Рішення № 97097458, 19.05.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.05.2021 Справа № 905/391/21

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., за участю секретаря судового засідання Верещагіна Д.Р., розглянувши матеріали справи №905/391/21

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ, в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м.Лиман Донецької області,

до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ Донецької області,

про стягнення штрафу в сумі 106 830,00грн,-

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Чумаков Д.В. - за довіреністю, на підставі посадової інструкції

СУТЬ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про стягнення штрафу в сумі 106 830,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем неправильно зазначено масу вантажу у накладних, у зв`язку з чим, у відповідності до ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України, останньому нараховано штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Ухвалою суду від 29.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/391/21.

16.04.2021 від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив №17/231-980 від 14.04.2021 на позовну заяву, в якій останній просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що: маса нестачі вантажу у вагоні №67175661 відрізняється від даних, вказаних у акті загальної форми №1546 на 50кг; акти загальної форми №1544, №1545, 1546, від 11.11.2020 складені з грубим порушенням вимог п.3 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, оскільки у засвідченні невідповідності фактичної маси вантажу, масі, зазначеної в накладних, приймала участь лише одна особа; комерційні акти №486202/480, №486202/482, №486202/481 підписані особою, яка є інженером за посадою та не брала участь у зважуванні спірних вагонів та не входила до комісії, яка складала комерційні акти, внаслідок чого не має повноважень на підпис; матеріали справи не містять доказів, що посада начальника вантажного району (двору) за штатним розкладом ст.Волноваха Донецької залізниці відсутня; комерційні акти №486202/482/590, №486202/481/589, №, №486202/481/588 складені на станції призначення, в яких зазначено про відсутність різниці між актом складеним на попутній станції, не засвідчені підписом начальника вантажного району, а наказ по станції «Маріуполь Порт» не дає права агенту комерційному станції засвідчувати своїм підписом відповідні акти; матеріали справи не містять доказів перевірки маси спірних вантажів, а копії виписок з Книги переважування вантажів не є доказами у справі, оскільки ведення книги, передбачено відповідною Інструкцією, яка є внутрішнім документом і поширюється на підрозділи ПАТ «Українська залізниця»; штраф визначено позивачем без врахування норм природної втрати; заявлений до стягнення штраф майже в 29 разів перевищує вартість вантажу та майже в 2 рази перевищує розмір провізної плати; відповідач знаходиться у скрутному матеріальному становищі.

Ухвалою суду від 20.04.2021 підготовче засідання відкладено на 19.05.2021 року о 12:30 год.; запропоновано позивачу в строк до 10.05.2021 надати суду відповідь на відзив з доказами її направлення відповідачу.

06.05.2021 від позивача до канцелярії суду надійшла відповідь №2022/900 від 05.05.2021 на відзив, в якому останній просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та заперечує проти доводів відповідача, зазначених у відзиві, посилаючись на те, що для засвідчення обставин невідповідності маси наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах складаються саме комерційні акти; комерційні акти підписані правомочними особами; зважування вантажу тим же способом що і на станції відправлення не є імперативною нормою; штраф сплачується за сам факт порушення, незалежно від того завдано залізниці збитки чи ні; правильне зазначення маси вантажу у перевізних документах є обов`язком вантажовідправника, передбаченим Правилами оформлення перевізних документів, а не зобов`язанням в розумінні статті 173 ГПК України, у зв`язку з чим підстави для зменшення штрафу відсутні.

17.05.2021 від відповідача до канцелярії суду надійшли заперечення №17/304-1205 від 14.05.2021 на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких останній просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, у разі не прийняття доводів відповідача щодо безпідставності заявлених вимог та їх задоволення зменшити загальний розмір штрафу на 90% до 10 683грн, посилаючись на обставини викладені у відзиві та на право суду зменшити розмір штрафу у разі доведеності підстав для такого зменшення.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання з`явився, проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити в повному обсязі або у разі задоволення позову, зменшити загальний розмір штрафу на 90% до 10 683грн.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

07.11.2020 зі станції Шпичкино Донецької залізниці відповідач, згідно залізничних накладних №51569382, №51569341, №51568913 ПАТ «Енергомашспецсталь» відправив вантаж - шлаки металургійні для переплавки, не поіменовані в алфавіті, із визначенням станції призначення - Сартана Донецької залізниці.

Відповідно до розділу 24 накладної №51569382 маса вантажу у вагоні №64333453 складає 64900 кг (нетто), накладної №51569341 у вагоні №65235509 - 62800кг (нетто), накладної №51568913 у вагоні №67175661 - 66550кг (нетто).

Згідно розділу 26 вищезазначених накладних, маса вантажу визначена на вагонних вагах в русі, Max 150т відправником.

На станції Волноваха Донецької залізниці під час перевірки було виявлено, що маса вантажу у вагонах № 64333453, №65235509, №67175661 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що було складено акти загальної форми №1546 №1544, №1545 від 07.11.2020 та комерційні акти № 486202/480, №486202/481, №486202/482.

Так, актом загальної форми №1546 від 11.11.2020 встановлено, що фактична маса брутто вагона №67175661 склала 88100 кг, тара вагона з АСК ВП УЗ-В - 22200кг. Маса вантажу нетто за ПД 66550кг. Фактична маса вантажу нетто 65900 кг, що менше документу на 650кг, погрузка нижче бортів 1м-1м30, маркований вапном, течі вантажу немає.

Відповідно до комерційного акту № 486202/482 від 11.11.2020, на станції Волноваха Донецької залізниці, на підставі акту загальної форми станції Волноваха №1546 від 11.11.2020, позивачем було проведено комісійне переважування вагону №67175661 на справних 150-тонних тензометричних вагах ст. Волноваха (держ.повірка 18.03.2020), контрольний огляд - перевірка 15.09.2020 з повною зупинкою та розчепленням та встановлено, що по документу значиться вантаж - шлаки металургійні, брутто - не вказано, тара 22200кг, нетто - 66550кг. Фактично при зважуванні виявилось: брутто - 88100кг, тара - 22200кг (згідно документа), нетто - 65900кг, що менше документа на 650кг. При огляді виявлено: навантаження нижче бортів 1м-1,30м, марковано вапном. Вагон бездвірний, розвантажувальні люка закриті на запірний пристрій. Вагон технічно справний. Контрольне комісійне зважування проведено агентом комерційним Годлевською А.М. , в присутності ДСЗ Шалімова С.С. - 11.11.2020. З моменту прибуття і до відправлення вагон знаходився під охороною. Посада начальника вантажного району (двору) за штатним розкладом відсутня. Розділ ІІ акту підписаний агентом комерційним Годлевською А.М. , ДСЗ Шалімовим С.С. , інженером р/в Годлевською О.О .

Актом загальної форми №1544 від 11.11.2020 встановлено, що фактична маса брутто вагона №64333453 склала 86650кг, тара вагона з АСК ВП УЗ-В 22500кг. Маса вантажу нетто за ПД 64900кг. Фактична маса вантажу нетто 64150кг, що менше документу на 750кг. погрузка нижче бортів 1м-1м30, маркований вапном, течі вантажу немає.

Відповідно до комерційного акту № 486202/480 від 11.11.2020, на станції Волноваха Донецької залізниці, на підставі акту загальної форми станції Волноваха №1544 від 11.11.2020, позивачем було проведено комісійне переважування вагону №64333453 на справних 150-тонних тензометричних вагах ст. Волноваха (держ.повірка 18.03.2020), контрольний огляд - перевірка 15.09.2020 з повною зупинкою і розчепленням та встановлено, що по документу значиться вантаж - шлаки металургійні, брутто - не вказано, тара 22500кг, нетто - 64900кг. Фактично при зважуванні виявилось: брутто - 86650кг, тара - 22500кг (згідно документа), нетто - 64150кг, що менше документа на 750кг. При огляді виявлено: навантаження нижче бортів 1м-1,30м, марковано вапном. Вагон бездвірний, розвантажувальні люка закриті на запірний пристрій. Вагон технічно справний. Контрольне комісійне зважування проведено агентом комерційним Годлевською А.М. , в присутності ДСЗ Шалімовим С.С. - 11.11.2020. З моменту прибуття і до відправлення вагон знаходився під охороною. Посада начальника вантажного району (двору) за штатним розкладом відсутня. Розділ ІІ акту підписаний агентом комерційним Годлевською А.М., ДСЗ Шалімовим С.С. , інженером р/в Годлевською О.О .

Актом загальної форми №1545 від 11.11.2020 встановлено, що фактична маса брутто вагона №65235509 склала 83300кг, тара вагона з АСК ВП УЗ-В 21800кг. Маса вантажу нетто за ПД 62800кг. Фактична маса вантажу нетто 61500кг, що менше документу на 1300кг. погрузка нижче бортів 1м-1м30, маркований вапном, течі вантажу немає.

Відповідно до комерційного акту № 486202/481 від 11.11.2020, на станції Волноваха Донецької залізниці, на підставі акту загальної форми станції Волноваха №1545 від 11.11.2020, позивачем було проведено комісійне переважування вагону №65235509 на справних 150-тонних тензометричних вагах ст. Волноваха (держ.повірка 18.03.2020), контрольний огляд - перевірка 15.09.2020 з повною зупинкою і розчепленням та встановлено, що по документу значиться вантаж - шлаки металургійні, брутто - не вказано, тара 21800кг, нетто - 62800кг. Фактично при зважуванні виявилось: брутто - 83300кг, тара - 21800кг (згідно документа), нетто - 61500кг, що менше документа на 1300кг. При огляді виявлено: навантаження нижче бортів 1м-1,30м, марковано вапном. Вагон бездвірний, розвантажувальні люка закриті на запірний пристрій. Вагон технічно справний. Контрольне комісійне зважування проведено агентом комерційним Годлевською А.М. , в присутності ДСЗ Шалімовим С.С. - 11.11.2020. З моменту прибуття і до відправлення вагон знаходився під охороною. Посада начальника вантажного району (двору) за штатним розкладом відсутня. Розділ ІІ акту підписаний агентом комерційним Годлевською А.М. , ДСЗ Шалімовим С.С. , інженером р/в Годлевською О.О.

Комерційні акти №486202/480/588, №486202/4828/590, №486202/481/589 складені на станції призначення Сартана Донецької залізниці у графі «Розділ Є. Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції» містять записи, що 16.11.2020 при перевірці вантажу різниці з цим актом не виявлено, що засвідчено підписами заступника начальника станції Шелехова, агента комерційного Павелка, Міщенка та вантажоотримувача Гончарова.

Невідповідність зазначеної в накладній маси вантажу фактично встановленій за результатами контрольного зважування, стало підставою для звернення позивача до суду.

Дослідивши матеріали справи на підставі приписів чинного законодавства, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 909 ЦК України та ч. 1 ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 3 ст. 909 ЦК України встановлено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення (п.6 Статуту залізниць України).

Враховуючи викладене, та приписи статей 11 ЦК України та 174 ГК України, накладна є підставою для виникнення у сторін визначених в ній прав та обов`язків.

Обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом визначені Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (ст.2 Статуту залізниць України).

На підставі вказаного Статуту наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, затверджені Правила приймання вантажів до перевезення (7, 9, 13, 22, 24, 37, 39 Статуту), які є обов`язковими для всіх юридичних осіб.

Пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну). У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною. Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП).

Згідно п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.

Відповідно до п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Правильність внесених відомостей до накладних на спірні вагони підтверджена електронним цифровим підписом представника відправника у графі 55.

Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення (п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення).

Таким чином, позивач не зобов`язаний здійснювати перевірку маси та кількості вантажу завантаженого відправником, при цьому він не позбавлений права перевірити правильність відомостей про вантаж визначених у накладній.

З матеріалів справи вбачається, що на станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень та без перевірки маси та кількості вантажу, про що свідчить електронний цифровий підпис працівника станції відправлення у накладній.

Згідно п. 24 Статуту залізниці вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Відповідно до ч.1 ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Частиною 2 ст.129 Статуту встановлено, що у разі встановлення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах складається комерційний акт.

Таким чином, у випадку невідповідності маси вантажу інформації визначеної у провізних документах складається комерційний акт і саме він є належним та допустимим доказом такої невідповідності.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Пунктом 8 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 № 334, передбачено, що комерційний акт може бути складений як на станції призначення, так і на станції відправлення або попутній станції.

Враховуючи викладене, проведення контрольного зважування та складання комерційного акту за результатами такого зважування на попутній станції Волноваха Донецької залізниці, відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно абз.7 п.2 Правил складання актів, у тих випадках, коли різниця у масі вантажу, визначеній на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення його маси нетто, комерційний акт не складається, а оформлення видачі вантажу провадиться у порядку, передбаченому Правилами видачі вантажів.

Відповідно до положень п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) 0,5% маси спірного вантажу, зазначеної в перевізних документах.

Так, відповідно до залізничної накладної № 51569382 вантаж - шлаки металургійні для переплавки, не поіменовані в алфавіті, норма природної втрати для вантажу у вагоні №64333453 становить - 324,5 кг. (64900х0,5/100), проте згідно комерційного акту №486202/480 від 11.11.2020 маса вантажу у вагоні менше на 750 кг. Таким чином, недостача вантажу у вказаному вагоні перевищує норму природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, передбачених для вантажів такого типу на 425,50кг.

Згідно залізничної накладної №51569341 вантаж - шлаки металургійні для переплавки, не поіменовані в алфавіті, норма природної втрати для вантажу у вагоні №65235509 становить - 314 кг. (62800х0,5/100), проте згідно комерційного акту №486202/481 від 11.11.2020 маса вантажу у вагоні менше на 1300 кг. Таким чином, недостача вантажу у вказаному вагоні перевищує норму природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, передбачених для вантажів такого типу на 986кг.

За залізничною накладною №51568913 вантаж - шлаки металургійні для переплавки, не поіменовані в алфавіті, норма природної втрати для вантажу у вагоні №67175661 становить - 332,75кг. (66550х0,5/100), проте згідно комерційного акту №486202/481 від 11.11.2020 маса вантажу у вагоні менше на 650 кг. Таким чином, недостача вантажу у вказаному вагоні перевищує норму природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, передбачених для вантажів такого типу на 317,25кг.

Відповідач у своєму відзиві зазначає, що акти загальної форми №1544, №1545, 1546, від 11.11.2020 складені з грубим порушенням вимог п.3 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334 оскільки у засвідченні невідповідності фактичної маси вантажу, масі, зазначеної в накладних, приймала участь лише одна особа, що є порушенням п.3 Правил.

Проте, як зазначалося вище допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.

Таким чином, наявність належним чином складеного комерційного акту за відсутності або невірного складання акту загальної форми може бути підставою для притягнення до матеріальної відповідальності.

Посилання відповідача на те, що комерційні акти №486202/480, №486202/482, №486202/481 підписані особою, яка є інженером за посадою та не брала участь у зважуванні спірних вагонів та не входила до комісії, яка складала комерційні акти, внаслідок чого не має повноважень на підпис є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до п.10 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, зі змінами, внесеними відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 року №138, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Тобто, акт підписується особою, яка особисто здійснювала перевірку та іншими відповідальними особами.

Отже п. 10 Правил складання актів на виконання ст. 29 Статуту залізниць України визначено імперативно частину суб`єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів: начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також передбачено можливість участі в складенні комерційного акта одержувача вантажу, якщо він брав участь у перевірці, або інших працівників залізниці.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 64 та ч.3 ст.65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства.

Таким чином, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта.

Комерційні акти №486202/480, №486202/481, №486202/482 від 11.11.2020 підписані заступником начальника станції Шалімовим С.С. інженером з р/в Годлевською О.О. та агентом комерційним Годлевською А.М.

Згідно з Наказом структурного підрозділу «Станція Волноваха» Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» №200 від 21.02.2020 «Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів по станції Волноваха» інженера станції Волноваха Годлевську О.О. призначено відповідальною особою за складання комерційних актів, яка має право підпису за відсутності в штатному розпису станції Волноваха штатної одиниці - начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи).

Отже, з метою забезпечення вимоги щодо оформлення комерційних актів за підписом трьох осіб вищевказаним наказом уповноважено інженера станції на право підпису комерційних актів, що цілком відповідає вимогам чинного законодавства.

Посилання відповідача на те, що комерційні акти №486202/482/590, №486202/481/589, №486202/481/588 складені на станції призначення, в яких зазначено про відсутність різниці між актом складеним на попутній станції, не засвідчені підписом начальника вантажного району, а наказ по станції «Маріуполь Порт» не дає права агенту комерційному станції засвідчувати своїм підписом відповідні акти, беручи до уваги Наказ структурного підрозділу «Станція Маріуполь-порт» Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» №87/ДС від 07.02.2020 «Про призначення відповідальних осіб за складання, правильністю оформлених та підписання комерційних актів у структурному підрозділі «Станція Маріуполь-порт» спростовуються вищевказаними положеннями.

У відзиві відповідач наголошує, що матеріали справи не містять доказів перевірки маси спірних вантажів, а копії виписок з Книги переважування вантажів не є доказами у справі, оскільки ведення книги, передбачено відповідною Інструкцією, яка є внутрішнім документом і поширюється на підрозділи ПАТ «Українська залізниця», крім того спосіб зважування інший.

З накладних №51569382, №51569341, №51568913 вбачається, що маса вантажу, визначена відправником на вагонних вагах в русі Max 150т, правильність відомостей, зазначених в накладних підтверджена електронним цифровим підписом.

Контрольне зважування вагонів №67175661, №65235509, №64333453 на станції Волноваха Донецької залізниці здійснювалось на справних 150тн тензометричних вагах ст.Волноваха Донецької залізниці, з повною зупинкою і розчепленням вагонів, держповірка яких проведена 18.03.20, контрольний огляд-перевірка - 15.09.20, що підтверджується витягом з технічного паспорту ваг.

Протоколом зважування вагонів на вагонних вагах 11.11.2020 встановлено та комерційним актом засвідчено, що маса нетто вантажу у вагонах №64333453, №65235509, №67175661 менше, визначеної відправником у накладних.

Відповідно до п.22 Правил видачі вантажів передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно з п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній.

Таким чином , способом визначення маси вантажу є або зважування, або розрахунковий спосіб.

Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчепленням вагонів або із зупинкою без розчеплення (п.10 Правил). І це є способом зважання, а не способом визначення маси вантажу, як помилково вважає відповідач.

З огляду на викладене, суд зазначає, що позивач здійснив перевірку маси вантажу тим самим способом що і відповідач - зважанням.

Також, суд зауважує, що ведення Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах, передбачене Інструкцією з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003р. №147-Ц, яка не пройшла державну реєстрацію в якості нормативно-правового акту та є внутрішнім документом, який не створює юридичних наслідків для відповідача, при цьому доказами перевірки маси спірних вантажів є складені за результатами перевірки комерційні акти, які є підставою для покладення відповідальності.

Враховуючи викладене, позивачем правомірно складено комерційні акти щодо невідповідності показників маси у накладної та показниками зважування вагону.

Згідно ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, згідно із статтею 118 цього Статуту.

З системного аналізу статей 118 та 122 Статуту вбачається, що штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки чи ні.

Провізна плата за перевезення вантажу, за накладними №51569382, №51569341, №51568913 у вагонах №64333453, №652355509, №67175661 складає 7122,00грн.

Таким чином, сума штрафу, яка підлягає стягненню складає 106 830,00грн. (7122, 00 грн. х5х3), що відповідає приписам чинного законодавства та заявленим вимогам позивача.

Відповідач у відзиві посилається на те, що при розрахунку штрафу позивачем не враховано норму природної втрати вантажу.

Суд зауважує, що сума штрафу розраховується у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення та ніяким чином ставиться в залежність від розміру природної втрати, оскільки будь-яке перевищення норми природної втрати є підставою для нарахування штрафу, передбаченого ст.122 Статуту залізниць України.

Доводи відповідача щодо того, що заявлений до стягнення штраф майже в 29 разів перевищує вартість вантажу та майже в 2 рази перевищує розмір провізної плати ніяким чином не впливають на суть спору, оскільки на підставі ст. 24 Статуту залізниці саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а питання вартості вантажу знаходять поза межами предмету розгляду справи.

Стосовно заявленої відповідачем заяви про зменшення розміру штрафу на 90% відсотків до 10 683грн, суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч.1 ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2 ст.233 ГК України).

Згідно з п.105 Статуту залізниць України залізниці вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктом 116 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, стягується з залізниці незалежно від наявності збитків та наслідків.

Як було вказано вище, відповідно до пункту 116 Статуту залізниць України, штраф стягується з залізниці незалежно від наявності збитків та наслідків. Таким чином, звертаючись до суду з позовом про стягнення штрафу за неправильність, неточність або неповноту відомостей, зазначених у накладній, позивачу достатньо надати суду докази факту неточностей, неповноти чи неправильності таких відомостей. Що і зробив позивач, звертаючись до суду з позовом. В розрізі цієї справи в процесуальні обов`язки позивача входить доведення зазначених обставин, без необхідності доведення збитків.

Проте, звертаючись з клопотанням про зменшення суми штрафу за ст. 233 ГК України, саме відповідач повинен довести наявності обставин, які зумовлюють застосування зазначеної норми. В цьому полягає реалізація принципу змагальності сторін, який закріплений, у тому числі, в ст. 74 ГПК України, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного суду стосовно стягнення штрафів, встановлених Статутом залізниці. Так, у Постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17, від 12.02.2018 у справі №906/434/17, зазначено що санкції, встановлені Статутом не є договірними, а випливають з положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, якими чітко визначено розмір штрафу, який підлягає сплаті незалежно від збитків, що унеможливлює зменшення штрафу за 233 ГК України.

Стосовно зменшення штрафних санкцій через скрутне матеріальне становище, суд зазначає. В підтвердження цієї обставини відповідачем долучено до відзиву баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2020 та звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2020 рік.

Суд зауважує, що баланс (звіт про фінансовий стан) за певний період часу відображає дані лише на конкретну дату та не показує проміжні дані ведення відповідачем господарської діяльності.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладання саме на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності. Ризики від власної господарської діяльності відповідача не можуть покладатися на інших учасників господарських відносин, оскільки це порушує принцип розумності та справедливості.

Скрутне фінансове становище, на яке посилається відповідач, не є надзвичайними і не прогнозованими обставинами, а складний фінансовий стан в умовах ринкової економіки є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про стягнення штрафу в сумі 106 830,00грн задовольнити.

У відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про стягнення штрафу в сумі 106 830,00грн - задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306, Донецька область, м.Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" (84404, Донецька область м.Лиман, вул.Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) суму штрафу в розмірі 106 830 (сто шість тисяч вісімсот тридцять) гривень 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.

Суддя П.В. Демідова

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 24.05.2021р.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).