Вирок № 97096105, 24.05.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/7754/19

Провадження №1-кп/639/103/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Караванського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220500001335 від 30.07.2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, інваліда ІІІ групи за загальним захворюванням по зору (довічно), зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 16.04.2004 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263, 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 25.08.2005 року з Первомайської виправної колонії Харківської області (№117) умовно-достроково не невідбутий строк 1 рік 4 місяці 28 днів;

- 14.01.2011 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, постановою Харківського районного суду Харківської області від 23.05.2013 року на підставі ст. 82 КК України замінено невідбуте покарання з позбавлення волі на обмеження волі на строк 1 рік 2 місяці 28 днів, 28.05.2014 року звільнений з Хролівського виправного центру Харківської області (№140) умовно-достроково на невідбутий строк 2 місяці 17 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю: сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:

прокурорів - Караченцева Д.Ю., Лазарєва А.А., Прокопенка Я.М., Ємельянової М.В.,

потерпілого - ОСОБА_2 ,

захисників - адвокатів Міщенко Н.О., Супруна А.Д.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , являючись особою, схильною до вчинення кримінальних правопорушень, будучи засудженим 14.01.2011 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнившись 28.05.2014 року з Хролівського виправного центру Харківської області (№ 140), належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став і, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, вчинив умисний злочин проти здоров`я особи за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 30.07.2019 року, починаючи з 09 години ранку, разом зі своєю цивільною дружиною, ОСОБА_3 , та їх спільними знайомими ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де вони почали розпивати спиртні напої. Надалі в ході тривалого вживання алкоголю ОСОБА_1 того ж дня приблизно о 12 годині 15 хвилин звернув увагу на те, що його цивільна дружина, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні кухні, спілкувалася із ОСОБА_2 .

Саме в той час у ОСОБА_1 на ґрунті ревнощів виник злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень будь-якого ступеня тяжкості з використанням у якості знаряддя злочину кухонного ножа, який лежав на столі в приміщенні на кухні.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 спочатку взяв зі столу кухонний ніж та наблизився ззаду до ОСОБА_2 , який в той момент, нічого не підозрюючи про його злочинний задум, намагався вийти із приміщення кухні через передбанник на подвір`я. При цьому ОСОБА_1 , оцінивши ситуацію, що склалася, усвідомлюючи протиправний характер свого злочинного задуму, передбачаючи його можливі наслідки, діючи агресивно, зі злістю, з прямим умислом, застосовуючи фізичну силу, використовуючи в якості знаряддя злочину наявний у нього кухонний ніж, який він тримав у лівій руці, зненацька для останнього наніс колото-ріжучою його частиною два удари в ліву ділянку грудної клітини потерпілого. Відразу ж після цього ОСОБА_2 , відчуваючи сильний біль, зміг розвернутися обличчям до ОСОБА_1 та, намагаючись уникнути подальшого нанесення ножових травм з боку нападника, захищаючись руками, почав відштовхувати його від себе та відходити на ґанок.

Однак, ОСОБА_1 , не звертаючи уваги на правомірні дії ОСОБА_2 , пов`язані із здійсненням активного захисту, бажаючи продовжити свої насильницькі дії у відношенні останнього, який на той час вже перебував перед ним біля ґанку на подвір'ї вказаного домоволодіння, діючи умисно, агресивно, застосовуючи фізичну силу, кулаками рук наніс йому не менш двох ударів у ділянку живота зліва та грудну клітину з права. В подальшому ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, та, бажаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень будь-якого ступеня тяжкості, проявляючи агресію, діючи зі злістю, використовуючи в якості знаряддя злочину наявний у нього кухонний ніж, наніс його колото-ріжучою частиною множинні колото-різані удари у ділянку внутрішньої сторони плеча та верхньої частини лівого передпліччя потерпілого.

Після цього, ОСОБА_1 , вважаючи виконаними всі дії для досягнення своєї злочинної мети, спрямованої на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , добровільно припинив насильницькі дії у відношенні потерпілого.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у зазначений вище період часу спричинив потерпілому ОСОБА_2 наступні тілесні ушкодження: синець в лівій клубній ділянці живота, що відноситься до легких тілесних ушкоджень; непроникаючі (до грудної порожнини) колото-різані поранення м'яких тканин лівої половини груді та множинні колото-різані рани лівого передпліччя у верхній третині по долонній поверхні, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня); закриту тупу травму грудей із наявністю зовнішніх ушкоджень, яка в своєї течії ускладнилась розвитком лівобічного гемопневмотораксу та не є небезпечною для життя в момент заподіяння, а спричинила за собою тривалий розлад здоров`я понад 3-х тижнів (21 дня), що відноситься до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень; різане поранення лівого плеча по внутрішній поверхні в верхній третині, з ушкодженням по ходу раньового каналу магістральної плечової вени та частково біцепсу, що обумовило до проведення хірургічного втручання, а саме зшивання ураженого м'яза та припинення кровотечі, яке відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи № 09-1062/19 від 28.09.2019 та № 09-1253/19 від 25.10.2019.

Таким чином, ОСОБА_2 , зазнавши вищевказаних тілесних ушкоджень, які йому були умисно спричинені ОСОБА_1 , 30.07.2019 року о 13 годині був доставлений бригадою швидкої допомоги до КНП «Міська клінічна лікарня № 31», де йому було надано своєчасну кваліфіковану медичну допомогу.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав, зазначає про те, що він умисно не спричиняв потерпілому ОСОБА_2 тяжкого тілесного ушкодження, не погоджується із правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, оскільки він діяв з метою самозахисту та діяв в стані необхідної оборони.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 надав показання, що 30.07.2019 року зранку він вийшов із будинку, щоб придбати алкогольні напої. Поблизу кіоску він зустрів своїх знайомих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та його товариша, з якими вони прийшли додому до ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , де він налив їм випити. При цьому сам ОСОБА_1 випив приблизно 200 грам горілки. Надалі вказані особи пішли з його будинку та він закрив за ними хвіртку, після чого пішов у кімнату поспати. Приблизно через 2 години, ближче до обіду, він прокинувся, коли зайшов до кухні, то побачив, що за столом сидить його співмешканка ОСОБА_3 разом із ОСОБА_2 , вони розпивали алкогольні напої. ОСОБА_3 сказала йому, що вона самостійно впустила ОСОБА_2 в їх будинок. ОСОБА_1 це не сподобалось та він сказав ОСОБА_2 , щоб той йшов із його будинку, однак ОСОБА_2 відмовився виходити, оскільки він хотів продовжити розпивати спиртні напої. Надалі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стався конфлікт та розпочалась штовханина, після чого він виштовхав ОСОБА_2 із будинку у двір. Перебуваючи на території двору, коли ОСОБА_1 стояв на ґанку та був повернутим правою стороною тіла до потерпілого ОСОБА_2 , останній наніс йому один сильний удар в обличчя якимось невідомим предметом. Сам момент удару та яким саме предметом було нанесено цей удар ОСОБА_1 не бачив, оскільки він не бачить на праве око. Після цього удару ОСОБА_1 ледь не втратив свідомість, від цього удару у нього був перелом скулової кістки на обличчі. Надалі ОСОБА_1 пішов до будинку, при цьому він чув, що ОСОБА_2 йде слідом за ним. Як вважав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 мав намір продовжити його побиття та спричинити йому інші тілесні ушкодження. ОСОБА_1 зайшов до приміщення кухні та зі столу взяв невеликий кухонний ніж з білою рукояткою, щоб налякати ОСОБА_2 , та вимагав у нього піти з будинку. Умисно ножем тілесні ушкодження потерпілому він не спричиняв, лише хотів захиститись. Ніж він тримав в правій руці на витягнутій руці. Однак ОСОБА_2 , перебуваючи в стані сильного алкогольного сп`яніння, продовжував на нього «кидатись» та намагався його вдарити, при цьому він самостійно «натикався» на ніж, внаслідок чого й отримав тілесні ушкодження. Все це відбувалось протягом 1 (однієї) хвилини. Ударів ножем ОСОБА_2 він не спричиняв. В той час, коли потерпілий ОСОБА_2 намагався його ударити, він відмахувався від нього, тримаючи кухонний ніж в правій руці, внаслідок чого ОСОБА_2 й було спричинено різану рану на лівій руці в області плеча. Надалі у ОСОБА_2 з цієї рани почала сильно текти кров, після чого потерпілий почав втрачати свідомість. Відразу після цього ОСОБА_1 завів потерпілого до кімнати, де його поклали на підлогу та він разом із ОСОБА_3 почали різати ганчірки та перев`язувати рану на руці потерпілого, щоб зупинити кровотечу. Після цього ОСОБА_1 самостійно зателефонував до служби «102» та викликав на місце працівників поліції, а потім вже оператор служби «102» викликав швидку медичну допомогу. Приблизно через 10 хвилин на місце події прибули працівники поліції та швидка медична допомога. Після цього ОСОБА_2 госпіталізували до медичного закладу. До вказаних подій з потерпілим ОСОБА_2 вони були знайомими, підтримували нормальні стосунки, неприязних відносин між ними не було.

З показань обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що внаслідок удару невстановленим предметом, який йому спричинив потерпілий ОСОБА_2 , у нього був перелом правої скулової кістки зі зміщенням, після чого йому провели хірургічну операцію та він перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Міська клінічна лікарня швидкої невідкладної медичної допомоги ім. О.І. Мещанінова» в період часу з 30.07.2019 по 14.08.2019 року, що підтверджується випискою з медичної карти №17909 стаціонарного хворого.

Незважаючи на фактичне невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину, його винність підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_2 , показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які є працівниками Управління патрульної поліції в Харківській області, показаннями свідка ОСОБА_10 , який працює лікарем-хірургом в КНП «Міська клінічна лікарня №31», а також сукупністю досліджених під час судового розгляду письмових доказів та речових доказів, які є належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми доказами для прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.

Під час допиту у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 надав показання, що 30.07.2019 року він знаходився вдома в гостях у ОСОБА_1 , разом із його цивільною дружиною - ОСОБА_3 , малознайомим чоловіком на ім`я ОСОБА_11 та ще одним чоловіком. Вони разом розпивали алкогольні напої, випили приблизно 2 літри самогону, перебували в стані сильного алкогольного сп`яніння. Надалі чоловік на ім`я ОСОБА_11 та його знайомий пішли із домоволодіння, а ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 продовжили розпивати алкогольні напої. Коли вони втрьох знаходились в будинку, між ним та ОСОБА_1 виникла сварка на ґрунті ревнощів до цивільної дружини. Після цього ОСОБА_1 почав виганяти ОСОБА_2 зі свого будинку та сказав, щоб він йшов до себе додому, однак він відмовився уходити з будинку, оскільки він спілкується із ОСОБА_3 . Надалі вони із ОСОБА_1 вийшли із будинку на подвір`я, де між ними виникла сварка та відбулась бійка, під час якої потерпілий ОСОБА_2 наніс ОСОБА_1 один удар рукою, куди саме - він не пам`ятає. Від цього удару ОСОБА_1 на землю не падав та свідомість не втрачав. Потім вони заспокоїлись та бійка припинилась. ОСОБА_1 першим зайшов у будинок, ОСОБА_2 пішов слідом за ним. Коли він вже заходив до будинку та перебував у приміщенні коридору, ОСОБА_1 несподівано накинувся на нього із кухонним ножем, наніс йому шість ножових поранень та спричинив йому різану рану на лівій руці в області плеча. Від отриманих ушкоджень у ОСОБА_2 почалась сильна кровотеча з рани на лівій руці в області плеча, після чого він втратив свідомість, більше нічого не пам`ятає. Також потерпілому відомо, що ОСОБА_1 та його цивільна дружина надавали йому медичну допомогу до приїзду лікарів. На стаціонарному лікуванні в КНП «Міська клінічна лікарня №31» ОСОБА_2 знаходився протягом 3 (трьох) днів, після чого самовільно залишив медичний заклад.

Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_2 підтвердив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_1 він не має.

Під час виступу у судових дебатах потерпілий ОСОБА_2 просив суд суворо не карати обвинуваченого ОСОБА_1 та призначити йому покарання, не пов`язане з реальним відбуванням покаранням в місцях позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 надав показання, що того дня він разом із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та чоловіком на ім`я ОСОБА_13 зустрілись на вулиці, де розпивали алкогольні напої. Після цього ОСОБА_1 запросив їх до себе додому, де його цивільна дружина накрила на стіл, після чого вони вп`ятьох продовжили розпивати алкогольні напої. ОСОБА_1 знаходився в стані середнього ступеню сп`яніння, ОСОБА_2 перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння. Потім ОСОБА_1 пішов в іншу кімнату, щоб поспати, оскільки він погано себе почував. Його цивільна дружина залишилась із ними, вона вела себе не зовсім пристойно, в їх присутності перебувала в нижній білизні. Через деякий час ОСОБА_1 прокинувся та сказав їм, щоб вони розходились. Будь-яких сварок чи бійок в цей час між ними не було, тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 свідок не бачив. Надалі ОСОБА_12 разом із малознайомим на ім`я ОСОБА_13 пішли з цього будинку. Також ОСОБА_1 виганяв із будинку ОСОБА_2 , однак останній відмовився йти та сказав, що він ще залишиться. Свідок ОСОБА_12 зазначає, що йому не відомо за яких обставин потерпілому ОСОБА_2 були спричинені ножові поранення, очевидцем вказаних подій він не був.

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надала показання, що вона є цивільною дружиною ОСОБА_1 та вони разом проживають в домоволодінні за адресою:АДРЕСА_1 . 30 липня 2019 року, зранку, приблизно о 09 годині, до них в гості приходили двоє знайомих, із якими ОСОБА_1 випив приблизно по 100 грам горілки, після чого вони пішли з їх будинку. Потім вони із ОСОБА_1 ще випили горілки, ОСОБА_14 випив приблизно 300 грам горілки. Приблизно о 12 годині до них в гості прийшов знайомий ОСОБА_15 . В цей час ОСОБА_1 спав у спальній кімнаті, а вони разом із ОСОБА_2 сиділи в кухні, де розпивали алкогольні напої. Приблизно через 30-40 хвилин прокинувся ОСОБА_1 , зайшов у кухню та почав виганяти ОСОБА_2 із будинку, однак останній не хотів виходити із будинку, оскільки його запросила в гості його цивільна дружина. Надалі в приміщенні кухні між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпочалась сварка та штовханина, після чого вона вигнала їх обох на вулицю, де вони продовжити сварку. Приблизно через 5-10 хвилин ОСОБА_1 зайшов у будинок, у нього було розбите обличчя та був синець під оком. Слідом за ним до будинку зайшов ОСОБА_2 . В цей час ОСОБА_1 декілька разів казав ОСОБА_2 , щоб він йшов з їх будинку та виганяв його, однак останній відмовлявся йти та хотів продовжити випивати. Вони обоє знаходились в стані алкогольного сп`яніння. В приміщенні кухні між ними знову розпочалась сварка та штовханина. ОСОБА_1 сказав ОСОБА_3 , щоб вона йшла в іншу кімнату та що вони самі розберуться. Після цього ОСОБА_3 пішла у дальню кімнату, що відбувалось далі вона не бачила. Через деякий час ОСОБА_1 завів у спальну кімнату ОСОБА_2 у якого на тулубі була кров. Що трапилось ОСОБА_1 їй не пояснював. Потім вони із ОСОБА_1 розпочали надавати потерпілому ОСОБА_2 медичну допомогу, щоб зупинити кровотечу. Надалі ОСОБА_1 викликав працівників поліції та швидку медичну допомогу. Після приїзду бригади швидкої медичної допомоги потерпілого ОСОБА_2 госпіталізували до медичного закладу. Під час проведення огляду місця події в приміщенні будинку працівники поліції вилучили один кухонний ніж, яким вони розрізали простирадла для зупинки кровотечі у потерпілого. Також з приміщення кухні вони вилучили 3 кухонні ножі з білими рукоятками. Цього ж дня працівники поліції затримали ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні злочину. Через декілька днів в приміщенні кухні вона знайшла маленький кухонний ніж із рукояткою білого кольору, довжиною леза приблизно 5 см., зі слідами крові.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надав показання, що він працює поліцейським Управління патрульної поліції в Харківській області. 30 липня 2019 року приблизно о 12:20 зі служби «102» надійшло повідомлення за заявою гр. ОСОБА_1 , який повідомив, що спричинив ножові поранення своєму товаришу. По прибуттю на місце вони зустріли бригаду швидкої невідкладної медичної допомоги, після чого заявник ОСОБА_1 вийшов на вулицю, зустрів їх та провів у будинок. В спальній кімнаті на підлозі лежав потерпілий, який був без свідомості, у нього були наявні ножові поранення в області грудей та сліди крові. В будинку також знаходилась жінка, яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 також знаходився в стані алкогольного сп`яніння, середнього ступеня тяжкості. У ОСОБА_1 були наявні тілесні ушкодження на обличчі, а саме: розбитий ніс та синець під правим оком. З пояснень ОСОБА_1 було встановлено, що у них із товаришем виник конфлікт на ґрунті ревнощів до цивільної дружини, після чого між ними відбулась бійка та він спричинив ножові поранення своєму знайомому. Яким саме ножем ОСОБА_1 спричинив ножові поранення потерпілому останній не пояснював.

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 надала показання, що вона працює інспектором Управління патрульної поліції в Харківській області. Під час виконання службових обов`язків надійшов виклик, в якому заявник повідомив, що наніс ножове поранення знайомому. По приїзду екіпажу патрульної поліції на місці вже були бригада швидкої невідкладної медичної допомоги, після чого вони зателефонували заявнику, їх зустрів ОСОБА_1 та провів у будинок. У ОСОБА_1 на обличчі були тілесні ушкодження, а саме: підбите праве око та була кров на обличчі. З пояснень ОСОБА_1 було встановлено, що у нього виник конфлікт та бійка зі знайомим, в ході бійки він наніс ножове поранення потерпілому. Бійка сталась через ревнощі до його цивільної дружини. Пройшовши в будинок вони побачили, що на межі двох кімнат на підлозі лежить потерпілий, біля якого на підлозі була пляма крові. Медичні праціники відразу почали надавати потерпілому медичну допомогу. ОСОБА_1 поводився не агресивно, будь-якого опору працівникам поліції він не чинив. ОСОБА_1 та потерпілий обоє знаходились в стані алкогольного сп`яніння. Після цього було викликано слідчо-оперативну групу, по прибуттю якої слідчим було проведено огляд місця події. Яким саме ножем було спричинено ножові поранення потерпілому ОСОБА_1 пояснити не міг. Надалі ОСОБА_1 був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надав показання, що він працює поліцейським Управління патрульної поліції в Харківській області. Наприкінці липня 2019 року приблизно о 12 годині надійшов виклик щодо тілесних ушкоджень. По прибуттю за викликом на вулиці вже була бригада швидкої медичної допомоги. Після цього вони зателефонували заявнику, із домоволодіння вийшов ОСОБА_1 та провів їх в будинок. У ОСОБА_1 було наявне тілесне ушкодження у вигляді садна під правим оком. Коли вони зайшли до будинку то побачили, що на підлозі животом вниз лежить потерпілий, під яким була пляма крові. Лікарі швидкої допомоги надали потерпілому медичну допомогу. Через незначний проміжок часу на місце події прибула слідчо-оперативна група. З пояснень ОСОБА_1 було встановлено, що під час бійки, яка відбулась на ґрунті ревнощів, він наніс ножове поранення потерпілому. ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння. Після цього медичні працівники госпіталізували потерпілого.

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 надав показання, що він працює лікарем-хірургом в КНП «Міська клінічна лікарня №31». 30.07.2019 року бригадою швидкої медичної допомоги до лікарні було доставлено потерпілого ОСОБА_2 , в якого встановлено діагноз: множинні колото-різані рани лівої верхньої кінцівки та лівої половини грудної клітини (непроникаючі), закрита травма грудної клітини, закрита травма живота, алкогольне сп`яніння. Рани в області грудної клітини та живота були непроникаючими. Надалі була проведена хірургічна операція, обробка ран лівої верхньої кінцівки, дренування лівої плевральної порожнини, лапароцинтез, в післяопераційному періоді проводилось медикаментозне лікування.

При додатковому допиті свідок ОСОБА_10 підтвердив відомості, зазначені в протоколі операції від 30.07.2019 року, а саме: у потерпілого ОСОБА_2 в ділянці лівого плеча по внутрішній поверхні в верхній третині виявляється рана 10х5 см з рівними краями із кровотечею, при ревізії рани лівої плечової ділянки виявлене поперечне пересічення правої плечової вени та частково біцепсу правого плеча, при проведенні хірургічної операції травмована вена лігована, біцепс зшито.

Під час судового розгляду кримінального провадження прокурор відмовився від допиту свідків сторони обвинувачення ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , проти чого не заперечували учасники судового провадження, оскільки показання зазначених свідків не мають суттєвого значення для розгляду кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, за погодженням із учасникам судового провадження, судом прийнято рішення про недоцільність проведення допиту свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 під час судового розгляду цього кримінального провадження.

Крім цього, під час судового розгляду судом досліджено письмові докази, висновки судових експертиз та речові докази у кримінальному провадженні, якими підтверджується винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Фактичними даними, відображеними в протоколі огляду місця події від 30.07.2019 року підтверджується, що під час проведення огляду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , перед входом до будинку на дерев`яному крильці та поручні крильця виявлено плями бурого кольору, а також виявлено плями бурого кольору на груді каміння, розташованої поблизу крильця. В приміщенні будинку на підлозі в коридорі, кухні та кімнаті №1 виявлено сліди речовини бурого кольору, змиви яких вилучено. Під час проведення огляду кухні виявлено та вилучено кухонний ніж зі слідами речовини бурого кольору, а також 3 (три) кухонні ножі (судова справа т. 1 а.с. 185-199).

Постановою старшого слідчого СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області Ях`яєва З.С.-М. від 31.07.2019 року вилучені під час огляду місця події речі та предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (судова справа т. 1 а.с. 235-236).

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судово-дактилоскопічної експертизи №2/1013СЕ-19 від 16.10.2019 року, на поверхні надано на дослідження кухонного ножа слідів папілярних узорів не виявлено (судова справа т. 2 а.с. 65-70).

Висновком експерта за результатами судово-цитологічної експертизи №15/816,817-Дм/2019 від 24.10.2019 року (судова справа т. 2 а.с. 59-61) підтверджується:

- на клинку ножа (об`єкт №1) знайдені сліди крові людини, походження якої можливе від будь-якої особи з груповою приналежністю крові B (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А, в тому числі від потерпілого ОСОБА_2 . Від підозрюваного громадянина ОСОБА_1 дані сліди крові походити не могли;

- на рукоятці ножа (об`єкт №2) знайдені сліди потожирових виділень, походження яких можливе від будь-якої особи з груповою приналежністю крові АВ (IV), в тому числі від підозрюваного ОСОБА_1 .

Висновками експертів за результатами проведення судово-імунологічних експертиз №14/1849-Дм/19 від 16.09.2019, №14/1850-Дм/19 від 16.09.2019, №14/1853-Дм/19 від 14.09.2019, №14/1848-Дм/19 від 16.09.2019, №14/1851-Дм/19 від 16.09.2019 року (судова справа т. 2 а.с. 80-89, 97-104) підтверджується, що на фрагментах марлевих бинтів зі змивами, вилученими в ході огляду місця події, знайдена кров людини В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від гр. ОСОБА_2 не виключається. Від гр-на ОСОБА_1 ця кров походити не може.

Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.07.2019 року підтверджується, що о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. Під час затримання у ОСОБА_1 вилучено шорти синього кольору, короткі, з білим шнурком (судова справа т. 1 а.с. 201-204).

Висновком експерта за результатами проведення судово-імунологічної експертизи №14/1847-Дм/19 від 24.09.2019 року (судова справа т. 2 а.с. 105-106) підтверджується, що на шортах, вилучених у ОСОБА_1 , знайдена кров людини групи АВ, властива йому самому. Від гр-на ОСОБА_2 ця кров походити не може.

Протоколом огляду предметів від 20.08.2019 року та аудіозаписом від 30.07.2019 року підтверджується, що на аудіозаписі зафіксовано телефонний дзвінок до служби «102» особи, яка представилась як ОСОБА_1 , який здійснив виклик працівників поліції за адресою: АДРЕСА_1, та повідомив, що спричинив ножове поранення іншому чоловікові (судова справа т. 1 а.с. 243-245).

Фактичними даними, відображеними в протоколі проведення слідчого експерименту від 16.10.2019 року (судова справа т. 1 а.с. 225-229) підтверджується, що потерпілий ОСОБА_2 надав детальні показання про обставини вчинення злочину та показав механізм спричинення йому тілесних ушкоджень, а саме: 30.07.2019 рокуу першій половині дня він разом зі своїми знайомими перебував у гостях за адресою: АДРЕСА_1 , де вони вживали горілку. Серед вказаних осіб був також ОСОБА_1 , який мешкає за вказаною адресою разом зі своєю цивільною дружиною.

Близько 12 години цього ж дня, після вживання спиртних напоїв, він разом зі своїми знайомими зібрався йти до себе додому. Спочатку з будинку вийшли його знайомі (чоловік на ім`я ОСОБА_11 та його товариш). Через декілька хвилин після цього, коли він виходив з кімнати будинку в бік кухні, то відчув удар гострим предметом в бокову ділянку грудної клітини зліва та розпочав повертатися через ліве плече назад. В цей момент він побачив, що в нього за спиною на відстані витягнутої руки перебуває ОСОБА_1 , в лівій руці якого знаходився ніж довжиною клинка близько 15 см. В цей час ОСОБА_1 наніс йому ще один боковий удар у середню бокову ділянку грудної клітини зліва ( ОСОБА_1 перебував на відстані витягнутої руки позаду, а він в положенні напівоберту лівим боком до ОСОБА_1 ).

Далі він повернувся обличчям до ОСОБА_1 та розпочав задом відходити у бік виходу з будинку, а ОСОБА_1 йшов на нього, тримаючи ніж у руці. В якій саме руці в цей момент ОСОБА_1 тримав ніж він не пам`ятає, так як хвилювався за своє життя та здоров`я.

Знаходячись в положенні один до одного обличчям до обличчя на відстані витягнутої руки, вони розпочали відштовхувати один одного та між ними виникла штовханина, в ході чого ОСОБА_1 кулаками рук наніс йому декілька сильних ударів у живіт з лівого боку та бокові ділянки грудної клітини з правого боку. Далі ОСОБА_1 , продовжуючи тримати у руці ніж, розпочав ним розмахувати перед його тулубом та наніс ще різаний удар навідмаш знизу-догори у внутрішню ділянку лівого плеча ближче до пахви та кілька колото-різаних ударів у верхню частину лівого передпліччя. В результаті спричинених ножових поранень у нього була сильна кровотеча, від якої він розпочав втрачати свідомість та впав на підлогу, а ОСОБА_1 в цей час припинив свої протиправні дії.

Протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 від 16.10.2019 року та дослідженим у судовому засіданні відеозаписом підтверджується, що при проведенні слідчої дії ОСОБА_1 на місці події розповів про обставини вчинення злочину та показав механізм спричинення ножових поранень потерпілому ОСОБА_2 , а саме: 30.07.2019 року він зустрів ОСОБА_2 та ще двох чоловіків, з якими прийшли додому, де разом із його цивільною дружиною розпивали алкогольні напої, випили приблизно 1 літр горілки. Після цього він сказав знайомим, щоб вони йшли додому, а сам він ліг спати. Коли він прокинувся, то побачив, що ОСОБА_2 та його цивільна дружина розпивають спиртні напої на кухні. Після цього у них із ОСОБА_2 виник конфлікт, оскільки останній не хотів уходити та вони вдвох вийшли на вулицю. На вулиці між ними виникла штовханина. Потім ОСОБА_2 наніс йому один в обличчя, чим саме він не бачив, від якого він ледь не втратив свідомість. Після цього він вирішив налякати ОСОБА_2 , та, з метою самозахисту, пішов в будинок, щоб взяти ніж на кухні. В цей час ОСОБА_2 йшов слідом за ним, як він вважає з тією метою, щоб продовжити його побиття. Далі ОСОБА_1 зайшов до кухні та взяв зі столу кухонний ніж. Знаходячись обличчям до обличчя один до одного, ОСОБА_2 намагався вибити ніж рукою, внаслідок чого наткнувся на ніж декілька разів та отримав ножове поранення в області лівого плеча та можливо поранення тулубу з лівої сторони. Надалі при виході із будинку на крильці, ОСОБА_2 знову намагався вибити у нього ніж, внаслідок чого отримав ножове поранення в верхній частині живота. У ОСОБА_2 з рани на лівому плечі почала текти кров, він присів і почав втрачати свідомість. Потім він завів ОСОБА_2 в будинок, де вони з цивільною дружиною надали йому медичну допомогу та намагались зупинити кровотечу. Після цього він викликав працівників поліції та швидку медичну допомогу.

Висновками експерта за результатами проведення судово-медичних експертиз № 09-1062/19 від 28.09.2019 та № 09-1253/2019 від 25.10.2019 року (судова справа т. 2 а.с. 47-48, 51-53) підтверджується, що у громадянина ОСОБА_2 встановлені наступні тілесні ушкодження:

- різане поранення лівого плеча по внутрішній поверхні в верхній третині, з ушкодженням по ходу раньового каналу магістральної плечової вени та частково біцепсу, що обумовило до проведення хірургічного втручання, а саме: зшивання ураженого м'яза та припинення кровотечі, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя (відповідно до п.п. 2.1.1. «а», 2.1.2, 2.1.3 «п» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року);

- закрита тупа травма груді із наявністю зовнішніх ушкоджень, яка в своєї течії ускладнилась розвитком лівобічного гемопневмотораксу, не є небезпечною для життя в момент заподіяння, а спричинила за собою тривалий розлад здоров`я понад 3-х тижнів (21 дня), і за цією ознакою відноситься до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень (згідно з п.п. 2.2.1. а, б, в, і 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року);

- непроникаючі (до грудної порожнини) колото-різані поранення м'яких тканин лівої половини груді та множинні колото-різані рани лівого передпліччя у верхній третині по долонній поверхні, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно з п.п. 2.3.1 а, 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року;

- синець в лівій клубній ділянці живота, який відноситься до легких тілесних ушкоджень, згідно з п.п. 2.3.2 «б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року

Висновком експерта № 09-1253/2019 від 25.10.2019 року підтверджується, що покази потерпілого ОСОБА_2 , із наданого протоколу проведення слідчого експерименту від 16.10.2019 року, в цілому не суперечать об`єктивним судово-медичним даним в частині терміну та механізму утворення встановлених у нього тілесних ушкоджень.

Під час допиту у судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_19 підтвердив висновки зазначених експертиз та пояснив, що наявне у потерпілого ОСОБА_2 різане поранення лівого плеча по внутрішній поверхні у верхній третині відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, оскільки з медичної документації щодо проведення операції було встановлено, що по ходу раньового каналу була ушкоджена магістральна плечова вена та частково біцепс, що обумовило до проведення хірургічного втручання.

Під час судового розгляду на підставі ч. 3 ст. 333 КПК України ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.12.2020 року надано судове доручення органу досудового розслідування на проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні.

Протоколом огляду від 25.01.2021 року підтверджується, що при проведенні огляду на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 було добровільно видано та слідчим вилучено кухонний ніж з ручкою білого кольору, довжина леза близько 10 см., ручка 12 см. (судова справа т. 2 а.с. 243-244).

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив, що саме вказаним кухонним ножем і було спричинено ножові поранення та тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 .

Висновком експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи №09-193/2021 від 11.03.2021 року (судова справа т. 3 а.с. 15-20) підтверджується, що встановлені у громадянина ОСОБА_2 тілесні ушкодження:

- закрита тупа травма груді із наявністю зовнішніх ушкоджень («...ссадна та крововиливи на грудній клітці з обох сторін ... в ділянці грудної клітини справа виявляється кровоподтік…»), могла бути отримана, як мінімум, від 2-х травматичних впливів тупого твердого предмету з обох боків в ділянку грудної клітини;

- різане поранення лівого плеча по внутрішній поверхні в верхній третині, могло бути отримане, як мінімум, від 1-го травматичного впливу гострого предмету, який мав колюче-ріжучі властивості;

- непроникаючі (до грудної порожнини) колото-різані поранення м`яких тканин лівої половини груді, як мінімум, від 2-х травматичних впливів гострого предмету, який мав колюче-ріжучі властивості;

- множинні колото-різані рани лівого передпліччя у верхній третині по долонній поверхні - встановити точну кількість травматичних впливів не є можливим, але можливо припустити, що для формування «множинних» ран потрібно, як мінімум, від 2-х травматичних впливів гострого предмету, який мав колюче-ріжучі властивості;

- синець в лівій клубній (рус. - подвздошной) ділянці живота, як мінімум, від 1-го травматичного впливу тупого твердого предмету.

Виходячи із вищевикладеного, потерпілому ОСОБА_2 було спричинено, щонайменше, 8 (вісім) травматичних впливів. Травмуючі характеристики цих предметів за своїми властивостями: як тупий твердий предмет, так й гострий предмет, що володів колючо-ріжучими властивостями.

Встановлене у гр-на ОСОБА_2 різане поранення лівого плеча було отримане від травматичної дії гострого предмету, який мав колюче-ріжучі властивості. При формуванні пошкоджень такого характеру ключовим механізмом є не «ударний» факт, а «ріжучий». Також відсутні морфологічні характеристики в даному ушкодженні колотої рани. Приймаючи до уваги тактико-технічні характеристики ножа (що надано на дослідження) формування такої рани за механізмом «удару» не є можливим, так як ширина леза 0,3 см у загостренні, а у самому широкому місці 1,8 см. Однак, характеристики такого леза дозволяють спричинення рани такого розміру й характеру за «ріжучим» механізмом.

Синець, що було встановлено в лівій клубній ділянці був отриманий від травматичної дії тупих твердих предметів, за механізмом удар чи удар-здавлення, що виключає його отримання від «...удару лезом ножа...», так як лезо ножа за своєю травмуючою характеристикою є гострим предметом, який має колючо-ріжучі властивості.

Під час проведення судово-медичної експертизи у гр-на ОСОБА_2 тілесних ушкоджень в ділянці обличчя виявлено не було, хоча він був неодноразово оглянутий лікарями при госпіталізації. А тому дати оцінку цим показам підозрюваного ОСОБА_20 в судово-медичному відношенні не є можливим.

Враховуючи характеристики наданого на дослідження ножа (а саме довжину та ширину його леза), а також характеристики тілесних ушкоджень, що були встановлені: різане поранення лівого плеча, непроникаючі (до грудної порожнини) колото-різані поранення лівої половини груді, множинні колото-різані рани лівого передпліччя - можливість їх отримання, їх утворення даним ножем, внаслідок травмуючих впливів, не виключається.

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Оцінюючи відповідно до вимог ст. 94 КПК України кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину доведена поза розумним сумнівом та підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також сукупністю досліджених під час судового розгляду письмових та речових доказів укримінальному провадженні.

Показанням обвинуваченого ОСОБА_1 щодо того, що він діяв з метою самозахисту та що потерпілий ОСОБА_2 самостійно «натикався» на ніж, коли намагався його вдарити та спричинити тілесні ушкодження, суд оцінює критично, як такі, що надані з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

При проведенні слідчого експерименту 16.10.2019 року за участю потерпілого ОСОБА_2 достовірно встановлено, що ОСОБА_1 наніс йому 1 (один) удар ножем в бокову ділянку грудної клітини зліва, коли потерпілий був повернутим до нього спиною. Після цього ОСОБА_2 почав повертатись через ліве плече назад, а ОСОБА_1 наніс йому ще 1 (один) боковий удар у середню бокову ділянку грудної клітини зліва. Після цього ОСОБА_2 почав відходити у бік виходу з будинку. Далі ОСОБА_1 наніс йому ще декілька сильних ударів у живіт з лівого боку та бокові ділянки грудної клітини з правого боку. Потім ОСОБА_1 , продовжуючи тримати у руці ніж, почав ним розмахувати перед його тулубом та наніс ще різаний удар навідмаш знизу-догори у внутрішню ділянку лівого плеча ближче до пахви та кілька колото-різаних ударів у верхню частину лівого передпліччя.

Таким чином, приймаючи до уваги сукупність об`єктивних обставин, кількість, характер і локалізацію різаних поранень (потерпілому було спричинено різане поранення лівого плеча по внутрішній поверхні в верхній третині, непроникаючі (до грудної порожнини) колото-різані поранення лівої половини груді та множинні колото-різані рани лівого передпліччя у верхній третині по долонній лінії), характер дій обвинуваченого та спосіб спричинення потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, а також застосування в якості знаряддя злочину кухонного ножа, суд приходить до висновку, що умислом обвинуваченого ОСОБА_1 охоплювалось спричинення потерпілому тілесного ушкодження будь-якого ступеня тяжкості, в тому числі й тяжкого тілесного ушкодження.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_1 на той факт, що він діяв з метою самозахисту від нападу потерпілого ОСОБА_2 , також оцінюються судом критично.

Згідно із ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (ч. 3 ст. 36 КК України).

До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.

Для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, зокрема щодо наявності чи відсутності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що в нього не було умислу на спричинення ножових поранень потерпілому ОСОБА_2 , а також про те, що він діяв з метою самозахисту в межах необхідної оборони, спростовуються показання потерпілого ОСОБА_2 щодо способу, кількості, локалізації та механізму спричинення йому ножових поранень, які він надав під час проведення 16.10.2019 року слідчого експерименту за його участі на стадії досудового розслідування, а також висновками судово-медичних експертиз щодо характеру наявних у потерпілого тілесних ушкоджень.

З показань потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що в ході обопільної штовханини та бійки, яка відбувалась між ними на подвір`ї домоволодіння, потерпілий вдарив обвинуваченого ОСОБА_1 один раз рукою в обличчя, після чого фактично конфлікт між ними закінчився та ОСОБА_1 пішов до будинку, а потерпілий ОСОБА_2 зайшов до будинку слідом за ним.

В подальшому потерпілий ОСОБА_2 не вчиняв суспільно небезпечного посягання та не вчиняв будь-яких протиправних дій, направлених на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .

Разом із цим, ОСОБА_1 , підійшовши ззаду до потерпілого ОСОБА_2 , та використовуючи в якості знаряддя злочину кухонний ніж, наніс його колото-ріжучою частиною 2 (два) удари в ліву ділянку грудної клітини потерпілого, який був повернутим до нього спиною. Після цього ОСОБА_1 , продовжуючи тримати у руці ніж, розпочав ним розмахувати перед тулубом потерпілого та наніс ще різаний удар навідмаш знизу-догори у внутрішню ділянку лівого плеча потерпілого та кілька колото-різаних ударів у верхню частину лівого передпліччя.

За встановлених судом обставин, множинні ножові поранення ОСОБА_1 наніс потерпілому ОСОБА_2 вже після того, як бійка між ними на подвір`ї фактично припинилась, тобто не було реальної небезпеки життю чи здоров`ю обвинуваченого ОСОБА_1 .

Після того як конфлікт вже був завершений, потерпілий ОСОБА_2 не вчиняв суспільно-небезпечного посягання по відношенню до ОСОБА_1 , не використовував будь-які предмети та не намагався спричинити інші тілесні ушкодження ОСОБА_1 , тобто не створював небезпеки для його життя чи здоров`я, що фактично під час проведення допиту у суді підтвердили як потерпілий ОСОБА_2 , так і сам обвинувачений ОСОБА_1 .

Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 діяв поза межами необхідної оборони, у зв`язку з чим він підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, на обліку у лікаря-психіатра в КНП «Міський психоневрологічний диспансер №16» та обліку у лікаря-нарколога в КПН «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває, є інвалідом ІІІ групи за загальним захворюванням (по зору), неодружений, неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, неофіційно працює вантажником, має постійне місце проживання, де характеризується в цілому позитивно (судова справа т. 1 а.с. 45-54, 207-213).

Висновком судово-психіатричного експерта №634 від 18.10.2019 року (судова справа т. 2 а.с. 112-115) підтверджується, що ОСОБА_1 на теперішній час страждає на хронічні психічні захворювання у формі дисоціального розладу особистості, синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_1 виявляв ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

На теперішній час ОСОБА_1 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до п. 1, 2-1 ч. 1 ст. 66 КК України, є з`явлення із зізнанням, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, надання медичної та іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до п. 1, 13 ч. 1 ст. 67 КК України, є рецидив злочинів, вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Вимогами ч. 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно з статтею 12 КК України є умисним тяжким злочином проти здоров`я особи, особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, думку потерпілого ОСОБА_2 , який претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого немає та просить суд обвинуваченого суворо не карати, у зв`язку з чим суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах мінімальної санкції за ч. 1 ст. 121 КК України, що є співмірним покаранням протиправному діянню, необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Наявність декількох обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , істотно не знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, у зв`язку з чим при призначенні остаточного покарання у суду немає правових підстав для застосування вимог статті 69 КК України (призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом).

При цьому, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характер вчиненого злочину та спричинені наслідки, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, дані про особу винного, який є раніше неодноразово судимий, має не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, після чого вчинив новий умисний тяжкий злочин проти здоров`я особи, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів не можливо без ізоляції від суспільства та без реального відбування ним покарання у виді позбавлення волі.

Таким чином, при призначенні остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_1 немає правових підстав для застосування положень ст. 75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням).

Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_2 не заявлено.

На підставі статті 124 КПК України процесуальні витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 .

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також з метою забезпечення виконання вироку та уникнення спробам обвинуваченого переховуватись від суду, суд вважає за необхідне обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 369, 371, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України, cуд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

До набрання вироком суду законної сили обрати стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», взявши його під варту в залі суду негайно.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня ухвалення вироку - з 24.05.2021 року, зарахувавши в строк покарання строк його тримання під вартою з 30.07.2019 по 22.11.2019 року, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув`язнення за 1 (один) день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведену Харківським НДЕКЦ МВС України судово-дактилоскопічну експертизу у кримінальному провадженні №12019220500001335 на суму 1413,09 грн. (одна тисяча чотириста тринадцять гривень 09 коп.) (стягувач платежу: Держава, код доходів: 24060300, отримувач платежу: УК Слобідськ/мХар Слобідськи/24060300, п/рахунок: UA548999980000031116115020005, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, банк: Казначейство України (ЕАП)).

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.08.2019 року по справі №639/5336/19 (провадження №1-кс/639/2600/19).

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- DVD-R диск із аудіозаписом до оператора служби «102» від 30.07.2019 року - залишити зберігатись в матеріалах справи (судова справа т. 1 а.с. 243-245);

- сліди рук, які відкопійовані на 4 (чотири) відрізки липкої стрічки - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- кухонний ніж зі слідами речовини бурого кольору, вилучений при проведенні огляду місця події 30.07.2019 року - знищити;

- змиви речовини бурого кольору, вилучені під час проведення огляду місця події 30.07.2019 року (№1, 2, 3, 4, 5, 9, 10) - знищити як речі, які не мають цінності (судова справа т. 1 а.с. 235-236);

- кухонний ніж з рукояткою білого кольору, довжиною леза близько 10 см, ручка близько 12 см., який було вилучено 25.01.2021 року під час проведення огляду на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 - знищити як знаряддя вчинення злочину (судова справа т. 2 а.с. 245-247).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченому, захиснику право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, роз`яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Cуддя В.О. Курило