Рішення № 97097098, 12.05.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 травня 2021 року Справа № 903/962/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу № 903/962/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросем”, м.Київ

до Фермерського господарства “Корсойл-Агро”, с.Княгининок, Луцького району, Волинської області

про стягнення 244 188,68 грн.,

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача: Грибан Ж.В. – адвокат (ордер серії АС №1015568 від 24.02.2021),

в с т а н о в и в:

21.12.2020 року до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява №ОЛ-16.12.20/1 від 16.12.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросем” про стягнення з Фермерського господарства “Корсойл-Агро” 244 188,68 грн., з них: 228 060,97 грн. заборгованості за переданий на підставі договору поставки №10.03.20-124 від 10.03.2020 товар, 13 212,20 грн. пені, 2 915,51 грн. процентів річних.

Ухвалою суду від 24.12.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросем” залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Агросем” строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання Господарському суду Волинської області протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали обґрунтованого розрахунку сум заборгованості, від яких позивач нараховував пеню та проценти річних.

15.01.2021 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросем” надійшла заява №ОЛ-13.01.21/1 від 13.01.2021 про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано розрахунок заборгованості.

Ухвалою суду від 15.01.2021 було прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросем” до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.02.2021; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 01.02.2021 року.

28.01.2021 позивач надіслав клопотання №ОЛ-26.01.21/40 від 26.01.2021, в якому просив розглядати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю.

Ухвалу суду від 15.01.2021 було надіслано сторонам у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення, зокрема, відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві: вул. Бригадний двір, 16,с.Княгининок,Луцький район, Волинська область.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем знаходження юридичної особи – Фермерського господарства “Корсойл-Агро” є: вул. Бригадний двір, 16, с.Княгининок, Луцький район, Волинська область.

Проте, ухвала суду від 15.01.2021, надіслана відповідачу за вказаною адресою, повернулась з поштовою відміткою “Адресат відсутній за вказаною адресою”.

Разом з цим, 01.02.2021 відповідач подав клопотання №10 від 01.02.2021, в якому просив надати відповідачу додатковий строк для підготовки відзиву на позов та відкласти підготовче засідання, посилаючись на те, що відповідач дізнався про судовий розгляд справи №903/962/20 з Єдиного державного реєстру судових рішень 01.02.2021; станом на 01.02.2021 ФГ “Корсойл-Агро” не отримувало ухвали про відкриття провадження у справі.

В судове засідання 03.02.2021 представники сторін не з`явилися.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, задовольнив його з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бартая проти Грузії" (зява №10978/06) відмова суду перенести засідання за клопотанням адвоката та розгляд справи без захисника є порушенням ст. 6 (право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Оскільки про судовий розгляд відповідач дізнався лише 01.02.2021, він був позбавлений можливості подати відзив на позов у строк, встановлений судом – до 01.02.2021.

За змістом ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на те, що ухвала від 15.01.2021 від відповідача повернулася, а про судовий розгляд справи 03.02.2021 відповідач дізнався 01.02.2021, відповідачу було продовжено процесуальний строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 03.02.2021 підготовче засідання було відкладено на 24.02.2021; продовжено відповідачу процесуальний строк для подання відзиву на позов; запропоновано відповідачу в строк до 22.02.2021 року подати суду відзив на позов.

22.02.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позов б/н від 19.02.2021, в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що жодної простроченої заборгованості перед ТзОВ “Агросем” немає, доводи позивача про її наявність та розрахунок позивача не відповідають фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.

В судове засідання 24.02.2021 представник позивача не з`явився. Позивач про судовий розгляд був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301039336310.

Ухвалою суду від 24.02.2021 підготовче засідання було відкладено на 10.03.2021; запропоновано позивачу подати суду у строк до 09.03.2021 року відповідь на відзив на позов.

В судове засідання 10.03.2021 представник позивача не з`явився. Докази належного повідомлення позивача про судовий розгляд станом на 10.03.2021 в матеріалах справи відсутні.

Представник відповідача в судовому засіданні повідомила, що відповідь на відзив відповідач отримав 09.03.2021. Оскільки відсутні відомості про належне повідомлення позивача висловила думку про можливість відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 10.03.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів - до 15.04.2021 включно; відкладено підготовче засідання на 25.03. 2021 на 14:00 год.; запропоновано відповідачу подати суду у строк до 24.03.2021 заперечення на відповідь на відзив на позов.

10.03.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив №ОЛ-05.03.21/127 від 05.03.2021.

25.03.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача №ОЛ-25.03.21/1 від 25.03.2025, у якому представник просить розглядати справу за його відсутності.

В судовому засіданні 25.03.2021 представник відповідача повідомила суд, що заперечення на відповідь на відзив було надіслано до суду засобами поштового зв`язку 24.03.2021, висловила думку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 25.03.2021 підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 14.04.2021.

26.03.2021 від представника відповідача надійшли заперечення б/н від 23.03.2021 на відповідь на відзив, в яких представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання 14.04.2021 не з`явився. Позивач про судовий розгляд був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301039412068.

В судовому засіданні 14.04.2014 представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила у задоволенні позову відмовити.

У зв`язку з необхідністю об`єктивного з`ясування фактичних обставин справи, враховуючи характер спірних правовідносин, заперечення відповідача по суті спору, ухвалою від 14.04.2021 суд відклав розгляд справи по суті на 12.05.2021; визнав обов`язковою явку представника позивача в судове засідання.

Проте, позивач повноважного представника в судове засідання не направив.

Враховуючи належне повідомлення позивача про судовий розгляд, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення суду 19.04.2021, закінчення строку розгляду справи по суті, встановленого ч.2 ст.195 ГПК України, справу розглянуто за відсутності представника позивача.

Вимога позивача підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

10.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросем» як постачальником та Фермерським господарством «Корсойл-Агро» як покупцем було укладено договір поставки №10.03.20-124 (надалі за текстом - договір).

Відповідно до умов зазначеного договору ТзОВ «Агросем» зобов`язалось передати ФГ «Корсойл -Агро» сільськогосподарську техніку та/або обладнання до неї (надалі за текстом - товар) згідно із специфікацією №1 від 10.03.2020.

Згідно із специфікацією №1 від 10.03.2020 позивач зобов`язувався передати відповідачу товар – сівалку точного висіву Tempo L TPL 16, загальною вартістю 5 165 851,60 грн. з ПДВ, грошовий еквівалент ціни в євро – 182 000 грн.

Строк поставки товару: згідно з умовами п. 4.1. договору поставки - до 09.04.2020 року.

Пунктом 3.2. договору поставки передбачено, що протягом строку дії договору грошові зобов`язання покупця існують та підлягають сплаті у гривні. Оскільки товар має імпортну складову сторони у специфікаціях визначають еквівалент ціни товару в іноземній валюті (долар США чи євро) у відповідності до курсу продажу відповідної іноземної валюти відносно гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті підписання специфікації.

Отже, загальна вартість товару, яку позивач зобов`язався передати на користь відповідача становить 5 165 851,60 грн., у т.ч. ПДВ, що у відповідності до умов договору є еквівалентом 182 000 євро.

Оплата переданого товару згідно з п. 3.4. договору поставки мала здійснюватися на наступних умовах:

а) перший платіж у розмірі 20% від загальної вартості товару, встановленої у специфікації, здійснюється покупцем за рахунок власних коштів, у строк до 07.04.2020 року;

б) другий платіж, що становить решту від загальної вартості товару, встановленої у специфікації, здійснюється покупцем за рахунок кредитних коштів, у строк до 08.04.2020 року.

Позивач взяті на себе зобов`язання виконав належним чином, відвантаживши відповідачу товар на загальну суму 5 165 851,60 грн., що підтверджується копією видаткової накладної № АГ-09/04145 від 09.04.2020, копією довіреності №59 від 09.04.2020, копією акту приймання-передачі від 09.04.2020.

10.04.2020 між сторонами було укладено додаткову угоду, згідно з умовами якої сторони внесли зміни до абзацу «б» п.3.4. договору та перенесли строк оплати другого платежу до 10.04.2020.

13.04.2020 сторонами було укладено додаткову угоду № 2, згідно з умовами якої дату другого платежу було перенесено до 13.04.2020 року.

Оплата переданого товару здійснювалась відповідачем наступним чином:

- 06.04.2020 покупцем сплачено на користь постачальника 539 003,92 грн.;

- 07.04.2020 покупцем сплачено на користь постачальника 533 560,03 грн.;

- 14.04.2020 покупцем сплачено на користь постачальника 4 093 287,65 грн.

Таким чином, всього відповідач перерахував позивачу 5 165 851,60 грн.

Згідно з п.3.6. договору у разі зміни курсу іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України покупець, у день здійснення оплати за товар, зобов`язаний самостійно визначити суму в гривнях, яку він повинен сплатити постачальнику як скориговану вартість товару за наступною формулою: X2=X1хY2/Y1, де

XI - вартість/частина вартості товару у гривнях, зазначена у відповідній специфікації,

Y1 - курс продажу іноземної валюти до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті підписання специфікації, якщо інше не визначене в договорі чи специфікації,

Y2 - курс продажу іноземної валюти до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті оплати, якщо інше не визначене в договорі чи специфікації,

Х2 - кінцева вартість неоплаченої частини товару, у гривнях.

Сторони домовились, що в якості курсу іноземної валюти до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України, використовується курс продажу іноземної валюти на момент закриття торгів. Сторони домовились, що курс продажу іноземної валюти до гривні визначається згідно інформації, опублікованої за посиланням: https://minfin.com.ua/currencv/mb/

Згідно з п.п.3.6.1. п.3.6. договору для індексації (коригування) вартості товару, відповідно до умов п. 3.6. договору, датою або днем оплати, вважається дата надходження грошових коштів на рахунок постачальника або дата проведення розрахунку в іншій формі, окрім грошової.

Відповідно до ч.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

- примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

- типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

- договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Статтею 189 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни.

Як передбачено статтею 190 Господарського кодексу України вільні ціни встановлюються на всі види продукції та визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін.

У позовній заяві позивач стверджує, що відповідач, перераховуючи кошти за товар, не скоригував вартості товару відповідно до умов, узгоджених в п.3.6. договору.

Відповідач під час розгляду справи ці доводи позивача заперечував, посилаючись на те, що перерахована сума коштів позивачу вже є скоригованою відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що відповідач, перераховуючи перших два платежі в розмірі 539003,92 грн. і 533560,03 грн., скоригував вартість товару, яку оплачував, відповідно до умов пунктів 3.4., 3.6. договору, що підтверджується наступними розрахунками:

- 06.04.2020 платіжним дорученням №2057 відповідач перерахував 539 003,92 грн. згідно з розрахунком, проведеним за формулою: Х1 х Y2 : Y1= Х2;

516 585,16 х 2961,56 : 2838,38 = 539 003,92 грн., де 516585,16 грн. - 10% від вартості товару, відображеної в специфікації до договору (X1), 29,6156 грн. за 1 євро - Міжбанківський курс валют станом на 03.04.2020 (Y2), 28,3838 грн. за 1 євро - курс валют зафіксований у специфікації (Y1).

- 07.04.2020 платіжним дорученням №2067 відповідач перерахував 533 560,03 грн. згідно з розрахунком, проведеним за формулою: Х1 х Y2 : Y1= Х2;

516 585,16 х 2931,65 : 2838,38 = 533 560,03 грн., де 516585,16 грн. - 10% від вартості товару, відображеної в специфікації до договору (X1), 29,3165 грн. за 1 євро - Міжбанківський курс валют станом на 03.04.2020 (Y2), 28,3838 грн. за 1 євро - курс валют зафіксований у специфікації (Y1).

Про коригування вартості товару свідчить також та обставина, що фактично відповідач двома платежами 06.04.2020 і 07.04.2020 всього перерахував 1 072 563,95 грн. (539003,92 + 533 560,03), що становить 20,76 % від загальної вартості товару, визначеної у специфікації №1 від 10.03.2020.

А згідно з п.3.4. договору до 07.04.2020 відповідач був зобов?язаний перерахувати 20 % від загальної вартості товару (тобто, 1 033 170,32 грн., виходячи з розрахунку: 5 165 851,60 грн. х 20%).

Проте, в процесі судового розгляду відповідач відповідно до ст.ст.73, 74 ГПК України не довів виконання умов пунктів 3.4., 3.6. договору та коригування вартості товару при перерахуванні третього платежу в розмірі 4 093 287,65 грн.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з приписами ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначає позивач у позовній заяві, загальна сума скоригованої вартості товару за трьома платежами складає 6 731,99 євро (789,84 + 598,06 + 5344,09), а скоригована вартість товару у гривні станом на дату подання позовної заяви становить 228 060,97 грн., виходячи з розрахунку: 6739, 99 євро х 33,8912 грн. (курс продажу іноземної валюти, що склався на Міжбанківському валютному ринку на дату, що передує даті складання позовної заяви).

Оскільки перший платіж в розмірі 539003,92 грн. і другий платіж в розмірі 533 560,03 грн. перераховані відповідачем, враховуючи скориговану вартість товару, а третій платіж в розмірі 4 093 287,65 грн. перераховано без коригування вартості товару, передбаченого п.3.6. договору, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 181 548,89 грн., виходячи з розрахунку: 5344,09 євро х 33,9719 грн., де 5344,09 євро - скоригована вартість товару в іноземній валюті за 3-тім платежем в розмірі 4 093 287,65 грн.; 33,9717 грн. – курс продажу євро, що склався на Міжбанківському валютному ринку на дату складення позовної заяви – 16.12.2020.

Згідно з п. 3.9. договору у випадку, якщо покупцем не будуть виконані грошові зобов`язання за цим договором у повному обсязі або частково і постачальником буде подано позов до суду, сторони узгодили, що для індексації (коригування) вартості товару, відповідно до умов п. 3.6. договору, датою або днем оплати, буде вважатися дата складання та підписання постачальником позовної заяви до суду, відповідної юрисдикції, у якій покупець буде виступати відповідачем. При цьому, коригування вартості товару здійснюється з врахуванням умов п.3.7. даного договору.

Із змісту позовної заяви №ОЛ-16.1220/1 (а.с.1) вбачається, що вона складена 16.12.2020, а не 15.12.2020 ( у позовній заяві позивач зазначає курс іноземної валюти, що склався на Міжбанківському валютному ринку станом на 15.12.2020)х.

У задоволенні позову про стягнення 46512,08 грн. (228 060,97 - 181 548,89) слід відмовити у зв`язку із перерахуванням відповідачем вартості товару за двома першими платежами, враховуючи коригування вартості товару, передбачене п.3.6. договору.

В позовні заяві позивач просить також стягнути з відповідача 13 212,20 грн. пені, 2 915,51 грн. процентів річних, посилаючись на перерахування коштів без коригування та нараховуючи їх від сум недоплати.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з п. 10.2. договору у випадку порушення термінів або умов оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

У зв`язку з недоплатою за третім платежем підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 10 381,02 грн. пені за період з 14.04.2020 по 08.10.2020, виходячи з розрахунку:

- 157 522,89 грн. х 0,05464480874% х 10 = 860,78 грн., де 157 522,89 грн. – недоплата за третім платежем, 0,05464480874% - розмір подвійної облікової ставки НБУ в день, 10 – кількість днів прострочки;

- 157 522,89 грн. х 0,04371584699% х 49 = 3374,26 грн.,

- 157 522,89 грн. х 0,03278688524% х 119 = 6 145,98 грн.

В позові про стягнення 2831,18 грн. (13212,20 – 10381,02) пені слід відмовити, оскільки недоплата за першими двома платежами відсутня, відповідач, перераховуючи перших два платежі в розмірі 539003,92 грн. і 533560,03 грн., скоригував вартість товару, яку оплачував, відповідно до умов пунктів 3.4., 3.6.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв?язку з недоплатою за третім платежем підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 2304,58 грн. процентів річних за період з 14.04.2020 по 08.10.2020, виходячи з розрахунку: 157 522,89 грн. х 3% : 365 х 178.

В позові про стягнення 610,93 грн. (2915,51 – 2304,58) процентів річних слід відмовити, оскільки недоплата за першими двома платежами відсутня, відповідач, перераховуючи перших два платежі в розмірі 539003,92 грн. і 533560,03 грн., скоригував вартість товару, яку оплачував, відповідно до умов пунктів 3.4., 3.6. договору.

У зв`язку із частковим задоволенням позову на підставі ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 86, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства “Корсойл-Агро” (45630, Волинська область, Луцький район, с.Княгининок, вул. Бригадний двір, 16, код ЄДРПОУ 36716877) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросем” (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 9В, код ЄДРПОУ 30967207) 181 548 грн. 89 коп. заборгованості, враховуючи скориговану вартість товару, 10 381 грн. 02 коп. пені, 2 304 грн. 58 коп. процентів річних, 2 928 грн. 52 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

3. У задоволенні позову про стягнення 46 512 грн. 08 коп. заборгованості, 2 831 грн. 18 коп. пені, 610 грн. 93 коп. процентів річних відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено: 24.05.2021.

Суддя І. О. Якушева