О. Романько