Рішення № 97097944, 19.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2021Справа № 910/20586/20Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Бабич М.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОФТ"

про стягнення 254 214,45 грн,

Представники сторін:

від позивача: Кузуб С.П.,

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОФТ" про стягнення 254 214,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором на виконання робіт № 440/КТЕЦ від 28.04.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/20586/20, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

26.01.2021 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОФТ" надійшла зустрічна позовна заява до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про стягнення 260 257,51 грн.

Зустрічний позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати авансу за договором на виконання робіт № 440/КТЕЦ від 28.04.2020.

27.01.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2021 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОФТ" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

02.02.2021 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

03.02.2021 через загальний відділ діловодства суду від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОФТ" до спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №910/20586/20, справу №910/20586/20 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 03.03.2021.

19.02.2021 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

В підготовче засідання 03.03.2021 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 05.04.2021.

В судове засідання 05.04.2021 з`явився представник відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом), який заявив клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою представника позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОФТ" до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про стягнення 260 257,51 грн залишено без розгляду.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в судовому засіданні перерву до 21.04.2021.

21.04.2021 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про збільшення строку розгляду справи по суті.

В судове засідання 21.04.2021 з`явився представник позивача.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання представника позивача про відкладення судового засідання задовольнити, відкласти судове засідання на 19.05.2021, клопотання представника позивача про продовження розгляду справи залишити без задоволення у зв`язку з відсутністю передбачених процесуальним законом правових підстав для здійснення такої процесуальної дії.

В судове засідання 19.05.2021 з`явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, уповноваженого представника не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 19.05.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.04.2020 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хофт" (підрядник) було укладено Договір на виконання робіт № 440/КТЕЦ-20 (надалі також - договір), відповідно до умов п. 1.1 якого підрядник зобов`язується виконати ремонт санвузлів у гуртожитку СП «КИІВСЬКІ ТЕЦ» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» м. Київ, вул. Промислова, 4/1 згідно з ДК 021:2015:45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи (надалі - роботи), а замовник - прийняти і оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.

Пунктом 1.2 договору визначено, що характеристики, обсяг, склад, ціна робіт, які виконуються за цим договором, визначаються договірною ціною та кошторисною документацією до неї (Додаток 1 до цього договору).

Згідно з пунктами 1.3, 1.4 обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та/або потреб замовника. Підрядник виконує роботи відповідно до договірної ціни та кошторисної документації до неї (Додаток 1) та Відомості обсягу робіт (Додаток 2 до цього договору).

У пунктах 3.1, 3.2 договору визначено, що ціна цього договору визначена договірною ціною та кошторисною документацією до неї (Додаток 1), є твердою і становить 1 901 281,05 грн, крім того ПДВ 20% 380 256,21 грн. Загальна ціна договору з ПДВ становить 2 281 537,26 грн.

Ціна цього договору може бути зменшена, зокрема, за взаємною згодою сторін.

Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом перерахування попередньої оплати (авансу) в розмірі до 23% від загальної ціни договору на підставі рахунку-фактури, наданого підрядником, протягом 10 робочих днів від дня укладення договору та отримання замовником відповідного рахунку-фактури. Підрядник протягом 30 календарних днів з дня отримання авансових коштів підтверджує їх використання наданням Замовнику звіту про використання коштів за призначенням, якій стає невід`ємною частиною Договору, про використання авансових коштів разом з підтверджуючими документами (копії накладних/актів, платіжних доручень з відміткою банку, тощо). В разі ненадання у встановлений строк такого звіту або виявлення факту нецільового використання та/або невикористання авансового платежу Замовник вправі достроково розірвати Договір, повідомивши Підрядника та/або вимагати повернення всієї суми авансового платежу, з урахуванням інфляції та відсотків річних.

Згідно з п. 4.1.1 договору, подальша оплата Замовником за виконані роботи проводиться після підписання Сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в (далі - Акт КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 (далі - Довідка КБ-3) у термін до 45 календарних днів з врахуванням суми отриманого авансу.

Строк виконання робіт: відповідно до графіку виконання робіт (Додаток 3 до Договору) (п. 5.1 договору).

Згідно з 5.4 договору виконання робіт може бути призупинено або подовжено в залежності від наявності у замовника відповідного фінансування, а також змінено строки виконання робіт у наступних випадках: форс-мажорні обставини, поява нових чи додаткових робіт за ініціативою замовника. Зміни строків виконання робіт можуть бути обумовлені внесенням змін до складу та обсягів робіт, зазначених у кошторисній документації. Рішення про зміну строків оформлюється сторонами шляхом підписання додаткових угод.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його обома Сторонами і діє до 31.12.2020 включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного завершення (п. 11.1 договору).

Відповідно до п. 12.11 договору, усі повідомлення, будь-яке листування тощо за цим договором (крім направлення повідомлень (документів), які відповідно до умов договору направляються (надаються) засобами електронного зв`язку) будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа посильним). У будь-якому разі замовник вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а підрядник з моменту направлення замовником відповідного листа (передання до поштового відділення зв`язку та отримання фіскального чеку; постановлення на копії документа будь-якої відмітки, що свідчить про його отримання підрядником).

Відповідно до п. 12.1.2. договору дострокове розірвання договору може бути здійснене в односторонньому порядку з ініціативи замовника (незалежно від наявності або відсутності будь-яких підстав для такого розірвання), оформленої письмово у вигляді повідомлення про розірвання договору, що має бути відправлено підряднику не пізніше 7-ми робочих днів до моменту розірвання договору.

У Додатку №3 до договору на виконання робіт сторони погодили графік виконання робіт, відповідно до якого підрядник мав розпочати обумовлені договором роботи в червні 2020 року та закінчити виконання відповідних робіт у листопаді 2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 4.1 договору позивач перерахував на рахунок відповідача аванс за ремонт санвузлів по дог. № 440/КТЕЦ-20 у розмірі 276 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 26280 від 21.05.2020.

Відповідно до матеріалів справи, в межах вказаного договору відповідач виконав, а позивач прийняв будівельні роботи, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 року від 24.07.2020 на суму 544 155,06 грн та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2020 року.

17.09.2020 позивач перерахував на рахунок відповідача оплату за ремонт санвузлів у гуртожитку за липень згідно дог. № 440/КТЕЦ-20 у розмірі 268 155,06 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 31049 від 17.09.2020.

У листі відповідачу №42/31/890 від 12.11.2020 позивач зазначив, що станом на 12.11.2020 підрядник не виконує роботи в повному обсязі, що призводить до порушення строків виконання робіт, зокрема за договором № 440/КТЕЦ-20 від 28.04.2020, у зв`язку з чим просив відповідача прибути його уповноваженого представника 13.11.2020 для проведення спільного огляду фактично виконаних робіт.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в порушення умов договору відповідач не виконав повного обсягу робіт у встановлений строк, а тому, має понести відповідальність у вигляді сплати штрафу на підставі п. 7.2.1 договору у розмірі 228 153,72 грн та неустойки на підставі п. 7.2.4 договору у розмірі 26 060,73 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає, що ним було зупинено виконання робіт за договором у зв`язку зі сплатою позивачем лише частини авансу (сплачено 276 000,00 грн замість 524 753,51 грн) та з порушенням строку його сплати, про що повідомлено позивачу у листі № 15-05/10-20 від 15.10.2020. Також позивач вказує про неможливість одночасного застосування пунктів 7.2.1 та 7.2.4 договору, оскільки це приведе до подвійного притягнення до юридичної відповідальності за одне і те саме порушення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як встановлено у ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено судом, на виконання п. 4.1 договору позивач перерахував на рахунок відповідача аванс за ремонт санвузлів по дог. № 440/КТЕЦ-20 у розмірі 276 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 26280 від 21.05.2020.

Як вбачається з погодженого сторонами графіку виконання робіт (Додаток 3 до договору), що включає загалом 5 етапів їх виконання, підрядник мав розпочати обумовлені договором роботи в червні 2020 року та закінчити виконання відповідних робіт у листопаді 2020 року.

Однак, відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 року від 24.07.2020 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2020 року, відповідач виконав роботи за договором частково в липні 2020 року на суму на суму 544 155,06 грн.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача, що ним було зупинено виконання робіт за договором у зв`язку зі сплатою позивачем лише частини авансу (сплачено 276 000,00 грн замість 524 753,51 грн) та з порушенням строку його сплати, про що повідомлено позивачу у листі № 15-05/10-20 від 15.10.2020, з огляду на таке.

За приписами ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Так, передусім суд звертає увагу, що сплачена позивачем сума авансу відповідає умовам договору, яким передбачено можливість його перерахування в розмірі до 23% від загальної ціни договору.

При цьому, суд вважає слушними зауваження відповідача про порушення позивачем строків оплати авансу за договором, однак, таке прострочення суд не вважає суттєвим (з огляду на дату рахунка-фактури № 2 - 04.05.2020 позивач мав сплатити аванс до 14.05.2020, однак сплатив його 21.05.2020) та таким, що спричинило зупинення відповідачем виконання своїх зустрічних зобов`язань за договором.

Тим більше, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів реалізації відповідачем права на зупинення виконання своїх зобов`язань за договором у зв`язку з невиконанням позивачем своїх зобов`язань з оплати авансу. При цьому, лист № 15-05/10-20 від 15.10.2020 суд в якості такого доказу не приймає, оскільки в ньому не згадується про договір № 440/КТЕЦ-20 від 28.04.2020, а натомість йдеться про інші договори з позивачем.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013).

Відповідно до п. 7.2.1 договору, у разі невиконання та/або неналежного виконання, зобов`язань за цим Договором Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від загальної ціни Договору, передбаченої п. 3.1. цього Договору, за кожний випадок порушення умов Договору, а у разі здійснення попередньої оплати (виплати авансу) Підрядник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

На підставі вказаного пункту договору позивач заявив до стягнення з відповідача штраф у розмірі 228 153,72 грн, який суд визнає обґрунтованим та арифметично правильним.

Згідно з п. 7.2.4 договору, у разі порушення термінів (строків) виконання робіт за цим Договором Підрядник зобов`язаний сплатити на користь Замовника неустойку у розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від загальної ціни цього Договору.

На підставі вказаного пункту договору позивач заявив до стягнення з відповідача неустойку, яка за своєю правовою природою є пенею, у розмірі 26 060,73 грн за період прострочення виконання відповідачем його зобов`язань з 01.12.2020 по 15.12.2020, яку суд перевірив та визнає обґрунтованою і арифметично правильною.

В контексті наведеного суд відхиляє як такі, що не відповідають дійсності, доводи відповідача про те, що в позовній заяві вимагається оплата неустойки у вигляді пені та штрафу згідно з п. 7.2.4 договору та штрафу згідно з п. 7.2.1 договору, тобто подвійна оплата штрафу за одне і те саме порушення.

Конституцією України у статті 61 встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Однак, суд зазначає, що у даному випадку позивач застосував окремо штраф у розмірі 10% за сам факт порушення договору відповідачем та окремо неустойку (пеню) окремо за порушення строків виконання робіт, отже вести мову про подвійну відповідальність за одне і те саме порушення безпідставно.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та задоволенню підлягають у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОФТ" (пр-т Степана Бандери, 6, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код 40710017) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (площа Івана Франка, 5, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 40538421) штраф у розмірі 228 153,72 грн, неустойку у розмірі 26 060,73 грн та судовий збір у розмірі 3 813,22 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24.05.2021

Суддя Т. Ю. Трофименко