Рішення № 97097953, 22.02.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.02.2021Справа № 910/15075/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Перша лінія постачання»

про стягнення 1250000 грн,

Представники:

від позивача Криворучко О.Г.

від відповідача Карнаухова І.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (далі - TOB «ЗТМК») до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Енергетична компанія «Перша лінія постачання» про стягнення 1250000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані такими обставинами.

На виконання укладеного між позивачем та відповідачем договору про надання послуг № 262 від 18.08.2020 (далі - Договір) позивач перерахував відповідачеві кошти. В подальшому сторони досягли згоди про розірвання цього договору та повернення відповідачем коштів до 10.09.2020. Відповідач повернув кошти частково, чим порушив права позивача.

Суд своєю ухвалою від 05.10.2020 відкрив провадження у справі № 910/15075/20, постановив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Відповідач одночасно з відзивом подав клопотання про продовження строку на подачу відзиву та прийняття його до розгляду.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 8 ст. 165 ГПК України).

За загальним правилом, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України (ч. 2 ст. 118 ГПК України). Частиною 1 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Оскільки строк для подачі відзиву встановлено було судом, а не законом, цей строк не підлягає поновленню.

Водночас, з метою забезпечення принципу змагальності (ст. 13 ГПК України), керуючись ч. 2 ст. 119 ГПК України, суд продовжив відповідачу строк для подачі відзиву та прийняв відзив, про що постановив 07.12.2020 протокольну ухвалу.

Відповідач відхилив позовні вимоги у повному обсязі, зазначивши, що не укладав з позивачем в письмовій формі договір про розірвання договору про надання інформаційних послуг № 262 від 18 серпня 2020 року, у зв`язку з чим відсутні підстави для повернення 1250000,00 грн.

Позивач одночасно з відповіддю на відзив подав клопотання про продовження строку на її подання.

Суд продовжив строк на подання відповіді на відзив та прийняв її до розгляду, про що 28.01.2021 постановив протокольну ухвалу.

Позивач послався на те, що:

- додаткова угода № 2 від 31.08.2020 до договору про надання інформаційних послуг №262 від 18.08.2020 (підписана та скріплена печатками з боку як замовника так і виконавця) була направлена відповідачем на електронну адресу позивача у вигляді кольорової сканкопії;

- до додаткової угоди № 2 від 31.08.2020 було укладено договір про внесення змін від 09.09.2020, вказаний договір підписаний в.о. директора TOB «ЗТМК» Лубенніковим С.В. та директором TOB «Енергетична компанія «Перша лінія постачання» Кохан O.A. та скріплений печатками сторін (оригінал договору від 09.09.2020 про внесення змін до додаткової угоди №2 від 31.08.2020 є в наявності у ТОВ «ЗТМК»);

- ТОВ «Енергетична компанія «Перша лінія постачання» надіслало на адресу ТОВ «ЗТМК» лист №25-09/20 від 25.09.2020, за змістом якого відповідач визнає, що договір було розірвано за додатковою угодою № 2 від 31.08.2020, повідомляє про її часткове виконання умов (повернення 250000,00 грн) та гарантує повернення решти суми (1250000,00 грн) протягом трьох банківських днів;

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив (протокольна ухвала від 04.02.2021 про продовження строку на подання заперечень на відповідь на відзив та прийняття їх до розгляду) зазначив, що вважає кольорову сканкопію додаткової угоди № 2 від 31.08.2020 неналежним доказом розірвання договору про надання інформаційних послуг від 18.08.2020 № 262. Відповідач вважає, що листування між позивачем та відповідачем не може свідчити про розірвання у належний спосіб договірних відносин.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

18.08.2020 товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано магнієвий комбінат» (замовник) та товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Перша лінія постачання» (виконавець) уклали договір № 262 про надання інформаційних послуг (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується на свій ризик своїми силами, а також із самостійним залученням третіх осіб (експертів, спеціалістів, фахівців, підрядників та ін.) надавати інформаційні та консультаційні послуги замовнику в сфері електроенергетики у вигляді аналізу взаємовідносин учасників ринку електричної енергії після переходу на нову модель ринку електроенергії в строки та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язується своєчасно прийняти їх та оплатити.

Згідно з п. 2.1 Договору обов`язком виконавця є надання замовнику інформаційних послуг, передбачених п. 1.1 Договору протягом його дії.

У пункті п. 3.1 Договору сторони визначили вартість інформаційних послуг 1560000,00 грн без ПДВ.

Замовник здійснює оплату (передоплату) послуг до 19.08.2020 (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 5.2 Договору дія цього договору може бути достроково припинена на вимогу однієї з сторін в порядку і за умов, що сторони не мають взаємних майнових претензій. Про намір достроково припинити дію цього Договору будь-яка сторона зобов`язана попередити про це іншу сторону не пізніше, ніж за десять календарних днів до обумовленої дати припинення.

На виконання умов Договору позивач перерахував відповідачеві 1500000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №20-0007157 від 25.08.2020 та №20-0007186 від 26.08.2020.

За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Договором є домовленість сторін двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Договору як юридичному факту властиві такі ознаки:

- в договорі виявляється воля не однієї особи, а двох чи кількох, причому волевиявлення учасників за своїм змістом мають збігатися і відповідати одне одному;

- договір - це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових наслідків: встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Основною особливістю цивільних правовідносин є те, що вони засновані на рівності, автономії волі, майновій і організаційній відокремленості її суб`єктів. У зв`язку з цим однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України), суть якої розкрита у ст. 627 ЦК України і полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору є багатоаспектним поняттям, яке включає в себе різні прояви: прийняття власного рішення про вступ у договірні відносини, самостійний вибір того, з ким буде вступати у правовідносини, визначення умов договору тощо. Одним і проявів свободи договору є не лише вільне укладення договору, а й розірвання та зміна його умов.

Відповідно ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

31.08.2020 між сторонами була досягнута згода щодо розірвання Договору та повернення відповідачем 1500000 грн до 10.09.2020. Така згода досягнута шляхом укладення додаткової угоди № 2, примірниками якої вони обмінялись шляхом надсилання на електронну пошту. Підтвердженням існування такої згоди та додаткової угоди № 2 є як дії відповідача щодо часткового повернення коштів у розмірі 250000 грн, що мало місце двома платежами - 150000 грн та 100000 грн, у призначенні яких відповідач послався на реквізити додаткової угоди № 2 від 31.08.2020, так і спільні дії сторін щодо підписання 09.09.2020 договору про внесення змін до додаткової угоди № 2 від 31.08.2020. Факт підписання такого договору відповідач не оспорює.

З огляду на це, є не обґрунтованими доводи відповідача про не укладання 31.08.2020 додаткової угоди № 2 до Договору, відповідно до якої виконавець зобов`язався повернути отримані за цим договором грошові кошти у сумі 1500000,00 грн до 10.09.2020, оскільки:

- ТОВ «Енергетична компанія «Перша лінія постачання» повернуло позивачеві 250000,00 грн, що підтверджується виписками по рахунку НОМЕР_1 ПАТ «МТБ БАНК» за 02.09.2020 та 04.09.2020. При цьому, при здійсненні платежів, у розділі «призначення платежу» відповідач вказав: «Повернення отриманих коштів по дог. №262 від 18.08.2020, згідно з додатковою угодою №2 від 31.08.2020 до дог. №262 від 18.08.2020»;

- відповідач не заперечує укладення 09.09.2020 з позивачем договору про внесення змін до додаткової угоди № 2 від 31.08.2020 до Договору (далі - Договір про внесення змін), згідно з яким відповідач погодився до 10.09.2020 повернути позивачеві 1250000,00 грн на рахунок позивача НОМЕР_2 в філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк»

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем на суму 1250000,00 грн належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Перша лінія постачання».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Перша лінія постачання» (вул. Ялтинська, 5-б, к. 12, м. Київ, 02099, код 42909190) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (вул. Теплична, 18, м. Запоріжжя, 69600, код 38983006) 1250000,00 грн боргу, 18750,00 грн судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».

Повний текст рішення складено 21.05.2021.

Суддя С. А. Ковтун