Рішення № 97094134, 20.05.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/1212/21

Провадження № 2/750/789/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді Карапута Л.В.,

секретаря Гольцової С.В.,

за участю позивача, представників позивача Карась А.А. , представника відповідача Рудь О.Ф.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Чернігівський лісове господарство» про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої падінням дерева та спричиненням дорожньо-транспортної пригоди, третя особа - ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

08.02.2021 позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення матеріальної шкоди завданої падінням дерева та спричиненням дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 72588 грн. 73 коп. та моральної шкоди завданої падінням дерева на транспортний засіб під час руху під керуванням позивача в розмірі 20000 грн. 00 коп., витрат на проведення авто товарознавчого дослідження в розмірі 1500 грн. 00 коп. та понесених судових витрат.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що 29.12.2020 року о 12 год. 50 хв. на автомобіль під керуванням позивача під час руху в м. Чернігові по вул. Леоніда Пашина, 12 впало придорожнє дерево завдавши транспортному засобу механічні пошкодження. За вказаним фактом пригоди працівниками патрульної поліції складено висновок, за результатами якого в діях водія ОСОБА_2 порушень ПДР не встановлено. Наданою відповіддю на адвокатський запит було встановлено, що за інформацією одержаною з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка, яка межує із землями Чернігівської міської ради від точки В до точки Г відповідно до кадастрового плану земельної ділянки 7425585500:08:000:7033 відноситься до земель лісогосподарського призначення, право постійного користування надано Державному підприємству «Чернігівський лісове господарство», яке повинно здійснювати свою господарську діяльність з утримання належної їм території відповідно до норм законодавства. Оскільки відповідач не виконало свої зобов`язання щодо належного утримання території та зелених насаджень на ній, що призвело до падіння дерева на автомобільну дорогу, де в цей час проїжджав транспортний засіб під керуванням позивача, що в свою чергу призвело до заподіяння транспортному засобу матеріальної шкоди на суму 72588 грн. 73 коп. Одночасно позивач вказала, що їй заподіяна моральна шкода, яка полягає в сильному переляку щодо свого життя отриманому при падінні дерева, душевних страждань, яких вона зазнала у зв`язку з пошкодженням майна яким вона керувала на законних підставах, порушенням її звичного образу життя, у зв`язку з відсутністю транспортного засобу та необхідності витрачати кошти на проведення ремонту, а тому просила стягнути моральну шкоду в розмірі 20000 грн. 00 коп. та понесені судові витрати та витрати на проведення авто товарознавчого дослідження для визначення матеріального збитку завданого транспортному засобу в розмірі 1500 грн. 00 коп..

Представник відповідача подав до суду відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову, оскільки висновком начальника управління патрульної поліції від 31.12.2020 доводиться, що на автомобіль впало придорожнє дерево, власник дерева не встановлений. ДП «Чернігівський лісгосп» не має у постійному користуванні чи у власності земельних ділянок, яка примикає до дороги по вул. Леоніда Пашина , а відтак і не має зелених насаджень, зокрема і придорожніх дерев за даною адресою. На прилеглій до дороги землі є зелені насадження, зокрема і придорожні дерева, які знаходяться між дорогою, об`єктами інженерної і транспортної інфраструктури міста та земельною ділянкою з кадастровим номером 7425585500:08:000:7033, яка перебуває в користуванні відповідача, а тому позивачем не наведено жодних доказів того, що дерево, яке впало на транспортний засіб якимось чином відносилось до державного лісового фонду, а з матеріалів позовної заяви не можливо встановити на землях якого підпорядкування до падіння росло дерево.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідка ОСОБА_4 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.12.2020 о 12 год. 50 хв. в м. Чернігові по вул. Леоніда Пашина зі сторони вул. Глібова в напрямку вул. Гагаріна рухався автомобіль Subaru Legacy Outback реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_2 , та в районі будинку №12 на автомобіль впало придорожнє дерево завдавши транспортному засобу механічних пошкоджень (деформований дах, капот, розбите лобове скло).

Згідно висновку по факту пригоди, яка мала місце 29.12.2020 затвердженого начальником управління патрульної поліції в Чернігівській області від 31.12.2020 року встановлено, що за результатами перевірки в діях водія гр. ОСОБА_2 порушень ПДР не вбачається.

Згідно копії технічного паспорту серії НОМЕР_2 власником транспортного засобу - автомобіля Subaru Legacy Outback реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_3 . На підставі посвідчення водія серії НОМЕР_3 вказаним автомобілем керувала ОСОБА_2 .

На адвокатський запит адвоката Карась А.А. від 06.01.2021р. що до власника (балансоутримувача) дерев та земельної ділянки за адресою м. Чернігів, вул. Леоніда Пашина, 12 Чернігівською міською радою було надано відповідь № 39/2-03/вих 02/90/20/вх/03 від 14.01.2021р., про те, що за інформацією одержаною з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка кадастровий номер 7425585500:08:000:7033 відноситься до земель лісогосподарського призначення, власником якої являється держава, в особі Чернігівської облдержадміністрації, право постійного користування цією земельною ділянкою надано Державному підприємству «Чернігівський лісове господарство» (а.с. 21, 22).

Згідно інформації з Витягу з Державного земельного кадастру НВ- 7419681162021 від 21.01.2021р. земельна ділянка кадастровий номер 7425585500:08:000:7033 розташована в Чернігівській області, Чернігівський район, Новобілоуська сільска рада, відноситься до земель лісогосподарського призначення, вид використання для ведення лісового господарства та пов`язаних з ним послуг, форма власності - державна (а.с. 25-27).

Згідно інформації з Державного земельного кадастру від 22.01.2021р. земельна, ділянка: кадастровий номер 7425585500:08:000:7033; цільове призначення: для ведення лісового господарства та пов`язаних з ним послуг; категорія земель: лісогосподарського призначення; форма власності: державна; місце розташування: Чернігівська область, Чернігівський район, Новобілоуська сільска рада; вид речового права: 4; Найменування юридичної особи: Державне підприємство «Чернігівський лісове господарство» (а.с. 28).

Дійсно, фактична адреса земельної ділянки: Чернігівська область, Чернігівський район, Новобілоуська сільска рада, але саме за адресою: м.Чернігів вул. Леоніда Пашина, 12 вказана земельна ділянка межує з землями Чернігівської міської ради (від В до Г, згідно кадастрового плану земельної ділянки 7425585500:08:000:7033, що підтверджується додатком до витягу ДЗК про земельну ділянку від 21.01.2021 №7419681162021 та землекористувачем якої являється Державне підприємство «Чернігівський лісове господарство».

Разом з тим, суд критично відноситься до наданої відповіді № 34 від 18 січня 2021р. за підписом директора ДП «Чернігівський лісгосп» Ю.А. Ревко на адвокатський запит адвоката Карась А. А. № 06/01/21-3 від 06.01.2021р. що до власника (балансоутримувача) дерев та земельної ділянки за адресою м. Чернігів, вул. Леоніда Пашина, 12 , про те, що ДП «Чернігівський лісгосп» не має у постійному користуванні будь яких земельних ділянок за адресою: м. Чернігів, вул. Леоніда Пашина, 12 , відповідно немає на балансі дерев чи зелених насаджень за тією адресою, оскільки вказане спростовується матеріалами перевірки по факту пригоди, яка мала місце 29.12.2020 складеними працівниками патрульної поліції. Зокрема схемою місця ДТП доводиться, що дерево, яке впало на автомобіль позивача під час керуванням автомобіля було довжиною 13,8 метрів, з них 6 метрів дерева лежало від краю дороги до краю дороги, а решта частина дерева знаходилася на земельній ділянці, а місцем падіння дерева згідно наданих фотокарток та схеми місця ДТП є земельна ділянка, що знаходиться на відстані 35 метрів від Чернігівського геріатричного пансіонату та за зупинкою транспортного засобу (а.с. 19).

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Цивільне процесуальне законодавство закріплює положення щодо того, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому жодні докази для суду не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК).

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Разом з тим, згідно Плану обміру місця ДТП, яке сталося 29 грудня 2020 року по вул. Леоніда Пашина, 12 , який був виконаний кваліфікованим інженером землевпорядником ОСОБА_5 , сертифікат НОМЕР_5 вбачається, що вказана межа земельної ділянки кадастровий номер 7425585500:08:000:7033, право постійного користування якою надано Державному підприємству «Чернігівський лісове господарство» проходить через середину зупинки громадського транспорту, яка встановлена біля Чернігівського геріатричного пансіонату ( вул. Леоніда Пашина, 12 вздовж проїзної частини). При співставленні вказаного Плану обміру місця ДТП та фото дерева, яке лежить біля вказаної зупинки, а саме фото №1, фото №3, фото № 5 (а.с. 141, 56, 57, 58) доводиться, що дерево росло на декілька метрів вглибину земельної ділянки від дороги, межа якої проходить через середину зупинки.

Одночасно вказаним Планом не було встановлено розмір проїзної частини дороги, яка визначалася працівниками патрульної поліції і становила, саме в ширину 6 метрів, а тому суд критично відноситься до Плану обміну місця ДТП щодо визначення ймовірного місця падінні дерева, яке суперечить Схемі місця ДТП (а.с. 19).

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_4 пояснив, що працює інспектором патрульної поліції в Чернігівській області та 29.12.2020 року його обуло викликано на ДТП за адресою: м. Чернігів, вул. Пашина, 12. На проїжджій частині лежало дерево, метрів за 20-25 знаходився транспортний засіб з характерними пошкодженнями від падіння дерева. Вказане дерево лежало попередом до проїжджої частини. Схему ДТП складав він і за кермом автомобіля знаходилась саме ОСОБА_2 . Свідок зазначив, що опитував водія в той день, але тоді остання перебувала у стрессовому стані, тож пояснення писав сам, а ОСОБА_2 підтвердила письмово, що з її слів було записано вірно. Після чого свідок запропонував ОСОБА_2 медичну домогу, оскільки побачив кров, але вона відмовилась. Дорожньо транспортна пригода сталася саме внаслідок падіння дерева, яке було сухим. Фотографії з місця ДТП відповідають обставинам того дня. Про падіння дерева в той день він повідомив чергову частину, яка потім повідомила працівників Обленернго. Довжина всього дерева становила 13,8 метрів і воно впало чітко по бардюру, тобто до краю дороги, ширина якої становила 6 метрів. Від кута пансіонату до дерева 35 м. Але від пансіонату і до зупинки відстань він не виміряв. Свідок повідомив, що квартальну сітку лісового господарства на місці ДТП не бачив, тобто не з`ясовував чи є вона. Також свідок вказав, що за зупинкою було засніжене покриття, але згідно плану доріг за зупинкою немає тротуару, а одразу починається земельна ділянка з насадженими деревами.

Таким чином, з урахуванням Плану схеми місця ДТП складеного працівниками патрульної поліції 29.12.2020, плану обміру місця ДТП складеного ФОП ОСОБА_5 , якою визначено межі земельної ділянки згідно даних Державного земельного кадастру, яким достовірно підтверджується проходження межі земельної ділянки по зупинці транспортного засобу, ширини дороги та довжини дерева, фотокарток складених з місця ДТП та наданих свідчень свідка ОСОБА_4 , суд доходить висновку, що дерево, яке впало на автомобіль позивача, росло, саме на земельній ділянці відповідача, що не було спростовано представником відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Представник відповідача відмовився в судовому засіданні від проведення судової експертизи щодо встановлення меж земельної ділянки відповідача із довжиною дерева та таким чином не спростував відсутність вини.

Згідно ч.1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Виходячи з вищезазначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозиивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже відповідальність за шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Разом з тим, законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України покладено на відповідача.

Оскільки шкода майну позивача була завдана винною бездіяльністю відповідача у вигляді несвоєчасного реагування на можливе падіння дерева і як наслідок падіння дерева, що спричинили матеріальні збитки позивачу.

Позивачем надано Звіт про оцінку №24/21 автотоварознавчого дослідження транспортного засобу, яке проводилося у присутності представника відповідача складеного 30 січня 2021. Згідно звіту про оцінку №24/21 автотоварознавчого дослідження транспортного засобу визначено, що матеріальний збиток завданий власнику легкового автомобіля Subaru Legacy Outback, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 складає 72588 грн. 73 коп. (а.с. 34-52).

Актом №24/21 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.01.29021 та квитанцією до прибуткового касового ордеру від 30.01.2021 позивачем сплачено 1500 грн. 00 коп. за проведення автотоварознавчого дослідження Звіту №24/21, КТЗ Subaru Legacy Outback, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 53, 54).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про відшкодування заподіяної позивачу матеріальної шкоди у розмірі 72588 грн. 73 коп. підлягають задоволенню.

Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за завдану моральну шкоду в деліктних (позадоговірних) відносинах передбачені ч. 1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до положень якої моральна шкода, завдана особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4, передбачено, що моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», моральна шкода може полягати у порушені права власності, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Під моральною шкодою законодавець розуміє втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі.

Пунктом 5 цієї Постанови визначено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, з`ясувати наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні. З`ясувати чим підтверджується факт заподіяння шкоди, чи фізичних страждань, якими обставинами чи діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій формі позивач оцінює заподіяну шкоду, з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Пункт 9 Постанови вказує на те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У відповідності до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Оскільки внаслідок падіння дерева під чус руху транспортного засобу під керуванням позивача, останній завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнала у зв`язку із пошкодженням автомобіля, неможливістю нормального користування ним, необхідністю проведення ремонту автомобіля, змінами усталеного способу життя, а також внаслідок переляку позивача, яка перебувала в автомобілі під час падіння дерева, тому вирішуючи питання розміру відшкодування суд враховує глибину та тривалість заподіяних душевних страждань і з урахуванням принципу розумності, об`єктивності та справедливості вважає достатньою компенсацією стягнення 2000 грн. 00 коп.

У зв`язку з розглядом цієї справи позивач поніс судові витрати, а саме оплату автотоварознавчого дослідження та сплату судового збору, які він просить стягнути з відповідача.

Зважаючи на результат розгляду справи, керуючись ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме вартість автотоварознавчого дослідження в сумі 1500 грн та сума судового збору у розмірі 998 грн. 80 коп. (908 грн. 00 коп. + 10% від 20000 грн. 00 коп. моральної шкоди, що становить 98 грн. 80 коп.) покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_2 до Державного підприємства «Чернігівське лісове господарство» про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої падінням дерева та спричиненням дорожньо-транспортної пригоди, третя особа - ОСОБА_3 , задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Чернігівський лісове господарство» (місце знаходження: вул. О. Молодчого, 18, м. Чернігів, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00993490) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) матеріальну шкоду в розмірі 72588 грн. 73 коп., моральну шкоду в розмірі 2000 грн. 00 коп., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 1500 грн. 00 коп. та судові витрати в розмірі 998 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 24.05.2021.

Суддя Л.В. Карапута