Рішення № 97097402, 24.05.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2021м. ДніпроСправа № 904/2407/21За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Еко", м. Кам`янське Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1", м. Дніпро

про стягнення 107 849,03 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хім-Еко" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" заборгованість у розмірі 107 849,03 грн., з яких:

- 3 % річних у розмірі 35 135,30 грн.;

- інфляційні втрати у розмірі 72 713,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2015 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Еко" суму вартості виконаних і неоплачених робіт 373938,92 грн. та суму відшкодування сплати судового збору 7478,78грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2015 року у справі №904/8302/14 скасовано; в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Еко" у сумі 373938,92 грн. відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2016 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2015 року у справі за № 904/8302/15 скасовано, залишено в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2015 року; стягнуто з ТОВ "Місія-1" на користь ТОВ "Хім-Еко" 8 974,53 грн. відшкодування судового збору за подання касаційної скарги.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки у сумі 35 135,30 грн. та інфляційні збитки у розмірі 72 713,73 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2021 справу №904/2407/21 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 позовну заяву залишено без руху, Товариству з обмеженою відповідальністю "Хім-Еко" запропоновано протягом семи днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум, із зазначенням періодів нарахування (з ___ по ___) та роз`яснено, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою.

18 березня 2021 року від позивача до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків та долучено відповідні докази. Так, позивачем нараховані три відсотки річних за період прострочки з 12.03.2018 по 10.03.2021 у сумі 35 135,30 грн. та інфляційні збитки за період з березня 2018 року по січень 2021 року у розмірі 72 713,73 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2021 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявив і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 49000, м. Дніпро, вул. Боброва, буд. 1.

Направлена судом на адресу відповідача ухвала про відкриття провадження у справі повернута підприємством зв`язку з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі – Правила).

Так, для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Відтак, господарський суд здійснив всі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

18 липня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хім-Еко" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Місія-1" (замовник) було укладено договір підряду №18-07/Р, відповідно до умов якого (п. 2.1) замовник поручив, а підрядник зобов`язався на свій ризик, власними силами та засобами, зі своїх матеріалів виконати наступні роботи: відновлення гідроізоляції підлоги паркингу ТЦ "Приозерний".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2015 року в справі № 904/8302/14 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Еко" суму вартості виконаних і неоплачених робіт 373938,92 грн. за вказаним вище договором та суму відшкодування сплати судового збору 7478,78грн. (а.с. 8-9).

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2015 року у справі №904/8302/14 було видано наказ від 28 квітня 2015 року про примусове його виконання.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2015 року у справі №904/8302/14 скасовано; в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Еко" у сумі 373938,92 грн. відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Еко" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" - 3 739,39 грн. – судового збору за перегляд справи по апеляційній скарзі.

На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 у справі №904/8302/14 було видано наказ від 26 серпня 2015 року про примусове її виконання.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2016 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2015 року у справі за № 904/8302/15 скасовано, залишено в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2015 року; стягнуто з ТОВ "Місія-1" на користь ТОВ "Хім-Еко" 8 974,53 грн. відшкодування судового збору за подання касаційної скарги (а.с. 10-12).

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2015 року, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2016 та яке набрало законної сили 13.01.2016 у справі №904/8302/14 було видано наказ від 28.01.2016 про примусове його виконання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2016 Товариству з обмеженою відповідальністю "Хім-Еко" видано дублікат наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2015 у справі №904/8302/14.

Зазначені виконавчі документи у встановлений законодавством строк було пред`явлено до виконання. Примусове виконання здійснювалось Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та Чечелівським відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Постановою державного виконавця Чечелівського ВДВС від 21.01.2021 ВП №60688733 на підставі п.2 ч.1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" дублікат наказу №904/8302/14 від 28.04.2015 повернуто стягувачу.

Постановою державного виконавця Чечелівського ВДВС від 21.01.2021 ВП №60688854 на підставі п.2 ч.1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" наказ №904/8302/14 від 28.01.2016 повернуто стягувачу.

На момент звернення до суду з цим позовом рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2015 у справі №904/8302/14 ТОВ "Місія-1" не виконало, вказані у рішенні суду суми (загалом 390 392,23 грн.) не сплатило.

За порушення відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 35 135,30грн. за період з 12.03.2018 по 10.03.2021 та інфляційні втрати в розмірі 72 713,73грн. за період з березня 2018 року по січень 2021 року.

Предметом розгляду у даній справі є правомірність застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" відповідальності відповідно до вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

За змістом загальних положень щодо виконання зобов`язань, встановлених ст. 526 ЦК Україна, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Частиною 2 цієї статті установлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання, яка полягає у тому, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 598, статей 599, 600, 604-609 ЦК, саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Виходячи із змісту зазначеного, враховуючи те, що сплата процентів за ст. 625 ЦК України є відповідальністю боржника, яка виникає з факту правопорушення грошового зобов`язання та у свою чергу набуває характеру охоронного грошового зобов`язання, вимагають з`ясування питання про судове рішення як підставу виникнення та припинення зобов`язання.

Підстави виникнення зобов`язань визначені у статтях 11, 509 ЦК України це юридичні факти, у складі яких включаються договір і правопорушення (делікт).

Згідно з частиною 1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду (ч.5 цієї статті).

Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Зважаючи на те, що стаття 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються три проценти річних від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17

Згідно зі статтями 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Як установлено судом, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2015 у справі №904/8302/14 станом на час розгляду справи не виконано відповідачем.

У зв`язку з невиконанням рішення суду, позивачем нараховані три відсотки річних та втрати від інфляції на загальну суму 390 392,23грн., з яких: основне зобов`язання у розмірі 373 938,92грн., сума відшкодування сплати судового збору 7478,78грн. та 8 974,53 грн. відшкодування судового збору за подання касаційної скарги.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку трьох відсотків річних встановлено, що позивачем при його виготовленні допущено арифметичну помилку. За розрахунком суду три відсотки річних на суму 390392,23грн за період з 12.03.2018 по 10.03.2021 складають 35103,21грн.

У зв`язку з чим вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню у сумі 35103,21грн.

Сума інфляційних втрат за період з березня 2018 року по січень 2021 року обчислена позивачем вірно та складає 72 713,73грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, стягненню з відповідача підлягає сума 107816,94грн., з яких: три відсотки річних у розмірі 35103,21грн, інфляційні втрати у розмірі 72 713,73грн.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 270,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №1237 від 09.03.2021.

Згідно із статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 2 269,32грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Еко" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" про стягнення 107 849,03 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" (49038, м. Дніпро, вул. Боброва, буд. 1; ідентифікаційний код 32835945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Еко" (51909, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Горобця, буд. 6а; ідентифікаційний код 36072043) три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 35103 (тридцять п`ять тисяч сто три)грн 21коп, інфляційні втрати у розмірі 72 713 (сімдесят дві тисячі сімсот тринадцять) грн 73коп, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять)грн 32коп, видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 20-ти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 24.05.2021

Суддя Н.М. Євстигнеєва