Рішення № 97097276, 13.05.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2021м. ДніпроСправа № 904/1089/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія "Юнітек", м. Харків

до Фермерського господарства "Дніпро", с. Бабайківка Царичанського району Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 2 122 293 грн. 71 коп. за договором поставки від 17.01.2020 № П59

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія "Юнітек" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 09.02.2021 № б/н, в якому просить стягнути з Фермерського господарства "Дніпро" заборгованість в сумі 2 122 293 грн. 71 коп., з яких: 1 724 785 грн. 34 коп. - основний борг, 75 871 грн. 64 коп. - пеня, 120 734 грн. 95 коп. - штраф, 158 420 грн. 33 коп. - 25% річних, 42 481 грн. 45 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору поставки від 17.01.2020 № П59.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду від 22.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 23.03.2021.

Ухвалою господарського суду від 23.03.2021 підготовче засідання відкладено на 06.04.2021 за клопотанням відповідача для надання сторонам часу врегулювати спір мирним шляхом.

06.04.2021 відповідачем до суду подане клопотання, в якому повідомив суд про визнання боргу, який станом на 06.04.2021 складає 1 122 823 грн. 78 коп. Просив суд без участі представника відповідача закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

06.04.2021 на електронну адресу суду надійшла заява позивача про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача, в якій повідомив суд, що станом на 06.04.2021 основний борг відповідача складає 1 122 823 грн. 78 коп., оскільки частина заборгованості сплачена відповідачем після звернення позивача із даним позовом до суду. Крім того, 25.03.2021 сторонами проведене часткове повернення поставленого товару на суму 280 961 грн. 56 коп. Зазначив, що докази на підтвердження вказаних обставин будуть подані до суду до початку розгляду справи по суті. Просив суд закрити підготовче провадження без участі представника позивача та призначити розгляд справи по суті.

Ухвалою господарського суду від 06.04.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 22.04.2021.

22.04.2021 позивачем до суду подані докази на підтвердження часткової оплати відповідачем основного боргу та здійснення сторонами часткового повернення поставленого товару. Також позивачем надано заяву в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України та повідомлено суд про надання доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення.

Ухвалою господарського суду від 22.04.2021 судове засідання відкладено на 13.05.2021, у зв`язку із неявкою сторін та відсутністю в матеріалах справи доказів отримання відповідачем ухвали суду від 06.04.2021.

12.05.2021 на електронну адресу суду надійшла заява позивача, в якій, зокрема, зазначив, що просить суд покласти на відповідача лише витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 31 834 грн. 41 коп.; докази витрат позивача на професійну правничу допомогу не буду додатково надаватися після ухвалення судового рішення. Також зазначив, що підтримує пред`явлені позовні вимоги та просить суд провести засідання без участі представника позивача.

Сторони явку повноважних представників у призначене судове засідання 13.05.2021 не забезпечили, відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України передбачені наслідки неявки в судове засідання учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін, оскільки про час та місце судового розгляду справи останні повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку із неявкою сторін, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія "Юнітек" (постачальник) та Фермерським господарством "Дніпро" (покупець) укладено договір поставки № П59 (далі - договір), відповідно до умов п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити і передати покупцю в строки, передбачені цим договором, продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - «товар») в асортименті (номенклатурі), кількості та за цінами згідно відповідних додатків та видаткових накладних до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму у розмірі та в порядку, визначених у цьому договорі. Товаром за цим договором є засоби захисту рослин (надалі «ЗЗР») та/або насіння (надалі - «насіння»), та/або мікродобрива (надалі - «мікродобрива»)

Згідно із п. 1.2. договору орієнтовний асортимент (номенклатура), кількість, ціна за одиницю та загальна вартість партії товару визначаються у відповідних додатках до цього договору, що вважаються специфікаціями відповідно до ст. 266 Господарського кодексу України. Фактичний асортимент (номенклатура), кількість, ціна за одиницю та загальна вартість партії товару, що постачається, визначаються у видатковій накладній на поставку товару.

За змістом п. 1.3. договору загальна сума договору визначається сукупністю додатків та/або видаткових накладних, які с невід`ємною частиною цього договору, на підставі яких було поставлено товар покупцю в період дії договору. У випадку розбіжностей даних у додатку щодо асортименту (номенклатури), кількості та/або ціни товару - в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід`ємною частиною договору та підписується з боку покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару) або керівником покупця, який уповноважений діяти від його імені без довіреності.

Відповідно до п. 2.3. договору постачальник залишає за собою право змінювати ціну для товарів, які ще не ввезені на територію України або не оприбутковані на складі постачальника.

Пунктом 2.4. договору визначено, що строк оплати товару вказується у відповідному додатку до договору. Товар, то був поставлений покупцю в межах цього договору на підставі видаткових накладних, але без укладення відповідних додатків, має бути оплачений покупцем в повному обсязі не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту його отримання за відповідною видатковою накладною.

Покупець при перерахуванні коштів за товар в платіжному дорученій (в графі «Призначення платежу») повинен зазначити згідно якого договору та якого додатку перераховано даний платіж. У разі не зазначення цих даних, постачальник має право на свій розсуд віднести отримані кошти за товар, в тому числі, за той, що поставлений в минулі періоди. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 2.5. договору).

За умовами п. 5.4. договору строк поставки товару визначається у відповідних додатках до цього договору. Товар повинен бути поставлений покупцю в асортименті, кількості та якості, що визначені додатком. Датою поставки партії товару вважається дата, вказана у видатковій накладній на відповідну партію товару.

Пунктами 7.1., 7.2. договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах, визначених у додатках до цього договору. Перехід права власності здійснюється в момент передачі товару з одночасним прийманням по кількості і якості. Приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в момент його отримання від постачальника. Покупець зобов`язаний перевірити кількість товару, його вагу, комплектність, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність ознак пошкодження або псування товару і, у випадку їх виявлення, негайно до закінчення приймання, письмово про це заявити постачальнику з метою складення відповідного акту. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем по кількості та якості.

Відповідно до 7.3. договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем: по кількості (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у видатковій накладній (товарній, товарно-транспортній); по якості - відповідно до якості, вказаній в сертифікаті якості підприємства-виробника.

У п. 8.5. договору сторони узгодили, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент такої несплати за кожен день прострочення оплати. Нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати за поставлений товар триває до дня, коли зобов`язання щодо оплати фактично виконане покупцем або до моменту звернення постачальника до суду з позовом про стягнення заборгованості. Постачальник має право вдатися до інших видів захисту своїх інтересів згідно чинного законодавства.

У випадку порушення покупцем терміну/строку оплати товару, що вказаний у відповідному додатку або договорі, більш як на 2 (два) календарних дні, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 7% (сім відсотків) від ціни поставленого, але не оплаченого товару (п. 8.6. договору).

Пунктом 8.7. договору передбачено, що у разі прострочення оплати товару, покупець сплачує на користь постачальника проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 25 (двадцять п`ять) процентів річних від простроченої суми.

Згідно з п. 12.2. договору він набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до 31.12.2020, а в частині розрахунків - до повних розрахунків.

На виконання умов договору сторони уклали додаток № 2(н) від 14.04.2020 до договору та додаток № 3(н) від 17.04.2020, в яких погодили поставку насіння соняшника, його асортимент, кількість, вартість та умови поставки.

Відповідно до вказаних додатків покупець зобов`язаний сплатити постачальнику загальну вартість товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника у наступні строки:

- 30% - відстрочення оплати до 15.08.2020;

- 70% - відстрочення оплати до 01.10.2020.

На виконання умов договору та вказаних додатків позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 724 785 грн. 34 коп., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками наступними видатковими накладними

- від 14.04.2020 № 100433 на суму 1 437 716 грн. 11 коп.;

- від 17.04.2020 № 100487 на суму 287 069 грн. 23 коп.

З урахуванням умов оплати товару, визначеними вказаними додатками, відповідач повинен був сплатити 30% від вартості поставленого товару в сумі 517 435 грн. 52 коп. – до 15.08.2020, 70% від вартості поставленого товару в сумі 1 207 349 грн. 54 коп. – до 01.10.2020.

Як зазначає позивач, в порушення взятих на себе договірних зобов`язань, відповідач вартість поставленого позивачем товару у визначений вказаними додатками строк не оплатив, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість у загальній сумі 1 724 785 грн. 34 коп.

За твердженням позивача, він звертався до відповідача в порядку досудового врегулювання спору із претензією від 10.11.2020 № 10/11-20, в якій вимагав погасити борг в сумі 1 724 785 грн. 34 коп. Проте, докази направлення вказаної претензії на адресу відповідача в матеріалах справи відсутні, як і відповідь ФГ «Дніпро» на вказану претензію.

На підставі п. 8.5 та п. 8.6 договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 75 871 грн. 64 коп. за загальний період з 16.08.2020 по 29.01.2021 та штраф в сумі 120 734 грн. 95 коп.

Із посиланням на умови п. 8.7. договору та положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та просить стягнути з відповідача 25% річних у розмірі 158 420 грн. 33 коп. за загальний період з 16.08.2020 по 29.01.2021 та інфляційні втрати у розмірі 42 481 грн. 45 коп. за загальний період з вересня 2020 по листопад 2020.

До судового розгляду справи по суті, позивачем до матеріалів справи надані докази часткової оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар до звернення позивача із даним позовом до суду на суму 150 000 грн. 00 коп., а саме платіжні доручення від 18.12.2020 № 1196 на суму 100 000 грн. 00 коп., від 24.12.2020 № 1290 на суму 50 000 грн. 00 коп., а також докази часткової оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар після звернення позивача із даним позовом до суду на суму 155 000 грн. 00 коп., а саме платіжні доручення від 19.03.2021 № 166 на суму 125 000 грн. 00 коп., від 20.04.2021 № 2065 на суму 30 000 грн. 00 коп. та накладну про повернення відповідачем товару на суму 280 961 грн. 56 коп. від 25.03.2021 № 1.

Позивач зазначає, що станом на 22.04.2021 заборгованість відповідача за спірними поставками складає 1 092 823 грн. 78 коп.

Доказів оплати відповідачем вказаної заборгованості та нарахованих позивачем штрафних санкцій сторонами до матеріалів справи не надано.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору поставки, факт поставки товару, строк оплати, наявність часткової оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати вартості поставленого товару

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням умов оплати товару, визначеними вказаними додатками, відповідач повинен був сплатити 30% від вартості поставленого товару в сумі 517 435 грн. 52 коп. – до 15.08.2020, 70% від вартості поставленого товару в сумі 1 207 349 грн. 54 коп. – до 01.10.2020.

Водночас, позивачем до матеріалів справи надані докази на підтвердження сплати основної заборгованості перед позивачем в сумі 150 000 грн. 00 коп. до звернення позивача із даним позовом до суду та сплати 155 000 грн. 00 коп. й повернення товару на суму 280 961 грн. 56 коп. - після звернення позивача із даним позовом до суду, тому грошові зобов`язання відповідача у сумі 481 961 грн. 56 коп. в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими. Таким чином, між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає закриттю, згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. У задоволення позовних вимог в цій часті на суму 150 000 грн. 00 коп. слід відмовити за їх необґрунтованістю.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарському кодексі України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає, що з огляду на тривалість прострочки оплати товару, поставленого за спірними накладними, позивачем правомірно нарахований штраф на підставі п. 8.6 договору.

Позивач просить одночасно стягнути з відповідача за порушення умов договору як штраф, так і пеню.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

Враховуючи положення закону, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо одночасного стягнення пені та штрафу.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку штрафу судом порушень умов договору та чинного законодавства не встановлено.

Водночас, з урахуванням доказів часткової оплати відповідачем суми основного боргу до звернення позивача із даним позовом до суду, судом здійснено перерахунок пені, за яким до стягнення з відповідача підлягає пеня у загальній сумі 73 737 грн. 82 коп. У решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно із положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п. 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 № 14, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку інфляційних втрат судом порушень умов договору та чинного законодавства не встановлено.

Водночас, з урахуванням доказів часткової оплати відповідачем суми основного боргу до звернення позивача із даним позовом до суду, судом здійснено перерахунок 25% річних, за яким до стягнення з відповідача підлягає 25% річних у загальній сумі 154 208 грн. 00 коп. У решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору поставки та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 092 823 грн. 78 коп. основного боргу, 73 737 грн. 82 коп. пені, 120 734 грн. 95 коп. штрафу, 154 208 грн. 00 коп. 25% річних, 42 481 грн. 45 коп. інфляційних втрат - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В частині стягнення основного боргу в сумі 481 961 грн. 56 коп. провадження підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю предмету спору. У решті позовних вимог слід відмовити.

З урахуванням норам ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, оскільки провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 481 961 грн. 56 коп. судом закрито, за приписами п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір”, судовий забір в сумі 7 229 грн. 42 коп. підлягає поверненню позивачу за ухвалою суду, у разі подання відповідного клопотання.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 481 961 грн. 56 коп.

В іншій частині позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Дніпро" (51010, Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Бабайківка, вул.. Українська, буд. 38, код ЄДРПОУ 24608019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія "Юнітек" (61001, м. Харків, пр.. Гагаріна, буд.1, код ЄДРПОУ 42956764) 1 092 823 грн. 78 коп. (один мільйон дев`яносто дві тисячі вісімсот двадцять три грн.. 78 коп.) основного боргу, 73 737 грн. 82 коп. (сімдесят три тисячі сімсот тридцять сім грн.. 82 коп.) пені, 120 734 грн. 95 коп. (сто двадцять тисяч сімсот тридцять чотири грн.. 95 коп.) штрафу, 154 208 грн. 00 коп. (сто п`ятдесят чотири тисячі двісті вісім грн.. 00 коп.) 25% річних, 42 481 грн. 45 коп. (сорок дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн. 45 коп.) інфляційних втрат, 22 259 грн. 79 коп. (двадцять дві тисячі двісті п`ятдесят дев`ять грн. 79 9коп.) витрат зі сплати судового збору.

У решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 24.05.2021

Суддя І.А. Рудь