Рішення № 97098702, 24.05.2021, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2021 Справа № 917/272/21

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Отюговій О.І., розглянувши справу № 917/272/21

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремагроцентр" вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область,39600

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетторг", вул. Пушкіна, 88, кв.155, м. Полтава, Полтавська область,36014

про стягнення 194 049,85 грн. заборгованості

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області 25.02.2021 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремагроцентр" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетторг" про стягнення 194 068,82 грн. заборгованості.

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав оплату поставленого товару у визначений Договором поставки №КАЦ 10/06-1 від 10.06.2020 року строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області суду від 01.03.2021 року на підставі ст. 174 ГПК України позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 5 днів з дня вручення такої ухвали для усунення недоліків.

10.03.2021 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області суду від 15.03.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167,184 ГПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

Ухвала суду від 15.03.2021 року про відкриття провадження у справі, яка направлялася відповідачу за адресою: вул. Пушкіна, 88, кв.155, м. Полтава, Полтавська область,36014, повернулася до суду без вручення з відміткою потового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

31.03.2021 року від відповідача до суду надійшла заява, якій відповідач просив суд надати можливість ознайомитися з матеріалами справи, отримати копію ухвали суду від 15.03.2021 року про відкриття провадження у справі та про продовження строку для подачі відзиву на позовну заяву.

01.04.2021 року представник відповідача ознайомився з матеріалами справи та отримав копію ухвали суду від 15.03.2021 року про відкриття провадження у справі.

Ухвалою від 13.04.2021 року суд задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетторг" про продовження строку для подачі відзиву на позовну заяву у справі №917/272/21 та продовжив відповідачу процесуальний строк, встановлений судом для подачі відзиву на позовну заяву до 20.04.2021 року.

19.04.2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (арк. с. 114-117). В поданому відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем не надано довіреність за формою №М-2 (Кільцева довіреність), яке це передбачено п. 2.5. Договору. Без даної довіреності не може бути створений (виписаний, підписаний) інший первинний документ — товарно-транспортна накладна на відпуск цінностей, яка є дозволом на здійснення господарської операції з відпуску цінностей та підставою для її бухгалтерського обліку. Оформлення накладної здійснюється після надання згаданої довіреності.

Також відповідач зазнає про відсутність Додатку №2 до спірного Договору поставки та актів звірок, скріплених підписами та відбитками печаток уповноваженими на підставі "Кільцевих довіреностей" форми №М-2 відповідальних осіб як Позивача так і Відповідача можливих проведених господарських операцій на виконання спірного Договору поставки.

Отже, на думку відповідача, позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів виконання останнім договірних зобов`язань по спірному договору.

Щодо накладних, наданих позивачем, відповідач зазначає накладні не містять підпису посадової особи ТОВ "Маркетторг" - уповноваженої на отримання товарно-матеріальних цінностей. Також відповідач зазначає про недопустимість доказів надіслання претензій в електронному вигляді з посиланням на постанову Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі №554/10533/ 16-а.

Крім того відповідач вказує на те, що позивачем не було здійснено направлення на юридичну адресу відповідача копії позовної заяви з копіями додатків до неї, що фактично позбавило можливості відповідача на здійснення процесуальних дій для захисту прав і законних інтересів.

29.04.2021 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує на те, що відповідач у відзиві на позовну заяву не спростовує факту укладення 10.06.2020 року між ним та позивачем договору поставки №КАЦ 10/06-1. Копії видаткових накладних, які були додані позивачем до позову, містять обов`язкові реквізити, як: дату їх складання; назву підприємства, від імені якого складено документи і якому здійснюється поставка за цими накладними; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особисті підписи в графі "постачальник" та "отримав (ла)" та відтиски печаток ТОВ "Кремагроцентр" та ТОВ "Маркетторг".

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Також позивач вказує на те, що відповідач не надав доказів того, що його печатка була ним загублена, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.

Крім того позивачем до відповіді на відзив додано: копії податкових накладних (разом з копіями квитанцій про їх реєстрацію у податковому органі) на постачання товарів та копію акту звірки взаєморозрахунків за жовтень 2020 року, які позивач просить суд залучити до матеріалів справи.

Стосовно наданих позивачем копій документів (податкових накладних та акту звірки) суд зазначає наступне.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини 2, 4 статті 80 ГПК України).

Позивачем при зверненні до суду з даною позовною заявою до позовної заяви не було додано податкових накладних разом з копіями квитанцій про їх реєстрацію у податковому органі, не повідомлено суду причин, з яких дані докази не можуть бути подані позивачем у строк вказаний в ст. 80 ГПК України, та не надано суду доказів, які підтверджують, що позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаних доказів.

Відповідно ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 119 ГПК України).

Заява про поновлення процесуального строку для подання доказів (в даному випадку податкових накладних та акту звірки) від позивача не надходила, тому суд приходить до висновку про залишення даних документів без розгляду.

11.05.2021 року від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив. В поданих запереченнях відповідач вказує на те, що всі обґрунтування позивача зводяться до власного вибіркового тлумачення норм матеріального і процесуального права без повного і системного їх аналізу, не спростовують об`єктивних висновків обставин справи, не ґрунтуються на законі.

Також відповідач вказує на те, що підписантом відповіді на відзив є: адвокат Близнюк І. В., однак до відповіді на відзив не додано жодного документу, що підтверджує його повноваження як представника позивача. Отже, відповідь на відзив підписана особою яка не мала права її підписувати.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи (поштові повідомлення про вручення ухвали наявні у матеріалах справи). Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

10 червня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кремагроцентр" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркетторг (відповідач, покупець) було укладено договір Поставки №КАЦ 10/06-1 з додатками (арк. с.46-50).

Умовами даного договору сторони погодили наступне:

- Постачальник зобов`язується проводити поставку Покупцеві Товару відповідно до замовлення Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти за кількістю та якістю цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору (п. 1.1. Договору);

- Загальний асортимент та ціна Товару зазначаються в прайс-листах, які складаються Постачальником на момент формування заявки Покупця (п. 1.2. Договору);

- Постачальник відпускає Товар Покупцеві партіями в асортименті, кількості і по цінам, згідно накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору (п. 1.3. Договору);

- Постачальник здійснює поставку Товару як правило за свій рахунок. У випадку якщо Покупець має декілька торгових місць, на які поставляється товар у відповідності до вимог даного Договору, такі торгові місця повинні бути вказані Покупцем у Додатку №1 до Договору (п. 2.1. Договору);

- Поставка Товару Постачальником здійснюється окремими партіями на підставі (письмового) замовлення Покупця, яке є додатком до цього Договору. Замовлення передається через факс, поштою або через представника Постачальника (п. 2.2. Договору);

- Постачальник поставляє Товар партіями згідно заявок Покупця в асортименті та за цінами, за узгодженням сторін, що фіксується в накладних на Товар (п. 2.3. Договору);

- Передача товару здійснюється при виконанні представником покупця наступних умов: надання оригіналу довіреності на отримання матеріальних цінностей, форма якої повинна відповідати типовій формі, затвердженій Державним комітетом статистики України. Вказана довіреність покупцю не повертається; пред`явлення паспорта представника покупця, який зазначений у додатку №2 до Договору; підписання видаткової накладної про одержання товару в кількості та якості відповідно до умов Договору (п. 2.5. Договору);

- Право власності та всі ризики стосовно Товару переходить в момент фактичної передачі Товару Постачальником Покупцю (п. 2.6. Договору);

- Приймання-передача Товару здійснюється представниками обох сторін на складі доставки, який зазначений у п.2.1. Договору, згідно наданих Постачальником супроводжуючих документів на Товар із підписанням відповідних накладних (п. 2.7. Договору);

- Підписанням видаткової накладної Покупець підтверджує як дійсність поданого у відповідності до п. 2.2. замовлення на поставлений Товар так і виконання Постачальником у повному обсязі умов Договору щодо поставки Товару відповідної кількості та якості (п. 2.15. Договору);

- Підписанням цього Договору Покупець свідчить, що особи, які будуть підписувати накладні про приймання Товару від імені Покупця, мають відповідні повноваження на таке підписання та приймання Товару в інтересах та на користь Покупця. Покупець не має права не оплачувати товар поставлений Постачальником товар та відмовитися від його приймання на підставі відсутності відповідних повноважень у особи, яка підписала від його імені відповідні документи і і прийняла товар в інтересах і на користь Покупця (п. 2.16. Договору);

- Покупець зобов`язаний проводити розрахунки з Постачальником за кожну отриману партію Товару протягом 28 (двадцять вісім) календарних днів з моменту поставки товару згідно Договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 3.2. Договору);

- У випадку несвоєчасної оплати за поставлений Товар на користь Постачальника, Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 5.3. Договору).

На виконання умов Договору 24.12.2020 року, 08.01.2021 року, 13.01.2021 року, 14.01.2021 року та 21.01.2021 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 51 284,10 грн., що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними (арк. с. 59-80).

Позивачем на електронну адресу відповідача 08.02.2021 року та 16.02.2021 року було надіслано претензії (арк. с. 51-58).

Як вказує позивач зазначені претензії залишені відповідачем без відповіді та реагування.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогою про стягнення з відповідача 194 049,85 грн. заборгованості за договором поставки № КАЦ 10/06-1 від 10.06.2020 року яка складається з: 51 284,10 грн. основного боргу, 142 668,03 грн. пені та 97,72 грн. 3% річних (розрахунок в тексті позовної заяви).

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: копію договору поставки № КАЦ 10/06-1 віл 10.06.2020 року; копії видаткових накладних з 24.12.2020 року по 21.01.21 pоку; копію претензії від 08.02.2021 року з доказами направлення; копію претензії від 16.02.2021 року з доказами направлення; Копія довідки від 23.02.2021 року; копію статуту ТОВ “Кремагроцентр”; копію наказу про призначення директора ТОВ “Кремагроцентр”.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

На підтвердження факту поставки відповідачу товару за договором поставки №КАЦ 10/06-2 від 10.06.2020 року на загальну суму 51 284,10 грн. позивачем надано підписані між сторонами видаткові накладні: №НО-0140606, №НО-0140609, №НО-0141133, №НО-0141134, №НО-0141159, №НО-0141166, №НО-014 від 24.12.2020 року; №КЦ-0000020, №КЦ-0000021, №КЦ-0000022, №КЦ-0000023, №КЦ-0000020 від 08.01.2021 року; №КЦ-0000046, №КЦ-0000047, №КЦ-0000048, №КЦ-0000049 від 13.01.2021 року; №КЦ-0000060, №КЦ-0000061, №КЦ-0000058, №КЦ-0000059 від 14.01.2021 року; №КЦ-0000120, №КЦ-0000124, №КЦ-0000125, №КЦ-0000126 від 21 січня 2021 року (арк. с. 59-80).

Заперечення відповідача щодо ненадання позивачем належних доказів виконання відповідачем договірних зобов`язань по спірному договору, а саме: довіреності за формою №М-2 (Кільцева довіреність) передбаченої п. 2.5. Договору; Додатку №2 до спірного Договору поставки; актів звірок, скріплених підписами та відбитками печаток уповноваженими на підставі "Кільцевих довіреностей" форми №М-2 відповідальних осіб як Позивача так і Відповідача можливих проведених господарських операцій на виконання спірного Договору поставки; посилання що надані позивачем видаткові накладні не містять підпису посадової особи ТОВ "Маркетторг" - уповноваженої на отримання товарно-матеріальних цінностей і з даних накладних не можливо встановити яка особа розписалася у відповідній графі накладних, судом відхиляються з огляду на наступне.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Згідно із положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9);

- первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9);

За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

- господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. (абзац другий пункту 2.1);

- первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абзац перший пункту 2.1);

- первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абзац перший пункту 2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017);

- документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. (абзац перший пункту 2.5);

- первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників. (пункт 2.15).

Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.01.20210 у справі №916/922/19, від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18.

Відповідно до статті 58-1 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.

З`ясування відповідних питань і оцінка пов`язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за даних обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій (тобто чи співпадає така особа з відповідачем у даній справі, чи ні).

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17 та від 05 грудня 2018 року у справі № 915/878/16.

При цьому, у постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Судом встановлено, що видаткові накладні надані позивачем на підтвердження факту поставки відповідачу товару за договором поставки №КАЦ 10/06-2 від 10.06.2020 року на загальну суму 51 284,10 грн. містять такі обов`язкові реквізити, як: дату їх складання; назву підприємства, від імені якого складено документи і якому здійснюється поставка за цими накладними; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особисті підписи в графі "постачальник" та "отримав". Ці дані засвідчені відтиском печаток обох сторін.

Відповідачем не надано суду доказів того, що його печатка була ним загублена, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.

Крім того у пункті 2.15 Договору сторони погодили, що підписанням видаткової накладної покупець підтверджує як дійсність поданого у відповідності до п. 2.2. замовлення на поставлений товар так і виконання постачальником у повному обсязі умов договору щодо поставки товару відповідної кількості та якості.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 51 284,10 грн. основного боргу, є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, що про недопустимість доказів надіслання претензій в електронному вигляді з посиланням на постанову Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі №554/10533/ 16-а судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року №15-рп/2002 обрання певного засобу правового захисту, у тому числі й досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист. Таким чином, що в даному випадку позивач міг взагалі не звертатись до відповідача з претензією і її пред`явлення чи не пред`явлення не відіграє ролі у вирішенні даного спору.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач також вказує на те, що позивачем не було здійснено направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з доданими до неї документами. Зазначене не відповідає дійсності оскільки матеріали справи містять докази направлення на юридичну адресу відповідача копії позовної заяви з додатками (акр. с.82, 100).

Посилання відповідача на те, що відповідь на відзив підписана від імені позивача особою яка не мала права її підписувати також не відповідає дійсності.

З матеріалів справи вбачається, що відповідь на відзив від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремагроцентр" підписана адвокатом Близнюком І. В. Повноваження адвоката Близнюка І.В., як представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремагроцентр" підтверджуються наявним в матеріалах справи ордером серія ВІ №1035031 від 09.03.2021 року (арк. с. 101).

Отже, з огляду на викладене вище, відповідь на відзив у справі підписано особою, яка мала право її підписувати.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У пункті 5.3. Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати за поставлений Товар на користь Постачальника, Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На підставі вищевикладеного позивачем здійснено нараховання відповідачу пені в загальній сумі 142 668,03 грн. наступним чином:

1) за період з 22.01.2021 року -23.02.2021 року на заборгованість 24 678,51 грн. по видатковим накладним №НО-0140606, №НО-0140609, №НО-0141133, №НО-0141134, №НО-0141159, №НО-0141166, №НО-014 від 24.12.2020 року;

2) за період з 06.02.2021 року -23.02.2021 року на заборгованість 16 372,34 грн. по видатковим накладним №КЦ-0000020, №КЦ-0000021, №КЦ-0000022, №КЦ-0000023, №КЦ-0000020 від 08.01.2021 року;

3) за період з 11.02.2021 року -23.02.2021 року на заборгованість 2265,40 грн. по видатковим накладним №КЦ-0000046, №КЦ-0000047, №КЦ-0000048, №КЦ-0000049 від 13.01.2021 року;

4) за період з 12.02.2021 року -23.02.2021 року на заборгованість 2130,54 грн. по видатковим накладним №КЦ-0000060, №КЦ-0000061, №КЦ-0000058, №КЦ-0000059 від 14.01.2021 року;

5) за період з 19.02.2021 року -23.02.2021 року на заборгованість 5837,31 грн. по видатковим накладним №КЦ-0000120, №КЦ-0000124, №КЦ-0000125, №КЦ-0000126 від 21 січня 2021 року.

Використовуючи наступну формулу: (заборгованість) х (подвійна облікова ставка НБУ за вказаний період) х (кількість днів прострочення).

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені, судом встановлено, що позивачем здійснено невірний розрахунок та її розмір не відповідає фактичному розміру.

За перерахунком, здійсненим судом за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3" до стягнення підлягає пеня в сумі 392,32 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення решти заявленої суми пені слід відмовити у зв`язку з невірним розрахунком.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного позивачем здійснено нараховання відповідачу 3% річних в загальній сумі 97,72 грн.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 97,73 грн. трьох процентів річних, суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (перерахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 51 284,10 грн. основного боргу, 392,32 грн. пені та 97,72 грн. 3% річних підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 129, 232-233,237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетторг" (вул. Пушкіна, 88, кв.155, м. Полтава, Полтавська область,36014, ідентифікаційний код 42810859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремагроцентр" (вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область,39600, ідентифікаційний код 39757790) 51 284,10 грн. основного боргу, 392,32 грн. пені, 97,72 грн. 3% річних та 776,62 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 24.05.2021 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.257 ГПК України).

Суддя О.М. Тимощенко