Рішення № 97098315, 12.05.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2021 р. м. Київ Справа № 911/251/21

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Абрамова В.Д.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом комунального підприємства “Васильківтепломережа”

до акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз”

про визнання неправомірним та скасування рішення,

за зустрічним позовом акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз”

до комунального підприємства “Васильківтепломережа”

про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу

в сумі 169 173,00 грн.,

за участю представників за первісним позовом:

позивача: Крикунова О.В. – адвоката (ордер, серії КС №707781, від 01.02.2021 року);

відповідача: Вознюка Є.В. (довіреність №Др-136/1220 від 30.12.2020 року),

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2021 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява комунального підприємства “Васильківтепломережа” (далі – позивач) до акціонерного товариства “Київоблгаз” (далі – відповідач) про визнання неправомірним та скасування рішення.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на неправомірне прийняття відповідачем рішення про нарахування спожитого природного газу за номінальною потужністю наявного і неопломбованого газоспоживаючого обладнання за період з 01.02.2020 року по 14.04.2020 року, оформленого протоколом №174 від 27.10.2020 року.

Ухвалою суду від 25.01.2021 року позовну заяву комунального підприємства “Васильківтепломережа” залишено без руху, на підставі п. 2 ч. 3 ст. 162, п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

02 лютого 2021 року на адресу Господарського суду Київської області позивач направив заяву про усунення недоліків позовної заяви та долучення витребуваних ухвалою суду документів.

Ухвалою суду від 08.02.2021 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання на 24 лютого 2021 року.

22 лютого 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 19.02.2021 року.

23 лютого 2021 року до Господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз” до комунального підприємства “Васильківтепломережа” про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу в сумі 169 173,00 грн., яка була прийнята до спільного розгляду з первісним позовом, про що постановлено ухвалу суду від 24.02.2021 року.

У підготовчому засіданні 24 лютого 2021 року оголошено перерву до 24 березня 2021 року.

19 березня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача за первісним позовом надійшли заперечення на зустрічний позов №228 від 18.03.2021 року.

22 березня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке підлягало задоволенню судом.

У підготовчому засіданні 24 березня 2021 року оголошено перерву до 21 квітня 2021 року.

Ухвалою суду від 19.04.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

14 квітня 2021 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник відповідача за первісним позовом подав відповідь на відзив на позовну заяву.

Крім цього, представник позивача за первісним позовом 21 квітня 2021 року подав заперечення на відповідь на відзив.

21 квітня 2021 року в засіданні представник позивача первісний позов підтримав, проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Представник відповідача за первісним позовом у засіданні проти задоволення первісного позову заперечував, просив зустрічні позовні вимоги задовільнити.

Ухвалою суду від 21.04.2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 12 травня 2021 року.

12 травня 2021 року в судовому засіданні представник позивача за первісним позовом заявлені позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечував, просив зустрічні позовні вимоги задовільнити.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:

01 січня 2016 року комунальним підприємством “Васильківтепломережа” (далі – позивач) було направлено публічному акціонерному товариству “Київоблгаз” заяву-приєднання №09420VPGCPCT016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), згідно з якою позивач приєднався до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 року (далі - договір).

Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” було змінено назву на акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз” (далі – відповідач), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Правовідносини, що виникають між оператором газорозподільних систем та суб`єктами ринку природного газу, регулюються положеннями Закону України “Про ринок природного газу”, Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015 року.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на те, що 27 лютого 2020 року представниками відповідача було проведено перевірку на об`єкті, розташованому за адресою: Київська область, місто Васильків, вулиця Рози Люксембург, №1, в результаті якої виявлено порушення позивачем п. 3.1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС, про що складено акт про порушення №1531 від 27.02.2020 року.

27 жовтня 2020 року на засіданні комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу був розглянутий акт про порушення №1531 від 27.02.2020 року та прийнято рішення про здійснення нарахування позивачу за спожитий необлікований природній газ за номінальною потужністю наявного і неопломбованого газоспоживаючого обладнання за період з 01.02.2020 року до 14.04.2020 року, про що складено протокол №174 засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу.

За твердженнями представника позивача, акт про порушення №1531 від 27.02.2020 року складено із порушенням вимог, встановлених законом, оскільки вина позивача у несправності засобу вимірювання техніки відсутня, засідання комісії проведено із порушенням встановленого законодавством строку, а також у складі, який не відповідає вимогам Кодексу ГРС.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду, просив визнати неправомірним та скасувати рішення комісії Васильківського відділення акціонерного товариства "Київоблгаз", оформлене протоколом №174 від 27.02.2020 року, прийняте за результатами розгляду акту про порушення №1531 від 27.02.2020 року.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі "Мала проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що рівність сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом.

22 лютого 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 19.02.2021 року, в якому відповідач проти задоволення позову заперечував, послався на те, що представниками відповідача рішення комісії, оформлене протоколом №174 від 27 жовтня 2020 року, прийнято правомірно.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу", розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Відповідно до п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин), оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) – суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Згідно з п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин), споживач природного газу (споживач) – фізична особа, фізична особа – підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин), власник комерційного ВОГ або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).

Згідно з п.п. 2 п. 1 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин), суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема Оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання.

Відповідно до абз. 1 п. 2 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин), перевірка комерційного ВОГ, а також контрольний огляд вузла обліку здійснюються у будь-який час доби та у присутності споживача (суміжного суб`єкта природного газу) або його представника, крім випадків, передбачених цим розділом.

Судом встановлено, що 27 лютого 2020 року представниками відповідача було проведено технічну перевірку лічильника газу GMS-G25-32-0,6-Y2-НЧ, заводський номер 044194, на об`єкті, розташованому за адресою: Київська область, місто Васильків, вулиця Рози Люксембург, №1 (далі – об`єкт), та виявлено порушення позивачем п. 3.1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, а саме виявлено пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно. При знятті контрольних показників ЛГ (ЗТВ) виявлено, що скло лічильного механізму не прилягає до корпусу лічильного механізму, що дає змогу для несанкціонованого відбору газу, про що складено акт про порушення №1531 від 27.02.2020 року (далі – акт №1531).

Крім цього, на вищевказаному об`єкті був складений акт перевірки технічного стану комерційного ВОГ від 27.02.2020 року (далі - акт від 27.02.2020 року), згідно з яким позивачу відповідачем було запропоновано усунути вищевказане порушення протягом десятиденного терміну.

24 березня 2020 року засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу було перенесено, у зв`язку з відсутністю висновку експертизи.

За твердженнями представника позивача, 08 квітня 2020 року, на підставі розпорядження "Про закінчення опалювального періоду 2019-2020 року в м. Василькові" позивачем було завершено опалювальний період та припинено роботу газоспоживного обладнання підприємства, зокрема, на котельні, яка знаходиться за адресою: Київська область, місто Васильків, вулиця Рози Люксембург, №1. Проте доказів, що підтверджували б вищевказані обставини, позивачем суду надано не було.

Судом встановлено, що 14 квітня 2020 року представником відповідача була проведена робота по демонтажу лічильника газу GMS-G25-32-0,6-Y2-НЧ, заводський номер 044194, для відправлення на позачергову повірку, у зв`язку з чим лічильник газу було запаковано в поліетиленовий пакет та опломбовано пломбою №R26096453, про що складено акт перевірки технічного стану комерційного ВОГ.

Так, порушення було усунуто шляхом припинення газопостачання та демонтажу лічильника газу, про що складено акт про усунення порушення від 14.04.2020 року.

26 травня 2020 року працівниками лабораторії з повірки лічильників, коректорів та перетворювачів відділу лабораторних вимірів управління метрології акціонерного товариства "Київоблгаз", в присутності представника позивача, було проведено експертне дослідження лічильника газу GMS-G25-32-0,6-Y2-НЧ, заводський номер 044194, згідно з яким встановлено, що під час відкриття опломбованого пакету не було виявлено механічного пошкодження корпусу лічильника. Пломба повірника та заводу виробника в наявності, без видимих ознак пошкодження. Показники 077875,72 м3. Остання повірка, згідно з дублікатом паспорту, 26.07.2018 р. З правої верхньої сторони скло відлікового механізму не щільно прилягає до корпусу. Шильд на відліковому механізмі прилягає щільно, не відклеюється та не зміщується. Ротори лічильника при обертанні підклинюють. Камера лічильника чиста. За результатами позачергової повірки вищевказаний лічильник визнано непридатним, про що складено акт від 26.05.2020 року.

Крім цього, 26 травня 2020 року, за результатами проведення позачергової повірки вищевказаного лічильника газу державним підприємством “Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів” (ДП “Укрметртестстандарт”) було складено довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №39-2-6/099, з якої вбачається, що похибка лічильника перевищує максимально допустимі значення.

Також, до матеріалів справи долучено протокол повірки №196 від 26.05.2020 року.

Згідно з п.п. 1 п. 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин), до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належать: пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.

Відповідно до п.п. 1 п. 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин), у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання – перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Так, положеннями Кодексу ГРС передбачено перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу за саму лише непридатність приладу обліку, і він не ставиться у залежність від наявності (відсутності) вини споживача або несанкціонованого втручання споживача в роботу ЗВТ. Перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Так, твердження позивача про те, що у відповідача були відсутні підстави для нарахування позивачу вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу в сумі 169 173,00 грн. є необґрунтованими.

Також позивач послався на те, що відповідач, порушуючи вимоги Кодексу ГРС, провів засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу із простроченням двомісячного строку, а саме 27 жовтня 2020 року.

Згідно з п. 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період виявлення порушення), акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. При складанні акта про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: 1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; 2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; 3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).

Судом встановлено, що на адресу позивача відповідачем був направлений лист №81014-СЛ-11189-1020 із повідомленням про те, що засідання комісії по розгляду акту №1531 призначене на 27 жовтня 2020 року о 10 год. 00 хв. та відбудеться за адресою: місто Васильків, вулиця Володимирська, 35.

27 жовтня 2020 року на засіданні комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу був розглянутий акт про порушення №1531 від 27.02.2020 року та прийнято рішення про нарахування позивачу за спожитий необлікований природній газ за номінальною потужністю наявного і неопломбованого газоспоживного обладнання в сумі 169 173,00 грн., за період з 01.02.2020 року до 14.04.2020 року.

Так, положення Кодексу ГРС у редакції, яка діяла на момент виявлення правопорушення та призначення засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу, не містили вимог щодо обов`язкового проведення засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу не пізніше двомісячного строку з дня складення акта про порушення.

Відтак, доводи представника позивача про порушення відповідачем п. 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС є безпідставними.

Також, в обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що склад комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу від 27.02.2020 року не відповідав вимогам Кодексу ГРС.

Відповідно до абз. 1 п. 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин), до складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів.

Згідно з абз. 4 п. 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин), остаточний склад комісії з розгляду актів про порушення затверджується наказом Оператора ГРМ.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 липня 2020 року наказом АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" №01Но-97-0720 "Про склад комісій акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем" затверджено склад комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРС.

Судом встановлено, що 27 жовтня 2020 року на засіданні комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу були присутні: голова комісії, - старший менеджер з продажів відділу з продажів АТ Київоблгаз", - ОСОБА_1 , члени комісії: головний інженер Васильківського відділення АТ Київоблгаз", - Прима Є.І.; старший майстер групи з припинення та відновлення розподілу природного газу служби експлуатації систем газопостачання Васильківського управління експлуатації АТ Київоблгаз", - Яковенко О.А.; головний фахівець відділу з продажів АТ Київоблгаз", - Летко С.Ю. та документознавець канцелярського відділу та архіву АТ Київоблгаз", - Сокол В.С., що підтверджується протоколом №174, копія якого долучена до матеріалів справи.

Головний юрисконсульт Управління в Київській області АО "Правовий Альянс" Дмитренко О.О. на засіданні комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу був відсутній, протокол №174 від 27 жовтня 2020 року не підписав.

У відповіді на відзив представник відповідача послався на те, що документознавець канцелярського відділу та архіву АТ Київоблгаз" Сокол В.С має вищу юридичну освіту, що підтверджується дипломом спеціаліста КВ №12998793 від 07 липня 2000 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Разом з цим, наявність диплома магістра права не надає документознавцю канцелярського відділу та архіву АТ Київоблгаз" Соколу В.С права здійснювати посадові обов`язки юриста Оператора ГРМ.

Так, склад комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу, яка 27 жовтня 2020 року прийняла рішення про задоволення акту про порушення №1531 від 27.02.2020 року та нарахування вартості необлікованого обсягу природного газу позивачу за період з 01.02.2020 року до 14.04.2020 року, в сумі 169 173,00 грн., не відповідав вимогам п. 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання неправомірним та скасування рішення комісії Васильківського відділення акціонерного товариства "Київоблгаз", оформлене протоколом №174 від 27.02.2020 року, прийняте за результатами розгляду акту про порушення №1531 від 27.02.2020 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

24 лютого 2021 року до спільного розгляду прийнято зустрічний позов акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз” (далі – позивач за зустрічним позовом) до комунального підприємства “Васильківтепломережа” (далі – відповідач за зустрічним позовом) про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу в сумі 169 173,00 грн.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог, позивач за зустрічним позовом послався на те, що рішенням комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу та нарахування вартості необлікованого обсягу природного газу було задоволено акт про порушення №1531 від 27.02.2020 року та здійснено донарахування об`ємів природного газу в обсязі 30 433,89 тис.м.куб., на суму 169 173,00 грн., за період з 01.02.2020 року до 14.04.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки судом рішення комісії Васильківського відділення акціонерного товариства "Київоблгаз", оформлене протоколом №174 від 27.02.2020 року, прийняте за результатами розгляду акту про порушення №1531 від 27.02.2020 року, визнано неправомірним та скасовано, тому зустрічний позов про стягнення з комунального підприємства “Васильківтепломережа” вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу в сумі 169 173,00 грн. задоволенню не підлягає.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі “Проніна проти України”, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, ст. 610, ст. 629 Цивільного кодексу України, , ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ст. 86, ч. 1 ст. 123, п. 2 ч. 4, ч. 9 ст. 129, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити повністю первісний позов комунального підприємства “Васильківтепломережа” до акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз” про визнання неправомірним та скасування рішення.

Визнати неправомірним та скасувати рішення комісії Васильківського відділення акціонерного товариства "Київоблгаз", оформлене протоколом №174 від 27.02.2020 року, прийняте за результатами розгляду акту про порушення №1531 від 27.02.2020 року.

Стягнути з акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз” (08150, Київська область, Києво-Святошинський р-н, місто Боярка, вулиця Шевченка, будинок 178, ідентифікаційний код 20578072) на користь комунального підприємства “Васильківтепломережа” (08600, Київська область, місто Васильків, вулиця Декабристів, будинок 60-А, ідентифікаційний код 31916457) 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Відмовити повністю у зустрічному позові акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз” до комунального підприємства “Васильківтепломережа” про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу в сумі 169 173,00 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 24.05.2021 року.

Суддя С. Грабець