Рішення № 97098599, 12.05.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року Справа № 14/169-нр (915/334/21)

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Юженергобуд»

(55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, Промзона, код ЄДРПОУ 04630809)

до відповідача: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія

«Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомпроектінжиніринг» номер філії – 14,

(01032, м.Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 36469350)

у межах справи №14/169-нр про банкрутство приватного акціонерного товариства «Юженергобуд», в якій:

боржник: Приватне акціонерне товариство «Юженергобуд»

(55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, Промзона, код ЄДРПОУ 04630809)

розпорядник майна: Ратинська С.В., 54001, м.Миколаїв, вул. Садова, 1-а.

Суддя Ткаченко О.В.

Секретар судового засідання Сулейманова С.М.

Представники:

від позивача: Кривіцька Ж.О., за довіреністю.

від відповідача:

в судовому засіданні приймають участь: розпорядник майна Ратинська С.В.

СУТЬ СПОРУ: внесення змін до договору №02/06-2019 від 14.06.2019р. на виконання робіт за темою «ДСТУ Б Д.1.1-1-2013 (ДК 021:2015:45000000-7 будівельні роботи та поточний ремонт) комплекс споруд для заповнення та підживлення Ташлицького водосховища Южно-Української АЕС. Перша черга»,

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №14/169-нр про банкрутство приватного акціонерного товариства «Юженергобуд».

17.03.2021р. від приватного акціонерного товариства «Юженергобуд» до суду надійшла позовна заява про внесення змін до договору №02/06-2019 від 14.06.2019р. на виконання робіт за темою «ДСТУ Б Д.1.1-1-2013 (ДК 021:2015:45000000-7 будівельні роботи та поточний ремонт) комплекс споруд для заповнення та підживлення Ташлицького водосховища Южно-Української АЕС. Перша черга».

Ухвалою суду від 19.03.2021р. було прийнято заяву до розгляду в межах справи №14/169-нр про банкрутство ПАТ «Юженергобуд», відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.04.2021р.

12.04.2021р. від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначає, що дійсно між сторонами укладений договір від 02.07.2019р. за №46-123-01-19-05545 на виконання робіт за темою: «ДСТУУ Б Д.1.1-1-2013 Комплекс споруд для заповнення та підживлення Ташлицького водосховища Южно-Української АЕС. Перша черга» та проект даного будівництва розроблено для можливості досягнення оптимальних умов роботи трьох енергоблоків АЕС – шляхом підвищення охолоджуючої спроможності Ташлицького водосховища, яке на цей час, у теплий період може забезпечити роботу лише двох блоків. Загальна кошторисна вартість даного проекту будівництва затверджена в поточних цінах станом на 28.08.2017р. Відповідач зазначає, що відповідно до експертного звіту щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за проектом «Комплекс споруд для заповнення і підживлення Ташлицького водосховища Южно-Української АЕС» (Коригування) від 05.08.2019р. №00-0459-19/КД заявлена кошторисна вартість будівництва в поточних цінах станом на 19 липня 2019 року – 516551, 238 тис.грн., у тому числі: будівельні роботи – станом на 292625,298 тис.грн., устаткування – 88 735,935 тис.грн., інші витрати – 135190,005 тис. грн. Із загальної кошторисної вартості за довідкою замовника станом на 01.07.2019р. виконано 94281,883 тис. грн., у тому числі: будівельні роботи – 45232,414 тис.грн., устаткування – 698,283 тис.грн., інші витрати – 48351,186 тис.грн. З урахуванням викладеного, відповідач зазначив, що відповідно до експертного звіту перелік об`єктів та обсяги робіт у порівнянні з первинним проектом 2017 року залишились без змін, тому предмет договору не змінився, відповідно, проведення нової тендерної процедури недоцільне. При цьому, відповідач зазначив у відзиві, що листом від 02.02.2021р. повернув без підписання спірну додаткову угоду, оскільки відповідно до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами), умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись, зокрема, від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. З урахуванням викладеного відповідач просить суд ухвалити рішення відповідно до вимог матеріального права з урахуванням інтересів держави.

Ухвалою суду від 22.04.2021р. було відкладено підготовче засідання на 12.05.2021р. для надання можливості позивачу реалізувати свої процесуальні права та надати суду відповідь на відзив.

26.04.2021р. від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

28.04.2021р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що він діяв в межах виконання умов договору, укладеного між сторонами, його пропозиція збільшити ціну договору підряду мотивована зростанням вартості матеріально-технічних ресурсів, підвищенням рівня заробітної плати в будівництві на основі проведеного експертного звіту, та відмова відповідача підписувати спірну додаткову угоду позбавляє позивача можливості належним чином виконати свої зобов`язання за договором на виконання будівельних робіт.

11.05.2021р. від відповідача до суду надійшли: заперечення на відповідь на відзив, в якій він зазначив, що не вчиняє перешкод у виконанні позивачем своїх зобов`язань за договором на виконання будівельних робіт; заява про закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті за наявними документами; клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні суд з`ясував всі необхідні питання, зазначені у ч. 2 ст.182 ГПК України.

Представники сторін в судовому засіданні надали суду клопотання про закінчення підготовчого засідання та початку розгляду справи по суті в цьому ж судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні також клопоче про закриття підготовчого провадження та розгляд справи по суті в цьому ж судовому засіданні.

Враховуючи це, відповідно до норм ч.6 ст. 183 ГПК України, суд ухвалив закрити підготовче засідання і розпочати розгляд справи по суті.

Відповідно до приписів ст. 240 ГПК України в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд, -

встановив:

14 червня 2019 року за №02/06-2019 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», як замовником, та приватним акціонерним товариством «Юженергобуд», як підрядником, був укладений договір на виконання робіт за темою «ДСТУ Б Д.1.1-1-2013 (ДК 021:2015-45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт) Комплекс споруд для заповнення та підживлення Ташлицького водосховища Южно-Української АЕС. Перша черга» відповідно до умов якого підрядник, в межах договірної ціни, зобов`язався виконувати на свій ризик власними силами та засобами якісно і у встановлений договором термін, роботи за темою «ДСТУ Б Д.1.1-1-2013 (ДК 021:2015-45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт) Комплекс споруд для заповнення та підживлення Ташлицького водосховища Южно-Української АЕС. Перша черга» (п.1.1 договору).

Згідно з умовами п.1.3 договору, підрядник здає, в обумовлені терміни, виконані роботи замовнику, за свій рахунок усуває дефекти, що виявились в процесі виробництва робіт і в межах гарантійного терміну експлуатації, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Вартість договору визначається протоколом угоди про договірну ціну (додаток №1) (п.1.5 договору).

Умовами п. 2.1 договору його учасники узгодили, що договірна ціна робіт, доручених до виконання підряднику, складає 120580640,28 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 20096773,38 грн., у тому числі: БМР: 73701861,36 грн.; ПНР 1674718,92 грн.; обладнання 45204060,0 грн. Джерело фінансування – власні кошти ДП НАЕК «Енергоатом».

Договірна ціна є динамічною визначається відповідно до ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (п.2.2. договору).

Відповідно до умов п. 2.5 договору, вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за об`єми виконаних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних об??ємів виконаних робіт і уточнених цін ресурсів, передбачених договором.

В подальшому, додатковою угодою №1 від 02.10.2019р. сторони узгодили наступне: вартість договору – 120580640,28 грн.; виконано на 01.01.2019р. – 11050173,02 грн. та на вимогу замовника, керуючись п.п.3,4 п.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку з прийняттям низки технічних рішень, які потребують часу для внесення змін у проектну та кошторисну документацію, перелік обладнання, на підставі протоколу технічної наради від 27.09.2019р., термін виконання робіт перенесено на 2020 рік, тому сторони внесли зміни до п.16.6 договору щодо строку дії договору – до 31.12.2020р. та долучили новий графік виконання робіт (додаток №1) до даної додаткової угоди.

Додатковою угодою №2 від 26.11.2019р. сторони домовились змінити умови п.2.1 договору та зменшили договірну ціну робіт, доручених до виконання, долучили новий протокол узгодження договірної ціни, додали до даної додаткової угоди договірну ціну залишків БМР з додатками та долучили нову договірну ціну ПНР з додатками, новий графік виконання робіт, нову відомість обсягів ПНР, та додали відомість залишків обсягів БМР.

Додатковою угодою №3 від 06.12.2019р. сторони домовились змінити умови п.2.1 договору та зменшили договірну ціну робіт, доручених до виконання, долучили новий протокол узгодження договірної ціни, додали до даної додаткової угоди договірну ціну залишків БМР з додатками та долучили нову договірну ціну ПНР з додатками, новий графік виконання робіт, нову відомість обсягів ПНР, та додали відомість обсягів БМР.

Додатковою угодою №4 від 12.03.2020р. було уточнено особу замовника – ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі генерального директора ВП «Атомпроектінжиніринг», уточнено вартість договору – 120575964,35 грн., виконано будівельних робіт на суму 55201791,15 грн., залишок коштів – 65374173,2 грн., узгоджено, що виникла необхідність виконання додаткових будівельних та проектно-вишукувальних робіт, а також придбання додаткового обладнання, що не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю: будівельні роботи 24497001,2 грн., проектно-вишукувальні роботи 3979920,0 грн, обладнання 36897252,0 грн.; змінили пункт 16.6 договору щодо дії договору – до повного виконання зобов`язань по договору; додали до додаткової угоди нову договірну ціну залишків робіт з розрахунками, графік виконання залишків робіт, відомість залишків обсягів робіт, зведений кошторис проектно-вишукувальних робіт, специфікацію обладнання, виклали у новій редакції пункт 6.4 договору.

ПАТ «Юженергобуд» листом від 29.01.2016р. №75-2021 направило до ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом» для погодження додаткову угоду №5 до договору №02/06-2019 від 14.06.2019р. Таке направлення мотивоване проведенням експертизи проектної документації та затвердженням кошторисної частини проекту будівництва.

З проекту даної додаткової угоди вбачається, що підрядник запропонував внести зміни до договору підряду та викласти пункт 2.1 договору у наступній редакції: «Договірна ціна робіт, доручених до виконання підряднику складає 353340449,0 грн. триста п`ятдесят три мільйона триста сорок дев`ять тисяч грн. 00 коп.), у т.ч. ПДВ 20% - 58890074,83 грн. (п`ятдесят вісім мільйонів вісімсот дев`яносто тисяч сімдесят чотири грн. 83 коп.). Джерело фінансування: власні кошти ДП «НАЕК «Енергоатом».

Листом від 02.02.2021р. №10-46/339 замовник повернув проект додаткової угоди №5 без подальшого оформлення на підставі того, що відповідно до частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання, до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених Законом.

Вказана відмова стала підставою для звернення ПАТ «Юженергобуд» з відповідним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Згідно з приписами ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 5 ст.844 Цивільного кодексу України встановлений один з таких випадків, а саме: у разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції, що діє з 23.01.2021р., істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

У зв`язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі) замовником за яким є суб`єкт, визначений у частині першій статті 2 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.

Натомість, господарським судом прийнято до уваги, що відповідно до норм ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції, що діяла на час укладення договору від 14.06.2019р. №02/06-2019, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Слід зазначити, що укладаючи спірний договір, як позивач, так і відповідач мали усвідомлювати, що протягом його дії припускається коригування ціни договору відповідно до умов п. 2.2 договору, яким передбачено, що договірна ціна договору є динамічною та визначається відповідно до ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».

Відповідно до розділу І вказаного Стандарту, він установлює основні правила з визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування (далі - будівництво). Цей стандарт носить обов`язковий характер при визначенні вартості будівництва об`єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії. Застосування даного стандарту обумовлюється договором.

Відповідно до п.3.15 Стандарту, договірна ціна - кошторис, яким визначається вартість робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі підряду.

Пунктом 3.16 Стандарту визначено, що приблизний кошторис (динамічна договірна ціна) - договірна ціна, визначена як приблизний кошторис, що підлягає уточненню у разі змінення поточних цін на ресурси, що враховані у договірній ціні, а також з інших підстав, визначених умовами договору підряду.

Відповідно до п. 6.3.2.3 Стандарту приблизний кошторис (динамічна договірна ціна) встановлюється відкритим і може уточнюватися протягом всього строку будівництва, при цьому маса прибутку, врахована в договірній ціні до початку будівництва, не уточнюється, крім випадків, наведених у 6.3.2.2.

Отже, діюче законодавство надає можливість внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни із застереженням, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі та у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що умовами договору (п.2.2) визначено, що договірна ціна є динамічною та визначається відповідно до ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати внесення до договору запропонованих змін, що ці зміни викликані об`єктивною ситуацію, яка виникла, в тому числі, не з вини позивача чи відповідача, а зумовлена зміною (збільшенням) цін на роботи, матеріали та устаткування у 2019 році порівняно з такими цінами у 2017 році.

Сума, вказана у додатковій угоді №5 узгоджується із наявним в матеріалах справи експертним звітом ДП «Укрдержбудекспертиза» від 05.08.2019р., виконаним на замовлення ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» (а.с.37 т.1)

За приписом частини першої статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною четвертою вказаної статті передбачено, що в разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (частина п`ята статті 188 ГК України).

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

За змістом пункту 6 частини другою статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зміна правовідношення.

Цивільні правовідносини виникають, зокрема, з договорів. Відтак положеннями статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачено захист цивільних прав шляхом подання позову про зміну договору.

Підстави для звернення з таким позовом визначаються чинним законодавством та договором.

З наведеного припису статті 188 Господарського кодексу України вбачається, що заінтересована сторона в односторонньому порядку з дотриманням визначених даною нормою вимог може звернутися з позовом про зміну господарського договору, якщо це передбачено законом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з частинами 1, 2 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов`язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України від 21.02.2011 у справі № 9/219-09, від 20.02.2012 у справі № 6-93цс11.

З частини 4 зазначеної статті вбачається, що зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Згідно з частинами 2-4 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Правила, передбачені статтею 188 Господарського кодексу України, є матеріально-правовими, а не процесуальними. Процедура, передбачена ними, не відноситься до випадків обов`язкового досудового врегулювання спору в розумінні частини третьої статті 124 Конституції України та не спричиняє наслідків у вигляді повернення позовної заяви відповідно до приписів пункту 6 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

У разі якщо сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині другій статті 651 Цивільного кодексу України.

Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом, є обставини, наведені у частині 2 статті 651 Цивільного кодексу України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб`єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 Цивільного кодексу України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №914/2649/17.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на встановлення незмінності обсягів будівництва та недоцільності проведення нової процедури закупівлі (про що наголошував відповідач у відзиві на позов) та необхідності виконання будівельних робіт за ціною, визначеною експертною установою, беручи до уваги наявну можливість, передбачену законодавством, чинним на момент укладання договору підряду, та умовами договору, господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві, та приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині внесення змін до договору в частині збільшення його вартості.

При прийнятті рішення господарським судом також взято до уваги той факт, що відновлення робіт за договором підряду надасть можливість позивачу, в разі належного виконання обов`язків з боку відповідача, уникнути банкрутства, погасивши в повному обсязі наявну конкурсну кредиторську заборгованість, та відновити свою платоспроможність, та позитивно вплине на відновлення майнових інтересів кредиторів підприємства-боржника.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 123, 129, 220, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Внести зміни до договору №02/06-2019 від 14.06.2009р., а саме: пункт 2.1 договору викласти в наступній редакції: «Договірна ціна робіт, доручених до виконання Підряднику складає 353 340 449,00 грн. в т.ч. ПДВ (20%) 58890074,83 грн. згідно експертного висновку. Фактичне виконання робіт станом на 01.07.2019р. становить 94281,88 тис.грн.».

3. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомпроектінжиніринг» номер філії – 14, (01032, м.Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 36469350) на корись Приватного акціонерного товариства «Юженергобуд» (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, Промзона, код ЄДРПОУ 04630809) 2270,0 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний « 24» травня 2021 року.

Суддя О.В. Ткаченко